Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Пічкура Анатолія Андрійовича щодо офіційного тлумачення положень статей 49, 51 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування"

Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича - доповідача,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Джуня В'ячеслава Васильовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Домбровського Івана Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни,

Мачужак Ярослави Василівни,

Нікітіна Юрія Івановича,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження за конституційним зверненням громадянина Пічкура Анатолія Андрійовича щодо офіційного тлумачення положень статей 49, 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 49-51, ст. 376) з наступними змінами.

Заслухавши суддю-доповідача Бринцева В.Д. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Громадянин Пічкур Анатолій Андрійович звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положення статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон), згідно з яким виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду України або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, і положення статті 51 Закону, відповідно до якого під час перебування за кордоном пенсія виплачується в разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Необхідність в офіційному тлумаченні суб'єкт права на конституційне звернення обґрунтовує різним розумінням цих положень судами України. Він вважає, що були порушені його права на пенсійне забезпечення, гарантовані статтями 24, 46 Конституції України.

З наданих матеріалів вбачається, що Пічкуру А.А. 4 листопада 1996 року призначено пенсію за віком, яку він отримував за місцем постійного проживання у місті Запоріжжя. У 2000 році автор клопотання подав заяву про виплату пенсії за довіреністю на ім'я матері і виїхав на постійне місце проживання до Німеччини, не повідомивши про це управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Запоріжжя.

Рішенням від 23 вересня 2005 року N 106 комісія для розгляду питань, пов'язаних із призначенням та виплатою пенсій управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Запоріжжя припинила виплату пенсії Пічкуру А.А. з 1 вересня 2005 року, а управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Запоріжжя звернулося в Ленінський районний суд міста Запоріжжя з позовом до Пічкура А.А. про відшкодування безпідставно отриманої пенсії. Рішенням суду від 6 квітня 2006 року позов було задоволено. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 12 жовтня 2006 року апеляційну скаргу Пічкура А.А. відхилено, а рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 6 квітня 2006 року залишено без змін.

2. Перша колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 28 травня 2009 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пункту 2 частини першої статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України та цим Законом.

3. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (стаття 94) ; у конституційному зверненні має зазначатись обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України (пункт 4 частини другої статті 42) .

З аналізу долучених до конституційного звернення матеріалів не випливає неоднозначності застосування судами України положень Закону, щодо офіційного тлумачення яких звернувся автор клопотання.

Пічкур А.А. не надав копій рішень судових органів, на які посилається у конституційному зверненні, а також не навів обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень статей 49, 51 Закону, тобто не дотримав вимог пунктів 4, 5 частини другої статті 42 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України", є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі (пункт 2 частини першої статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України") .

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 42, 45, 50, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Пічкура Анатолія Андрійовича щодо офіційного тлумачення положень статей 49, 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV з наступними змінами на підставі пункту 2 частини першої статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України та цим Законом.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.