Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 52 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів"

Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича- головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Джуня В'ячеслава Васильовича,

Дідківського Анатолія Олександровича - доповідача,

Домбровського Івана Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни,

Мачужак Ярослави Василівни,

Нікітіна Юрія Івановича,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 52 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів" від 28 лютого 2008 року N 174 (Урядовий кур'єр, 2008 р., 5 березня).

Заслухавши суддю-доповідача Дідківського А.О. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України у с т а н о в и в:

1. Суб'єкт права на конституційне подання - 52 народних депутати України - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів" (далі - Указ) таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

В Указі доручено Кабінету Міністрів України здійснити низку організаційних заходів щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, а саме: розробити та внести до 15 березня 2008 року на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів (пункт 1 статті 1) , врахувати під час підготовки змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження" від 16 березня 2007 року N 760-V та передбачити фінансування заходів щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів за окремою бюджетною програмою (пункт 2 статті 1) , розробити з урахуванням відповідних норм і правил Європейських Співтовариств та внести до 1 жовтня 2008 року на розгляд Верховної Ради України проект загальнодержавної програми ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів (пункт 3 статті 1) тощо.

Народні депутати України вважають, що Указ не відповідає вимогам статей 5, 6, 8, 19, 106, 113, 116 Конституції України, і стверджують, що вона не наділяє Президента України повноваженнями у сфері економіки, фінансів, розробки і здійснення загальнодержавних програм економічного розвитку України, розробки проекту закону про Державний бюджет України та визначення статусу і функцій центральних органів виконавчої влади. Оскільки зазначені питання віднесені Основним Законом України до виключних повноважень Кабінету Міністрів України, на думку заявників, видавши Указ, Президент України вийшов за межі своїх конституційних повноважень.

Автори клопотання акцентують на тому, що деякі з цих питань уже врегульовані законами України "Про енергозбереження", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження", а інші відповідно до статті 28 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 21 грудня 2006 року N 514-V не належать до повноважень Президента України.

2. Перша колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 4 червня 2008 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України", непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

3. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Конституційний Суд України виходить з такого.

Згідно з частиною третьою статті 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" у конституційному поданні має зазначатися правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта або окремих його положень (пункт 4 частини другої статті 39) ; предметом розгляду Конституційного Суду України може бути конституційне подання, в якому викладаються аргументи і стверджується про неконституційність законів, інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим (частина перша статті 71) .

Проте в конституційному поданні не наведено аргументів, які свідчили б про перевищення Президентом України своїх повноважень і невідповідність Указу статтям 5, 6, 8, 19, 106, 113, 116 Конституції України.

Крім того, Указ не містить норм, що додатково врегульовують інші повноваження глави держави, ніж ті, що передбачені Основним Законом України, а має характер доручень.

За правовою позицією, викладеною в Рішенні Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року N 7-рп/2005 у справі про управління нафтовою галуззю, Президент України у виданих ним актах може формулювати адресовані Кабінету Міністрів України відповідні вказівки (доручення), які мають надаватися главою держави в межах його конституційних повноважень. При цьому Президент України не може змінювати визначені Конституцією України функції Кабінету Міністрів України, в тому числі функцію управління об'єктами державної власності, а також підміняти вищий орган у системі органів виконавчої влади у здійсненні його функцій.

Отже, висновок суб'єкта права на конституційне подання про втручання Президента України в компетенцію Кабінету Міністрів України є необґрунтованим.

Указом не регулюються економічні питання, тому посилання авторів клопотання на пункт 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України і твердження про те, що Президент України втрутився в повноваження Уряду України, як аргументи невідповідності Указу Конституції України також є невмотивованими.

Щодо норм Конституції України, які характеризують принцип поділу влади і на які посилається суб'єкт права на конституційне подання, Конституційний Суд України може визнавати порушення її статей 6, 19 у разі, коли органи державної влади діяли не в межах своїх повноважень, встановлених Конституцією та законами України. Проте в Указі такі обставини не зазначені.

Невідповідність положень Указу Закону України "Про Кабінет Міністрів України", про що також ідеться у конституційному поданні, не є підставою для розгляду, оскільки вирішення таких питань за статтею 14 Закону України "Про Конституційний Суд України" не належить до повноважень Конституційного Суду України.

Отже, конституційне подання не відповідає вимогам Закону України "Про Конституційний Суд України" через відсутність у ньому правового обґрунтування, а порушене в ньому питання законності непідвідомче Конституційному Суду України.

Таким чином, підстав для відкриття конституційного провадження у справі немає.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 147, 150 Конституції України, статтями 13, 14, 39, 45, 50, 71 Закону України "Про Конституційний Суд України", Конституційний Суд України у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 52 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів" від 28 лютого 2008 року N 174 на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України "Про Конституційний Суд України", непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.