У Х В А Л А
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
Про відмову у задоволенні клопотання Верховного Суду України щодо роз'яснення підпункту 1.3 пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України "Про статус суддів"
| м. Київ 22 вересня 2009 року N 51-уп/2009 | вх. N 04/1743 від 21.07.2009 р. |
Конституційний Суд України у складі суддів:
Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,
Бауліна Юрія Васильовича,
Бринцева Василя Дмитровича,
Вдовіченка Сергія Леонідовича,
Головіна Анатолія Сергійовича,
Джуня В'ячеслава Васильовича,
Дідківського Анатолія Олександровича,
Домбровського Івана Петровича,
Кампа Володимира Михайловича,
Лилака Дмитра Дмитровича,
Маркуш Марії Андріївни,
Мачужак Ярослави Василівни,
Нікітіна Юрія Івановича,
Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,
Стецюка Петра Богдановича,
Ткачука Павла Миколайовича - доповідача,
Шишкіна Віктора Івановича,
розглянув на пленарному засіданні клопотання Верховного Суду України щодо роз'яснення підпункту 1.3 пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України "Про статус суддів" (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 1 грудня 2004 року N 19-рп/2004 (Офіційний вісник України, 2004 р., N 49, ст. 3220).
Заслухавши суддю-доповідача Ткачука П.М., розглянувши клопотання та додані матеріали, Конституційний Суд України
у с т а н о в и в:
1. До Конституційного Суду України відповідно до пункту 3 параграфа 57 Регламенту Конституційного Суду України звернувся Верховний Суд України з клопотанням роз'яснити підпункт 1.3 пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України "Про статус суддів" від 1 грудня 2004 року N 19-рп/2004 (далі - Рішення).
У підпункті 1.3 пункту 1 резолютивної частини Рішення вказано: "Додаткові гарантії незалежності і недоторканності суддів, крім уже передбачених Конституцією України, можуть встановлюватися також законами. Такі гарантії визначені, зокрема, статтею 13 Закону України "Про статус суддів". Не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканності суддів в разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів".
У своєму клопотанні Верховний Суд України просить роз'яснити суть цього підпункту стосовно того, чи випливає з нього збереження такої гарантії незалежності і недоторканності суддів, як заборона притягати їх до кримінальної відповідальності без згоди Верховної Ради України, яка була передбачена статтею 13 Закону України "Про статус суддів" у редакції від 15 грудня 1992 року.
2. Згідно з пунктами 3, 4 параграфа 57 Регламенту Конституційного Суду України рішення, висновок Конституційного Суду України можуть бути роз'яснені за клопотанням однієї із сторін конституційного провадження; ухвала Конституційного Суду України про їх роз'яснення приймається на його пленарному засіданні.
3. Розглядаючи матеріали справи, Конституційний Суд України виходить з того, що роз'яснення рішення, висновку можливе лише щодо положень нормативно-правових актів, які були предметом його розгляду, та лише в аспекті і межах здійсненого тлумачення.
З Рішення, зокрема з підпункту 1.3 пункту 1 його резолютивної частини, вбачається, що стаття 13 Закону України "Про статус суддів" в редакції від 15 грудня 1992 року, яка передбачала заборону притягати суддів до кримінальної відповідальності без згоди Верховної Ради України, предметом офіційного тлумачення не була, оскільки втратила чинність. Розглядалася нині чинна частина друга статті 13 Закону України "Про статус суддів" в редакції від 8 жовтня 1999 року, яка такої гарантії недоторканності суддів уже не містила. Питання щодо конституційності статті 13 цього закону Конституційним Судом України не вирішувалося.
Отже, поставлені Верховним Судом України питання щодо роз'яснення підпункту 1.3 пункту 1 резолютивної частини Рішення виходять за межі наданого тлумачення, тому підстав для задоволення клопотання Верховного Суду України немає.
Керуючись пунктами 3, 4 параграфа 57 Регламенту Конституційного Суду України, Конституційний Суд України
у х в а л и в:
1. Відмовити у задоволенні клопотання Верховного Суду України щодо роз'яснення підпункту 1.3 пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України "Про статус суддів" (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 1 грудня 2004 року N 19-рп/2004.
2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскаржена.
КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
