Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Татарінцева Володимира Михайловича щодо офіційного тлумачення положень статті 47 Конституції України, статей 1, 71 Житлового кодексу Української РСР, статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, статті 310 Цивільного кодексу України та стосовно відповідності Конституції України (конституційності) і законам України окремих рішень судів загальної юрисдикції

Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого, доповідача,

Бауліна Юрія Васильовича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Джуня В'ячеслава Васильовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Домбровського Івана Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни,

Мачужак Ярослави Василівни,

Нікітіна Юрія Івановича,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Татарінцева Володимира Михайловича щодо офіційного тлумачення положень статті 47 Конституції України, статей 1, 71 Житлового кодексу Української РСР, статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, статті 310 Цивільного кодексу України та стосовно відповідності Конституції України (конституційності) і законам України окремих рішень судів загальної юрисдикції.

Заслухавши суддю-доповідача Стрижака А.А. та дослідивши матеріали конституційного звернення, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне звернення - Татарінцев Володимир Михайлович - порушує питання про офіційне тлумачення положень статті 47 Конституції України, статей 1, 71 Житлового кодексу Української РСР, статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, статті 310 Цивільного кодексу України.

Крім того, автор клопотання просить Конституційний Суд України визнати рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 12 жовтня 2005 року та від 5 жовтня 2007 року, рішення апеляційного суду Харківської області від 13 грудня 2007 року, додаткове рішення апеляційного суду Харківської області від 18 грудня 2007 року, ухвали Верховного Суду України від 26 червня 2008 року та від 5 листопада 2008 року такими, що не відповідають статтям 3, 8, 19, 21, 22, 24, 25, 32, 33, 43, 46, 47, 48, 49, 51, 56, 60, 64, 68, 69, 70, 71 Конституції України, статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, статтям 1, 9, 64, пункту 2 частини третьої, частині четвертій статті 71, частинам першій, четвертій статті 78, статтям 103, 104, 107, 109 Житлового кодексу Української РСР, пунктам 1, 3, 4, 10 частини другої статті 16, частині другій статті 27, статтям 43, 228, 230, 269, 270, 271, 272, 273, 274, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 283, 284, 297, 310, 313 Цивільного кодексу України.

Суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що судами загальної юрисдикції під час здійснення провадження у справі було допущено порушення його конституційного права на житло, закріпленого в статті 47 Конституції України, у зв'язку з чим згадані судові рішення є такими, що прийняті з порушенням норм Конституції та законів України.

2. Ухвалою Третьої колегії суддів Конституційного Суду України від 19 червня 2009 року відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі на підставі пунктів 2, 4 частини першої статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України", непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.

3. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.

3.1. Відповідно до статті 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод.

Аналіз змісту конституційного звернення свідчить, що автор клопотання не навів фактів неоднозначного застосування положень статті 47 Конституції України, статей 1, 71 Житлового кодексу Української РСР, статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, статті 310 Цивільного кодексу України. Тобто конституційне звернення не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України", оскільки не містить обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції або законів України.

Конституційний Суд України вважає, що у відкритті конституційного провадження у справі слід відмовити за пунктом 2 частини першої статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України".

3.2. Татарінцев В.М., звернувшись із проханням визнати неконституційними окремі рішення судів загальної юрисдикції, фактично висловив незгоду із судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про Конституційний Суд України" питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції, не належать до повноважень Конституційного Суду України.

Непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні, є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 частини першої статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 14, 42, 45, 50, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Татарінцева Володимира Михайловича щодо офіційного тлумачення положень статті 47 Конституції України, статей 1, 71 Житлового кодексу Української РСР, статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, статті 310 Цивільного кодексу України та стосовно відповідності Конституції України (конституційності) і законам України окремих рішень судів загальної юрисдикції на підставі пунктів 2, 4 частини першої статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України", непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному зверненні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.