Про внесення змін і доповнень до деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України та розяснень і рекомендацій президії Вищого господарського суду України

У зв'язку із змінами, що сталися у законодавстві, та з метою правильного і однакового застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, президія Вищого господарського суду України вважає за необхідне внести такі зміни і доповнення до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України та роз'яснень і рекомендацій президії Вищого господарського суду України.

1. Підпункт 2.3 пункту 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" доповнити абзацом такого змісту:

"За змістом частини другої статті 35 ГПК та частини десятої статті 38 Закону України "Про третейські суди" факти (обставини), встановлені рішенням третейського суду, не мають преюдиціального значення для господарського суду, в тому числі і у розгляді ним справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у третейському провадженні".

2. В останньому абзаці пункту 12 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 N 04-5/608 "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" слова "Законом України "Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів" замінити словами "законами України".

3. У рекомендаціях президії Вищого господарського суду України від 11.04.2005 N 04-5/639 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами Закону України "Про третейські суди":

3.1. У пункті 1:

3.1.1. Підпункт 1.3 викласти в такій редакції:

"1.3. Закон передбачає можливість подання заяви про скасування рішення третейського суду як стороною у справі, так і третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права та обов'язки. При цьому вирішення третейським судом питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі, згідно з пунктом 5 частини третьої статті 51 та пунктом 9 частини шостої статті 56 Закону є підставою для скасування рішення третейського суду або для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа";

3.1.2. Підпункт 1.4 викласти в такій редакції:

"1.4. Частиною четвертою статті 51 Закону встановлено, що заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду. Законом не передбачено можливості відновлення цих строків. Тому в разі їх пропуску з будь-яких причин місцевий господарський суд має ухвалою відмовити у прийнятті відповідної заяви";

3.1.3. Останній абзац підпункту 1.12 викласти в такій редакції:

"Зазначена ухвала в силу приписів пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України, частини другої статті 11 Закону України "Про судоустрій України" та статті 115 ГПК є обов'язковою на всій території України, в тому числі для третейського суду, і її невиконання останнім тягне за собою загальні наслідки невиконання судових рішень згідно із законодавством України. Господарський суд може, зокрема, реагувати на відповідну бездіяльність, а так само на виявлені інші порушення законності та недоліки в діяльності третейського суду в порядку, передбаченому статтею 90 ГПК. Окремі ухвали господарських судів, винесені у зв'язку з виявленими порушеннями законності або недоліками в діяльності третейських судів, мають надсилатися засновникам третейських судів, при яких утворено останні; копії таких ухвал доцільно надсилати до відома Третейській палаті України".

3.2. У пункті 2 абзац другий підпункту 2.1 і підпункт 2.11 виключити.