Про визнання підпункту 10.1.4 Порядку обліку платників податків і зборів незаконним

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Шостака О. О., суддів - Горяйнова А. М. та Желтобрюх І. Л., при секретарі - Лебедєвій Ю. Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородм'ясо" до Міністерства фінансів України, 3-тя особа - Державна податкова служба, про визнання нормативно-правового акта в частині таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили,

У березні 2012 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства фінансів України у якому просив визнати пункт 10.1.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року N 1588 , таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили - пункту 66.3 статті 66 Податкового кодексу України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2012 року позовну заяву було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, сторони подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду від 08.08.2012 року та прийняте нове рішення. Свої вимоги обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2012 року - без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Миргородм'ясо" є юридичною особою, яка 15 березня 2010 року зареєстрована за адресою: Полтавська область, місто Миргород, вул. Хорольська, буд. 46-6, - і з 16 липня 2010 року перебуває на обліку (за N 11787) Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області.

У вересні 2011 року рішенням учасників (засновників) було змінено місцезнаходження Товариства на наступне: 03113 місто Київ, вул. Дружківська, буд. 10, - про що 04 жовтня 2011 року внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Позивачу видано довідку про взяття на облік платника податків від 14 жовтня 2011 року N 189/29-032, яка була дійсна до 20 січня 2012 року.

Позивач звернувся до Миргородської ОДПІ Полтавської області з проханням щодо зняття ТОВ "Миргородм'ясо" з обліку, проте листом від 13 січня 2012 року "Про термін перебування на обліку" N 175/10/29-019 податковий орган відмовив у задоволенні вимоги юридичної особи, залишивши її на податковому обліку Миргородської ОДПІ Полтавської області. Як підставу у знятті з реєстрації юридичної особи податковим органом зазначено пункт 10.1.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року N 1588 . Додатково вказано, що станом на 13 січня 2012 року в Окружному адміністративному суді м. Києва знаходяться наступні справи за позовними заявами ТОВ "Миргородм'ясо" та Миргородської ОДПІ, а саме: N 2а-1670/6981/11 - про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки, визнання протиправними дій по проведенню перевірки; N 2а-16375/11/2670 - про визнання протиправним та скасування наказу; N 2а-14184/11/2670 - про визнання протиправним дій та скасування податкового повідомлення-рішення (N 0000232301 від 26 квітня 2011 року по ПДВ); N 2а-14204/11/2670 - про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (0000242301 від 26 квітня 2011 року по податку на прибуток); N 2а-14563/11/2670 - про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (N 0000702301 від 29 липня 2011 року по ПДВ); N 2а-14577/11/2670 - про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (N 0000682301 від 27 вересня 2011 року по податку на прибуток); N 2а-14576/11/2670 - про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (N 0000692301 від 29 липня 2011 року по ПДВ); N 2а-16373/11/2670 - про визнання протиправної та скасування податкової вимоги N 82 від 12 грудня 2011 року.

Листом Миргородської ОДПІ Полтавської області від 17 лютого 2012 року N 976/10/29-019, стосовно запиту ТОВ "Миргородм'ясо" про надання нової довідки ф. N 4-ОПП та видачі свідоцтва платника ПДВ, позивачу роз'яснено пункт 9.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року N 1588 , та підпункт 3.14.2 пункту 3.14 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 листопада 2011 року N 1394 .

Відповідно до підпункту 10.1.4 Порядку N 1588 в органі державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) термін перебування платника податків на обліку повинен бути продовжений до:

- закінчення поточного бюджетного року у разі реєстрації зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання - платника податків, яким згідно з частиною восьмою статті 45 Бюджетного кодексу України сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду;

- закінчення документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов'язань а її результатами, якщо перевірка була розпочата або призначена та орган державної податкової служби вже повідомив платника податків про її проведення;

- повернення надміру сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюють органи державної податкової служби, або їх відшкодування платнику додатків, якщо останній відповідно до поданих заяв чи податкових декларацій (звітів, розрахунків) претендує та має право на таке повернення чи відшкодування, і термін повернення переплати чи відшкодування настав;

- закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов'язань або закінчення процедур адміністративного оскарження сум грошових зобов'язань та спливу місячного строку після закінчення процедур адміністративного оскарження, якщо в результаті таких процедур органами державної податкової служби прийнято рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків.

Не погоджуючись з вказаними обставинами, Товариство з обмеженою відповідальністю "Миргородм'ясо" звернулось до суду з позовом.

Окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Пунктом 66.3 статті 66 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, на відповідність якому перевіряються положення підпункту 10.1.4 Порядку N 1588 , передбачено, що у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та орган державної податкової служби, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, органами державної податкової служби за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.

Підставою для зняття з обліку платника податків в одному органі державної податкової служби і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.

У такому разі платник податків зобов'язаний подати органу державної податкової служби за новим місцезнаходженням відповідну заяву у десятиденний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, у разі неподання такої заяви протягом 10 календарних днів платник податків або посадові особи платника податків несуть відповідальність відповідно до закону.

Зазначена норма Податкового кодексу України чинна з 01 січня 2011 року.

Відповідно до законодавства України нормативно-правові акти в Україні приймаються в результаті діяльності компетентних державних органів або самого народу зі встановлення, зміни чи скасування правових норм - тобто, правотворчості.

Законність, як один із принципів правотворчості, передбачає, що процес правотворчості повинен проходити у тих рамках та за тією процедурою, яка передбачена в законодавстві, нормативно-правові акти приймаються відповідними державними органами відповідно до їхньої компетенції і у суворій відповідності до всього раніше прийнятого законодавства і, перш за все, Конституції України.

Головним критерієм поділу нормативно-правових актів є їхня юридична сила, яка поділяє на закони та підзаконні нормативно-правові акти.

Законом є нормативно-правовий акт органу законодавчої влади держави або самого народу, який приймається та змінюється в особливому порядку, регламентує найважливіші суспільні відносини і має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів. Це знаходить свій вираз у тому, що акти всіх інших органів держави повинні відповідати закону і не суперечити йому. В разі, коли підзаконний нормативно-правовий акт суперечить закону, має застосовуватись акт вищої юридичної сили.

Підзаконними нормативно-правовими актами є нормативні акти компетентних органів, що видаються на підставі закону, відповідно до закону і для його виконання.

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Як свідчать матеріали справи, позивачем змінено місцезнаходження, про що 04 жовтня 2011 року було внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язки платника податків, до яких віднесено, зокрема: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України (пп. 16.1.1), повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації) (пп. 16.1.10) та повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця (пп. 16.1.11).

З матеріалів справи вбачається, що позивач повідомив Миргородську ОДПІ Полтавської області про зміну місцезнаходження та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, проте процедура зняття/взяття на податковий облік не відбулась.

Водночас, як зазначено вище, Податковий кодекс України передбачає, що у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та орган державної податкової служби, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків органами державної податкової служби за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку та взяття на облік такого платника податків.

Підставою для зняття з обліку платника податків в одному органі державної податкової служби і взяття на облік в іншому, яку передбачає Податковий кодекс України, - це надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.

Проаналізувавши оскаржуваний підпункт Порядку N 1588 колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що останній не відповідає пункту 66.3 статті 66 Податкового кодексу України, оскільки всупереч зазначеним положенням Кодексу , за якими для зняття з обліку та взяття на облік платника податків достатньо лише подання до податкових органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації, Порядок встановлює обмеження, за якими вказана податкова процедура за певних обставин є неможливою.

Є необхідним зауважити, що ні в Податковому кодексі України, ні в будь-якому іншому законі України не передбачено обмежень для проведення процедури зняття з податкового обліку за попереднім місцем реєстрації та взяття на облік за новим місцезнаходженням платника податків.

Крім того, оскаржуваний підпункт Порядку N 1588 суперечить ч. 8 ст. 45 Бюджетного кодексу України, за яким у разі зміни місцезнаходження суб'єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Посилання відповідача, що оскаржувані положення Порядку N 1588 доповнюють статтю 66 Податкового кодексу України не враховуються судом, оскільки нормативно-правовий акт не може визначати обмеження у правовідносинах, у той час як законодавчий акт вищої юридичної сили не передбачає жодної з умов дія встановлення таких обмежень.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2012 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

В задоволенні апеляційних скарг Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.