Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Дніпропетровської обласної громадської організації правового захисту "Громадяни" щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України, частин першої, другої статті 2, частини першої, пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України

Конституційний Суд України у складі суддів:

Головіна Анатолія Сергійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Винокурова Сергія Маркіяновича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича - доповідача,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Стрижака Андрія Андрійовича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Дніпропетровської обласної громадської організації правового захисту "Громадяни" щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України, частин першої, другої статті 2, частини першої, пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача Овчаренка В.А. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Дніпропетровська обласна громадська організація правового захисту "Громадяни" (далі - Організація) звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України, частин першої, другої статті 2, частини першої, пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс), роз'яснивши, що:

"- частину 2 ст. 124 Конституції України треба розуміти так, що до правовідносин, на які поширюється юрисдикція судів, у контексті цього конституційного звернення, належать також правовідносини, що виникли у зв'язку з оскарженням актів Верховного суду України, зокрема - узагальнень судової практики;

- частини 1, 2 статті 2 та частини 1, пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України у контексті цього конституційного звернення слід розуміти так, що будь які акти Верховного Суду України, зокрема - узагальнення судової практики - є актами органу державної влади, які він здійснює на виконання владних управлінських функцій, та вони можуть бути оскаржені до адміністративних судів, юрисдикція яких поширюється на ці правовідносини і такий спір є справою адміністративної юрисдикції".

Автор клопотання вважає, що здійснене Верховним Судом України "Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 роки)" від 7 жовтня 2010 року містить інформацію, яка не відповідає закону, дезорієнтує суди під час вирішення ними спорів щодо споживчих кредитів, виданих в іноземній валюті, та завдає шкоди правам і законним інтересам Організації під час надання юридичної допомоги громадянам.

З цих підстав Організація звернулася з позовною заявою на дії Верховного Суду України до Печерського районного суду міста Києва, який ухвалою від 1 лютого 2011 року в позові відмовив у зв'язку з тим, що спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень належать до компетенції адміністративних судів (пункт 1 частини першої статті 17 Кодексу в редакції від 6 липня 2005 року) і не розглядаються в порядку цивільного судочинства.

З аналогічною заявою Організація звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва, який ухвалою від 15 лютого 2011 року відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі, мотивуючи це тим, що оскаржувані дії Верховного Суду України не пов'язані зі здійсненням владних управлінських функцій на основі законодавства (частина перша статті 2 Кодексу) і цей спір не є публічно-правовим.

Суб'єкт права на конституційне звернення стверджує, що названі судові рішення свідчать про неоднозначне застосування судами положень частини другої статті 124 Конституції України, частин першої, другої статті 2, частини першої, пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу під час розгляду позовів до Верховного Суду України.

2. Конституційний Суд України, розглядаючи питання щодо відкриття конституційного провадження у цій справі у зв'язку з прийняттям Другою колегією суддів Конституційного Суду України процесуальної ухвали про відмову у відкритті конституційного провадження від 29 червня 2011 року, виходить з такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційному зверненні має бути зазначене обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України (пункт 4 частини другої статті 42) ; підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод ( стаття 94) .

Організація просить здійснити офіційне тлумачення положень Конституції України та Кодексу, давши їх власну інтерпретацію і не вказавши конкретного предмета тлумачення.

Конституційний Суд України вже зазначав, що невизначеність предмета тлумачення унеможливлює здійснення офіційної інтерпретації Конституції України та законів України, що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі за таким конституційним зверненням згідно з пунктом 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" (ухвали від 2 вересня 2009 року N 47-у/2009, від 23 грудня 2009 року N 65-у/2009) .

Враховуючи викладене та керуючись статтею 153 Конституції України, статтями 42, 45, 50, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Дніпропетровської обласної громадської організації правового захисту "Громадяни" щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України, частин першої, другої статті 2, частини першої, пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, цим Законом.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.