Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Берізка“ щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 16, частини п’ятої статті 52, статті 54, пункту „а“ частини першої статті 59 Закону України „Про господарські товариства“, статей 208, 264 Цивільного кодексу України, статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України

Конституційний Суд України у складі суддів:

Головіна Анатолія Сергійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Винокурова Сергія Маркіяновича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Маркуш Марії Андріївни - доповідача,

Овчаренка В’ячеслава Андрійовича,

Пасенюка Олександра Михайловича,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Берізка" щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 16, частини п’ятої статті 52, статті 54, пункту "а" частини першої статті 59 Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 року № 1576-XII (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 49, ст. 682) зі змінами (далі - Закон), статей 208, 264 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Заслухавши суддю-доповідача Маркуш М.А. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Суб’єкт права на конституційне звернення - товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Берізка" (далі - Товариство) - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень частини другої статті 16, частини п’ятої статті 52, статті 54, пункту "а" частини першої статті 59 Закону , статей 208, 264 ЦК України , статті 111-12 ГПК України .

Товариство, звертаючись до Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення, просить відповісти на питання:

- чи може Товариство збільшувати розмір статутного капіталу до повного внесення учасниками вкладу, встановленого установчими документами (частина друга статті 16 Закону );

- чи можна вважати свідоцтво Товариства, видане згідно із частиною п’ятою статті 52 Закону , належним засобом, яким відповідно до чинного законодавства повинна підтверджуватись обставина щодо повного внесення учасником вкладу до статутного капіталу Товариства;

- який день слід вважати моментом виходу (виключення) учасника з Товариства та на який день має проводитись розрахунок вартості майна та частки прибутку, що підлягає сплаті при виході учасника з Товариства, якщо установчими документами це не встановлено: день подачі учасником нотаріально посвідченої заяви про вихід з Товариства, день прийняття загальними зборами учасників рішення про виключення учасника з Товариства, день державної реєстрації змін, які сталися у складі учасників Товариства, чи інша дата (стаття 54 Закону );

- чи може особа, в тому числі і учасник, вносити додаткові вклади до статутного капіталу при відсутності відповідного рішення зборів учасників Товариства та свідоцтва про повне внесення учасниками вкладів до статутного капіталу (пункт "а" частини першої статті 59 Закону );

- чи є обов’язковим і в якій формі (письмовій чи усній) має укладатись договір на передачу частки у статутному капіталі Товариства між фізичною особою та його учасником (частина четверта статті 12 та стаття 208 ЦК України );

- чи може бути підставою для переривання перебігу позовної давності пред’явлення особою позову з корпоративного спору через загальний суд (частина друга статті 264 ЦК України );

- чи підлягає скасуванню рішення місцевого господарського суду, якщо при новому розгляді справи місцевий господарський суд не виконав вказівок суду касаційної інстанції (частина перша статті 111-12 ГПК України ).

Товариство вважає, що підставою для конституційного звернення є неоднозначне застосування господарськими судами наведених норм законодавчих актів при розгляді господарської справи, що призвело до порушення його прав власності.

2. Конституційний Суд України, розглядаючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв’язку з прийняттям Третьою колегією суддів Конституційного Суду України процесуальної ухвали від 29 жовтня 2012 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" , виходить з такого.

2.1. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційному зверненні має зазначатися обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України та законів України (пункт 4 частини другої статті 42); підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб’єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (стаття 94).

Згідно з частиною другою статті 147, пунктом 2 частини першої статті 150 Основного Закону України до повноважень Конституційного Суду України належить офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Зі змісту конституційного звернення вбачається, що суб’єкт права на конституційне звернення, не погоджуючись із рішеннями судів загальної юрисдикції, які неодноразово розглядали спір між ним та колишніми учасниками Товариства щодо стягнення грошової компенсації вартості часток у майні підприємства у справі, де він є стороною, просить дати відповіді на сформульовані ним питання про застосування положень частини другої статті 16, частини п’ятої статті 52, статті 54, пункту "а" частини першої статті 59 Закону , статей 208, 264 ЦК України , статті 111-12 ГПК України , тобто фактично хоче отримати консультацію щодо застосування вказаних положень законодавства, а не їх офіційне тлумачення.

За правовою позицією Конституційного Суду України "офіційне тлумачення і застосування правових норм є різними видами юридичної діяльності. Офіційним тлумаченням вважається діяльність компетентного органу державної влади щодо з’ясування і роз’яснення волі законодавця, матеріалізованої в нормі права (усвідомлення та роз’яснення смислу норм права з метою найбільш правильної їх реалізації). Правозастосовна діяльність полягає в індивідуалізації правових норм щодо конкретних суб’єктів і конкретних випадків, тобто в установленні фактичних обставин справи і підборі правових норм, які відповідають цим обставинам. Пошук та аналіз таких норм з метою їх застосування до конкретного випадку є складовою правозастосування. Надання консультацій чи роз’яснень з цього приводу не належить до повноважень Конституційного Суду України" (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Ухвали від 31 березня 2010 року № 15-у/2010 ).

2.2. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури започаткування підприємництва" від 21 квітня 2011 року № 3263-VI частину п’яту статті 52 Закону виключено.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України юрисдикція Конституційного Суду України поширюється лише на чинні правові акти (їх окремі частини) (абзац п’ятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Таким чином, вирішення зазначених питань не належить до повноважень Конституційного Суду України, що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі відповідно до пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України , статтями 42, 45, 50, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" , Конституційний Суд України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Берізка" щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 16, частини п’ятої статті 52, статті 54, пункту "а" частини першої статті 59 Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 року № 1576-XII зі змінами, статей 208, 264 Цивільного кодексу України , статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.