Узагальнення судової практики судів першої та апеляційної інстанцій у справах стосовно осіб, які тримаються під вартою, судове провадження щодо яких триває понад 6 місяців

Зазначена кримінальна справа 06.03.2009 об'єднана в одне провадження з кримінальною справою по обвинуваченню: Л.С. за пунктами 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК; Г.С. за ст. 257 КК, К.Г. за ст. 257 КК, М.С. за ст. 257 КК, та визначено їх підсудність апеляційному суду Миколаївської області. Ухвалами апеляційного суду Миколаївської області від 11.11.2009 та 15.11.2010, із матеріалів кримінальної справи в окреме провадження були виділені, відповідно, матеріали кримінальної справи по обвинуваченню Л.С. у вчиненні злочину, передбаченого пунктами 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК та матеріали кримінальної справи (56 томів) по обвинуваченню Г.В. у вчиненні злочинів, передбачених пунктами "а", "ж", "з", "и", "і" ст. 93 КК (в редакції 1960 р.), ст. 257 КК. Ухвалою суду від 29.09.2010 кримінальна справа щодо М.І.М., обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ст. 257 КК, закрита на підставі п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК 1960 р. Ухвалою суду від 22.06.2011 оголошено розшук підсудного Л.О. Матеріали кримінальної справи становлять 345 томів.

Підсудні обвинувачуються у вчиненні організованою озброєною бандою понад 50 злочинів, з яких понад 30 умисні вбивства чи замахи на вбивства.

Щодо 17 підсудних обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. По справі визнано понад 60 осіб потерпілими, понад 500 осіб свідками.

Свідки, потерпілі, інші учасники судового розгляду проживають практично у всіх областях України, деякі потерпілі та свідки знаходяться за її межами. На даний час по справі провадиться судове слідство, проведено більше 300 судових засідань.

За час судового розгляду справи неодноразово оголошували перерви у зв'язку із неявкою підсудних, недоставкою підсудних конвойною частиною, неявкою захисників, хворобою підсудних, вчиненням учасниками судового розгляду та іншими особами, присутніми в залі судового засідання, дій, що свідчать про явну неповагу до суду та встановлених в суді правил.

Після кожного оголошення перерви із згаданих причин судом вживались відповідні заходи реагування: оголошувався розшук підсудного; направлялися листи до дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Миколаївської обласної колегії адвокатів для вирішення питання щодо притягнення захисників (адвокатів) до дисциплінарної відповідальності; з'ясовувалися обставини надання належної медичної допомоги підсудним, що утримуються під вартою; порушників притягували до адміністративної відповідальності за неповагу до суду та встановлених в суді правил. За систематичні грубі порушення порядку засідань, непідкорення розпорядженням головуючого, 13 разів підсудних видаляли із залу засідання.

Непоодинокими є випадки відкладення розгляду справи для повідомлення прокурора про необхідність перевірки заяв підсудних про застосування до них незаконних методів слідства. Всупереч вимогам ст. 97 КПК 1960 р. перевірка заяви триває не десять днів, а із значним порушенням цього терміну, що може перевищувати кілька місяців. Незважаючи на постійні нагадування про необхідність виконання зазначених судових доручень, з цієї причини були допущені порушення розумних строків розгляду справ, по яких підсудні тримаються під вартою та рахуються за Київським районним судом м. Донецька (3 справи), Ясинуватським міськрайонним судом Донецької області (5 справ), Микитівським районним судом м. Горлівки (5 справ), Єнакіївським міським судом Донецької області (4 справи).

Наприклад, в провадженні Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню П.Р.В. за ч. 3 ст. 185 КК. По справі виносили постанови у порядку ст. 315-1 КПК 1960 р. про доручення прокурору м. Антрацит прийняти рішення в частині застосування до підсудного П.Р. недозволених методів ведення досудового слідства. У зв'язку з несвоєчасним виконанням зазначеної постанови та заявленими клопотаннями прокурора з цього приводу, у справі чотири рази оголошували перерви. Постанову було винесено 08.01.2013, а продовжили слухати справу по суті лише 19.03.2013.

До низької якості досудового слідства відноситься питання про необхідність проведення в суді повторних, додаткових і комплексних експертиз. Суди з метою перевірки тих чи інших даних, які мають значення для кваліфікації дій підсудних і визначення ступеня вини в скоєному злочині, вимушені призначати по справі такі експертизи, проведення яких займає тривалий час, в зв'язку з чим суд вимушений зупиняти провадження у справі, що також значно впливає на строк розгляду. Суди не завжди викликають експертів у судове засідання, а виносять постанови про призначення додаткових і повторних експертиз, які направляють в експертні установи разом із матеріалами справи.

Поряд з цим існує і інша проблема, коли суди не завжди тримають на контролі терміни виконання своїх рішень про необхідність проведення експертиз. Хоча мають можливість шляхом направлення нагадування експертній установі впливати на строк виконання.

Так, у провадженні Цюрупинського районного суду Херсонської області з 26.04.2011 (понад 2 роки 4 місяці) знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню У.А. (під вартою) у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК. За цей час проведено 22 засідання та призначено експертизу.

У провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області з 17.10.2012 знаходиться на розгляді кримінальна справа по обвинуваченню Л.О. (під вартою) за ч. 1 ст. 121 КК. З 27.11.2012 засідання не проводяться через проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи.

На жаль, типовими є випадки порушення строків проведення експертиз експертними установами в порушення п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень , затвердженої наказом Мін'юсту від 08.10.98 (із змінами та доповненнями). Це пов'язано, як правило, із значним завантаженням експертів, перебуванням у відпустках, несвоєчасною оплатою експертних послуг тощо. Строки проведення експертиз в окремих випадках становлять від 6 місяців до одного року. Наприклад, у провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з липня 2012 року знаходиться на розгляді кримінальна справа по обвинуваченню Л.В. (тримання під вартою) у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК. Тривалість розгляду цієї справи пов'язана, зокрема, із проведенням судово-економічної експертизи (протягом чотирьох місяців).

У Франківському районному суді м. Львова з 17.06.2011 на розгляді знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню Т.В. та К.О. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК. 04.09.2012 по справі призначено стаціонарну судово-психіатричну експертизу, справа повернулась з експертизи до суду лише 31.05.2013. Підсудні тримаються під вартою, справа відкладається на 2 - 3 місяці, знаходилася на експертизі 7 місяців, у 2 засідання не з'являвся захисник, даних про заходи реагування на факти невиконання процесуальних обов'язків учасниками процесу немає.

Наведені приклади є типовими для усіх областей, середня тривалість проведення експертизи - від чотирьох місяців до одного року.

Об'єктивні труднощі, що впливають на оперативність судового розгляду, призводять до невиконання процесуальних обов'язків підсудними, до яких застосовано більш м'які запобіжні заходи в порівнянні з триманням під вартою. Відповідно до положень ст. 288 КПК 1960 р. коли підсудний не з'явиться без поважних причин в судове засідання, суд відкладає розгляд справи і може покласти на підсудного судові витрати по відкладеному засіданню. Крім того, суд має право винести ухвалу, а суддя - постанову про привід підсудного і про заміну запобіжного заходу на більш суворий або про обрання запобіжного заходу, коли його не було обрано раніше.

Суддям слід оперативно реагувати на неявку підсудних у справах, по яких деякі підсудні тримаються під вартою та невідкладно застосовувати у процесуальному порядку заходи, включаючи вирішення питання про зміну запобіжного заходу. До прикладу, у Радехівському районному суді Львівської області з 30.09.2010 перебуває у провадженні кримінальна справа по обвинуваченню Л.С. за ч. 3 ст. 189, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 357 КК, К.А. за ч. 1 ст. 377, ч. 1 ст. 345, ч. 3 ст. 189, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК. Лише підсудний К.А. знаходиться під вартою. За цей період часу розгляд справи відкладено 12 разів у зв'язку з неявкою підсудного Л.С. Дані про рух справи свідчать про відсутність достатніх заходів процесуального впливу на захисників та підсудного, які своїми діями затягують розгляд справи.

2. Аналіз справ стосовно неповнолітніх підсудних, що тримаються під вартою у справах, розгляд яких триває понад 6 місяців

Кримінальне процесуальне законодавство встановлює підвищені вимоги до дотримання строків розгляду кримінальних справ, де обвинуваченими є неповнолітні, а також порядку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для зазначеної категорії осіб. Гарантією оперативності розгляду кримінальних справ, де обвинуваченими є неповнолітні, є вимога виділення таких справ в окреме провадження у випадках, коли у справі є декілька обвинувачених (повнолітніх та неповнолітніх).

При вирішенні питання про обрання неповнолітньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати також практику ЄСПЛ. Зокрема, показовим у цьому аспекті є рішення ЄСПЛ від 27.11.2008 у справі "Свершов проти України", де ЄСПЛ констатував порушення вимог ст. 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканість) стосовно неповнолітнього.

У п. 63 цього рішення ЄСПЛ в обґрунтування порушення ст. 5 Конвенції зазначив, що національні суди при розгляді питання продовження тримання під вартою неповнолітнього жодного разу не розглядали можливості обрання альтернативного запобіжного заходу замість тримання під вартою і, посилаючись головним чином на тяжкість злочинів, продовжували тримати заявника під вартою на підставах, які не можна вважати "відповідними і достатніми". Крім цього, у п. 64 цього ж рішення ЄСПЛ, визнаючи наявність порушення п. 3 ст. 5 Конвенції зазначив, що "взято до уваги й те, що, хоча захисник закликав враховувати неповнолітній вік заявника, органи влади, як видно з матеріалів справи, ніколи не приймали до уваги цей факт, коли виносили рішення про тримання його під вартою".

Аналіз судової практики свідчить, що суди найчастіше при обранні запобіжного заходу стосовно неповнолітніх на стадії судового розгляду обирають таким обвинуваченим запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Наприклад, у кримінальній справі (Тячівський районний суд Закарпатської області) по обвинуваченню О.І., Ф.С. (неповнолітній), О.Н. у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 307 КК, до О.І. застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 28.12.2011, до неповнолітнього Ф.С. застосовано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Проте кримінальна справа стосовно неповнолітнього не виділена в окреме провадження.

За результатами узагальнення судової практики встановлено, що існують непоодинокі випадки тримання під вартою неповнолітніх, що роками утримуються в СІЗО, а суди не забезпечують дотримання розумних строків розгляду відповідних кримінальних справ. Так, наприклад, у кримінальній справі (Тячівський районний суд Закарпатської області) по обвинуваченню І.К., С.С. (неповнолітній) у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 296 КК обвинувачені тримаються під вартою з 15.04.2009. Справу стосовно неповнолітнього не виділено в окреме провадження, протягом такого значного проміжку часу суд не врахував вимоги практики ЄСПЛ (справа "Свершов проти України" ) щодо розумного строку розгляду, а також вимог стосовно забезпечення оперативності судового розгляду у випадках, коли особа тримається під вартою, особливо якщо такою особою є неповнолітній. Двічі апеляційний суд Закарпатської області скасовував вирок у цій справі з направленням справи на новий розгляд. При цьому в обох випадках однією із підстав скасування вироку було встановлено невідповідність кваліфікації дій співучасників у вступній та резолютивній частинах вироку. Лише 15.08.2013 неповнолітньому змінено запобіжний захід на підписку про невиїзд, а у справі винесено обвинувальний вирок.

Необхідно зазначити, що позиція ЄСПЛ з приводу оцінки таких випадків полягає у наступному: "незважаючи на те, що ЄСПЛ не може аналізувати якість практики національних судів, він вважає, що оскільки повернення справ на новий розгляд зазвичай вимагалось внаслідок помилок, допущених судами нижчої ланки, повторення таких повернень в межах одного провадження розкриває серйозні недоліки судової системи" (п. 46 рішення від 25.11.2003 у справі "WiercisZewska v. Poland").

У провадженні Петровського районного суду м. Донецька знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню неповнолітніх Н.Р., Г.О., Т.В. у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК (тримання під вартою з 13.05.2008, 13.05.2008, 14.05.2008 відповідно, тобто понад 5 років). Справа надійшла повторно 01.08.2012 після скасування вироку апеляційним судом Донецької області. Вперше надійшла до суду 18.09.2008.

За результатами узагальнення судової практики місцевих судів Донецької області встановлено, що понад 6 місяців відбувається розгляд кримінальних справ стосовно 16 неповнолітніх, що тримаються під вартою:

У провадженні Амвросіївського районного суду Донецької області знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню неповнолітнього М.П. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК (під вартою з 07.06.2012, тобто більше року). У провадженні Будьоннівського районного суду м. Донецька знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню неповнолітнього Ч.Д. у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 317 КК (під вартою з 15.06.2012).

У провадженні Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області з 17.10.2012 знаходиться на розгляді кримінальна справа по обвинуваченню неповнолітнього Б.Р. у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК (під вартою з 17.08.2012). У цьому ж суді з 01.11.2012 знаходиться на розгляді кримінальна справа по обвинуваченню неповнолітнього Г.Д. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК (під вартою з 05.07.2012).

У провадженні Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області з 06.11.2012 знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню К.Є. у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК (неповнолітній, під вартою з 26.10.2012).

У провадженні Кіровського районного суду м. Донецька з 30.08.2012 знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню Л.А. (неповнолітній) у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК (під вартою з 30.07.2012).

19.06.2013 ухвалено вирок у кримінальній справі № ... (Кіровський районний суд м. Донецька) стосовно неповнолітньої В.Л., яким її засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК (тримання під вартою під час судового розгляду - з 01.07.2012).

У провадженні Петровського районного суду м. Донецька знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню неповнолітніх І.Р., Б.Б. (обоє неповнолітні, під вартою з 30.08.2012) у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 289 КК (об'єднано 4 справи, які надходили до суду в різний час). У цьому ж суді з 24.05.2012 знаходиться на розгляді кримінальна справа по обвинуваченню С.В. (неповнолітній) та двох повнолітніх у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК. Справа стосовно неповнолітнього не виділена в окреме провадження (під вартою з 24.01.2012).

У провадженні Сніжнянського міського суду Донецької області з 13.03.2013 (вперше 03.08.2012) знаходиться на розгляді кримінальна справа по обвинуваченню С.А., О.А. (неповнолітній, підписка про невиїзд), К.В. (неповнолітній, під вартою з 14.05.2013) у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 277 КК.

У провадженні Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області з 12.10.2012 знаходиться на розгляді кримінальна справа по обвинуваченню Н.С., 26.11.94 р. н., Д.О., 20.10.94 р. н. у вчиненні злочинів, передбачених пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК (злочини вчинено у неповнолітньому віці). Тримаються під вартою з 09.08.2012. Справа повторно надійшла 14.05.2013 після скасування вироку апеляційним судом Донецької області.

У провадженні Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області з 30.05.2012 знаходиться на розгляді кримінальна справа по обвинуваченню неповнолітнього В.В. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК (під вартою з 01.10.2012). На даний час постановою від 01.10.2012 розгляд справи відкладено до розгляду апеляційної скарги Кравченка В.І. на вирок суду від 20.08.2012.

У Харківській області під вартою понад 6 місяців (про строк перебування під вартою даних немає) утримується неповнолітній С.Я. у кримінальній справі по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК. Також у кримінальній справі під вартою понад 6 місяців утримується неповнолітній М.М. по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК.

З 17.07.2012 у провадження Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області на розгляді знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню Є.В.І., Є.В.В. (неповнолітній) у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК. Як свідчать дані про рух справи, за цей час проведено 11 засідань, з них 9 відкладено через неявку свідків та/або потерпілого (оголошено перерву для виклику); один раз відкладено за клопотанням прокурора. Таким чином, справа понад рік знаходиться у провадженні, а неповнолітній тримається під вартою з 01.05.2012 (понад 1 рік та 4 місяці).

У провадженні Дарницького районного суду м. Києва з 27.01.2012 знаходиться на розгляді кримінальна справа по обвинуваченню П.Я. (неповнолітній, під вартою з 05.12.2011), К.В., Б.Г., С.С. (підписка про невиїзд). У цьому ж суді з 04.07.2012 знаходиться на розгляді кримінальна справа стосовно В.В.І. (неповнолітній, під вартою з 16.09.2011), Ф.Б. (неповнолітній, під вартою з 08.12.2011); з 14.09.2012 знаходиться на розгляді кримінальна справа по обвинуваченню Д.О. (неповнолітній, під вартою з 02.07.2012) за ч. 2 ст. 153 КК; з 08.10.2012 знаходиться на розгляді кримінальна справа по обвинуваченню А.Р.Ш. (під вартою з 03.08.2012), П.М. (підписка з 03.08.2012), М.В. (неповнолітній, під вартою з 03.08.2012), В.Є. (підписка з 03.08.2012) за ч. 2 ст. 187 КК.

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва з 17.01.2012 знаходиться на розгляді кримінальна справа по обвинуваченню неповнолітнього Л.І. у вчиненні злочинів, передбачених пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185 КК. Основними причинами тривалого розгляду справи є неявка захисника, неявка прокурора, відсутність повного складу суду.

З узагальнення, наданого апеляційним судом Одеської області, встановлено, що розгляд такої категорії справ у строк 6 місяців не завершено стосовно 17 неповнолітніх.

Необхідність оперативного розгляду справ, за якими неповнолітні тримаються під вартою, є першочерговим завданням суддів, у яких такі справи знаходяться у провадженні, з огляду на вимоги практики ЄСПЛ та врахування особливого статусу підсудного.

1. Результати аналізу причин тривалого судового розгляду у справах, за якими до підсудного (підсудних) застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (понад 6 місяців) свідчать, що суди в основному дотримуються вимог кримінального процесуального законодавства в частині відповідності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою тяжкості пред'явленого обвинувачення (кримінально-правовій кваліфікації вчиненого).

2. У кримінальних справах, що розглядаються у порядку КПК 1960 р. , суди лише в деяких випадках переглядають обґрунтованість подальшого застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Здебільшого обґрунтованість застосування найсуворішого запобіжного заходу не переглядається.

3. У більшості проаналізованих кримінальних справ суди не здійснювали усіх необхідних дій для забезпечення дотримання розумного строку судового розгляду у випадку, коли обвинувачений (підсудний) тримається під вартою; зокрема, типовими є випадки, коли:

1) судовий розгляд не може бути продовжений через неявку свідка та/або потерпілого. Суд постановляє ухвали про його (їх) примусовий привід, які не виконуються органами МВС з різних причин, що залишаються суду не відомими. Окремих ухвал з приводу невиконання ухвали про привід суд не постановляє, що в кінцевому результаті призводить до неодноразового відкладення судових засідань (в багатьох випадках більше 10 разів);

2) судовий розгляд не може бути продовжений через неявку прокурора (в деяких справах - до п'яти разів). Суд не реагує на такі випадки у процесуальному порядку;

3) судовий розгляд не може бути продовжений через недоставлення підсудного із СІЗО. У багатьох справах судові засідання із цієї підстави відкладалися більше 10 разів. Суд лише в поодиноких випадках реагував на неналежну організацію роботи конвойної служби шляхом постановлення окремих ухвал;

4) судовий розгляд не може бути продовжений через неявку захисника. Надана апеляційними судами інформація вказує на те, що у цих випадках суд, як правило, не постановляє окремих ухвал стосовно сторони захисту.

4. Оскільки під час судового розгляду кримінальної справи (провадження) обов'язок з дотримання розумних строків покладено саме на суд, він зобов'язаний забезпечити належним чином явку учасників процесу. Крім цього, враховуючи те, що до підсудного (обвинуваченого) обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на суд покладено підвищений обов'язок контролювати ефективність здійснюваних заходів із забезпечення оперативності судового розгляду.

5. Також істотною причиною перенесення розгляду справ є невиконання або несвоєчасне виконання органами міліції значної частини ухвал судів та постанов суддів про привід потерпілих, свідків та підсудних. Суди не завжди належним чином реагують на факти невиконання їхніх вимог і не порушують питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних у цьому працівників органів внутрішніх справ.

6. Під час нового розгляду кримінальних справ після скасування вироків місцевих судів судам необхідно вирішувати питання про можливість зміни запобіжного заходу на альтернативні, оскільки ризики, які на досудовому слідстві та під час судового розгляду стали підставою для обрання такого запобіжного заходу, можуть бути уже відсутні, а строки тримання під вартою таких підсудних (не в останню чергу через помилки судів) є досить тривалими.

У таких справах обов'язковими до виконання є вказівки суду апеляційної інстанції. Узагальнення свідчить, що невиконання цих вказівок під час нового розгляду кримінальної справи призводило до скасування і цих вироків. Такі випадки неприпустимі та відповідно до практики ЄСПЛ є порушенням права на справедливий суд.

7. Суддям необхідно більш дисципліновано підходити до організації проведення судових засідань у кримінальних справах (провадженнях), за якими підсудні тримаються під вартою. Зокрема, недопустимими є випадки призначення судових засідань на час відпустки і навчання суддів, проведення семінарів, конференцій; призначення судових засідань на час перебування судді у нарадчій кімнаті або на час розгляду іншої кримінальної справи (провадження). Крім цього, слід неухильно виконувати вимоги законодавства щодо інформування органів прокуратури та адвокатури про випадки неявки прокурорів та/або захисників на судові засідання без поважних причин, а також визнавати неявку цих учасників з поважних причин лише у випадку відповідного документального підтвердження.

8. Апеляційним судам необхідно надавати ефективну методичну допомогу місцевим судам в частині організації судового розгляду кримінальних справ, за якими підсудні тримаються під вартою. З огляду на наявність у судах першої інстанції значної кількості такого роду кримінальних справ суддям-кураторам апеляційних судів необхідно взяти на контроль такі кримінальні справи.

9. Узагальнення необхідно розглянути на нараді суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ та надіслати Витяг із узагальнення Генеральному прокурору України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній пенітенціарній службі України, Національній асоціації адвокатів України, Раді суддів загальних судів.

Узагальнення судової практики судів першої та апеляційної інстанцій у справах стосовно осіб, які тримаються під вартою, судове провадженнях щодо яких триває понад 6 місяців, підготовлено заступником Голови ВССУ С.М. Міщенком та помічником заступника Голови ВССУ Ю.Б. Хім'яком, обговорено та схвалено на нараді суддів судової палати у кримінальних справах 25 вересня 2013 року (протокол № 30 від 25 вересня 2013 року).