Ухвала Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) указів Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 травня 2008 року "Про заходи щодо забезпечення розвитку України як морської держави",

Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Домбровського Івана Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Лилака Дмитра Дмитровича - доповідача,

Маркуш Марії Андріївни,

Мачужак Ярослави Василівни,

Нікітіна Юрія Івановича,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 травня 2008 року "Про заходи щодо забезпечення розвитку України як морської держави" від 20 травня 2008 року N 463 (Урядовий кур'єр, 2008 р., 27 травня) та Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 травня 2008 року "Про висновки Міжвідомчої робочої групи з вивчення питань додержання законодавства при укладенні та виконанні Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах Прикерченської ділянки надр континентального шельфу Чорного моря, між державою Україна та компанією "Венко Інтернешнл лтд" від 4 червня 2008 року N 514 (Урядовий кур'єр, 2008 р., 10 червня).

Заслухавши суддю-доповідача Лилака Д.Д. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 49 народних депутатів України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 травня 2008 року "Про заходи щодо забезпечення розвитку України як морської держави" від 20 травня 2008 року N 463 (далі - Указ N 463) та Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 травня 2008 року "Про висновки Міжвідомчої робочої групи з вивчення питань додержання законодавства при укладенні та виконанні Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах Прикерченської ділянки надр континентального шельфу Чорного моря, між державою Україна та компанією "Венко Інтернешнл лтд" від 4 червня 2008 року N 514 (далі - Указ N 514).

Указом N 463 та Указом N 514 Президент України ввів у дію зазначені в них рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі - РНБОУ).

Народні депутати України вважають, що рішення РНБОУ є неконституційними і незаконними, оскільки при їх прийнятті порушено статтю 107 Конституції України та деякі статті Закону України "Про Раду національної безпеки і оборони України", зокрема щодо функцій РНБОУ (стаття 3) та її компетенції (стаття 4) , а також щодо порядку прийняття рішень (стаття 10) .

Автори клопотання наголошують на тому, що відповідно до частини четвертої статті 106 Конституції України акти Президента України, видані в межах повноважень, передбачених пунктом 18 частини першої цієї статті, повинні скріплюватися підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання. Однак Указ N 463 та Указ N 514 не були скріплені підписами вказаних посадових осіб, що, на думку суб'єкта права на конституційне подання, є підставою для визнання їх неконституційними.

Народні депутати України стверджують, що рішення РНБОУ - невід'ємна складова указів Президента України, якими він вводить їх у дію, тобто мають прийматися на основі Конституції і законів України, відповідати встановленим Конституцією України вимогам щодо процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Тому, на їхню думку, видаючи Указ N 463 та Указ N 514, Президент України порушив вимоги статей 6, 8, 19, 106, 107 Конституції України.

2. Перша колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 15 вересня 2008 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України", та непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні, а Ухвалою від 7 жовтня 2008 року N 51-у/2008 Конституційний Суд України відкрив провадження у цій справі.

3. Вирішуючи питання, порушені в конституційному поданні, Конституційний Суд України виходить з такого.

3.1. Відповідно до частини першої статті 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Суб'єкт права на конституційне подання не навів правового обґрунтування невідповідності Указу N 463 та Указу N 514 Конституції України за їх змістом, а також не аргументував, що було порушено порядок їх розгляду, ухвалення (видання), встановлений Конституцією України.

3.2. На думку авторів клопотання, Указ N 463 та Указ N 514 є неконституційними через порушення встановленого Конституцією України порядку набрання ними чинності, оскільки не були скріплені підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання (частина четверта статті 106 Конституції України) .

Обґрунтовуючи необхідність додержання зазначеного порядку, народні депутати України посилаються на Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року N 9-рп/2008, в якому, на їхню думку, Конституційний Суд України дійшов висновку, що вимога частини четвертої статті 106 Конституції України щодо скріплення актів Президента України підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання, стосується тільки актів, якими формується персональний склад РНБОУ.

Однак таке твердження суб'єкта права на конституційне подання помилкове. У вказаному Рішенні Конституційного Суду України (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини) зазначено, що у статті 107 Конституції України визначено повноваження Президента України формувати персональний склад РНБОУ (частина четверта) та вводити своїми указами в дію її рішення (частина сьома) . Окремо визначені у статті 107 Конституції України повноваження Президента України можуть реалізовуватися без застосування вимоги частини четвертої статті 106 Основного Закону України (підпункт 4.2 пункту 4 мотивувальної частини) .

Тому ці аргументи не можуть вважатися правовим обґрунтуванням невідповідності Указу N 463 та Указу N 514 встановленому Конституцією України порядку набрання ними чинності. Інших аргументів щодо неконституційності Указу N 463 та Указу N 514 в конституційному поданні не наведено, що відповідно до пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" є підставою для припинення конституційного провадження у справі.

4. Народні депутати України порушують також питання про визнання неконституційними Указу N 463 та Указу N 514 у зв'язку з невідповідністю Конституції України рішень РНБОУ від 16 травня 2008 року "Про заходи щодо забезпечення розвитку України як морської держави" та від 30 травня 2008 року "Про висновки Міжвідомчої робочої групи з вивчення питань додержання законодавства при укладенні та виконанні Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах Прикерченської ділянки надр континентального шельфу Чорного моря, між державою Україна та компанією "Венко Інтернешнл лтд", введених у дію відповідно Указом N 463 та Указом N 514. Проте всупереч вимогам пункту 4 частини другої статті 39 Закону України "Про Конституційний Суд України" суб'єкт права на конституційне подання не наводить правового обґрунтування тверджень щодо неконституційності зазначених рішень.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 13, 39, 45, 51, 71 Закону України "Про Конституційний Суд України", параграфом 51 Регламенту Конституційного Суду України, Конституційний Суд України

у х в а л и в:

1. Припинити конституційне провадження у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 травня 2008 року "Про заходи щодо забезпечення розвитку України як морської держави" від 20 травня 2008 року N 463 та Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 травня 2008 року "Про висновки Міжвідомчої робочої групи з вивчення питань додержання законодавства при укладенні та виконанні Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах Прикерченської ділянки надр континентального шельфу Чорного моря, між державою Україна та компанією "Венко Інтернешнл лтд" від 4 червня 2008 року N 514 на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України".

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.