Про оскарження постанови Кабінету Міністрів України N 775 від 10 червня 2009 року "Про підвищення ефективності управління державним майном газопровідних мереж"

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді - Кишинського М.І., суддів: Степанюка А.Г., Шейко Т.І., при секретарі судового засідання Попадин О.Б., у відкритому судовому засіданні вирішив адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" до Кабінету Міністрів України, Національної комісії регулювання електроенергетики України про визнання незаконними дій та скасування актів. Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Дочірнє підприємство "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України", Міністерство палива те енергетики України, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідачів, в якому просить скасувати постанову Кабінету Міністрів України N 775 від 10 червня 2009 року "Про підвищення ефективності управління державним майном газопровідних мереж" в частині включення Відкритого акціонерного товариства "Вінницягаз" в додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 10 червня 2009 року N 775, визнати протиправними дії Національної комісії регулювання електроенергетики України щодо прийняття рішення у вигляді постанови від 01.12.2009 року про збільшення ліцензійної території за рахунок м. Вінниця та Вінницької області та переоформлення Дочірньому підприємству "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" ліцензії транспортування природного газу розподільними трубопроводами та ліцензії на постачання природного газу за регульованим тарифом, скасувати рішення Національної комісії регулювання електроенергетики України про видачу Дочірньому підприємству "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" ліцензій з постачання природного газу за регульованим тарифом на транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами на території м. Вінниця та Вінницької області, скасувати постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України від 26.11.2009 р. N 1346 про анулювання ліцензії та транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами та ліцензії на постачання природного газу за регульованим тарифом, виданих ВАТ "Вінницягаз".

В судовому засіданні представником позивача було подано заяву про відмову від частини позовних вимог до Кабінету Міністрів України про скасування постанови КМУ N 775 від 10.06.2009 р., яка обґрунтовується тим, що Указом Президента України N 1097 від 23.12.2009 р. зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України N 775 від 10 червня 2009 року "Про підвищення ефективності управління державним майном газорозподільних мереж" і Конституційним Судом вирішується питання щодо конституційності положень оскаржуваної постанови.

Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 12.01.2010 р. заяву позивача про часткову відмову від позовних вимог до Кабінету Міністрів України про скасування постанови Кабінету Міністрів України N 775 від 10 червня 2009 року задоволено, виключено Кабінет Міністрів України з числа відповідачів по справі. Провадження по справі в цій частині закрито.

Позовні вимоги зводяться до того, що 26 листопада 2009 року Національною комісією регулювання електроенергетики України на відкритому засіданні було прийнято рішення у формі постанови N 1346 "Про анулювання ліцензії на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та ліцензії на постачання природного газу за регульованим тарифом, виданих ВАТ "Вінницягаз" з 1 грудня 2009 року, 01.12.2009 року прийняло постанову, якою ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" переоформлено ліцензії на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом та збільшено ліцензійну територію за рахунок м. Вінниця та Вінницької області.

Як вбачається зі змісту постанови N 1346 від 26.11.2009 року ліцензію ВАТ "Вінницягаз" анульовано у зв'язку з неможливістю ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, установлених для певного виду господарської діяльності.

Як доводить позивач, на момент прийняття Відповідачем оскаржуваних рішень про переоформлення ліцензій ДП "Нафтогазмережі" та позбавлення ліцензій ВАТ "Вінницягаз" виконання наказу Мінпаливенерго України N 439 (зі змінами і доповненнями) було зупинено ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.11.2009 року, а відтак висновки відповідача, щодо відсутності у ліцензіата з 1 грудня 2009 року газорозподільних мереж є незаконними, необ'єктивними та передчасними. До того ж, Національною комісією регулювання електроенергетики України при прийняті рішення не було взято до уваги, що правова підстава користування цим майном є виключно у ВАТ "Вінницягаз", а наявність на балансі газорозподільчих мереж у ДП "Нафтогазмережі", відповідно до пп. 2.1.1 п. 2.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом не є підставою для прийняття рішення по видачі ліцензій ДП "Нафтогазмережі".

Таким чином, відповідач приймаючи оскаржувані рішення, а також ігноруючи те, що в період набрання чинності постанови N 1346 від 26.11.2009 року на території міста Вінниця та Вінницької області, визначив двох ліцензіатів, без реального розмежування газових мереж.

Вказані дії Національної комісії регулювання електроенергетики України позивач вважає такими, що грубо порушують вимоги чинного законодавства, в зв'язку з чим просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав. В своїх запереченнях представник Національної комісії регулювання електроенергетики України зазначив, що твердження Позивача, стосовно того, що на момент прийняття оскаржуваної постанови виконання наказу Мінпаливенерго від 04.09.2009 р. N 439 було зупинено ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду є безпідставним і помилковим, оскільки зазначена ухвала була винесена судом 30.11.2009 р., про що Комісія ніяк не могла знати 26.11.2009 р. при прийнятті свого рішення. До того ж доводи позивача щодо відсутності у ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" у власності чи користуванні розподільних газопроводів у м. Вінниця та Вінницькій області не відповідає дійсності, оскільки 24.11.2009 р. між НАК "Нафтогаз України" та ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" було укладено договір N 14/1248/09 про передачу права користування державним майном, що не підлягає приватизації, об'єктом якого є майно державних розподільних мереж у м. Вінниця та Вінницькій області. Таким чином, право користування зазначеним майном належить виключно ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України". Отже, НКРЕ при прийнятті рішення про анулювання ліцензії на транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами та ліцензії на постачання природного газу за регульованим тарифом, виданих ВАТ "Вінницягаз", діяла відповідно до вимог законодавства України та Регламенту НКРЕ.

Враховуючи викладене вище, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи, ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" заперечував проти заявленого позову та зазначив, що Національної комісією регулювання електроенергетики України, приймаючи постанову від 01.12.2009 р. про збільшення ліцензійної території та видачу їм ліцензії на постачання та розподіл природного газу у Вінницькій області, було дотримано вимог пп. 2.1.1 п. 2.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом. Враховуючи викладене вище, доводи позивача про визнання протиправними дії та скасування постанови НКРЕ про збільшення ліцензійної території та видачу ліцензій ДП "Нафтогазмережі" на постачання та розподіл природного газу у м. Вінниця та Вінницькій області, скасування рішення НКРЕ про анулювання ліцензій ВАТ "Вінницягаз" на постачання та розподіл природного газу за регульованим тарифом не відповідають вимогам чинного законодавства, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України, наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, колегія суддів вважає, що заявлений адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 листопада 2009 року Національною комісією регулювання електроенергетики України на відкритому засіданні було прийнято рішення у формі постанови N 1346 "Про анулювання ліцензії на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та ліцензії на постачання природного газу за регульованим тарифом, виданих ВАТ "Вінницягаз" з 1 грудня 2009 року, 01.12.2009 року прийняло постанову, якою ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" переоформлено ліцензії на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом та збільшено ліцензійну територію за рахунок м. Вінниця та Вінницької області.

Як вбачається зі змісту постанови N 1346 від 26.11.2009 року ліцензію ВАТ "Вінницягаз" анульовано у зв'язку з неможливістю ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, установлених для певного виду господарської діяльності.

В своєму супровідному листі до постанови НКРЕ України від 01.12.2009 року N 7915/08/17-09 повідомляє позивача про прийняте оскаржуване рішення. В листі НКРЕ зазначає, що комісія дійшла висновку про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України від 04.09.2009 р. N 439, зі змінами і доповненнями, "Про передачу державного майна", затвердженого наказом Мінпаливенерго від 04.09.2009 року N 438, про інвентаризацію державного майна станом на 31.12.2008 року, яке знаходиться на балансі ВАТ "Вінницягаз" на баланс ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" (зі змінами і доповненнями), листа НАК "Нафтогаз України" від 20.10.2009 р. N 14/1-1974-5884 про дострокове припинення дії Договору про користування державним майном, яке не підлягає приватизації, від 28.12.2001 р. N 04/01-819.

У відповідності до наказу Мінпаливенерго України N 439 від 04.09.2009 р. "Про передачу державного майна, яке знаходиться на балансі ВАТ "Вінницягаз" на баланс ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" (надалі - наказ N 439) ВАТ по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" було зобов'язано передати з балансу Товариства, а зазначене державне підприємство НАК "Нафтогаз України" прийняти на баланс державні газорозподільні мережі (розподільні газопроводи, споруди на них, транспортні засоби спеціального призначення, а також необхідну проектно-кошторисну та виконавчо-технічну документацію) відповідно до відомостей про державне майно, складених за результатами інвентаризації станом на 31.12.2008 р. та затверджених наказом Мінпаливенерго України N 438 від 04.09.2009 р.

В свою чергу, наказом Мінпаливенерго України N 539 від 19.10.2009 р. були внесені зміни до вищезазначеного наказу Міністерства від 04.09.2009 р. N 439, а саме: з преамбули були вилучені слова "постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.98 N 1482 "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та викладений абзац 1 пункту 1 у новій редакції.

Кінцева редакція пункту 1 наказу N 439 від 04.09.2009 р. була викладена в наказі Мінпаливенерго України N 590 від 06.11.2009 р. "Про внесення змін до наказу Мінпаливенерго від 04.09.2009 р. N 439 (зі змінами від 19.10.2009 р. N 539)", пунктом 1 якого Товариство в строк до 30.11.2009 р. було зобов'язано передати з балансу, а НАК "Нафтогаз України" прийняти на позабалансовий рахунок державне майно державних газорозподільних мереж з метою його подальшої передачі на баланс ДП "Нафтогазмережі" та оформити передачу державного майна відповідними актами приймання-передачі.

Слід зазначити, що згідно останніх змін, внесених наказом N 590 від 06.11.2009 р., Мінпаливенерго уповноважує НАК "Нафтогаз України" здійснити оприбуткування державного майна на позабалансовий рахунок НАК "Нафтогаз України" відповідно до акта приймання-передачі без підпису уповноваженої особи ВАТ "Вінницягаз" та здійснити подальшу передачу державного майна на баланс ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України".

З огляду на зазначене, винесенню оскаржуваних постанов НКРЕ України сприяли попередні накази N 438, 439 (зі змінами і доповненнями) Мінпаливенерго та постанова Кабінету міністрів України N 775 від 10 червня 2009 р. "Про підвищення ефективності управління державним майном газорозподільних мереж".

ВАТ "Вінницягаз" звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства палива та енергетики України про визнання наказу N 439, зі змінами і доповненнями, нечинним.

В судовому засіданні встановлено, що Вінницьким окружним адміністративним судом винесено ухвалу від 30.11.2009 року, якою зупинено дію наказу Міністерства палива та енергетики України N 439 від 04.09.2009 р. "Про передачу державного майна, яке знаходиться на балансі ВАТ "Вінницягаз", на баланс ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України", зі змінами, внесеними наказом Міністерства палива та енергетики України N 539 від 19.10.2009 р. та наказом Міністерства палива та енергетики України N 590 від 06.11.2009 р.

Таким чином, на момент прийняття Відповідачем оскаржуваних рішень про переоформлення ліцензій ДП "Нафтогазмережі" та позбавлення ліцензій ВАТ "Вінницягаз" виконання наказу Мінпаливенерго України N 439 (зі змінами і доповненнями) було зупинено ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.11.2009 року, а відтак висновки відповідача щодо відсутності у ліцензіата з 1 грудня 2009 року газорозподільних мереж є незаконними.

Разом з тим, 01.12.2009 року Національна комісія регулювання електроенергетики України прийняло постанову, якою ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" переоформлено ліцензії на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом та збільшено ліцензійну територію за рахунок м. Вінниця та Вінницької області.

Видача ліцензії здійснюється у порядку, передбаченому Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (далі - Закон).

Статтею 10 Закону визначено, суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії. Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

Згідно п. 64 Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затвердженого постановою КМУ від 4 липня 2001 р. N 756, до заяви на отримання ліцензій на транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл подають засвідчені в установленому порядку копії документів, які підтверджують право власності або користування на трубопроводи та споруди на них, необхідні суб'єкту господарювання для провадження відповідного виду господарської діяльності та підписаний керівником суб'єкта господарювання перелік приладів обліку із зазначенням місць їх встановлення на території провадження господарської діяльності з розподілу природного газу між заявником та ліцензіатами з транспортування природного і нафтового газу магістральними трубопроводами та/або з розподілу природного і нафтового газу; копія затвердженого місцевим органом виконавчої влади плану газифікації населених пунктів, розташованих на території провадження господарської діяльності з транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами.

Однак, як зазначалося раніше, дію наказу Мінпаливенерго від 04.09.2009 р. N 439 було зупинено на час розгляду по суті адміністративного позову ВАТ "Вінницягаз". Відтак у заявника не було фактично в користуванні ні газопроводів, ні технічної документації, що є підставою для надання ліцензії.

Суд звертає увагу на той факт, що ст. 21 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та п. 6.1.4 Порядку, затвердженого наказом Держкомпідприємництва від 7 грудня 2005 р. N 120, визначено, що виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії, є підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказані газорозподільні мережі були передані уповноваженим державним органом - Фондом державного майна України в користування НАК "Нафтогаз України" на підставі Угоди про використання державного майна, яке не підлягає приватизації від 04.02.98 року N 76, та постанови Кабінету Міністрів України N 747 від 25.05.98 року "Про утворення НАК "Нафтогаз України", яка в подальшому передала його у користування ВАТ "Вінницягаз" для забезпечення транспортування і розподілу природного газу.

Таким чином, НКРЕ, при прийнятті рішення не було взято до уваги, що правова підстава користування цим майном є виключно у ВАТ "Вінницягаз", а наявність на балансі газорозподільчих мереж у ДП "Нафтогазмережі", відповідно до пп. 2.1.1 п. 2.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом не є підставою для прийняття рішення по видачі ліцензій ДП "Нафтогазмережі".

Відповідно до п. 18 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" діяльність із розподілу природного газу підлягає ліцензуванню і здійснюється виключно на підставі ліцензії, виданих Національною комісією регулювання електроенергетики України. Одночасно пп. 1.3, 2.1.3 Ліцензійних умов із розподілу природного і нафтового газу, затверджених постановою НКРЕ від 30 вересня 2005 року N 859, визначено, що на відповідній географічній території право здійснювати розподіл газу має виключно газорозподільне підприємство, яке одержало ліцензію на розподіл природного газу.

Згідно пп. 2.1.1 п. 2.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом можливе при наявності у ліцензіата розподільних мереж, які перебувають у його власності чи користуванні.

Національна комісія регулювання електроенергетики, приймаючи рішення про переоформлення Дочірньому підприємству "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу з встановленою територією діяльності за місцем розташування газопроводів, переданих на баланс ДП "Нафтогазмережі", та ліцензії з постачання природного газу за регульованим тарифом дійшла до завідомо неправильного рішення щодо наявності в ДП "Нафтогазмережі" як ліцензіата розподільних мереж, які перебувають у його власності чи користуванні.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через десять днів з дня його прийняття. НКРЕ України у своїй постанові анулювало ліцензії ВАТ "Вінницягаз" з 1 грудня 2009 року. З огляду на те, що дана постанова була винесена 26.11.2009 року, чинності вона набирає не 1 грудня 2009 року, а 07.12.2009 року. Крім того, відповідно до ст. 21 цього ж Закону, якщо ліцензіат протягом цього часу подає скаргу до експертно-апеляційної ради, дія даного рішення органу ліцензування зупиняється до прийняття відповідного рішення спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування. ВАТ "Вінницягаз" відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) від 17.03.2000 р. N 274, отримала ліцензію серії АА N 224470 на транспортування природного і нафтового газу розподільчими трубопроводами з терміном дії по 16.03.2010 року та згідно з постановою НКРЕ від 22.03.2000 р. N 295, ліцензію серії АА N 224478 на постачання природного газу за регульованим тарифом з терміном дії по 21.03.2009 р.

Таким чином, відповідач приймаючи оскаржувані рішення, а також ігноруючи те, що в період набрання чинності постанови N 1346 від 26.11.2009 року на території міста Вінниця та Вінницької області, визначив двох ліцензіатів, без реального розмежування газових мереж.

Рішення про анулювання ліцензії на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та ліцензії на постачання природного газу за регульованим тарифом, виданих ВАТ "Вінницягаз", та видачу ліцензій новоствореному підприємству ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" Відповідач виніс з порушенням Регламенту, затвердженого постановою від 29 листопада 2007 року N 1662 "Про затвердження Регламенту Національної комісії регулювання електроенергетики України", із змінами і доповненнями, внесеними постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 січня 2009 року N 31, від 27 липня 2009 року N 879, з огляду на наступне:

Регламентом передбачено, що основною формою роботи Комісії є засідання: відкриті, закриті та робочі.

Порядок денний засідання Комісії включає два розділи: перший - питання, які в повному обсязі підготовлені для розгляду на засіданні Комісії, другий ("Різне") - питання, які потребують термінового розгляду або розгляд яких було відкладено (перенесено).

Інформація про місце, дату і час проведення відкритих засідань, порядок денний (крім розділу "Різне") публікується в засобах масової інформації та розміщується на офіційному сайті НКРЕ не пізніше ніж за 5 днів до дати проведення засідання Комісії. Проте, ані на офіційному сайті, ані в засобах масової інформації не було розміщено відомостей про слухання оскаржуваних питань.

Розділ другий порядку денного відкритого засідання Комісії ("Різне") формується протокольним відділом на підставі службових записок структурних підрозділів НКРЕ, погоджених Головою або Членом Комісії, який координує діяльність відповідного структурного підрозділу, та наданих відділу не пізніше 15 години дня, що передує дню засідання. Всупереч даній вимозі Регламенту на ранок дня засідання НКРЕ України оскаржуване питання ще не було включене до порядку денного.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 р. N 1775-III розгляд питань про анулювання ліцензії на підставі акта про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії; акта про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії; акта про встановлення факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності; акта про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов здійснюється органом ліцензування з обов'язковим запрошенням ліцензіата або його представників. Аналогічна норма кореспондується і п. 71 Регламенту в якому зазначено, що при розгляді питань щодо видачі ліцензії, продовження терміну дії ліцензії, про застосування санкцій до ліцензіатів у разі невиконання або ухилення від виконання ліцензійних умов та порушення чинного законодавства, при розгляді питань щодо затвердження та перегляду тарифів за ініціативи ліцензіата, схвалення чи внесення змін до інвестиційних програм, проведення закупівель, здійснення інших, крім ліцензованих, видів діяльності, накладення адміністративних стягнень присутність запрошених представників компаній або посадової особи, на яку накладається адміністративне стягнення, є обов'язковою.

Відповідно до пп 6.1.9 п. 6.1 ст. 6 Порядку контролю за дотриманням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом та за не регульованим тарифом, із зберігання природного газу, розподілу природного і нафтового газу та транспортування нафти, нафтопродуктів, природного і нафтового газу магістральними трубопроводами затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 7 грудня 2005 р. N 120, постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 7 грудня 2005 р. N 1102, НКРЕ має право анулювати ліцензію на підставі акта про неможливість ліцензіата забезпечити виконання Ліцензійних умов, установлених для певного виду господарської діяльності. Питання анулювання ліцензії відповідно до підпунктів 6.1.4, 6.1.5, 6.1.6, 6.1.7, 6.1.8 та 6.1.9 цього Порядку контролю розглядаються на засіданні НКРЕ з обов'язковим запрошенням ліцензіата або його представників.

Відповідно до п. 6.4 Порядку НКРЕ приймає постанову про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії.

В порушення Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та наказу Держкомпідприємництва від 7 грудня 2005 р. N 120, рішення про анулювання ВАТ "Вінницягаз" ліцензій прийнято без повідомлення та участі представника ВАТ "Вінницягаз", без проведення відповідної перевірки та на підставі даних, які, у відповідності до Порядку, не можуть лягати в основу рішення про позбавлення ліцензій.

Відповідно до п. 68 Регламенту розгляд питання, включеного до порядку денного, відкладається при наявності обставин, за яких рішення Комісії не може бути прийняте. Зокрема, такими обставинами є: неявка на засідання запрошених, якщо їх присутність є обов'язковою; відсутність необхідних документів; необхідність надання додаткових документів; призначення експертизи; необхідність залучення до участі інших осіб; обставини, визначені пунктом 57 Регламенту; інші обставини.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів зазначає, що всупереч даним нормам Комісія не вчинила жодних заходів щодо належного повідомлення зацікавленої сторони про розгляд питання, що стосувалось застосування санкцій у вигляді анулювання ліцензії, а також не дивлячись на відсутність належного представника Позивача Комісія розпочала розгляд питання та прийняла рішення у відношенні Позивача нехтуючи вимогами законодавства України при цьому грубо порушуючи права та законні інтереси ВАТ "Вінницягаз".

До того ж, колегія суддів звертає увагу на той факт, що Національна комісія регулювання електроенергетики України в межах своїх повноважень, постановами від 01.03.2010 року N N 189, 190 визнала такими, що втратили чинність, постанова НКРЕ від 26.11.2009 року N 1346 та постанова НКРЕ від 26.11.2009 р. N 1347 відповідно.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України від 26.11.2009 року N 1346 про анулювання ліцензії на транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами та ліцензії на постачання природного газу за регульованим тарифом, виданих ВАТ "Вінницягаз" та постанова НКРЕ від 26.11.2009 р. N 1347 "Про внесення змін до постанови НКРЕ від 25.12.2008 р. N 1526" є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі як суб'єкт владних повноважень не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 24, 69 - 71, 94, 99, 160 - 165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України від 26.11.2009 року N 1346 про анулювання ліцензії на транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами та ліцензії на постачання природного газу за регульованим тарифом, виданих ВАТ "Вінницягаз".

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України від 26.11.2009 року N 1347 "Про внесення змін до постанови НКРЕ від 25.12.2008 р. N 1526".

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 26.03.2010 р.