У зв'язку з цим господарським судам необхiдно керуватися такими мiркуваннями.
Не всi спори, пов'язанi з визнанням недiйсними рiшень загальних зборiв товариства, можуть бути вiднесенi до спорiв, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК. Критерiями є, по-перше, склад учасникiв спору, по-друге, пiдстава, якою обгрунтовується вимога про визнання рiшення загальних зборiв недiйсними. На пiдставi змiсту ч. 3 ст. 167 ГК, яка визначає поняття "корпоративнi вiдносини", обов'язковим учасником корпоративного спору повинен бути суб'єкт корпоративних прав, тобто акцiонер або учасник господарського товариства. Тому справи у спорах про визнання недiйсним рiшень органiв управлiння господарського товариства за позовом особи, яка не є акцiонером або учасником товариства, в тому числi таким, що вибув, не належать до спорiв, що виникають з корпоративних вiдносин.
Судам необхiдно враховувати, що рiшення загальних зборiв учасникiв (акцiонерiв) та iнших органiв господарського товариства є актами, оскiльки цi рiшення зумовлюють певнi правовi наслiдки, спрямованi на регулювання господарських вiдносин, i мають обов'язковий характер для суб'єктiв цих вiдносин.
У зв'язку з цим господарським судам необхiдно керуватися тим, що пiдставами для визнання недiйсними рiшень загальних зборiв акцiонерiв (учасникiв) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документiв пiд час скликання та проведення загальних зборiв товариства;
- акцiонер (учасник) товариства був позбавлений можливостi взяти участь у загальних зборах;
- рiшення загальних зборiв порушує права чи законнi iнтереси акцiонера (учасника) товариства.
Роз'яснити господарським судам, що не всi порушення законодавства, допущенi пiд час скликання та проведення загальних зборiв господарського товариства, є пiдставою для визнання недiйсними прийнятих на них рiшень.
Зокрема, безумовною пiдставою для визнання недiйсними рiшень загальних зборiв в силу прямої вказiвки закону є:
- прийняття загальними зборами рiшення за вiдсутностi кворуму для проведення загальних зборiв чи прийняття рiшення (статтi 41, 42, 59, 60 Закону N 1576-XII);
- прийняття загальними зборами рiшень з питань, не включених до порядку денного загальних зборiв товариства (ч. 4 ст. 43 Закону N 1576-XII);
- прийняття загальними зборами рiшення про змiну статутного капiталу товариства, якщо не дотримана процедура надання акцiонерам (учасникам) вiдповiдної iнформацiї (статтi 40, 45 Закону N 1576-XII).
При вирiшеннi питання про недiйснiсть рiшень загальних зборiв у зв'язку з iншими порушеннями, допущеними пiд час скликання та проведення загальних зборiв, господарський суд повинен оцiнити, наскiльки цi порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами вiдповiдного рiшення.
Господарськi суди також мають враховувати, що для визнання недiйсним рiшення загальних зборiв товариства обов'язково необхiдно встановити факт порушення цим рiшенням прав та законних iнтересiв учасника (акцiонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи такого порушення не встановлено, у господарського суду вiдсутнi пiдстави для задоволення позову.
Такий висновок, наприклад, зробив Вищий господарський суд України у постановi вiд 23 сiчня 2007 р. у справi за позовом ДП "Авiацiйний науково-технiчний комплекс iм. О.К. Антонова" до спiльного українсько-росiйського пiдприємства з iноземними iнвестицiями у формi ЗАТ "Укрсибтрансавiа" про визнання недiйсними рiшень загальних зборiв акцiонерiв цього ЗАТ. Вищий господарський суд України вказав, що суд апеляцiйної iнстанцiї, встановивши, що позивач не є власником акцiй ЗАТ "Укрсибтрансавiа" та не має правових пiдстав на участь у загальних зборах акцiонерiв ЗАТ, дiйшов правильного висновку про те, що рiшення загальних зборiв не порушують права i охоронюванi законом iнтереси позивача, у зв'язку з чим позов задоволенню не пiдлягає.
Як засвiдчили матерiали узагальнення, суди не завжди встановлювали факт порушення прав та охоронюваних законом iнтересiв позивача в зв'язку з ухваленням спiрного рiшення загальних зборiв товариства.
Так, Днiпропетровський апеляцiйний господарський суд скасував рiшення Господарського суду Днiпропетровської областi вiд 28 грудня 2005 р. у справi за позовом ТОВ "Депозитарно-фондова компанiя "Славутич-Капiтал" до ВАТ "Днiпроводобуд" про визнання недiйсними рiшення загальних зборiв акцiонерiв. Апеляцiйний господарський суд вказав, що суд при розглядi справи не встановив факту порушення прав та охоронюваних законом iнтересiв позивача.
Спiрним питанням у судовiй практицi є визначення кола осiб, якi беруть участь у справi в спорах про визнання недiйсним рiшення загальних зборiв учасникiв товариства.
Наприклад, в ухвалi Господарського суду Миколаївської областi вiд 22 листопада 2004 р., залишеною без змiн постановою Одеського апеляцiйного господарського суду вiд 25 сiчня 2005 р., у справi за позовом ТОВ "Миколаївагропроектбуд" до ВАТ "Проектно-вишукувальний iнститут "Миколаївагропроект" про визнання недiйсним рiшення загальних зборiв ВАТ "ПВI "Миколаївагропроект" суд помилково встановив, що спiр стосується прав та обов'язкiв фiзичних осiб, якi є акцiонерами ВАТ "Проектно-вишукувальний iнститут "Миколаївагропроект". Скасовуючи зазначенi ухвалу та постанову, Вищий господарський суд України дiйшов правильного висновку про те, що акцiонер не надiлений суб'єктивним правом щодо здiйснення повноважень АТ, як учасник товариства вiн може брати участь в управлiннi справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, а безпосереднє управлiння товариством здiйснюють його органи, якi й представляють АТ у вiдносинах з третiми особами, а тому висновок суду першої iнстанцiї та апеляцiйного суду про необхiднiсть розгляду справи за участi акцiонерiв, зокрема фiзичних осiб, безпiдставний.
У зв'язку з цим господарським судам необхiдно враховувати, що оскiльки загальнi збори є органом товариства, то їх рiшення мають розцiнюватися як рiшення самого товариства, а не окремих учасникiв (акцiонерiв) товариства. Тому вiдповiдачем у спорах про визнання недiйсним рiшення загальних зборiв є товариство.
Потрiбно також мати на увазi, що у судовому порядку недiйсним може бути визнано рiшення загальних зборiв учасникiв товариства, а не протокол загальних зборiв.
Так, постановою Вищого господарського суду України вiд 30 травня 2006 р. у справi за позовом ТОВ "Всеукраїнський промисловий союз", корпорацiї "Український мазут" до ТОВ "ДСЛК", третя особа - ТОВ "О.К. та партнери" - про визнання недiйсним акта вищого органу управлiння товариства встановлено, що протокол є технiчним документом, який фiксує у цьому конкретному випадку факт прийняття рiшення загальними зборами i не є актом.
Навпаки, в iншiй постановi цього ж суду вiд 14 лютого 2007 р. за касацiйною скаргою ТОВ "Енерго-МИГ" на постанову вiд 2 жовтня 2006 р. Днiпропетровського апеляцiйного господарського суду у справi N 8/192, яку розглядав Господарський суд Днiпропетровської областi за позовом ВАТ "Крюкiвський вагонобудiвний завод" до ТОВ "Енерго-МИГ" про визнання недiйсним протоколу зборiв учасникiв, Вищий господарський суд України зробив висновок про правомiрнiсть оскарження протоколу загальних зборiв товариства як акта органу юридичної особи.
Деякi загальнi суди в порядку цивiльного судочинства також визнавали недiйсними протоколи загальних зборiв.
Наприклад, таке рiшення 17 березня 2006 р. винiс Києво-Святошинський районний суд Київської областi, яке ухвалою вiд 6 червня 2006 р. залишив без змiн Апеляцiйний суд Київської областi. Ухвалою колегiї суддiв Судової палати у цивiльних справах Верховного Суду України вiд 28 лютого 2007 р. вказанi рiшення та ухвала залишено без змiн.
Спори, пов'язанi з порушенням порядку скликання загальних зборiв акцiонерiв (учасникiв) господарського товариства
Як засвiдчив аналiз матерiалiв узагальнення, спори про визнання недiйсними рiшень загальних зборiв господарського товариства з пiдстав недотримання порядку їх скликання виникають при порушеннi порядку повiдомлення акцiонерiв (учасникiв) про проведення загальних зборiв у друкованих засобах масової iнформацiї; порядку персонального повiдомлення акцiонерiв (учасникiв) способом, передбаченим статутом; невчасного повiдомлення товариством про проведення загальних зборiв; неврахування пропозицiй щодо порядку денного, внесених акцiонерами; неврахування пропозицiй акцiонерiв, якi володiють 10 % голосiв щодо порядку денного загальних зборiв; ненадання можливостi акцiонерам (учасникам) ознайомитись iз документами, пов'язаними з порядком денним загальних зборiв; порушення процедури реєстрацiї на загальних зборах (статтi 43, 61 Закону N 1576-XII) тощо.
Складнiсть вирiшення спорiв про визнання рiшень загальних зборiв недiйсними з пiдстав порушення порядку їх скликання i проведення та суперечливiсть позицiй господарських судiв зумовлена, передусiм, тим, що законодавством не визначено, якi саме порушення цих процедур є достатнiми пiдставами для задоволення позовних вимог.
У зв'язку з цим є необхiднiсть роз'яснити господарським судам, що права учасника (акцiонера) господарського товариства внаслiдок недотримання вимог закону про скликання i проведення загальних зборiв необхiдно вважати порушеними, якщо вiн не змiг взяти участь у загальних зборах, належним чином пiдготуватися до розгляду питань порядку денного, внести пропозицiї до порядку денного, зареєструватися для участi у загальних зборах тощо.
При вирiшеннi спорiв про визнання недiйсними рiшень загальних зборiв господарського товариства з пiдстав недопущення до участi в них усiх акцiонерiв (учасникiв) товариства судам необхiдно з'ясувати, чи могла їх вiдсутнiсть (або наявнiсть) iстотно вплинути на прийняття оспорюваних рiшень.
Так, у постановi Судової палати у господарських справах Верховного Суду України вiд 27 лютого 2007 р., задовольняючи касацiйну скаргу ТОВ "Гарантiя", ВАТ "Азот" на постанову Вищого господарського суду України вiд 1 серпня 2006 р. у справi за позовом Перлман Ентерпрайзiс Корп. до ВАТ "Азот", ДКЦПФР, ТОВ "Гарантiя" про визнання недiйсним рiшення загальних зборiв, вказано, що розглядаючи справи про визнання недiйсними рiшень загальних зборiв акцiонерiв товариства з пiдстав недопущення до участi в них всiх акцiонерiв, судам слiд з'ясувати, чи могла їх вiдсутнiсть (або наявнiсть) iстотно вплинути на прийняття оспорюваних рiшень.
Аналогiчний висновок зробив Вищий господарський суд України щодо порушення строку повiдомлення про проведення загальних зборiв.
Так, його постановою вiд 29 червня 2006 р. у справi за позовом Регiонального вiддiлення ФДМУ у м. Києвi до ВАТ "Алгоритм центр" про визнання недiйсними рiшень загальних зборiв акцiонерiв встановлено, що вимоги закону щодо порядку скликання загальних зборiв акцiонерiв та строку їх повiдомлення дає можливiсть власникам акцiй реалiзувати своє право на участь у загальних зборах та внести свої пропозицiї щодо порядку денного. Тому недодержання вказаних вимог може бути пiдставою для визнання прийнятих на зборах рiшень недiйсними, якщо це iстотно вплинуло на реалiзацiю акцiонерами своїх прав i прийняття зборами рiшень. За таких обставин Вищий господарський суд України вважає, що повiдомлення про загальнi збори за 43, а не за 45 днiв не зумовлює недiйснiсть загальних зборiв за умови участi представника позивача у загальних зборах, а також за вiдсутностi посилання позивача про вiдхилення його пропозицiй щодо порядку денного загальними зборами через порушення 30-денного термiну їх подання до дня скликання. Таким чином, вiдсутнi пiдстави вважати, що зазначене порушення призвело до порушення права позивача як акцiонера товариства.
Цей висновок стосується i порушення порядку персонального повiдомлення акцiонерiв (учасникiв) товариства про проведення загальних зборiв.
Так, постановою Харкiвського апеляцiйного господарського суду вiд 21 лютого 2005 р. у справi за позовом АТЗТ "Завод залiзобетонних конструкцiй N 5" до ВАТ "Харкiвська мунiципальна страхова компанiя" про визнання загальних зборiв акцiонерiв недiйсними скасовано рiшення Господарського суду Харкiвської областi вiд 15 листопада 2004 р., яким позов задоволено у зв'язку з тим, що персональне повiдомлення про скликання загальних зборiв акцiонерiв позивачем отримано з триденною затримкою. Натомiсть апеляцiйний господарський суд зробив висновок про те, що оскiльки вiдповiдач своєчасно за 45 днiв опублiкував повiдомлення про збори у засобах масової iнформацiї, та не доведено позивачем, що невелика затримка з персональним повiдомленням вплинула на можливiсть позивача взяти участь у загальних зборах акцiонерiв товариства, таким чином, права позивача як акцiонера не були обмеженi, й пiдстави для визнання недiйсними рiшень загальних зборiв вiдсутнi.
Судам необхiдно враховувати, що редакцiйнi помилки в оголошеннях про скликання загальних зборiв щодо дати їх проведення також можуть бути пiдставою для визнання рiшень загальних зборiв недiйсними.
Господарським судам необхiдно звернути увагу, що у випадку, якщо на порушення вимог ст. 43 Закону N 1576-XII питання не було включено до опублiкованого порядку денного загальних зборiв товариства, рiшення загальних зборiв iз зазначеного питання повиннi визнаватися недiйсними в силу прямої вказiвки закону.
З цих же пiдстав повиннi визнаватися недiйсними рiшення загальних зборiв, розглянутих в питаннях "Рiзне", "Органiзацiйнi питання" тощо. Вказаної позицiї дотримується також ДКЦПФР у роз'ясненнi вiд 10 листопада 1999 р. N 24, згiдно з яким не допускається включення до порядку денного загальних зборiв питань "Рiзне", "Органiзацiйнi питання" у зв'язку з тим, що такi дiї порушують права акцiонера на попереднє ознайомлення з порядком денним загальних зборiв акцiонерiв, передбаченi ч. 1 ст. 43 Закону N 1576-XII.
Однак деякi суди не дотримуються зазначених приписiв. Так, рiшенням Господарського суду Одеської областi вiд 5 червня 2007 р. необгрунтовано припинено провадження у справi за позовом Н. до ЗАТ "Одеське виробничо-торгiвельне суконне об'єднання "Лазур", ТОВ "Регiональний реєстроутримувач" про визнання недiйсним рiшення загальних зборiв акцiонерiв з питання N 7 "Рiзне".
При вирiшеннi цiєї категорiї спорiв господарським судам необхiдно також звернути увагу, що є непiдвiдомчими (непiдсудними) судам i не пiдлягають задоволенню вимоги про скликання загальних зборiв товариства.
Так, постановою Севастопольського апеляцiйного господарського суду вiд 9 серпня 2005 р. скасовано рiшення Господарського суду АР Крим вiд 17 червня 2005 р. у справi за позовом Паливно-енергетичного комплексу "Современник" до пiдприємства "Вiтек", ЗАТ "Авiатермiнал" про спонукання до виконання дiй (скликання загальних зборiв). Суд вказав, що нi законодавством, нi статутом товариства не передбачено право акцiонера вимагати в судовому порядку вiд правлiння товариства скликання позачергових зборiв. Оскiльки одним iз загальних принципiв господарювання, закрiплених у ст. 6 ГК, є свобода пiдприємницької дiяльностi у межах, визначених законом, спонукання в судовому порядку до скликання загальних зборiв та внесення змiн до статуту є втручанням у внутрiшньогосподарську дiяльнiсть суб'єкта господарювання.
Суди також повиннi враховувати, що судовим рiшенням не можуть включатися питання до порядку денного загальних зборiв товариства.
Так, ухвалою Апеляцiйного суду Харкiвської областi вiд 19 жовтня 2006 р. скасовано рiшення Дзержинського районного суду м. Харкова вiд 12 травня 2006 р. у цивiльнiй справi за позовом К.О. до К.I., П., третi особи - ТОВ "Емiтент-сервiс", ВАТ "Ковельсiльмаш" - про усунення порушень прав акцiонера. Судом першої iнстанцiї, зокрема, було прийнято рiшення, яким зобов'язано голову правлiння ВАТ "Ковельсiльмаш" включити до порядку денного чергових загальних зборiв акцiонерiв питання про передачу реєстру власникiв iменних цiнних паперiв. Апеляцiйний суд встановив, що рiшення суду в цiй частинi є незаконним у зв'язку з тим, що суд, фактично, втрутився у внутрiшнi справи товариства. Пропозицiї щодо включення питань до порядку денного загальних зборiв акцiонерiв товариства не можуть бути предметом судового розгляду.
Спори, пов'язанi з визначенням кворуму на загальних зборах учасникiв (акцiонерiв) господарського товариства
Iснує необхiднiсть роз'яснити господарським судам, що збори, проведенi за вiдсутностi кворуму, є неправомочними в силу iмперативної норми закону (статтi 41, 60 Закону N 1576-XII). Вiдсутнiсть кворуму на загальних зборах є безумовною пiдставою для визнання прийнятих загальними зборами рiшень недiйсними.
Наприклад, у постановi Вищого господарського суду України вiд 23 березня 2005 р. у справi за позовом компанiї "Craftex Ltd" до ВАТ "Сумиобленерго", третi особи - АТ "Група Енергетичний Стандарт", компанiя "Technolux Ltd", компанiя "Trade-Invest Group Ltd" - про визнання недiйсним рiшення загальних зборiв вказаний суд зазначив, що оскiльки в загальних зборах брали участь акцiонери, якi володiють менше 60 % голосiв, прийнятi рiшення є недiйсними.
Цей висновок стосується i випадку неможливостi визначення кворуму на загальних зборах у зв'язку з тим, що реєстрацiя акцiонерiв у день проведення загальних зборiв не здiйснювалася. Такi збори також є неправомочними в силу положень ст. 159 ЦК, ст. 41 Закону N 1576-ХII, а рiшення, прийнятi на таких загальних зборах, є недiйсними.
Так, рiшенням Господарського суду м. Києва вiд 16 квiтня 2007 р. задоволено позов ТОВ "Приват-Сток Сервiс" до ЗАТ "Трудовий колектив "Київський науково-дослiдний та проектно-конструкторський iнститут "Енергопроект" про визнання недiйсним протоколу в зв'язку з тим, що реєстрацiя iз зазначенням кiлькостi голосiв, що їх має кожний акцiонер, який бере участь у зборах, не проводилась, реєстр акцiонерiв в порядку, передбаченому законом, не складався, тому легiтимнiсть загальних зборiв не доведена. Колегiя суддiв Київського апеляцiйного господарського суду залишила це рiшення без змiн.
На практицi виникають питання щодо визначення правомочностi загальних зборiв - на пiдставi реєстру акцiонерiв у день проведення загальних зборiв чи фактичної участi акцiонерiв у прийняттi загальними зборами рiшень.
У постановi Вищого господарського суду України вiд 10 серпня 2005 р. у справi за позовом приватного пiдприємства "СТАТИР" до АТ "Машинобудiвне виробниче об'єднання "ОРIОН", третя особа - ТОВ "Одеський реєстраторський центр "ДЮК" - про визнання недiйсними рiшень загальних зборiв суд вказав, що для участi в зборах акцiонери проходять реєстрацiю, яка завершується до початку роботи зборiв i результати якої є єдиною пiдставою визначити їх правомочнiсть.
Таким чином, правомочнiсть загальних зборiв акцiонерiв визначається виключно за результатами реєстрацiї, якою встановлюється кiлькiсть акцiонерiв, якi беруть участь у зборах, належнi їм голоси (ч. 1 ст. 41 Закону N 1576-ХII). За приписом ст. 42 вказаного Закону рiшення загальних зборiв приймаються простою бiльшiстю голосiв акцiонерiв, якi беруть участь у зборах, а з окремих питань - бiльшiстю у 3/4 голосiв. При цьому закон не встановлює обов'язкової присутностi при прийняттi рiшення акцiонерiв понад вказану бiльшiсть з числа тих, що беруть участь у зборах, тобто таких, що зареєстрованi. Отже, фактична присутнiсть акцiонера на загальних зборах, його участь в обговореннi питань порядку денного i в прийняттi рiшень не мають юридичного значення для правомочностi загальних зборiв.
Спори, пов'язанi з виходом, виключенням учасника з господарського товариства, вступом правонаступника учасника до господарського товариства
Порядок виходу учасника з господарського товариства регламентовано статтями 126, 148 ЦК, статтями 54, 71 Закону N 1576-ХII.
При цьому, вирiшуючи корпоративнi спори, господарськi суди правильно керувалися тим, що процедура виходу з ТОВ, ТДВ, ПТ i КТ не може бути застосована до АТ.
Так, у справi N 20-7/397 рiшенням Господарського суду м. Севастополя вiдмовлено у задоволеннi позову ЗАТ "Морбуд" до ЗАТ "Вiдкритий iнвестицiйний фонд "Пiвденна зiрка" про зобов'язання вiдповiдача сприяти виходу позивача зi складу акцiонерiв шляхом виплати номiнальної вартостi простих iменних акцiй, якi належать ЗАТ, у зв'язку з тим, що чинним законодавством не встановлено процедури виходу зi складу АТ, це суперечить природi цiєї органiзацiйно-правової форми господарського товариства, а Законом про господарськi товариства встановлено право, а не обов'язок товариства на викуп власних акцiй. Постановою Севастопольського апеляцiйного господарського суду рiшення мiсцевого господарського суду залишено без змiн. Постановою Вищого господарського суду України вiд 18 липня 2006 р. зазначенi постанова та рiшення також залишено без змiн.
Вихiд учасника з товариства зумовлює припинення корпоративних вiдносин мiж учасником i товариством. Правовим наслiдком виходу учасника є виникнення у товариства обов'язкiв щодо здiйснення з ним розрахункiв на його вимогу.
Зокрема, ст. 54 Закону N 1576-ХII передбачає, що при виходi учасника з ТОВ йому виплачується вартiсть частини майна товариства, пропорцiйна його частцi у статутному капiталi. Така виплата провадиться пiсля затвердження звiту за рiк, в якому вiн вийшов з товариства, i в строк до 12 мiсяцiв з дня виходу. Учаснику, який вибув, виплачується також належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному роцi до моменту його виходу.
При цьому у зв'язку iз законодавчою неврегульованiстю у судiв склалась неоднакова практика з питання, яку дату вважити днем виходу учасника з ТОВ:
- дату подання учасником заяви (рiшення) про вихiд з господарського товариства;
- дату прийняття загальними зборами учасникiв рiшення про вихiд учасника з господарського товариства;
- дату реєстрацiї змiн до установчих документiв товариства, пов'язаних з виходом учасника з товариства.
Окремi суди датою виходу учасника з товариства встановлювали день реєстрацiї змiн до установчих документах товариства.
Наприклад, у постановi Львiвського апеляцiйного господарського суду вiд 7 грудня 2006 р. у справi за позовом Вiддiлу державної служби охорони УМВС України в Тернопiльськiй областi до ТОВ "Технiчна охорона" про стягнення вартостi частини майна товариства, що пропорцiйна частцi позивача у статутному фондi товариства. Суд керувався ч. 1 ст. 210 ЦК, якою встановлено, що правочин, який пiдлягає державнiй реєстрацiї, є вчиненим з моменту його державної реєстрацiї.
Навпаки, Господарський суд Сумської областi у рiшеннi вiд 1 лютого 2006 р. у справi за позовом ВАТ "Племзавод Михайлiвка" до ТОВ "Юго-Восток" про визнання недiйсним протоколу зборiв суд зробив висновок про те, що оскiльки учаснику товариства надається право виходу iз товариства, повiдомивши товариство про свiй вихiд не пiзнiше нiж за 3 мiсяцi до виходу (ст. 148 ЦК), то моментом припинення прав та обов'язкiв учасника товариства необхiдно вважати день спливу трьохмiсячного строку пiсля подання заяви про вихiд.
Господарськi суди повиннi керуватися тим, що вiдповiдно до зазначених нормативних актiв, учасник ТОВ чи ТДВ вправi у будь-який час вийти з товариства незалежно вiд згоди iнших учасникiв. Вихiд зi складу учасникiв товариства не пов'язується нi з рiшенням зборiв учасникiв, нi з внесенням змiн до установчих документiв товариства, у зв'язку з чим моментом виходу учасника з товариства є дата подачi ним заяви про вихiд вiдповiднiй посадовiй особi товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.
Такий висновок зроблено у рiшеннi Судової палати у цивiльних справах Верховного Суду України вiд 28 лютого 2007 р. у справi за позовом Б. до ТОВ "Магiстраль-Агро", третi особи: Л., Р., К. про визнання недiйсним та скасування наказiв генерального директора ТОВ "Магiстраль-Агро", визнання недiйсними та скасування рiшень загальних зборiв учасникiв ТОВ "Магiстраль-Агро", стягнення вартостi частини майна, пропорцiйної частцi у статутному фондi, збиткiв та витрат на проведення судово-економiчної експертизи.
Скасовуючи рiшення Мелiтопольського мiськрайонного суду вiд 6 червня 2006 р. i ухвалу Апеляцiйного суду Запорiзької областi вiд 1 серпня 2006 р. в частинi стягнення вартостi частки в статутному фондi товариства i ухвалюючи нове рiшення, колегiя суддiв вказала.
Висновок зазначених судiв про те, що днем виходу позивача з товариства, на який проводиться розрахунок вартостi частки позивача, є дата прийняття зборами рiшення про його вихiд, а не день подачi ним заяви про вихiд з товариства суперечить нормам матерiального права.
Зокрема, ст. 10 Закону N 1576-ХII передбачає право учасника у встановленому порядку в будь-який час вийти з товариства, незалежно вiд згоди iнших учасникiв чи самого товариства. Положення статутних документiв, якi обмежують чи забороняють право на вихiд учасника з товариства, є незаконними. Аналiз зазначених правових норм дає пiдстави дiйти висновку про те, що на вихiд учасника з товариства не вимагається згода iнших учасникiв чи прийняття вiдповiдного рiшення зборами учасникiв товариства, а днем виходу учасника з товариства є день подачi ним заяви про вихiд з товариства у встановленому порядку. Днем подачi такої заяви слiд розглядати день передачi її учасником будь-якому виконавчому органу товариства або уповноваженому на це учаснику чи працiвнику товариства, а не тiльки зборам товариства, пiдставою скликання яких була заява позивача про вихiд з товариства.
Одним з найбiльш поширених видiв корпоративних спорiв є спори, пов'язанi з виключенням учасника з товариства, зокрема, за позовами з вимогою про визнання недiйсними рiшень зборiв ТОВ (ТДВ) про таке виключення.
Стаття 64 Закону N 1576-ХII передбачає можливiсть виключення з ТОВ учасника, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми дiями досягненню цiлей товариства на основi рiшення, за яке проголосували учасники, що володiють у сукупностi бiльш як 50 вiдсотками загальної кiлькостi голосiв учасникiв товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуваннi участi не бере.
При вирiшеннi даної категорiї спорiв суди повиннi з'ясувати всi обставини, пов'язанi з виключенням учасника з товариства, дати оцiнку його поведiнцi, встановити наявнiсть негативних для товариства наслiдкiв у зв'язку з дiями (бездiяльнiстю) учасника. Якщо негативнi наслiдки ще не настали, потрiбно правильно визначити вiрогiднiсть їх настання. Необхiдно визначити причинний зв'язок мiж дiями (бездiяльнiстю) учасника товариства та негативними наслiдками для товариства, а також з'ясувати мотиви поведiнки учасника, форму вини тощо.
Так, у постановi Вищого господарського суду України вiд 21 березня 2006 р. у справi за позовом ВАТ "Луганськдрук" до ТОВ "Редакцiя газети "Земля кормилица" про визнання недiйсним рiшення загальних зборiв учасникiв ТОВ "Редакцiя газети "Земля кормилица" вiд 20 квiтня 2005 р. в частинi виключення ВАТ "Луганськдрук" зi складу учасникiв, якою постанову Луганського апеляцiйного господарського суду вiд 15 листопада 2005 р. у справi N 15/364пн Господарського суду Луганської областi залишено без змiн, вказано таке.
Приписи ст. 64 Закону N 1576-ХII чiтко визначають пiдстави виключення учасника зi складу товариства, а саме: систематичне невиконання або неналежне виконання обов'язкiв та перешкоджання своїми дiями досягненню цiлей товариства. Разом з тим, як встановлено господарським судом апеляцiйної iнстанцiї та вбачається зi змiсту оскаржуваного рiшення, у ньому не зазначено, невиконання яких конкретно обов'язкiв зумовило рiшення про виключення ВАТ "Луганськдрук" зi складу учасникiв товариства, в чому полягала систематичнiсть їх невиконання, якими саме дiями ВАТ "Луганськдрук" перешкоджало досягненню цiлей товариства.
При вирiшеннi спорiв, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, вирiшуючи питання про наявнiсть факту перешкоджання учасником своїми дiями досягненню цiлей товариства, суд повинен встановити, що поведiнка учасника суттєво ускладнює дiяльнiсть товариства чи робить її практично неможливою.
Так, Господарський суд Харкiвської областi у рiшеннi вiд 3 травня 2007 р. у справi за позовом Л. до СП "Торговий будинок "Олександра" в формi ТОВ, В. про поновлення корпоративних прав обгрунтовано зробив висновок про те, що, оскiльки вiдповiдачi не надали доказiв в обгрунтування того, що позивач систематично не виконувала або неналежним чином виконувала обов'язки, або перешкоджала своїми дiями досягненню цiлей товариства, позовнi вимоги визнати недiйсним рiшення загальних зборiв засновникiв СП "Торговий будинок "Олександра" в формi ТОВ, про виключення позивача зi складу засновникiв товариства обгрунтованi та пiдлягають задоволенню.
При вирiшеннi даної категорiї корпоративних спорiв господарськi суди повиннi враховувати як фактичнi обставини, що були пiдставою для виключення учасника з товариства, так i дотримання вимог законодавства та установчих документiв при скликаннi та проведеннi вiдповiдних загальних зборiв.
Господарським судам також необхiдно звернути увагу на те, що вирiшення питання про виключення учасника з товариства належить до компетенцiї загальних зборiв товариства i не може здiйснюватися за рiшенням суду.
Так, у постановi Вищого господарського суду України вiд 11 липня 2006 р. у справi за позовом ПП "Даско" до ТОВ "Мiсто слави" та Приватної компанiї з обмеженою вiдповiдальнiстю "Хiмалiта Лiмiтед" про виключення зi складу учасникiв, внесення змiн до установчих документiв цей суд встановив, що виключення учасника з ТОВ вiдповiдно до ст. 59 Закону N 1576-ХII належить до компетенцiї зборiв ТОВ, а не суду. Вiдповiдно до ст. 147 ЦК, ст. 53 Закону N 1576-ХII частка у статутному фондi товариства є власнiстю учасника товариства, якою вiн може розпоряджатись за власним розсудом, а вихiд учасника з товариства в силу ч. 1 ст. 148 ЦК є його правом. Ухвалою Верховного Суду України вiд 8 лютого 2007 р. вiдмовлено у порушеннi касацiйного провадження з перегляду зазначеної постанови Вищого господарського суду України.
При вирiшеннi спорiв, пов'язаних зi вступом спадкоємцiв (правонаступникiв) учасникiв до ТОВ (ТДВ), судам необхiдно керуватися нормами ч. 5 ст. 47 ЦК, а також ст. 55 Закону N 1576-ХII, зокрема, прийняття рiшення про вступ спадкоємця (правонаступника) учасника до ТОВ (ТДВ) належить до компетенцiї загальних зборiв учасникiв товариства, а не суду.
Спори, пов'язанi зi змiною статутного капiталу товариства
Порядок збiльшення (зменшення) розмiру статутного капiталу АТ, ТОВ та ТДВ визначено статтями 38, 52 Закону N 1576-ХII, а ст. 40 встановлено перелiк обов'язкових даних, якi повинно мiстити повiдомлення про загальнi збори щодо змiни статутного капiталу АТ. Данi правовiдносини регулюються також Положенням про порядок збiльшення (зменшення) розмiру статутного капiталу акцiонерного товариства, (затверджений рiшенням ДКЦПФР N 387 вiд 22 лютого 2007 р.; зареєстрованого в Мiнiстерствi юстицiї України 28 березня 2007 р. за N 280/13547).
Господарським судам необхiдно керуватися тим, що недотримання у повiдомленi про скликання загальних зборiв АТ щодо змiни розмiру статутного капiталу товариства встановлених законодавством вимог зумовлює недiйснiсть рiшень, прийнятих на таких зборах.
Так, у постановi Судової палати у господарських справах Верховного Суду України вiд 27 лютого 2007 р. у справi за позовом ФДМУ до ЗАТ "Туристичний центр "Аян-Дере" про визнання незаконними загальних зборiв акцiонерiв та недiйсними прийнятих на них рiшень задоволено касацiйну скаргу ФДМУ та скасовано постанову Вищого господарського суду України вiд 19 жовтня 2006 р. та рiшення Господарського суду АР Крим вiд 6 червня 2006 р., справу передано на новий розгляд до суду першої iнстанцiї. Постанова мотивована тим, що повiдомлення про скликання загальних зборiв акцiонерiв ЗАТ не мiстили: проекту змiн до статуту АТ, пов'язаних iз збiльшенням статутного фонду; дати початку i закiнчення пiдписки на акцiї, що додатково випускаються; порядку вiдшкодування власникам акцiй збиткiв, пов'язаних зi змiною статутного фонду.
Разом з тим, окремi господарськi суди допускають помилки при вирiшеннi даної категорiї спорiв, роблячи висновок про те, що такi порушення порядку скликання загальних зборiв не є значними.
Так, у справi за позовом Української державної акцiонерної холдингової компанiї "Укрпапiрпром" до ВАТ "Днiпропетровська паперова фабрика" про визнання недiйсним рiшення загальних зборiв акцiонерiв ВАТ "Днiпропетровська паперова фабрика" у рiшеннi Господарського суду Днiпропетровської областi вiд 11 липня 2005 р., залишеному без змiн постановою Днiпропетровського апеляцiйного господарського суду вiд 1 вересня 2005 р., вказано, що данi порушення не є суттєвими. Зокрема, надрукованi загальнi повiдомлення не мiстили: проекту змiн до статуту товариства, пов'язаних зi збiльшенням статутного фонду, та дати початку i закiнчення пiдписки на акцiї, що додатково випускаються.
У постановi вiд 24 листопада 2005 р. Вищий господарський суд України, скасовуючи зазначенi рiшення та постанову, зробив висновок про те, що законодавець у ст. 40 Закону N 1576-ХII зазначив чiткi вимоги до повiдомлення про загальнi збори з питання змiн статутного фонду АТ, якi не можуть бути визначенi як незначнi, тому висновки судiв про те, що порушення не були значними, не приймаються до уваги та не вважаються обгрунтованими i законними.
Можуть бути визнанi недiйсними також рiшення загальних зборiв щодо змiни статутного капiталу товариства i у випадку надання товариством недостовiрної iнформацiї у зазначеному повiдомленнi.
Так, рiшенням Господарського суду Днiпропетровської областi вiд 8 червня 2007 р. задоволено позов Б. до ВАТ "Днiпропетровський електромеханiчний завод" про визнання недiйсним рiшення загальних зборiв акцiонерiв з питань збiльшення статутного фонду товариства шляхом додаткової емiсiї акцiй. Суд вказав, що права позивача були порушенi невiдповiднiстю оприлюднення iнформацiї щодо термiнiв пiдписки на акцiї. Товариством було порушено вимоги абз. 3 ч. 1 ст. 11 Закону вiд 30 жовтня 1996 р. N 448/96-ВР "Про державне регулювання ринку цiнних паперiв в Українi" - надання завiдомо недостовiрної iнформацiї.
Таким чином, вирiшуючи спори за позовами акцiонерiв (учасникiв) товариства про визнання недiйсним рiшення загальних зборiв товариства щодо збiльшення (зменшення) статутного капiталу товариства, господарськi суди повиннi з'ясовувати, чи були загальнi пiдстави для визнання загальних зборiв недiйсними (порушення порядку скликання та проведеннi загальних зборiв), а також спецiальнi пiдстави, зокрема, дотримання правил повiдомлення про загальнi збори з питань змiн статутного капiталу товариства.
При цьому господарськими судами при розглядi справ про визнання рiшення про змiну розмiру статутного капiталу господарського товариства не повиннi братися до уваги доводи позивачiв (акцiонерiв) щодо господарської доцiльностi прийняття таких рiшень, зокрема, про те, що вiдповiдним рiшенням порушуються їх права, пов'язанi з iнвестуванням коштiв до статутного капiталу товариства. Протилежне означало б втручання суду у господарську дiяльнiсть товариства.
Так, Господарський суд м. Києва у рiшеннi вiд 11 квiтня 2006 р. у справi за позовом компанiї "Воллерi Холдiнг ЛТД" до ВАТ "Алчевський металургiйний комбiнат", ДКЦПФР про визнання недiйсним рiшення загальних зборiв акцiонерiв про збiльшення статутного капiталу товариства за рахунок додаткового випуску акцiй, вiдмовивши у задоволеннi позову, встановив, що права позивача порушенi не були. Суд обгрунтовано не прийняв до уваги, що реалiзацiя товариством акцiй додаткового випуску призводить до зниження ринкової вартостi акцiй та завдає шкоди акцiонерам.
Спори щодо порядку нарахування та виплати дивiдендiв учасникам (акцiонерам) господарського товариства
Право брати участь у розподiлi прибутку товариства i одержувати його частину (дивiденди) є основним майновим правом учасникiв (акцiонерiв) господарського товариства. Порядок нарахування та виплати дивiдендiв регламентується статтями 10, 41, 59 Закону N 1576-ХII, ст. 158 ЦК.
Аналiз матерiалiв узагальнення дає пiдставу зробити висновок про те, що господарськi суди, в основному, правильно вирiшували дану категорiю корпоративних спорiв, приймаючи законнi та обгрунтованi рiшення у справi.
При вирiшеннi спорiв, пов'язаних з виплатою дивiдендiв, господарськi суди повиннi керуватися тим, що суд вправi прийняти рiшення лише щодо виплати акцiонеру (учаснику) дивiдендiв вiдповiдно до рiшення загальних зборiв акцiонерiв (учасникiв) товариства. Якщо загальнi збори прийняли рiшення не розподiляти прибуток товариства, господарський суд не може пiдмiняти вищий орган управлiння товариства i втручатися у господарську дiяльнiсть товариства. Законодавством не передбачено можливiсть виплати акцiонеру (учаснику) дивiдендiв на пiдставi рiшення суду.
Спори щодо надання iнформацiї про дiяльнiсть господарського товариства
Право учасника господарського товариства на отримання iнформацiї про дiяльнiсть товариства регламентовано п. "г" ч. 1 ст. 10 Закону N 1576-ХII, а також ст. 116 ЦК та ч. 1 ст. 88 ГК.
Зокрема ст. 116 ЦК передбачає, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства, одержувати iнформацiю про дiяльнiсть товариства. Вiдповiдно до ст. 88 ГК на вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення рiчнi баланси, звiти про фiнансово-господарську дiяльнiсть товариства, протоколи ревiзiйної комiсiї, протоколи зборiв органiв управлiння товариства. Аналогiчнi приписи передбаченi п. "г" ст. 10 зазначеного закону.
При цьому законодавчо не визначено вiдповiдальнiсть за ненадання або надання товариством недостовiрної iнформацiї. Способом захисту права учасника господарського товариства на отримання iнформацiї про дiяльнiсть товариства є спонукання в судовому порядку до виконання товариством дiй - надання вiдповiдної iнформацiї.
Аналiз судових рiшень за позовами учасникiв (акцiонерiв) до господарських товариств про спонукання надати iнформацiю про дiяльнiсть товариства дозволяє констатувати незадовiльнiсть правової регламентацiї даних вiдносин. Зокрема, законодавством не врегульовано питання:
- вiдсутнiсть чiтко визначеного обсягу iнформацiї, яка може бути надана учаснику (акцiонеру) товариства;
- невизначенiсть процедури подання запиту та отримання iнформацiї;
- не визначено спiввiдношення iнформацiї, що може бути надана учаснику (акцiонеру), та iнформацiї, яка складає комерцiйну таємницю;
- не визначено обмежень щодо перiоду часу, за який учасник (акцiонер) може вимагати надання iнформацiї про дiяльнiсть товариства.
У зв'язку з цим при вирiшеннi питання про надання господарським товариством iнформацiї про дiяльнiсть товариства господарським судам необхiдно керуватися наступним.
Господарське товариство зобов'язане надавати учаснику (акцiонеру) на його вимогу лише документи звiтного характеру (рiчнi баланси, звiти про фiнансово-господарську дiяльнiсть товариства, протоколи ревiзiйної комiсiї, протоколи зборiв органiв управлiння товариства) та iнформацiю, що мiститься в установчих документах товариства, а не будь-яку iнформацiю щодо господарської дiяльностi товариства.
Так, постановою вiд 19 сiчня 2006 р. у справi за позовом ТОВ "Укрплита" до ЗАТ "Фанери та плити" про зобов'язання вчинити дiї Вищий господарський суд України встановив. Позивач звернувся до вiдповiдача з вимогою надати йому, як акцiонеру ЗАТ "Фанери та плити", засвiдченi копiї договорiв на придбання акцiй ЗАТ у акцiонерiв за перiод з 27 липня 2004 р. по 29 березня 2005 р., а також у разi їх укладення, засвiдченi копiї договорiв щодо вiдчуження акцiй, придбаних ЗАТ за перiод з 1 сiчня 2004 р. по 29 березня 2005 р., або вiдповiдну iнформацiю у разi їх анулювання.
Вищий господарський суд України на пiдставi ч. 1 ст. 116 ЦК та аналiзу положень статуту ЗАТ зробив висновок про те, що чинне законодавство передбачає право акцiонера вимагати вiд товариства надання iнформацiї лише щодо документiв звiтного характеру, а не будь-яких документiв по конкретних господарських операцiях суб'єктiв господарювання.
Аналiз матерiалiв узагальнення виявив випадки, коли суди, навпаки, зобов'язували товариство надавали документи, не передбаченi законодавством.
Так, рiшенням Судової палати у цивiльних справах Верховного Суду України вiд 14 грудня 2005 р. скасовано незаконне та необгрунтоване рiшення Московського районного суду м. Харкова вiд 15 квiтня 2003 р., яким визнано дiї суб'єкта оскарження неправомiрними та зобов'язано надати скаржницi (акцiонеру ВАТ) документи про дiяльнiсть товариства, також скасовано ухвалу Апеляцiйного суду Харкiвської областi вiд 10 червня 2003 р., якою зазначене рiшення залишено в силi.
Зокрема, позивач просила визнати неправомiрними дiї правлiння ВАТ "Iндекс" та зобов'язати суб'єкта оскарження видати їй засвiдченi належним чином копiї протоколiв засiдання правлiння товариства за 2002 р., копiї договорiв оренди основних фондiв зi всiма орендарями, довiдку про фактично внесену орендну плату, баланс станом на 1 жовтня 2002 р. з розшифруванням дебiторської та кредиторської заборгованостi, звiт про фiнансовi результати за дев'ять мiсяцiв 2002 р., довiдку про виплачену заробiтну плату та матерiальнi заохочення членам правлiння, спостережної ради, ревiзiйної комiсiї за 2002 р., копiю договору з реєстратором, перелiк працiвникiв пiдприємства iз зазначенням: посади, окладу, фактично вiдпрацьованого часу, довiдки про час простою, нараховану заробiтну плату з 1 сiчня по 1 жовтня 2002 р.
Колегiя суддiв Верховного Суду України зазначила, що з такими висновками судiв погодитися не можна, оскiльки вiдповiдно до ст. 9 Закону вiд 2 жовтня 1992 р. N 2657-XII "Про iнформацiю" (далi - Закон N 2657-XII) всi громадяни України, юридичнi особи i державнi органи мають право на iнформацiю, що передбачає можливiсть вiльного одержання, використання, поширення та зберiгання вiдомостей, необхiдних для реалiзацiї ними своїх прав, свобод i законних iнтересiв, здiйснення завдань i функцiй. Реалiзацiя права на iнформацiю громадянами, юридичними особами i державою не повинна порушувати громадськi, полiтичнi, економiчнi, соцiальнi, духовнi, екологiчнi та iншi права, свободи i законнi iнтереси iнших громадян, права та iнтереси юридичних осiб. Кожному громадянину забезпечується вiльний доступ до iнформацiї, яка стосується його особисто, крiм випадкiв, передбачених законами України.
На письмовий запит позивачки ВАТ дало обгрунтовану вiдповiдь про те, що вона вправi ознайомитися лише з передбаченими законом документами, зокрема: протоколами засiдань правлiння товариства за 2002 р., балансом станом на 1 жовтня 2002 р., звiтом про фiнансовi результати за дев'ять мiсяцiв 2002 р. та декларацiєю про доходи товариства за цей перiод за мiсцем його знаходження.
Ураховуючи те, що чинним законодавством i статутом ВАТ чiтко визначений перелiк документiв товариства, якi можуть бути наданi його акцiонеровi для ознайомлення з метою реалiзацiї передбачених законом прав, Колегiя суддiв Верховного Суду України зробила висновок, що суд не мав законних пiдстав зобов'язувати ВАТ надати позивачцi iншi документи про дiяльнiсть товариства, що є незаконним втручанням у його внутрiшню господарську дiяльнiсть.
Окрiм того, неоднозначно у судовiй практицi вирiшується питання про те, чи може учасник (акцiонер) товариства вимагати надання iнформацiї про дiяльнiсть товариства за той перiод часу, коли вiн ще не мав статусу учасника (акцiонера).
Так, рiшенням Господарського суду АР Крим задоволено позов ТОВ "Пiдприємство "Вiтек" до ЗАТ "Авiатермiнал" про спонукання виконати зобов'язання. ЗАТ "Авiатермiнал" зобов'язано надати ТОВ документи статистичного та фiнансового звiту за 2005 р. та 2006 р. Однак, постановою Севастопольського апеляцiйного господарського суду вiд 27 березня 2007 р. рiшення змiнено, позовнi вимоги задоволенi частково у зв'язку з тим, що ТОВ стало акцiонером ЗАТ та набуло вiдповiдних прав акцiонера тiльки з 2006 р., тому в частинi позову про надання позивачу вiдповiдних документiв за 2005 р. вiдмовлено.
Навпаки, у постановi Вищого господарського суду України вiд 25 жовтня 2005 р. у справi за позовом ТОВ "Промтекс-2000" до ВАТ "Броварський завод будiвельних конструкцiй" про зобов'язання надати iнформацiю щодо дiяльностi ВАТ цей суд не врахував зауваження вiдповiдача про те, що позивач став акцiонером вiдповiдача з певної дати, а, вiдповiдно, позивач має право на одержання iнформацiї про дiяльнiсть вiдповiдача, починаючи з цiєї дати.
Вбачається правильною практика тих судiв, якi при вирiшеннi спорiв про зобов'язання товариства надати iнформацiю про дiяльнiсть товариства керуються датою, з якого особа стала акцiонером товариства, оскiльки вiдповiдно до ст. 5 Закону N 710/97-ВР реалiзацiя корпоративних прав, що випливають з акцiї (в тому числi i права на отримання iнформацiї про дiяльнiсть товариства), є можливою лише пiсля внесення вiдповiдних змiн до реєстру власникiв iменних цiнних паперiв.
Господарським судам при вирiшеннi даної категорiї спорiв необхiдно також враховувати i процедуру надання учасникам (акцiонерам) iнформацiї про дiяльнiсть товариства, встановлену господарським товариством.
Так, Господарський суд м. Севастополя рiшенням вiд 7 червня 2005 р. задовольнив позов ТОВ "Техномеблi" до ЗАТ "Балаклавське" про спонукання виконати дiї. Вiдновлено порушене право позивача на отримання iнформацiї шляхом зобов'язання ЗАТ "Балаклавське" надати ТОВ "Техномеблi" iнформацiю про дiяльнiсть товариства.
Однак, Севастопольський апеляцiйний господарський суд обгрунтовано скасував рiшення мiсцевого господарського суду у зв'язку з тим, що вiдповiдно до вимог статей 33, 35 Закону N 2657-XII та роз'яснення про порядок застосування п. "г" ст. 10 Закону України "Про господарськi товариства" ДКЦПФР вiд 29 жовтня 2002 р. N 5 порядок доступу до iнформацiї про дiяльнiсть товариства був встановлений Правилами надання iнформацiї за запитами акцiонерiв ЗАТ "Балаклавське". Вiдповiдно до зазначених Правил вiдповiдач визначив позивачу конкретнi днi та час для ознайомлення з документами товариства, однак у визначенi днi позивач не звернувся до вiдповiдача для реалiзацiї свого права на отримання вiдповiдної iнформацiї.
Спори щодо компетенцiї, обрання та вiдкликання наглядової ради товариства, визнання рiшень наглядової ради недiйсними
Вiдповiдно до ст. 160 ЦК в акцiонерному товариствi може бути створена наглядова рада, яка здiйснює контроль за дiяльнiстю його виконавчого органу та захист прав акцiонерiв товариства. Компетенцiя наглядової ради, порядок обрання та вiдкликання членiв наглядової ради АТ визначенi статтями 41, 46 Закону N 1576-ХII.
Законодавством (ст. 98 ЦК) встановлено можливiсть оскарження учасником товариства лише рiшень загальних зборiв товариства. Проте, учасники товариства (акцiонери), а також iншi особи, права та законнi iнтереси яких порушено рiшенням наглядової ради (члени виконавчого органу товариства тощо), можуть оскаржити таке рiшення до суду, оскiльки наглядова рада товариства є його органом управлiння, що приймає обов'язковi для виконання рiшення, це вiдповiдає також ст. 55 Конституцiї.
Рiшення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акцiонером (учасником) товариства шляхом подання позову про визнання його недiйсним, якщо рiшення не вiдповiдає вимогам законодавства та порушує права чи законнi iнтереси учасника (акцiонера) товариства. Вiдповiдачем за таким позовом є товариство.
Чинним законодавством не врегульовано порядку скликання i роботи наглядової ради товариства, визначення її правомочностi. У зв'язку з цим господарським судам при вирiшеннi спорiв необхiдно застосовувати положення установчих документiв товариства, а також аналогiю закону, де допускають спiрнi правовiдносини, в частинi норм, що регулюють вiдповiднi питання скликання та проведення загальних зборiв товариства (обов'язковiсть повiдомлення усiх членiв наглядової ради про проведення засiдання, надання iнформацiї з питань порядку денного, правомочнiсть, порядок прийняття рiшення тощо).