Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.93 N 3551-XII
Частина перша статті 12
редакція від 22.10.93 набрала чинності 01.01.94 | редакція від 28.12.2007 набрала чинності 01.01.2008 | зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України з 22.05.2008 |
пункт 3 частини першої статті 12 Закону : "3) безоплатне щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням, а також компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування" | пункт 3 частини першої статті 12 Закону викладено в такій редакції: "3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України" | зміни, внесені підпунктом "а" підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-VI , визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 |
Частина третя, (з 31.07.2002) четверта статті 12
редакція від 22.12.95 набрала чинності 02.01.96 | редакція від 04.07.2002 набрала чинності 31.07.2002 | редакція від 18.11.2004 набрала чинності 01.01.2005 | редакція від 05.10.2005 набрала чинності 01.07.2006 |
"Учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 150 процентів мінімальної пенсії за віком" | частину третю статті 12 вважати частиною четвертою | частину четверту статті 12 Закону після слів "довічне грошове утримання" доповнено словами "чи державна соціальна допомога" | частину четверту статті 12 викладено в такій редакції: "Учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність" |
Частина четверта, (з 31.07.2002) п'ята статті 12
редакція від 25.12.98 набрала чинності 27.05.99 | редакція від 04.07.2002 набрала чинності 31.07.2002 | зупинено на 2006 рік | зупинено на 2007 рік | зупинення визнано таким, що не відповідає Конституції України з 09.07.2007 | редакція від 28.12.2007 набрала чинності 01.01.2008 | зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України з 22.05.2008 |
стаття 12 доповнена частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком". | частину четверту статті 12 вважати частиною п'ятою | дію частини п'ятої статті 12 зупинено на 2006 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни згідно із Законом України від 20.12.2005 N 3235 | дію частини п'ятої статті 12 зупинено на 2007 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги згідно із Законом України від 19.12.2006 N 489-V | зупинення дії частини п'ятої статті 12 на 2007 рік, передбачене пунктом 13 статті 71 Закону України від 19.12.2006 N 489-V , визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 | частину п'яту викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України" | зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-VI , визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 |
Частина перша статті 13
редакція від 22.10.93 набрала чинності 01.01.94 | редакція від 03.04.2003 набрала чинності 01.08.2003 | редакція від 10.07.2003 набрала чинності 01.01.2004 | редакція від 13.01.2005 набрала чинності 01.01.2006 | редакція від 28.12.2007 набрала чинності 01.01.2008 | зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України з 22.05.2008 |
пункт 3 частини першої статті 13 Закону : "3) безплатне позачергове щорічне забезпечення санаторно- курортним лікуванням. Інваліди війни забезпечуються путівками відповідно органами соціального захисту населення, охорони здоров'я, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державним комітетом у справах охорони державного кордону України та іншими органами за місцем перебування на обліку. За бажанням інвалідів замість путівки до санаторію, профілакторію або будинку відпочинку вони можуть один раз на два роки одержувати грошову компенсацію: інваліди війни I - II груп - у розмірі середньої вартості путівки, інваліди війни III групи - 75 процентів середньої вартості путівки" | в абзаці другому пункту 3 частини першої статті 13 Закону слова "Державним комітетом у справах охорони державного кордону України" замінити словами "спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону" | абзац третій пункту 3 частини першої статті 13 Закону викладено у такій редакції: "За бажанням інвалідів замість путівки до санаторію, профілакторію або будинку відпочинку вони можуть один раз на два роки одержувати грошову компенсацію: інваліди війни I - II груп - у розмірі середньої вартості путівки, інваліди війни III групи - 75 процентів середньої вартості путівки. Грошова компенсація надається незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно- курортного лікування або медичних протипоказань" | абзац перший пункту 3 частини першої статті 13 Закону доповнено словами: "з компенсацією вартості проїзду до санаторно- курортного закладу і назад" | пункт 3 частини першої статті 13 Закону викладено в такій редакції: "3) безоплатне позачергове забезпечення санаторно- курортним лікуванням з компенсацією проїзду до санаторно- курортного закладу і назад або одержання замість путівки грошової компенсації. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсацій визначаються Кабінетом Міністрів України" | зміни, внесені підпунктом "а" підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-VI , визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 |
Частина третя, (з 31.07.2002) четверта статті 13
редакція від 22.12.95 набрала чинності 02.01.96 | редакція від 04.07.2002 набрала чинності 31.07.2002 | редакція від 18.11.2004 набрала чинності 01.01.2005 | редакція від 05.10.2005 набрала чинності 01.01.2006 |
"Інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам I групи - у розмірі 400 процентів мінімальної пенсії за віком, II групи - 350 процентів мінімальної пенсії за віком, III групи - 200 процентів мінімальної пенсії за віком" | частину третю статті 13 вважати частиною четвертою | частину четверту статті 13 Закону після слів "довічне грошове утримання" доповнено словами "чи державна соціальна допомога" | частину четверту статті 13 викладено в такій редакції: "Інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам війни I групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність" |
Частина четверта, (з 31.07.2002) п'ята статті 13
редакція від 25.12.98 набрала чинності 27.05.99 | редакція від 04.07.2002 набрала чинності 31.07.2002 | зупинено на 2006 рік | зупинено на 2007 рік | зупинення визнано таким, що не відповідає Конституції України з 09.07.2007 | редакція від 28.12.2007 набрала чинності 01.01.2008 | зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України з 22.05.2008 |
стаття 13 доповнена частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком". | частину четверту статті 13 вважати частиною п'ятою | дію частини п'ятої статті 13 зупинено на 2006 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни згідно із Законом України від 20.12.2005 N 3235 | дію частини п'ятої статті 13 зупинено на 2007 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги згідно із Законом України від 19.12.2006 N 489-V | зупинення дії частини п'ятої статті 13 на 2007 рік, передбачене пунктом 13 статті 71 Закону України від 19.12.2006 N 489-V , визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 | частину п'яту викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України" | зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-VI , визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 |
Частина перша статті 14
редакція від 22.10.93 набрала чинності 01.01.94 | редакція від 28.12.2007 набрала чинності 01.01.2008 | зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України з 22.05.2008 |
пункт 3 частини першої статті 14 Закону : "3) безплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням - один раз на два роки, а також компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування" | пункт 3 частини першої статті 14 Закону викладено в такій редакції: "3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України" | зміни, внесені підпунктом "а" підпункту 3 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-VI , визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 |
Частина третя, (з 31.07.2002) четверта статті 14
редакція від 22.12.95 набрала чинності 02.01.96 | редакція від 04.07.2002 набрала чинності 31.07.2002 | редакція від 18.11.2004 набрала чинності 01.01.2005 | редакція від 05.10.2005 набрала чинності 01.01.2007 |
"Учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 75 процентів мінімальної пенсії за віком, іншим учасникам війни - на 50 процентів мінімальної пенсії за віком" | частину третю статті 14 вважати частиною четвертою | частину четверту статті 14 Закону після слів "довічне грошове утримання" доповнено словами "чи державна соціальна допомога" | частину четверту статті 14 викладено в такій редакції: "Учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність" |
Частина четверта, (з 31.07.2002) п'ята статті 14
редакція від 25.12.98 набрала чинності 27.05.99 | редакція від 04.07.2002 набрала чинності 31.07.2002 | зупинено на 2006 рік | зупинено на 2007 рік | зупинення визнано таким, що не відповідає Конституції України з 09.07.2007 | редакція від 28.12.2007 набрала чинності 01.01.2008 | зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України з 22.05.2008 |
стаття 14 доповнена частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком" | частину четверту статті 14 вважати частиною п'ятою | дію частини п'ятої статті 14 зупинено на 2006 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни згідно із Законом України від 20.12.2005 N 3235 | дію частини п'ятої статті 14 зупинено на 2007 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги згідно із Законом України від 19.12.2006 N 489-V | зупинення дії частини п'ятої статті 14 на 2007 рік, передбачене пунктом 13 статті 71 Закону України від 19.12.2006 N 489-V , визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 | частину п'яту викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України" | зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 3 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-VI , визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 |
Частина перша статті 15
редакція від 22.10.93 набрала чинності 01.01.94 | редакція від 28.12.2007 набрала чинності 01.01.2008 | зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України з 22.05.2008 |
пункт 3 частини першої статті 15 Закону : "3) безплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням один раз на два роки, а також компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування" | пункт 3 частини першої статті 15 Закону викладено в такій редакції: "3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України" | зміни, внесені підпунктом "а" підпункту 4 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-VI , визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 |
Частина третя, (з 31.07.2002) четверта статті 15
редакція від 22.12.95 набрала чинності 02.01.96 | редакція від 04.07.2002 набрала чинності 31.07.2002 | редакція від 18.11.2004 набрала чинності 01.01.2005 | редакція від 05.10.2005 набрала чинності 01.07.2006 |
"Членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружились вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 150 процентів мінімальної пенсії за віком. Дружинам (чоловікам) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 50 процентів мінімальної пенсії за віком." | частину третю статті 15 вважати частиною четвертою | частину четверту статті 15 Закону після слів "довічне грошове утримання" доповнено словами "чи державна соціальна допомога" | частину четверту статті 15 викладено в такій редакції: "Членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружились вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Дружинам (чоловікам) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність" |
Частина четверта, (з 31.07.2002) п'ята статті 15
редакція від 25.12.98 набрала чинності 27.05.99 | редакція від 04.07.2002 набрала чинності 31.07.2002 | зупинено на 2006 рік | зупинено на 2007 рік | зупинення визнано таким, що не відповідає Конституції України з 09.07.2007 | редакція від 28.12.2007 набрала чинності 01.01.2008 | зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України з 22.05.2008 |
стаття 15 доповнена частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.". | частину четверту статті 15 вважати частиною п'ятою | дію частини п'ятої статті 15 зупинено на 2006 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни згідно із Законом України від 20.12.2005 N 3235 | дію частини п'ятої статті 15 зупинено на 2007 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги згідно із Законом України від 19.12.2006 N 489-V | зупинення дії частини п'ятої статті 15 на 2007 рік, передбачене пунктом 13 статті 71 Закону України від 19.12.2006 N 489-V , визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 | частину п'яту викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України" | зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 4 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-VI , визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 |
Частина перша статті 16
редакція від 25.12.98 набрала чинності 27.05.99 | редакція від 18.11.2004 набрала чинності 01.01.2005 | редакція від 05.10.2005 набрала чинності 01.01.2006 | редакція від 28.12.2007 набрала чинності 01.01.2008 | зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України з 22.05.2008 |
пункт 1 частини першої статті 16 Закону : "1) надбавки до пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, які вони отримують, у розмірі 250 процентів мінімальної пенсії за віком, разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, яка виплачується щорічно до 5 травня;" | пункт 1 частини першої статті 16 Закону після слів "довічного грошового утримання" доповнено словами "чи державної соціальної допомоги" | пункт 1 частини першої статті 16 викладено в такій редакції: "1) надбавки до пенсій або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, які вони отримують, у розмірі 70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність" | пункт 1 частини першої статті 16 доповнено словами: "разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, яка виплачується щорічно до 5 травня" | зміни, внесені підпунктом "а" підпункту 5 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-VI , визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 |
Пункт 6 частини першої статті 16: "6) першочергове одержання в поліклініці чи за місцем останньої роботи безплатної путівки у санаторій, профілакторій або будинок відпочинку один раз на рік, а членам їх сімей (дружині (чоловіку) і дітям до 18 років) - за 25 процентів вартості. При цьому путівки для санаторно- курортного лікування в санаторіях, профілакторіях і будинках відпочинку виділяються за пільговими цінами, передбаченими для працівників тих міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, у віданні яких знаходяться зазначені санаторно- курортні заклади. Усі види медичного обслуговування у санаторіях, профілакторіях і будинках відпочинку, а також харчування надаються безплатно. Особам, що одержали путівки для санаторно- курортного лікування відповідно до цієї статті, надається право безплатного проїзду до місця лікування і назад залізничним транспортом у двомісному купе спальних вагонів швидких і пасажирських поїздів, повітряним або водним транспортом у каютах 1 класу. Зазначені пільги зберігаються за одним із подружжя, що пережило;" | - | - | пункт 6 частини першої статті 16 викладено в такій редакції: "6) безоплатне першочергове забезпечення санаторно- курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно- курортного закладу і назад. Порядок надання путівок, розмір і порядок виплати компенсації визначаються Кабінетом Міністрів України" | зміни, внесені підпунктом "а" підпункту 5 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-VI , визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 |
Закон доповнено статтею 17-1 згідно із Законом України від 19.06.2003 N 968-IV Набрав чинності 12.07.2003 |
Щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Військовослужбовцям, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу кримінально-виконавчої системи України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби. Особам, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі або утримуються в лікувально-трудових профілакторіях (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки установ кримінально- виконавчої системи України. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Громадянам, які належать до кількох категорій осіб згідно з цим Законом, виплачується одна допомога - у більшому розмірі. Разова грошова допомога не виплачується в разі смерті отримувача до 5 травня або набуття громадянином статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 11 цього Закону після 5 травня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Сума разової грошової допомоги, що належала особі згідно з цим Законом і залишилася не одержаною у зв'язку з її смертю, не включається до складу спадщини і виплачується батькам, чоловіку (дружині), дітям особи, якій передбачена виплата разової грошової допомоги, або родичам, що проживали разом з нею. |
Стаття 6-1 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" від 23.03.2000 N 1584-III (пільги колишнім неповнолітнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання)
редакція від 16.12.2004 набрала чинності 01.01.2006 | редакція від 10.01.2006 набрала чинності 01.01.2007 | зупинено на 2007 рік | зупинення визнано таким, що не відповідає Конституції України з 09.07.2007 | редакція від 28.12.2007 набрала чинності 01.01.2008 | зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України з 22.05.2008 |
Частина перша статті 6-1 | |||||
Абзац перший частини першої статті 6-1 Закону : "Колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 16 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, надаються такі пільги: ..." | В абзаці першому частини першої статті 6-1 Закону цифри "16" замінено цифрами "18" | - | - | - | - |
Пункт третій частини першої статті 6-1 Закону : "3) безоплатне щорічне забезпечення санаторно- курортним лікуванням, а також компенсація вартості санаторно- курортного лікування" | Пункт третій частини першої статті 6-1 викладено в такій редакції: "3) безоплатне забезпечення санаторно- курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно- курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно- курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України" | Зміни, внесені підпунктом "а" підпункту 1 пункту 21 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-VI , визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 | |||
Частина друга статті 6-1 | |||||
Частина друга статті 6-1 Закону : "Особам, зазначеним у цій статті, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії, підвищується на 150 відсотків мінімальної пенсії за віком" | - | - | - | Частину другу статті 6-1 Закону викладено в такій редакції: "Особам, зазначеним у цій статті, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність" | Зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 1 пункту 21 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-VI , визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 |
Частина третя статті 6-1 | |||||
Частина третя статті 6-1 Закону : "Особам, зазначеним у цій статті, щороку до 5 травня виплачується разова грошова допомога в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком" | - | Дію частини третьої статті 6-1 зупинено на 2007 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги згідно із Законом України від 19.12.2006 N 489-V | Зупинення дії частини третьої статті 6-1 на 2007 рік, передбачене пунктом 13 статті 71 Закону України від 19.12.2006 N 489-V , визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 | Частину третю статті 6-1 Закону викладено в такій редакції: "Особам, зазначеним у цій статті, щороку до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України" | Зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 1 пункту 21 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-VI , визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 |
Стаття 6-2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" від 23.03.2000 N 1584-III (пільги колишнім неповнолітнім в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами)
редакція від 16.12.2004 набрала чинності 01.01.2006 | зупинено на 2007 рік | зупинення визнано таким, що не відповідає Конституції України з 09.07.2007 | редакція від 28.12.2007 набрала чинності 01.01.2008 | зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України з 22.05.2008 |
Частина перша статті 6-2 | ||||
Пункт третій частини першої статті 6-2 Закону : "3) безоплатне позачергове щорічне забезпечення санаторно- курортним лікуванням. Інваліди забезпечуються путівками відповідно органами соціального захисту населення, охорони здоров'я та іншими органами за місцем перебування на обліку або за місцем роботи. За бажанням інвалідів замість путівки до санаторію, профілакторію або будинку відпочинку вони можуть один раз на два роки одержувати грошову компенсацію: інваліди I - II груп - у розмірі середньої вартості путівки, інваліди III групи - 75 відсотків середньої вартості путівки. Грошова компенсація надається незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно- курортного лікування або медичних протипоказань;" | - | - | Абзац перший пункту третього частини першої статті 6-2 викладено в такій редакції: "3) безоплатне позачергове забезпечення санаторно- курортним лікуванням або одержання замість путівки грошової компенсації. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації визначаються Кабінетом Міністрів України" Абзац третій пункту третього частини першої статті 6-2 виключено. | Зміни, внесені підпунктом "а" підпункту 2 пункту 21 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-VI , визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 |
Частина друга статті 6-2 | ||||
Частина друга статті 6-2 Закону : "Пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується інвалідам замість пенсії, підвищуються: інвалідам I групи - на 400 відсотків мінімальної пенсії за віком, II групи - на 350 відсотків мінімальної пенсії за віком, III групи - на 200 відсотків мінімальної пенсії за віком" | - | - | Частину другу статті 6-2 Закону викладено в такій редакції: "Пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам I групи - на 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - на 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - на 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність" | Зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 2 пункту 21 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-VI , визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 |