Ухвала Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Катеринчука Миколи Дмитровича щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 172, частини шостої статті 177 Кодексу адміністративного судочинства України

Конституційний Суд України у складі суддів:

Головіна Анатолія Сергійовича – головуючого,

Бринцева Василя Дмитровича – доповідача,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Винокурова Сергія Маркіяновича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Маркуш Марії Андріївни,

Овчаренка В’ячеслава Андрійовича,

Пасенюка Олександра Михайловича,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Стрижака Андрія Андрійовича,

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним зверненням громадянина Катеринчука М.Д. щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 172, частини шостої статті 177 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).

Заслухавши суддю-доповідача Бринцева В.Д. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Суб’єкт права на конституційне звернення – громадянин Катеринчук М.Д. – звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень частини третьої статті 172, частини шостої статті 177 Кодексу в аспекті питань:

– чи підсудні Київському апеляційному адміністративному суду як суду першої інстанції справи за позовами щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії до початку виборчого процесу або після його завершення;

– чи здійснює Вищий адміністративний суд України як суд апеляційної інстанції перегляд в апеляційному порядку судових рішень Київського апеляційного адміністративного суду як суду першої інстанції у справах за позовами щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії до початку виборчого процесу або після його завершення.

У статтях 172, 177 Кодексу встановлено особливості провадження у справах, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму, та особливості судових рішень за наслідками розгляду таких справ.

Відповідно до частини третьої статті 172 Кодексу рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Вищого адміністративного суду України; усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії оскаржуються до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно з частиною шостою статті 177 Кодексу судами апеляційної інстанції є відповідні апеляційні адміністративні суди; судом апеляційної інстанції у справах, розглянутих відповідно до частини третьої статті 172 Кодексу Київським апеляційним адміністративним судом, є Вищий адміністративний суд України.

Необхідність в офіційному тлумаченні вказаних положень Кодексу , на думку автора клопотання, зумовлена їх неоднозначним застосуванням судами України, що може призвести до порушення його прав: на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб (частина друга статті 55 Конституції України ); вільно обирати і бути обраним до органів державної влади (частина перша статті 38 Основного Закону України ); на вільні вибори, гарантованого статтею 3 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. На підтвердження своїх доводів Катеринчук М.Д. долучив до конституційного звернення рішення Вищого адміністративного суду України, Київського апеляційного адміністративного суду, Окружного адміністративного суду міста Києва.

2. Перша колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 4 липня 2012 року відкрила конституційне провадження у цій справі.

3. Вирішуючи порушені в конституційному зверненні питання, Конституційний Суд України виходить з такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційному зверненні має зазначатися обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України (пункт 4 частини другої статті 42); підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб’єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (стаття 94).

Під неоднозначним застосуванням положень Конституції України або законів України слід розуміти різне застосування одних і тих же норм цих правових актів судами України, іншими органами державної влади за однакових юридично значимих обставин (Ухвала Конституційного Суду України від 12 травня 2010 року № 31-у/2010 ).

З матеріалів конституційного звернення не вбачається наявності неоднозначного застосування судами України частини третьої статті 172, частини шостої статті 177 Кодексу , тому Конституційний Суд України вважає за необхідне припинити конституційне провадження у справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" .

Враховуючи наведене та керуючись статтею 153 Конституції України , статтями 42, 45, 51, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" , пунктом 1 § 51 Регламенту Конституційного Суду України , Конституційний Суд України

1. Припинити конституційне провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Катеринчука Миколи Дмитровича щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 172, частини шостої статті 177 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" – невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України , Законом України "Про Конституційний Суд України" .

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.