Про практику застосування статті 90 Господарського процесуального кодексу України

З метою однакового застосування ст.90 Арбітражного процесуального Кодексу України (далі - АПК) Президія Вищого Арбітражного Суду України вважає за необхідне дати такі роз'яснення.

1. Окрема ухвала виноситься арбітражним судом за наявності умов, передбачених ч.1 ст.90 АПК - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу (далі - підприємства і організації).

Окрема ухвала виноситься, як правило, одночасно з рішенням зі справи.

Зміст окремої ухвали викладається за формою, що додається до цього роз'яснення.

2. Частина 2 ст.90 АПК передбачає відповідальність підприємств і організацій, посадових осіб за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі. Тому ці вказівки повинні бути максимально конкретними, реальними для виконання.

3. При винесенні окремої ухвали слід враховувати, що вказівки відносно усунення порушень законності чи недоліків у діяльності підприємств і організацій не повинні виходити за межі компетенції арбітражного суду, тобто арбітражний суд не вправі давати вказівки щодо виробничих процесів або оперативно-господарської діяльності та визначати, яке стягнення слід накласти на службову особу.

4. В умовах переходу до ринкової економіки та різноманіття форм власності арбітражному суду необхідно утримуватись від вимог відшкодування збитків за рахунок службових осіб.

Якщо збитки заподіяно державі або державним підприємствам та організаціям, про них повинна надсилатись інформація відповідному прокурору для вирішення питання про подання позову в порядку, передбаченому статтею 118 ЦПК України. При цьому необхідно враховувати ступінь серйозності порушення, його можливі наслідки та розмір заподіяних збитків.

5. При виявленні під час розгляду справи порушень законності чи недоліків у діяльності підприємства, організації або посадових осіб арбітражний суд виносить на їх адресу окрему ухвалу незалежно від того, чи є вони учасниками арбітражного процесу.

6. Окрема ухвала надсилається службовій особі або органу, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені арбітражним судом недоліки чи порушення.

7. Ст.90 АПК не встановлює обов'язку підприємства, організації, посадової особи, на адресу яких надіслано окрему ухвалу, повідомляти арбітражний суд про виконання вказівок цієї ухвали, проте абз.2 ст.24 Закону України "Про арбітражний суд" передбачає обов'язковість вимог арбітра, що ставляться у межах його компетенції, для посадових осіб, державних та інших органів, підприємств і організацій, до яких вони звернені. Строк для надання відповіді арбітражному суду необхідно встановлювати в самій окремій ухвалі в залежності від вказівок, що містяться в ній, та терміну, необхідного для їх виконання.

8. На відміну від окремої ухвали повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури (ч.4 ст.90 АПК) надсилаються арбітражним судом не з будь-якого факту порушення підприємством або організацією законності, а лише у тих випадках, коли арбітражний суд виявить у діяльності працівників підприємства, організації такі порушення законності, які містять ознаки дії, переслідуваної в кримінальному порядку.

9. За наявності умов, передбачених ч.4 ст.90 АПК, арбітражний суд повинен надсилати повідомлення саме тому органу, до компетенції якого віднесено вирішення питань про необхідність проведення певних дій або порушення кримінальної справи.

10. Ст.90 АПК не передбачає обов'язку органів внутрішніх справ інформувати арбітражний суд про наслідки розгляду повідомлення, проте арбітражний суд вправі в самому повідомленні вимагати відповіді, а також встановлювати строк її надання, посилаючись на абз.2 ст.24 Закону України "Про арбітражний суд". Щодо органів прокуратури, їх обов'язок своєчасно відповісти на повідомлення арбітражного суду встановлений, крім того, абз.3 п.6 спільного листа Вищого Арбітражного Суду України та Генеральної прокуратури України від 03.08.92 N 01-8/912, 8а/4исх. Строк надання відповіді слід визначити в самому повідомленні.

11. Повідомлення з конкретних справ повинні надсилатись відповідним органам, як правило, одночасно з вирішенням спору, а повідомлення, що грунтуються на узагальнених матеріалах - негайно по закінченні узагальнення.

1.