• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Практика розгляду судами справ про адміністративні правопорушення у сферi грального бiзнесу, вiдповiдальнiсть за якi передбачена ст. 164 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення

Верховний Суд України  | Узагальнення судової практики від 01.08.2008
Реквізити
  • Видавник: Верховний Суд України
  • Тип: Узагальнення судової практики
  • Дата: 01.08.2008
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховний Суд України
  • Тип: Узагальнення судової практики
  • Дата: 01.08.2008
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
У деяких постановах на пiдтвердження вчинення адмiнiстративного правопорушення суд посилався лише на протокол про його вчинення або зазначав у постановi, що обставини вчинення правопорушення пiдтверджуються матерiалами справи, у той час, як у справi був наявний лише протокол про адмiнiстративне правопорушення.
Порушення, допущенi судами при накладеннi адмiнiстративного стягнення на правопорушникiв
Вiдповiдно до ст. 33 КпАП стягнення за адмiнiстративне правопорушення накладається у межах, установлених КпАП, та iншими законами України. При накладеннi адмiнiстративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступiнь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують i обтяжують вiдповiдальнiсть.
Вивчення справ про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу засвiдчило, що у переважнiй бiльшостi випадкiв суди накладали на правопорушникiв мiнiмальний штраф у розмiрi 340 грн. Нi застосування мiнiмального штрафу, нi застосування конфiскацiї судами в основному належним чином не мотивувалося, а в деяких випадках суди взагалi не вирiшували питання про застосування чи незастосування конфiскацiї гральних автоматiв.
Встановлено факти, коли суди, виносячи постанову у справi про адмiнiстративне правопорушення, накладали на правопорушника адмiнiстративне стягнення, яке не вiдповiдало санкцiї ст. 164 КпАП.
Так, Голосiївський районний суд м. Києва постановою вiд 8 серпня 2007 р. притягнув Б. до адмiнiстративної вiдповiдальностi за вчинення правопорушення, склад якого передбачений ч. 1 ст. 164 КпАП, та призначив йому адмiнiстративне стягнення у видi штрафу у розмiрi 136 грн. У цьому випадку суд наклав на правопорушника стягнення, яке не передбачене санкцiєю ч. 1 ст. 164 КпАП, крiм того, не мотивував своє рiшення в частинi незастосування конфiскацiї гральних автоматiв. Прокурор Голосiївського району м. Києва 24 жовтня 2007 р. на зазначену постанову суду внiс протест, на пiдставi якого постанову суду 30 жовтня 2007 р. було скасовано iз направленням матерiалiв справи на новий судовий розгляд. Постановою цього ж суду вiд 6 листопада 2007 р. провадження у справi стосовно Б. закрито у зв'язку iз закiнченням строкiв накладення адмiнiстративного стягнення, передбачених ст. 38 КпАП.
При вивченнi повiдомлень та справ про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу встановлено непоодинокi факти порушення судами вимог санкцiї ч. 1 ст. 164 КпАП при застосуваннi до правопорушникiв адмiнiстративного стягнення у видi штрафу. Так, Законом вiд 6 вересня 2005 р. N 2806-IV "Про дозвiльну систему у сферi господарської дiяльностi" до КпАП внесено змiни, якими ст. 164 КпАП викладено в новiй редакцiї. Зокрема, санкцiєю ч. 1 ст. 164 КпАП передбачено накладення на правопорушника штрафу вiд 20 до 40 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з конфiскацiєю виготовленої продукцiї, знарядь виробництва i сировини чи без такої. Проте деякi суди й до цього часу накладають на правопорушникiв адмiнiстративне стягнення у видi штрафу у розмiрi вiд 3 до 5 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, як це було передбачено санкцiєю ч. 1 ст. 164 КпАП до внесення змiн у КпАП.
Свiдченням цього є, зокрема, постанова Iрпiнського мiського суду Київської областi вiд 11 квiтня 2007 р. щодо Х., якому призначено адмiнiстративне стягнення у видi штрафу у розмiрi 85 грн.; постанова Петрiвського районного суду Кiровоградської областi вiд 28 серпня 2007 р. щодо М., на якого накладено стягнення у видi штрафу у розмiрi 51 грн.
Аналогiчнi порушення вимог закону були допущенi Свiтловодським мiськрайонним судом Кiровоградської областi, Жовтневим районним судом м. Луганська, Галицьким районним судом м. Львова, Франкiвським районним судом м. Львова, Машiвським районним судом Полтавської областi, Кам'янець-Подiльським мiськрайонним судом Хмельницької областi, Ленiнським районним судом м. Севастополя.
Практика застосування мiсцевими судами конфiскацiї гральних автоматiв як додаткового стягнення
Санкцiєю ст. 164 КпАП передбачено як основне - штраф, так i додаткове (альтернативне) стягнення - конфiскацiя. Необхiднiсть у застосуваннi додаткового стягнення зумовлюється характером правопорушення, особою винного й iншими обставинами справи.
Вiдповiдно до вимог ст. 29 КпАП конфiскацiя предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднiм об'єктом адмiнiстративного правопорушення, полягає в примусовiй безоплатнiй передачi цього предмета у власнiсть держави за рiшенням суду. Конфiсковано може бути лише предмет, який є у приватнiй власностi порушника, якщо iнше не передбачено законами України.
Аналiз справ про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу показав, що основною причиною незастосування судами до правопорушникiв додаткового стягнення у видi конфiскацiї гральних автоматiв є вiдсутнiсть у матерiалах справи протоколiв їх огляду, а також документiв, якi б пiдтверджували факт права власностi або права особи розпоряджатися майном, а саме гральними автоматами, що фактично унеможливлює застосування судом до правопорушника додаткового стягнення.
Поширеною також є практика незастосування судами додаткового стягнення у видi конфiскацiї гральних автоматiв у разi, якщо особа вперше вчинила правопорушення, склад якого передбачений ст. 164 КпАП. При повторному вчиненнi цього правопорушення суди в бiльшостi випадкiв накладали на правопорушникiв стягнення у видi максимального розмiру штрафу або штрафу з конфiскацiєю гральних автоматiв на користь держави.
Наприклад, Заводський районний суд м. Миколаєва постановою вiд 16 липня 2007 р. за вчинення адмiнiстративного правопорушення, склад якого передбачений ч. 1 ст. 164 КпАП, до адмiнiстративної вiдповiдальностi притягнув К. та наклав на нього стягнення у видi штрафу у розмiрi 510 грн. iз конфiскацiєю двох гральних автоматiв. Пiд час вирiшення питання про накладення на К. адмiнiстративного стягнення суд взяв до уваги характер, обставини вчиненого правопорушення, особу порушника та його матерiальне становище.
До адмiнiстративної вiдповiдальностi постановою Хмельницького мiськрайонного суду Хмельницької областi вiд 18 жовтня 2007 р. притягнено Б. за вчинення адмiнiстративного правопорушення, склад якого передбачений ч. 2 ст. 164 КпАП. Як вбачається з матерiалiв справи, Б. був зареєстрований як суб'єкт господарювання i повторно порушив порядок провадження господарської дiяльностi, здiйснюючи дiяльнiсть з проведення азартних iгор без вiдповiдних документiв дозвiльного характеру. Суд, застосовуючи до Б. стягнення у видi штрафу у розмiрi 850 грн. iз конфiскацiєю восьми гральних автоматiв, взяв до уваги той факт, що правопорушник протягом року вже притягався до адмiнiстративної вiдповiдальностi за вчинення правопорушень, склад яких передбачений ст. 164 КпАП.
Проте непоодинокi випадки, коли всупереч вимогам КпАП суди при винесеннi постанови про притягнення особи до адмiнiстративної вiдповiдальностi своє рiшення в частинi застосування або незастосування до правопорушника додаткового стягнення у видi конфiскацiї гральних автоматiв не мотивували, а обмежувалися лише вказiвкою в резолютивнiй частинi на її незастосування або застосування, iнодi навiть не зазначаючи, який саме предмет правопорушення пiдлягає конфiскацiї.
Так, постановою Гагарiнського районного суду м. Севастополя вiд 2 березня 2007 р. до адмiнiстративної вiдповiдальностi за вчинення правопорушення, склад якого передбачений ч. 1 ст. 164 КпАП, притягнено К. та накладено на нього як основне стягнення у видi штрафу, так i додаткове у видi конфiскацiї. Проте суд у постановi не вказав, який саме предмет правопорушення пiдлягає конфiскацiї, незрозумiло це i з тексту мотивувальної частини постанови. Крiм того, у постановi не зазначено, кому й на якiй пiдставi належить предмет конфiскацiї, вiдсутня його назва та серiйний номер.
Аналогiчнi порушення зафiксовано в мiсцевих судах Миколаївської областi, м. Києва тощо.
Встановлено також непоодинокi випадки безпiдставного незастосування судами конфiскацiї гральних автоматiв як додаткового стягнення.
Так, Тисменицький районний суд Iвано-Франкiвської областi постановою вiд 16 серпня 2007 р. до адмiнiстративної вiдповiдальностi за вчинення правопорушення, склад якого передбачений ч. 1 ст. 164 КпАП, притягнув М. та наклав на неї стягнення у видi штрафу в розмiрi 340 грн. Проте суд, постановляючи рiшення, не вирiшив питання щодо конфiскацiї 12 гральних автоматiв, виручка з яких згiдно з поясненнями М. щоденно становила до 1 тис. грн.
Iнший приклад. Кам'янець-Подiльський мiськрайонний суд Хмельницької областi постановою вiд 5 сiчня 2007 р. за ст. 164 КпАП притягнув до вiдповiдальностi Л. та наклав на нього стягнення у видi штрафу в розмiрi 60 грн. Проте суд до правопорушника додаткового стягнення у видi конфiскацiї 14 гральних автоматiв не застосував, а наклав стягнення у видi штрафу в розмiрi нижчому, нiж передбачено санкцiєю ст. 164 КпАП, будь-яких мотивiв щодо прийняття такого рiшення судом у постановi не наведено.
Правильною є практика тих судiв, якi у випадках незастосування до особи додаткового стягнення у видi конфiскацiї гральних автоматiв ухвалювали рiшення про їх повернення правопорушнику, при цьому з'ясовували питання щодо права власностi та витребовували у правопорушника документи, якi засвiдчували б право власностi на гральнi автомати.
Так, постановою суддi Центрального районного суду м. Сiмферополя вiд 22 травня 2007 р. визнано винним Б. у вчиненнi ним адмiнiстративного правопорушення, склад якого передбачений ч. 1 ст. 164 КпАП, та призначено стягнення у видi штрафу у розмiрi 510 грн. без конфiскацiї гральних автоматiв, оскiльки з матерiалiв справи вбачається, що гральнi автомати належали ЗАО "Флiнт i К" та переданi за договором оренди ВАТ "КСИ-У", якi в свою чергу уклали договiр суб-аренди з правопорушником Б.
Отже, мiсцевi суди у 2007 р. застосували додаткове стягнення у видi конфiскацiї гральних автоматiв лише до 12,9 % правопорушникiв вiд кiлькостi тих, на яких накладено стягнення за вчинення адмiнiстративного правопорушення у сферi грального бiзнесу. Слiд визнати, що незастосування мiсцевими судами конфiскацiї гральних автоматiв як додаткового стягнення не сприяє попередженню вчинення правопорушниками нових адмiнiстративних правопорушень, не вiдповiдає вимогам забезпечення законностi при розглядi справ вказаної категорiї, крiм того, не вiдповiдає принципу справедливостi, оскiльки до вiдповiдальностi за такi правопорушення притягуються, як правило, особи достатньо забезпеченi, якi в бiльшостi випадкiв навмисно iгнорують вимоги законодавства, експлуатують хворобливу пристрасть людей для отримання неконтрольованих прибуткiв, а тому повиннi нести сувору вiдповiдальнiсть.
Звернення до виконання постанов у справах про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу
Виконання постанов про накладення адмiнiстративного стягнення є завершальною стадiєю провадження у справах про адмiнiстративнi правопорушення. Вiдповiдно до вимог ст. 298 КпАП постанова про накладення адмiнiстративного стягнення є обов'язковою для виконання державними та громадськими органами, пiдприємствами, установами, органiзацiями, посадовими особами i громадянами.
Вiдповiдно до вимог ст. 285 КпАП копiя постанови протягом трьох днiв вручається або висипається особi, щодо якої її винесено. Копiя постанови вручається пiд розписку. У разi, якщо копiя постанови висилається, про це робиться вiдповiдна вiдмiтка у справi.
Статтею 307 КпАП установлено, що штраф має бути сплачений порушником не пiзнiше як через п'ятнадцять днiв з дня вручення йому копiї постанови про накладення штрафу. У разi несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ст. 307 КпАП, ст. 308 КпАП передбачає надiслання копiї постанови про накладення штрафу для примусового виконання до вiддiлу державної виконавчої служби за мiсцем проживання порушника, роботи або за мiсцезнаходженням його майна.
Постанови про конфiскацiю предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднiм об'єктом адмiнiстративного правопорушення, вiдповiдно до вимог ст. 313 КпАП виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом.
Аналiз справ про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу та повiдомлень апеляцiйних судiв засвiдчило, що суди в основному своєчасно направляли на виконання постанови про накладення стягнення у справах зазначеної категорiї. Проте при зверненнi до виконання постанов у цих справах мали мiсце факти тяганини з боку як мiсцевих судiв, так i органiв державної виконавчої служби.
Так, Київський районний суд м. Донецька постановою вiд 23 квiтня 2007 р. до адмiнiстративної вiдповiдальностi за вчинення правопорушення, склад якого передбачений ч. 1 ст. 164 КпАП, притягнено М. i накладено адмiнiстративне стягнення у видi штрафу у розмiрi 340 грн. з конфiскацiєю гральних автоматiв на суму 70 тис. грн., але i на цей час у матерiалах справи вiдсутнi будь-якi данi про направлення вказаної постанови суду до вiдповiдного органу державної виконавчої служби.
Постановою ж Першотравенського мiського суду Днiпропетровської областi визнано Г. винним у вчиненнi адмiнiстративного правопорушення, склад якого передбачений ч. 1 ст. 164 КпАП, та накладено на нього адмiнiстративне стягнення у видi штрафу у розмiрi 680 грн. з конфiскацiєю п'яти гральних автоматiв. Незважаючи на те, що у справi мiстяться постанови про вiдкриття виконавчого провадження, переписка з органом державної виконавчої служби, данi про звернення постанови суду до виконання вiдсутнi.
Встановлено випадки, коли в матерiалах справи вiдсутнi будь-якi данi про вручення постанови суду про адмiнiстративне правопорушення особi, щодо якої її було винесено. Також непоодинокими є факти, коли в справах мiстилися лише повiдомлення про направлення постанови суду про накладення адмiнiстративного стягнення до органу державної виконавчої служби, проте вiдсутнi будь-якi вiдомостi щодо її виконання.
Наприклад, постановою Городенкiвського районного суду Iвано-Франкiвської областi вiд 20 вересня 2007 р. до адмiнiстративної вiдповiдальностi за вчинення правопорушення, склад якого передбачений ч. 1 ст. 164 КпАП, притягнено Х. та призначено йому адмiнiстративне стягнення у видi штрафу у розмiрi 340 грн. iз застосуванням конфiскацiї грального автомата. Судом зазначену постанову 17 жовтня 2007 р. було направлено для виконання до Вiддiлу державної виконавчої служби в Iвано-Франкiвськiй областi, проте данi щодо виконання рiшення про конфiскацiю грального автомата у справi вiдсутнi.
Аналогiчнi порушення встановлено у судах Донецької, Iвано-Франкiвської, Харкiвської областей, м. Києва.
Встановлено також непоодинокi випадки, коли всупереч вимогам ст. 305 КпАП судовий контроль за правильним i своєчасним виконанням постанов про накладення адмiнiстративного стягнення був вiдсутнiй. Так, у багатьох справах, що надiйшли для пiдготовки узагальнення, вiдсутнi будь-якi вiдомостi про сплату правопорушниками штрафу, навiть у випадках направлення до вiддiлу державної виконавчої служби постанов про накладення штрафу для примусового виконання.
Практика перегляду головами апеляцiйних судiв та їх заступниками постанов мiсцевих судiв
Згiдно зi статистичними даними, якi надiйшли iз апеляцiйних судiв, у 2007 р. голови апеляцiйних судiв та їх заступниками розглянули 28 постанов мiсцевих судiв у справах про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу, вiдповiдальнiсть за якi передбачена ст. 164 КпАП, iз них 26 постанов - за ч. 1 ст. 164 КпАП i 2 постанови - за ч. 2 цiєї статтi. Зазначенi постанови були розглянутi головами апеляцiйних судiв та їх заступниками Автономної Республiки Крим - 6, м. Севастополя - 2 та областей: Днiпропетровської - 5, Чернiгiвської - 3, Запорiзької, Одеської, Рiвненської - по 2, Донецької, Закарпатської, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харкiвської i Чернiвецької - по 1.
За результатами перегляду скасовано та змiнено 14 постанов, їх питома вага в загальнiй кiлькостi винесених постанов у справах вказаної категорiї становила 0,8 %, iз них за ч. 1 ст. 164 КпАП скасовано та змiнено - 12 постанов, за ч. 2 цiєї статтi - 2.
Найчастiше причинами скасування головами апеляцiйних судiв та їх заступниками постанов мiсцевих судiв у справах про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу були iстотнi порушення судами вимог ст. 268 КпАП. У разi вiдсутностi особи, яка притягується до адмiнiстративної вiдповiдальностi, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є данi про своєчасне її повiдомлення про мiсце i час розгляду справи та якщо вiд неї не надiйшло клопотання про вiдкладення розгляду справи. Але суди iнодi розглядали справи за вiдсутностi осiб, якi притягалися до адмiнiстративної вiдповiдальностi, оскiльки вони належним чином не були повiдомленi про мiсце i час розгляду справи. Тому суд не мав можливостi у судовому засiданнi уточнити данi про особу правопорушника, правильно встановити фактичнi обставини справи, а потiм дати належну юридичну квалiфiкацiю вчиненого особою адмiнiстративного правопорушення.
Так, неповнота судового розгляду, що iстотно вплинула на правильнiсть рiшення, стала однiєю з пiдстав для скасування головою апеляцiйного суду Луганської областi 16 квiтня 2007 р. постанови Жовтневого районного суду м. Луганська вiд 16 лютого 2007 р. стосовно Р., провадження в справi щодо якого закрито вiдповiдно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КпАП у зв'язку iз закiнченням на момент розгляду цiєї справи строкiв, передбачених ст. 38 КпАП. Скасовуючи зазначену постанову, голова апеляцiйного суду в своїй постановi зазначив, що всупереч вимогам ст. 268 КпАП справа про адмiнiстративне правопорушення стосовно Р. розглянута без його участi, а в матерiалах справи вiдсутнi будь-якi данi щодо належного повiдомлення правопорушника про мiсце i час розгляду справи. Розгляд справи за вiдсутностi Р. порушив його право на захист, право знайомитися з матерiалами справи, давати пояснення i подавати докази. У зв'язку з допущеними порушеннями вимог закону постанова мiсцевого суду була скасована, а справа направлена на новий судовий розгляд.
Встановлено факт винесення судом постанови про закриття справи у зв'язку iз закiнченням строкiв накладення адмiнiстративного стягнення, передбачених ст. 38 КпАП, коли провадження у справi пiдлягало закриттю на пiдставi вимог ч. 1 ст. 247 КпАП у зв'язку з вiдсутнiстю подiї i складу адмiнiстративного правопорушення.
За цiєї пiдстави голова апеляцiйного суду АР Крим скасував постанову Красноперекопського мiськрайонного суду АР Крим вiд 5 червня 2007 р. стосовно М., а провадження у справi закрив на пiдставi п. 1 ст. 247 КпАП у зв'язку з вiдсутнiстю подiї i складу адмiнiстративного правопорушення. Вiдповiдно до наданих суду матерiалiв М. здiйснював господарську дiяльнiсть маючи вiдповiднi документи дозвiльного характеру, зокрема лiцензiю Мiнiстерства фiнансiв України, крiм того, кожний гральний автомат вiдповiдно до вимог п. 4 ст. 5 Закону "Про патентування деяких видiв пiдприємницької дiяльностi" було зареєстровано та на кожний отримано торговий патент.
За змiстом ст. 252 КпАП оцiнка доказiв при розглядi справ про адмiнiстративнi правопорушення грунтується на всебiчному, повному i об'єктивному дослiдженнi усiх обставин справи в їх сукупностi.
Визнаючи Ж. винним у вчиненнi правопорушення та накладаючи на нього стягнення у видi штрафу iз застосуванням конфiскацiї 13 гральних автоматiв, Очакiвський мiськрайонний суд Миколаївської областi у постановi послався на матерiали справи, якi фактично мiстили лише протокол про адмiнiстративне правопорушення. Крiм цього, у матерiалах справи вiдсутнi будь-якi докази, на пiдставi яких у визначеному законом порядку суд мiг встановити наявнiсть адмiнiстративного правопорушення. Постановою заступника голови апеляцiйного суду Миколаївської областi вiд 8 вересня 2007 р. постанова суду була скасована у зв'язку з порушенням вимог статей 251, 252 КпАП, а справа направлена на новий розгляд.
Також встановлено факти скасування постанов мiсцевих судiв у зв'язку з необгрунтованим застосуванням адмiнiстративних стягнень, що накладалися на правопорушникiв. Вiдповiдно до ст. 29 КпАП конфiсковано може бути лише предмет, який є у приватнiй власностi порушника, якщо iнше не передбачено законами України. Проте деякi мiсцевi суди зазначену обставину не з'ясовували, а конфiскацiю гральних автоматiв застосовували до осiб, якi не були власниками гральних автоматiв, що призводило до скасування постанов мiсцевих судiв.
Наприклад, постановою першого заступника голови апеляцiйного суду Чернiвецької областi вiд 10 квiтня 2007 р. скасовано постанову Хотинського районного суду вiд 26 березня 2007 р. щодо Р. у зв'язку з тим, що вирiшуючи питання про застосування додаткового стягнення у видi конфiскацiї, мiсцевий суд на порушення вимог ст. 29 КпАП не встановив право власностi на вилученi гральнi автомати, якi були безпосереднiм об'єктом адмiнiстративного правопорушення, у результатi чого незаконно конфiскував у доход держави 6 гральних автоматiв, якi не належали на правi приватної власностi особi, яку притягнено до адмiнiстративної вiдповiдальностi.
Мали мiсце факти скасування постанов мiсцевих судiв у зв'язку з порушенням вимог ст. 276 КпАП щодо мiсця розгляду справи про адмiнiстративне правопорушення.
Наприклад, постанова Ленiнського районного суду м. Севастополя вiд 18 травня 2007 р. стосовно Т., яка розглянута не за мiсцем вчинення адмiнiстративного правопорушення. Крiм цього, протокол про адмiнiстративне правопорушення було складено за ч. 2 ст. 164 КпАП, проте у справi вiдсутнi данi про притягнення Т. протягом року до адмiнiстративної вiдповiдальностi, а судом це питання залишилося нез'ясованим, хоча мало значення для квалiфiкацiї правопорушення.
Узагальнення дало пiдстави для висновку, що недолiки, якi допускали мiсцевi суди при розглядi справ зазначеної категорiї, у багатьох випадках зумовленi недосконалiстю чинного законодавства, що регулює питання у сферi грального бiзнесу. До Верховної Ради України внесено ряд законопроектiв щодо державного регулювання iндустрiї азартних iгор. На державному рiвнi цi проблеми можна вирiшити лише прийнявши комплексне законодавство про гральний бiзнес, до якого необхiдно внести не тiльки визначення його рiзних видiв та централiзоване лiцензування, а й механiзм контролю.
Матерiали узагальнення також висвiтлили й iншi типовi для усiх справ про адмiнiстративнi правопорушення недолiки, якi допускали мiсцевi суди при розглядi справ про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу, зокрема недотримання строкiв розгляду справ, розгляд справи за вiдсутностi особи, яка притягалася до адмiнiстративної вiдповiдальностi, нез'ясування при розглядi справи всiх обставин, що мають значення для її правильного вирiшення, неправильне застосування стягнень за адмiнiстративне правопорушення тощо.
З метою усунення та недопущення судами в подальшому помилок при розглядi справ про адмiнiстративнi правопорушення у сферi грального бiзнесу до апеляцiйних судiв направлено витяг iз цього узагальнення, в якому суди зорiєнтовано на правильний розгляд справ зазначеної категорiї до удосконалення дiючого законодавства з питань, що регламентують гральний бiзнес.
www.scourt.gov.ua