Про визнання незаконним Указу Президента України "Про призначення Т.Дурдинця заступником Голови Служби безпеки України - начальником Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю" від 19.10.2007 р. N 985/2007

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про визнання Указу Президента України "Про призначення Т.Дурдинця заступником Голови Служби безпеки України - начальником Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю" від 19.10.2007 р. N 985/2007 незаконним з дня його прийняття.

В судовому засіданні 04.11.2008 р. оголошено резолютивну частину постанови про задоволення позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд В С Т А Н О В И В:

19.10.2007 р. прийнято Указ Президента України N 985/2007 "Про призначення Т.Дурдинця заступником Голови Служби безпеки України - начальником Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю".

На засіданні Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю 27.12.2007 р. (протокол N 1) ухвалено визнати незаконними дії т.в.о. Голови СБУ Н.В.О. щодо процедури підготовки та направлення Президенту України подання на звільнення з посади заступника Голови СБУ - начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю П.В.Ф., призначення на вказану посаду Д.Т.Ю. та вжиття заходів для усунення порушення вимог закону (ч. 4 ст. 10 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" ( 3341-12).

28.12.2007 р. Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією направлено листа на адресу Президента України з викладенням вказаної позиції.

21.01.2008 р. Комітетом отримано відповідь від Секретаріату Президента України N 43-02/20, згідно якої повідомлено про неможливість погодження кадрових питань у період припинення повноважень Верховної Ради України.

28.12.2007 р. аналогічне звернення скероване Комітетом Голові Верховної Ради України та до Служби безпеки України.

28.12.2007 р. Службою безпеки України надіслано на адресу Верховної Ради України листа про те, що найближчим часом передбачені законодавством процедури погодження будуть проведені.

28.12.2007 р. аналогічне звернення скероване Комітетом до Генеральної прокуратури України.

У відповіді від 10.01.2008 р. Генеральна прокуратура України повідомила Комітет про те, що вирішення питань про конституційність актів Президента України не відноситься до компетенції Генеральної прокуратури України.

10.01.2008 р. до Служби безпеки України повторно скеровано звернення Комітету щодо необхідності дотримання вимог ч. 4 ст. 10 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю".

12.01.2008 р. Службою безпеки України надіслано відповідь, у якому міститься твердження про те, що призначення заступника голови Служби безпеки України здійснено відповідно до вимог законодавства.

Позивачі - народні депутати України, керівники Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією - вважають Указ Президента України від 19.10.2007 р. N 985/2007 таким, що прийнятий на порушення законодавства, і просять визнати його незаконним з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" начальник Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України призначається на посаду і звільняється з посади Указом Президента України за поданням Голови Служби безпеки України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, і є заступником Голови Служби безпеки України.

Позивачі стверджують, що подання т.в.о. Голови Служби безпеки України про призначення Д.Т.Ю. не погоджувалося з Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Крім того, позивачі вказують, що Президентом України при виданні оскаржуваного Указу також порушені вимоги Указу Президента України від 15.11.2006 р. N 970/2006, яким затверджено Положення про порядок підготовки та внесення проектів актів Президента України.

Зокрема, згідно п. 7 Положення у випадках, коли вимоги щодо підготовки, внесення проектів актів Президента України визначено законами України, такі проекти готуються та вносяться відповідно до законів України та з урахуванням вимог, передбачених цим Положенням.

На думку позивачів, у даній ситуації Президент України повинен був повернути подання до Служби безпеки України відповідно до п. 15 вказаного Положення, як таке, що підготовлено та внесено з порушенням вимог, передбачених законами України.

Право на звернення до суду позивачі обґрунтовують наявністю в них як членів Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією владних повноважень з виконання організаційних та контрольних функцій у сфері боротьби з корупцією, а також повноважень, що надані їм як народним депутатам України згідно Закону України "Про статус народного депутата України" та Закону України "Про комітети Верховної Ради України".

Відповідач - Президент України - будь-яких пояснень або заперечень щодо викладених у позові обставин не надав; представник відповідача до судового засідання не з'явився.

Згідно відповіді Секретаріату Президента України від 18.01.2008 р. N 43-02/20 позиція Президента України полягає у наступному.

Указом Президента України від 26.04.2007 р. N 355 повноваження Верховної Ради України V скликання достроково припинено; позачергові вибори народних депутатів відбулися 30.09.2007 р. Так як станом на 19.10.2007 р. обрані народні депутати України VI скликання не набули своїх повноважень, Комітет Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією не було сформовано, а тому погодження кадрових рішень із зазначеним парламентським комітетом було неможливим.

3-я особа - Д.Т.Ю. - будь-яких пояснень або заперечень щодо викладених у позові обставин не надав.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення позивачів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Суд вважає, що члени Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією є належними позивачами в даному випадку, тому розглядає їх вимоги по суті.

Позивачі як народні депутати України та члени Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією наділені повноваженнями з виконання організаційних та контрольних функцій у сфері боротьби з корупцією (ст. 1 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" та ст. 1 Закону України "Про статус народного депутата України", та мають безпосереднє відношення до призначення на відповідні посади керівників управлінь правоохоронних органів, тому, на думку суду, з питань здійснення цих контрольних функцій можуть позиватися окремо від Верховної Ради України як законодавчого органу, у складі якого діє Комітет.

Також, визнаючи позивачів належними, суд враховує той факт, що Д.М.В. та Б.О.О. не тільки є заступниками Комітету Голови Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією VI скликання, але були керівниками Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією також і V скликання.

Призначення на посаду начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України врегульоване спеціальною нормою Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю".

Зокрема, згідно ч. 4 ст. 10 Закону начальник Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України призначається на посаду і звільняється з посади Указом Президента України за поданням Голови Служби безпеки України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Таким чином, перед призначенням особи на цю посаду в обов'язковому порядку мала бути дотримана визначена Законом процедура.

Згідно наданих суду матеріалів є всі підстави для висновку про те, що при видачі оскаржуваного Указу Президента України не було дотримано вимог ч. 4 ст. 10 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", так як жодного погодження Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією отримано не було.

На підтвердження факту відсутності погодження позивачами надано суду витяги з протоколів засідань Комітету N 1 від 27.12.2007 р., N 2 від 16.01.2008 р., N 13 від 03.09.2008 р., на яких розглядалося питання про законність призначення Д.Т.Ю. на посаду начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України. За результатами проведення засідань Комітетом ухвалено визнати незаконними дії т.в.о. Голови СБУ Н.В.О. щодо процедури підготовки та направлення Президенту України подання на звільнення з посади заступника Голови СБУ - начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю П.В.Ф., призначення на вказану посаду Д.Т.Ю. та вжити заходів для усунення порушення вимог закону, копії звернення до Президента України, Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України.

Проте, станом на день звернення позивачів до суду за отриманням погодження Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією звернень не було.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Згідно вищенаведеного у суду є підстави для висновку про те, що оскаржуваний Указ прийнятий на порушення закону та не у той спосіб, що передбачений законом.

Позиція, викладена у листі Секретаріату Президента України від 18.01.2008 р. N 43-02/20, не може бути визнана обґрунтованою з огляду на наступне.

В даному випадку реалізація повноваження Президента України щодо призначення особи на посаду заступника Голови Служби безпеки України прямо пов'язана з діяльністю вищого законодавчого органу - Верховної Ради України в особі її Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (ч. 4 ст. 10 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю").

Таким чином, на період припинення повноважень Верховної Ради України реалізація повноважень Президента України, а також інших органів державної влади, що потребують участі в будь-якій формі (в тому числі, у формі погодження) Верховної Ради України, неможлива.

Ні Конституція України, ні законодавство не передбачають можливість обходити процедуру погодження Верховною Радою України віднесених до її компетенції питань на період припинення її діяльності, або перебрання іншими органами на себе її повноважень.

Висновок Секретаріату Президента України про можливість реалізації Президентом України своїх повноважень без отримання законодавчо визначеного погодження Комітету Верховної Ради України є прямим порушенням законодавчої норми.

Також суд звертає увагу, що за такої позиції відповідача він міг би призначити особу на посаду в.о. начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю з наступним зверненням до Комітету для погодження його кандидатури. Проте, цього зроблено не було.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про статус народного депутата України" повноваження народного депутата припиняються з моменту відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання. Повноваження депутатів Верховної Ради України V скликання припинилися 23.11.2007 р. в момент початку роботи Верховної Ради України VI скликання, про що оголошено на першому засіданні Верховної Ради України VI скликання.

Таким чином, комітети Верховної Ради України V скликання продовжували свою роботу до 23.11.2007 р., і перешкод для звернення до Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією для отримання погодження не було.

Також суд звертає увагу на те, що подання про погодження кандидатури Д.Т.Ю. не було скеровано до Комітету і після початку роботи Верховної Ради України VI скликання, що свідчить про недотримання Президентом України прямої вказівки закону.

Щодо прийняття рішення за відсутності представника відповідача та 3-ї особи суд зазначає наступне.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи у суді, що підтверджується розписками представника відповідача в отриманні ухвали про відкриття провадження у справі від 25.09.2008 р. (К.Р.І.), відкладення розгляду справи від 30.09.2008 р. (Б.О.В.), реєстром рекомендованої кореспонденції від 28.10.2008 р., телеграмою від 03.11.2008 р.

3-я особа також належним чином повідомлена про розгляд справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою СБУ (вул. Володимирська, 35).

Незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи, відповідачем та 3-ю особою не виконано вимоги суду щодо надання пояснень на позов, доказів по справі. Також відповідачем не скеровано до суду уповноваженого представника для участі у судових засіданнях.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд приймає рішення по справі на підставі наявних у ній матеріалів.

На підставі вищенаведеного, ст. 160 - 163, 186 КАС України, ч. 4 ст. 10 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" суд П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати незаконним Указ Президента України "Про призначення Т.Дурдинця заступником Голови Служби безпеки України - начальником Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю" від 19.10.2007 р. N 985/2007.

3. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.