КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
29.07.2009 Справа N 22-а-7537/09
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Федорової Г.Г., суддів Глущенко Я.Б., Мельничука В.П., при секретарі Скирді Б.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Кабінету Міністрів України, Державної інспекції з енергозбереження, Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, ОСОБА_1 на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, Державної інспекції з енергозбереження, третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України про звільнення з роботи, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В:
В жовтні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Кабінету Міністрів України, Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, Державної інспекції з енергозбереження про визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України N 1256-р від 24.09.2008 р. "Про звільнення ОСОБА_2 з посади першого заступника Голови Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів - начальника Державної інспекції з енергозбереження - головного державного інспектора з енергозбереження"; поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2009 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України N 1256-р від 24.09.2008 р. "Про звільнення ОСОБА_2 з посади першого заступника Голови Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів - начальника Державної інспекції з енергозбереження - головного державного інспектора з енергозбереження"; поновлено ОСОБА_2 на посаді першого заступника Голови Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів - начальника Державної інспекції з енергозбереження - головного державного інспектора з енергозбереження з 29.09.2008 р., стягнуто з Державної інспекції з енергозбереження на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.09.2008 р. по 26.01.2009 в розмірі 50131,82 грн.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Кабінет Міністрів України, Державна інспекція з енергозбереження, Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, ОСОБА_1 подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились до суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При вирішенні даного спору розпорядження Кабінету Міністрів України, як суб'єкта владних повноважень, перевірялось судом першої інстанції на відповідність вимогам ч. 3 статті 2 КАС України.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Звідси, обов'язок щодо доказування правомірності свого розпорядження покладається на відповідача в справах про поновлення на публічній службі.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що при звільненні позивача з публічної служби, Кабінет Міністрів України порушив вимоги ч. 3 ст. 2 КАС України, статті 30 Закону України "Про державну службу", Порядку розгляду питань, пов'язаних з призначенням на посади та звільненням з посад керівників органів виконавчої влади, урядових органів, торговельно-економічних місій у складі закордонних дипломатичних установ України, державних підприємств та їх об'єднань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2007 року N 880 (далі - Порядок), який на момент звільнення позивача вже був чинним. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується зважаючи на наступне.
В своїх апеляційних скаргах апелянти, оскаржуючи постанову суду, посилались на те, що ОСОБА_2 був звільнений з публічної служби правильно, тобто на підставі подання Голови Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів з обґрунтуванням причин неможливості перебування його на цій посаді. Крім цього, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі посилався на те, що актом службового розслідування від 24.11.2008 року щодо ОСОБА_2 встановлено факти зловживання службовим становищем, сприяння комерційним структурам в отриманні бюджетних коштів, незаконного одержання ОСОБА_2 і за його сприянням ОСОБА_3, матеріальних благ, порушення порядку укладення господарських договорів.
Однак, свої доводи апелянти в судовому засіданні потрібними доказами не підтвердили. Документів та матеріалів, які могли бути використані як докази у справі, ними суду не подано.
Відповідно до Закону України "Про державну службу" припинення державної служби регламентується нормами статті 30 цього Закону.
Як вбачається з листа-подання Голови Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 11.09.2008 року N 434-1/1 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року N 1256-р жодної з передбачених ст. 30 Закону України "Про державну службу" підстав припинення державної служби не зазначено. Отже, Кабінет Міністрів України, звільняючи ОСОБА_2 з публічної служби порушив вимоги вищевказаного Закону, оскільки не обґрунтував правових підстав для звільнення останнього з посад, які він займав.
Крім цього, Кабінет Міністрів України порушив вимоги п. 5 Порядку, який визначає, що питання призначення на посаду та звільнення з посади осіб, зазначених пункті 1 цього Порядку розглядається за результатами співбесід і спеціальної перевірки відомостей, наведених у таких документах.
Як вбачається з матеріалів справи, жодні документи до подання про звільнення Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів не додавались. Обставини, зазначені в поданні, суб'єктом владних повноважень не з'ясовувались і не перевірялись. Службове розслідування як зазначено в апеляційній скарзі Сабініна було проведене 24 листопада 2008 року, тобто після звільнення ОСОБА_2.
Крім цього, відповідно до п. 9 Положення про Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів та п. 7 Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, ОСОБА_2, як перший заступник Голови НАЕР - начальник Державної інспекції з енергозбереження міг бути звільнений з посад тільки Кабінетом Міністрів України. Однак, Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів прийняло наказ від 29.09.2008 р. N 203-к про звільнення позивача з посади першого заступника Голови НАЕР - начальника Державної інспекції з енергозбереження - головного інспектора з енергозбереження.
Вказаний наказ про звільнення позивачем не оскаржувався.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Колегія суддів переконана в необхідності вийти за межі позовних вимог з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача ОСОБА_2, який просить поновити його на посаді першого заступника Голови НАЕР - начальника Державної інспекції з енергозбереження-головного інспектора з енергозбереження.
Згідно зі ст. ст. 198, 201 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права або вирішив не всі позовні вимоги.
З вищенаведених підстав наказ Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 29.09.2008 р. N 203-к про звільнення ОСОБА_2 слід визнати незаконним та скасувати, а резолютивну частину постанови окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2009 року слід доповнити відповідним абзацом про визнання незаконним та скасування вищевказаного наказу.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне цю ж постанову змінити в частині стягнення з Державної інспекції з енергозбереження на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 29.09.2008 року по 26.01.2009 року в розмірі 50131,82 грн. і стягнути зазначені кошти на користь позивача з Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. В решті постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Апеляційні скарги Кабінету Міністрів України, Державної інспекції з енергозбереження, Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, ОСОБА_1 задовольнити частково, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2009 року змінити.
Доповнити постанову наступним абзацом.
"Визнати незаконним та скасувати наказ Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 29 вересня 2008 року N 203-к про звільнення ОСОБА_2 з посади першого заступника Голови Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів - начальника Державної інспекції з енергозбереження - головного інспектора з енергозбереження".
Цю ж постанову змінити в частині стягнення з Державної інспекції з енергозбереження на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 29 вересня 2008 року по 26 січня 2009 року в розмірі 50131,82 грн. (п'ятдесят тисяч сто тридцять одна грн. 82 коп.).
Стягнути зазначені кошти на користь ОСОБА_2 з Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Постанова в повному обсязі виготовлена 31.07.2009 року.
Головуючий, суддя Г.Г.ФедороваСудді: Я.Б.ГлущенкоВ.П.Мельничук