• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження норм природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та інструкцій з їх застосування

Органи влади СРСР | Наказ, Норми від 02.04.1987 № 88
Реквізити
  • Видавник: Органи влади СРСР
  • Тип: Наказ, Норми
  • Дата: 02.04.1987
  • Номер: 88
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Органи влади СРСР
  • Тип: Наказ, Норми
  • Дата: 02.04.1987
  • Номер: 88
Документ підготовлено в системі iplex
Томат-паста та томат-пюре 0,13 0,17
Фураж
Овес і ячмінь 0,05 0,07
Висівки, жмих, комбікорм та ін. 0,07 0,08
Додаток N 6
Норми природного убутку продовольчих товарів при зберіганні і видаванні в коморах підприємств громадського харчування
------------------------------------------------------------------
| Норми убутку, %
|-------------------------------
| цілий рік
|-------------------------------
Найменування товару | перша зона | друга зона
|---------------+---------------
| комори | комори
|---------------+---------------
| перша | друга | перша | друга
| група | група | група | група
------------------------------------------------------------------
М'ясо і м'ясні товари
М'ясо морожене різне, крім свинини
(у тушах, півтушах, четвертинах
і торгових відрубах) 0,07 0,09 0,10 0,12
Свинина морожена (у тушах
і півтушах) 0,05 0,07 0,06 0,08
М'ясо охолоджене різне, крім сви-
нини (у тушах, півтушах, четвертинах
і торгових відрубах) 0,17 0,19 0,19 0,21
Свинина охолоджена (у тушах
і півтушах) 0,15 0,17 0,17 0,19
М'ясо птиці (крім запакованого в полі-
мерну плівку) і кроликів морожене 0,05 0,07 0,07 0,09
М'ясо птиці, запаковане в полімерну
плівку, морожене Норми не застосовуються
М'ясо птиці і кроликів охолоджене 0,13 0,15 0,13 0,15
Печінка морожена 0,14 0,15 0,14 0,16
Печінка охолоджена 0,24 0,26 0,27 0,29
Інші субпродукти та вирізка морожені 0,10 0,11 0,12 0,13
Інші субпродукти та вирізка
охолоджені 0,20 0,24 0,23 0,27
Жир-сирець морожений 0,04 0,05 0,04 0,05
Жир-сирець охолоджений 0,15 0,15 0,15 0,15
Ковбаси варені, фаршировані (вклю-
чаючи м'ясні хліби, зельці та ін.) 0,17 0,18 0,19 0,20
Сосиски та сардельки 0,16 0,17
Ковбаси напівкопчені 0,10 0,11
Ковбаси варено-копчені 0,06 0,06
Ковбаси сирокопчені Норми не застосовуються
М'ясокопченина в оболонці та без оболонки:
сирокопчені 0,05 0,06
копчено-варені, копчено-запечені,
варені 0,05 0,05
Шпик свинячий та товари зі шпику 0,04 0,04
Риба та рибні товари
Риба всіх найменувань та мідії
охолоджені 0,08 0,09
Риба та рибні товари всіх найменувань
морожені неглазуровані 0,05 0,05
Риба, рибні товари та нерибні море-
продукти всіх найменувань
морожені глазуровані Норми не застосовуються
Риба всіх найменувань солена
в сухотарних бочках та ящиках 0,09 0,10
Риба всіх найменувань солена, мари-
нована та пряна в заливних бочках Норми не застосовуються
Риба та рибні товари всіх найменувань
гарячого копчення 0,05 0,06
риба та рибні товари всіх найменувань
холодного копчення 0,05 0,05
Риба та рибні товари всіх найменувань
солено-сушені та в'ялені 0,03 0,03
Ікра всіх найменувань в дерев'яних
бочках 0,03 0,03
------------------------------------------------------------------
| Норми убутку, %
|-----------------
Найменування товару | цілий рік
|-----------------
| перша | друга
| зона | зона
------------------------------------------------------------------
Молочні та жирові товари
Масло коров'яче вершкове 0,04
масло коров'яче топлене 0,02
Жири топлені
(яловичий, свинячий та ін.) 0,02
Маргарин, кулінарні (сало рослинне
та ін.) та кондитерські жири 0,03
Олія в бочках 0,02
Сметана 0,04
Сир та сиркова маса 0,09
Сири:
у парафіновому покритті (радянський,
алтайський, пошехонський, голландський,
костромський, ярославський та ін.),
у фользі та пергаменті
(рокфор, латвійський та ін.) 0,05
у полімерній плівці (голландський,
чеддер, литовський та ін.) Норми не застосовуються
без покриття - швейцарський 0,06
россольні (бринза, сулугуні та ін.) 0,14
Примітка. При перекачуванні олії з бочки в дрібну тару
застосовується норма природного убутку в розмірі 0,03
відсотка
Кондитерські товари
Карамель, ірис, драже 0,02 0,02
Цукерки глазуровані 0,03 0,04
Цукерки неглазуровані 0,05 0,08
Мармелад 0,05 0,05
Пастила і зефір 0,10 0,12
Халва 0,15 0,18
Мед і повидло 0,05 0,08
Печиво, галети, вафлі 0,01 0,02
Пряники, медяники, східні солодощі 0,08 0,10
Сухарі та сушки 0,07 0,08
Інші вагові кондитерські товари 0,02 0,03
Бакалійні товари
Борошно та крупа, включаючи зернобобові
та саго 0,02 0,03
Макаронні вироби 0,01 0,02
Крохмаль, кисіль сухий, цукрова пудра,
кава в зернах 0,03 0,03
Цукор-пісок та цукор-рафінад 0,01 0,01
Сіль кухонна 0,10 0,12
Гірчиця суха 0,02 0,04
Дріжджі пресовані 0,30 0,40
Спеції у дрібній розфасовці Норми не застосовуються
Інші вагові бакалійні товари 0,02 0,03
Примітка. На борошно, крупу, крохмаль та цукор-пісок, що надходять в комори підприємств громадського харчування стандартною масою і відпускаються фактичною масою, додатково застосовуються норми природного убутку, встановлені окремим наказом Міністерства торгівлі СРСР.
Плоди, овочі та гриби перероблені
Фрукти сушені 0,02 0,02
Фрукти та овочі заморожені 0,15 0,24
Горіхи різні 0,08 0,08
Овочі та зелень сушені 0,01 0,01
Овочі солені та квашені 0,04 0,06
Гриби сушені 0,07 0,08
Гриби солені та мариновані 0,10 0,16
Томат-паста та томат-пюре 0,05 0,06
------------------------------------------------------------------
| Норма убутку, %
Найменування товару |-------------------------------
| осінь | зима | весна | літо
------------------------------------------------------------------
Овочі та плоди свіжі
Картопля пізня 0,17 0,10 0,18 0,17
Картопля рання 0,40 - - 0,46
Капуста білокачанна середня та пізня,
червонокачанна 0,56 0,38 0,80 0,87
Капуста білокачанна рання, цвітна,
брюссельська і савойська 1,00 - 1,00 1,20
Коренеплоди обрізні
(буряк, морква та ін.) 0,47 0,26 0,37 0,57
Цибуля ріпчаста 0,46 0,18 0,30 0,87
Часник 0,37 0,20 0,40 1,00
Зелень (салат, шпинат та ін.) 0,56 0,46 0,57 0,80
Спаржа та ревень 1,40 - 1,50 2,00
Цибуля зелена та порей 0,30 0,30 0,27 0,37
Огірки грунтові та парникові 0,40 0,40 0,35 0,54
Молоді корені (продирка) - - 0,40 0,40
Редис ваговий 0,40 - 0,80 0,60
Томати (червоні, рожеві та бурі),
баклажани, перець солодкий та гіркий
стручковий, патисони 0,58 0,27 0,88 0,90
Кукурудза в початхах
молочно-воскової зрілості - - - 2,20
Баштанні (кавуни, дині, гарбузи та
кабачки) 0,30 0,30 - 0,50
Бобові (горох, квасоля, боби в
стручках) 0,50 - - 0,50
Насінневі (яблука, груша, айва
та ін.) 0,30 0,10 0,10 0,40
Кісткові (черешня, вишня, сливи
та ін.) 0,20 - - 0,40
Ягоди:
малина, суниця і полуниця - - - 1,40
виноград, порічка, агрус та ін. 0,30 0,30 0,30 0,40
дикоростучі (журавлина, брусниця
та ін.) 0,30 0,30 0,30 0,30
Цитрусові
(апельсини, мандарини, лимони) 0,10 0,10 0,10 0,10
Гриби свіжі всіх видів 0,20 0,20 0,20 0,20
Норми природного убутку для першої зони застосовуються підприємствами громадського харчування, які знаходяться в таких республіках, краях і областях:
РРФСР, включаючи райони Крайньої Півночі (крім Дагестанської АРСР, Калмицької АРСР, Астраханської і Волгоградської областей, віднесених до другої зони), Українській РСР, Білоруській РСР, Литовській РСР, Естонській РСР, Латвійській РСР, Грузинській РСР, Молдавській РСР і Казахській РСР; в Павлодарській, Кокчетавській, Північно-Казахстанській, Кустанайській і Цілиноградській областях.
Норми природного убутку для другої зони застосовуються підприємствами громадського харчування, які знаходяться в таких республіках і областях:
РРФСР (Дагестанська АРСР, Калмицька АРСР, Астраханська і Волгоградська області), Узбецькій РСР, Вірменській РСР, Азербайджанській РСР, Киргизькій РСР, Таджицькій РСР, Туркменській РСР і Казахській РСР (крім областей: Павлодарської, Кокчетавської, Північно-Казахстанської, Кустанайської і Цілиноградської).
Додаток N 7
Інструкція із застосування норм природного убутку продовольчих товарів при зберіганні і відпуску на дрібнооптових базах і в коморах підприємств громадського харчування
1. Затверджені наказом Міністерства торгівлі СРСР від 2 квітня 1987 р. N 88 норми природного убутку продовольчих товарів розповсюджуються на дрібнооптові бази і комори підприємств громадського харчування державної і кооперативної торгівлі, які знаходяться як у містах, так і в сільській місцевості.
2. Норми встановлені на стандартні товари, які відпускаються за фактичною масою, у відсотках до кількості (суми) відпущеного товару на відшкодування втрат, які утворились під час зберігання і відпуску внаслідок:
усушки і вивітрювання; розтрушування і розпилювання; розкришування, яке утворюється під час нарізання і розрубу м'яса, ковбаси, сиру та ін. товарів; витікання (танення, просочування) і розливання під час перекачування і відпуску рідких товарів.
В норму природного убутку не включені втрати, які утворюються внаслідок псування, бою, ламання товарів, примазування товарів до тари, пошкодження тари, а також різниці між фактичною масою тари і масою за трафаретом.
3. До першої групи відносяться комори, розташовані при ресторанах на 400-500 місць і їдальнях відкритої мережі на 300-500 місць. До другої групи відносяться комори, розташовані при ресторанах на 300 місць, їдальнях відкритої мережі до 250 місць і їдальнях при виробничих підприємствах і навчальних закладах до 500 місць.
Організація громадського харчування (трест, комбінат та ін.) видає наказ про віднесення комор до першої і до другої груп, який доводиться до відома матеріально відповідальних осіб не пізніше ніж за 15 днів до початку періоду, на який він розповсюджується.
4. Встановлені норми є граничними і застосовуються тільки у тих випадках, коли під час перевірки фактичної наявності товарів виявиться недостача порівняно з обліковими залишками.
Природний убуток товарів списується за фактичними розмірами, але не вище встановлених норм.
Списання природного убутку товарів може здійснюватись тільки після інвентаризації товарів на основі відповідного розрахунку, складеного і затвердженого у встановленому порядку.
Списання з матеріально відповідальних осіб недостачі товарів у межах встановлених норм природного убутку здійснюється за цінами, за якими товари було оприбутковано. Віднесення ж товарних втрат на витрати обігу здійснюється за покупними цінами. Різниця між покупними і роздрібними цінами відноситься на рахунок торговельних знижок (надбавок).
5. Норми природного убутку не застосовуються:
по товарах, які приймаються і відпускаються базою і коморою без зважування (рахунком або за трафаретом);
по товарах, які обліковані в загальному обороті бази і комори, але фактично на базі і в коморі не зберігалися (транзитні операції); по товарах, списаних за актами внаслідок ламання, розкришення, псування, зниження якості товару, заважування і пошкодження тари.
6. Норми застосовуються по товарах, відпущених за звітний період, незалежно від термінів зберігання цих товарів на базі і в коморі. Розмір природного убутку визначається для кожного товару окремо.
7. При поверненні товарів постачальникам або відправці на інші бази або в комори, застосовуються норми природного убутку, встановлені для складів і баз роздрібних торговельних організацій та організацій громадського харчування за відповідним терміном зберігання (Додаток N 3 до цього наказу).
8. Для товарів, які завозяться на дрібнооптові бази і в комори підприємств громадського харчування на тривалий час (під час бездоріжжя у період навігацій, в районах, віддалених від складської мережі), а також у підприємствах заготівельних і комплексних підприємствах, у яких площі складських приміщень і режим зберігання товарів відповідають умовам зберігання на базах і складах, дозволяється обчислення природного убутку здійснювати: по продовольчих товарах - за нормами, встановленими для складів і баз роздрібних торговельних організацій і організацій громадського харчування, а по плодоовочевих товарах - за нормами, встановленими для тривалого зберігання.
Примітка.
У тому випадку, коли за інвентаризаційний період не було реалізації товарів, які завозяться на тривалий час, дозволяється нарахування природного убутку здійснювати на залишки цих товарів на кінець інвентаризаційного періоду.
9. Розмір природного убутку за час між двома суміжними інвентаризаціями (звітний період) визначається на основі розрахунків, зроблених бухгалтерією підприємства (організації) за участю матеріально відповідальних осіб і затверджених керівником підприємства (організації). Якщо керівник (директор) торговельного підприємства одночасно матеріально відповідальна особа, розрахунок затверджується керівництвом вищої організації.
Розрахунок природного убутку здійснюється шляхом множення кількості (суми) відпущеного товару на встановлену для цього товару норму природного убутку.
10. По товарах, які швидко псуються (м'ясні, рибні, молочно-жирові), норми природного убутку встановлені для дрібнооптових баз і комор підприємств громадського харчування, які мають холодильні камери, льодівні або приміщення, охолоджувані природним шляхом до температури повітря не вище 8 С.
У випадку вимушеного завозу в теплу пору року товарів, що швидко псуються, на дрібнооптові бази і комори підприємств громадського харчування, що не мають засобів охолодження, або при виході з ладу холодильної установки, норми природного убутку не підвищуються, а вживаються заходи до прискореної реалізації цих товарів.
11. По товарах, не включених у додатки N 5 і 6 до цього наказу, норми природного убутку застосовуються в розмірі 40 відсотків від норм, встановлених для роздрібної торговельної мережі (Додаток N 1 до цього наказу).
Додаток N 8
Норми природного убутку сирів при зберіганні на розподільчих холодильниках торгівлі
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
| | Норми природного убутку (%) | |Норми природного убутку (%)
| | за місяць зберігання при | |за місяць зберігання при
| Зберігання |температурі від 0 до -4 С | Зберігання |температурі від 0,1 до 4 С
Найменування сирів |сирів протягом| в камерах з охолодженням |сирів протягом| в камерах з охолодженням
| |-------------------------------| |---------------------------
| | батарейним | повітряним | | батарейне |повітряне
| |---------------+---------------| |----------------|----------
| |у тарі|без тари|у тарі|без тари| | у тарі|без тари| у тарі
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
З парафіновим покриттям одного місяця 0,08 0,09 0,09 0,09 одного місяця 0,10 - 0,11
жирністю 45% і більше: ------------------------------------------------------------------------------------------
радянський і алтайський кожного з кожного з
наступних семи 0,06 0,08 0,07 0,09 наступних 0,12 - 0,13
місяців п'яти місяців
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
голландські, костромсь- одного місяця 0,15 - 0,19 - одного місяця 0,23 - 0,24
кий, пошехонський, яро- ------------------------------------------------------------------------------------------
славський, естонський, кожного з кожного з
углицький, український, наступних 0,08 - 0,08 - наступних чоти- 0,10 - 0,10
степовий та ін. п'яти місяців рьох місяців
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
жирністю менше 45%: одного місяця 0,18 - 0,20 - -
литовський, мінський, -------------------------------------------------------------------------------------------
тартуський, вируський, кожного з
даугава, рамбінас, наступних 0,08 - 0,13 - -
шетський та ін., а та- трьох місяців
кож ковбасний копчений
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
одного місяця 0,01 - 0,01 - одного місяця 0,03 - 0,03
В полімерній плівці: ------------------------------------------------------------------------------------------
голландські, костромсь- другого місяця 0,01 - 0,01 - другого місяця 0,01 - 0,01
кий, чеддер, литовський, ------------------------------------------------------------------------------------------
російський та ін. кожного з
наступних двох 0,01 - 0,01 - -
місяців
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
одного місяця 0,09 - 0,11 - одного місяця 0,12 - 0,14
У фользі: рокфор, ------------------------------------------------------------------------------------------
пікантний та ін. кожного з
наступних двох 0,09 - 0,09 - другого місяця 0,12 - 0,12
місяців
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
одного місяця 0,38 - 0,39 - одного місяця 0,60 - 0,62
В пергаменті: ------------------------------------------------------------------------------------------
латвійський та ін. кожного з
наступних двох 0,20 - 0,25 - другого місяця 0,28 - 0,35
місяців
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
одного місяця 0,15 0,19 0,16 0,02 одного місяця 0,19 - 0,20
Без покриття: ------------------------------------------------------------------------------------------
швейцарський та ін. кожного з кожного з
наступних 0,14 0,19 0,16 0,21 наступних 0,15 - 0,17
восьми місяців семи місяців
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Примітка. На сири у розсолі норми природного убутку не
застосовуються.
Додаток N 9
Інструкція із застосування норм природного убутку сирів при зберіганні на розподільчих холодильниках торгівлі
1. Затверджені наказом Міністерства торгівлі СРСР від 2 квітня 1987 р. N 88 норми природного убутку сирів встановлені на відшкодування втрат від усушки цих продуктів у процесі зберігання на розподільчих холодильниках торгівлі.
Норми застосовуються на сири, що відпускаються за фактичною масою і відповідають термінам дозрівання і якості вимогам нормативно-технічної документації.
2. Затверджені норми природного убутку є граничними і застосовуються у випадку виявлення фактичних втрат маси сирів по закінченню реалізації партії (закриття марки) або під час інвентаризації.
Примітка.
Під партією мається на увазі будь-яка кількість сирів одного або декількох найменувань, оформлена одним приймальним актом. Номер партії повинен відповідати номеру приймального акта.
3. Розмір фактичного природного убутку сирів визначається для кожної партії окремо шляхом порівняння даних про кількість реалізованих сирів з оприбуткованою кількістю при цілковитому втрачанні партії або фактичних залишків, виявлених під час інвентаризації, із залишками за даними бухгалтерського обліку.
4. Норми природного убутку застосовуються до сирів, відпущених з холодильника за період між двома суміжними інвентаризаціями з урахуванням терміну їх зберігання.
Норми застосовуються залежно від температури повітря в камерах зберігання, способу зберігання сирів (в тарі і без тари), а також способу охолодження камер зберігання (батарейне чи повітряне).
5. Підставою для застосування норм природного убутку, передбачених для температури повітря від 0,1 до 4 С, а також для зберігання сирів без тари є затверджені керівником підприємства акти, які складаються у першій декаді кожного місяця комісією за участю начальника технологічного цеху або заступника начальника технологічного цеху з технологічної та товарознавчої роботи, технолога, товарознавця з молочних продуктів, ветеринарного лікаря, матеріально відповідальної особи та компетентного представника громадськості холодильника.
Для застосування норм під час зберігання сирів у камерах з повітряним охолоджуванням, крім акта, вимагається виписка з пасторту холодильника основних даних за камерами, що обладнані повітряним охолоджуванням (за підписом головного інженера підприємства).
6. Дані норми природного убутку не застосовуються:
по партіях сирів, що відпущені в реалізацію за трафаретною масою нетто постачальника (виготовлювача, відправника) або холодильника, яка встановлена під час приймання;
по сирах фасованих;
по сирах, що скеровуються на товарне доопрацювання через наявність підкіркової плісняви, глибоких тріщин та інших недоліків;
по сирах, які обліковуються у загальному обороті підприємства, але фактично у холодильнику не зберігались (транзитні операції).
7. Граничний розмір природного убутку нараховується за фактичними термінами зберігання сирів, виходячи з початкової дати надходження, дати закриття марки або дати інвентаризації.
У випадку зберігання сирів після їх товарного доопрацювання (зачистки, парафінування) нарахування природного убутку виконується, виходячи з термінів зберігання, що вираховуються з моменту доопрацювання згідно з актом, який підтверджує проведення цієї операції.
8. Норми природного убутку обчислюються відповідно до фактичних термінів зберігання сирів (але таких, що не перевищують термінів, встановлених для даного найменування сиру) шляхом підсумовування норм за кожний місяць зберігання.
За час неповного місяця зберігання норми обчислюються, виходячи з 1/30 місячної норми за кожну добу зберігання.
9. Якщо фактичний термін зберігання сирів будь-якої партії більше встановленого, дозволяється нарахування природного убутку тільки за наявності акта, що складений спеціальною відомчою комісією, на продовження терміну зберігання сирів даної партії. Акт є підставою для обчислення норм природного убутку відповідно до продовженого терміну зберігання.
10. Списання з матеріально відповідальних працівників нестачі сирів в межах встановлених норм убутку здійснюється за цінами, по яких сири були оприбутковані.
11. Списання природного убутку на витрати обігу підприємства в межах фактичної нестачі, але не більше граничного розміру нарахованого убутку, здійснюється після проведення інвентаризації або в міру здавання у бухгалтерію актів про повну реалізацію партії (закриття марки), що складені відповідно до Інструкції про порядок оформлення операцій з приймання, зберігання, відпуску та обліку товарів на холодильниках (базах), затвердженої Міністерством торгівлі СРСР.
12. Під час зберігання нових видів сирів, для яких норми природного убутку не встановлені, слід застосовувати норми природного убутку, затверджені для сирів однотипниих за способом виробництва, обробки поверхні, пакування, розмірами та ін.
Приклад розрахунків із застосування норм природного убутку сирів під час зберігання у холодильниках
У холодильник надійшла партія сирів, оформлена приймальним актом від 01.08.85 р. N 500 у кількості 31783,0 кг, у тому числі: голландського брускового парафінованого - 10200,0 кг; голландського брускового в полімерній плівці - 12198,0 кг; латвійського - 9385,0 кг.
Сири направлені в камеру з батарейним охолоджуванням, де вони зберігались у тарі при температурі повітря мінус 4 С. Відпуск сирів у реалізацію здійснювався протягом трьох місяців у кількості, що вказана в табл.1.
Партія N 500 повністю реалізована 30.10.85 р. Нестача маси нетто порівняно з оприбуткованою кількістю сирів становила:
Голландського брускового парафінованого 10200,0-10187,0=13,0кг
Голландського брускового у полімерній
плівці 12198,0-12196,5=1,5кг
Латвійського 9385,0-9349,5=35,5кг
Про повну реалізацію партії 01.11.85 р. матеріально відповідальними особами складається акт, який передається до бухгалтерії для перевірки та розрахунків з нарахуванням природного убутку сирів під час зберігання.
Таблиця 1
------------------------------------------------------------------
Дата | Голландський | Голландський брус- | Латвійський,
реалізації | брусковий пара- | ковий у полімерній | кг
| фінований, кг | плівці, кг |
------------------------------------------------------------------
01.08 Дата надходження
10.08 3225,0 - 2500,0
17.08 - - 3100,0
28.08 1500,0 3400,0 -
10.09 1050,0 2908,0 -
25.09 2090,0 970,5 1080,0
19.10 1305,0 - 1200,5
26.10 - 3020,0 1469,0
30.10 1017,0 1898,0 -
Всього: 10187,0 12196,5 9349,5
Розрахунки норм відповідно до фактичних термінів зберігання сирів і нарахування природного убутку за цими нормами на реалізовану їх кількість виконуються згідно з даною інструкцією по всіх трьох найменуваннях сирів даної партії у такому порядку:
Сир голландський брусковий парафінований
Норми для даного сиру встановлені (у відсотках): за перший місяць зберігання - 0,15; за другий і третій місяці - по 0,08.
Розрахунок норм і нарахування природного убутку наведені у табл. 2.
Таблиця 2
------------------------------------------------------------------
Дата |Реалі- |Факт. | Норма для |Нараховано при-
реа- |зовано,|термін| фактичного тер- |родного убутку на
ліза-| кг |збері-| міну зберігання |реалізовану кіль-
ції | |гання,| реалізованого |кість сиру за нор-
| |реалі-| сиру, % |мою, кг
| |зації | |
| |сиру, | |
| |доба | |
------------------------------------------------------------------
10.08 3225,0 10 0,15х10:30=0,05 3225,0х0,05:100=1,6
28.08 1500,0 28 0,15х28:30=0,14 1500,0х0,14:100=2,1
10.09 1050,0 40 0,15+0,08х10:30=0,18 1050,0х0,18:100=1,9
25.09 2090,0 55 0,15+0,08х25:30=0,22 2090,0х0,22:100=4,6
19.10 1305,0 79 0,15+0,08+0,08х19:30=0,28 1305х0,28:100=3,6
30.10 1017,0 90 0,15+0,08+0,08=0,31 1017,0х0,31:100=3,2
Всього:10187,0 13,3
Сир голландський брусковий у полімерній плівці
Норми для даного сиру встановлені (у відсотках за перший місяць зберігання - 0,01; за другий - 0,01; за третій - 0,01.
Розрахунок норм і нарахування природного убутку наведені в табл. 3.
Таблиця З
-------------------------------------------------------------------------
Дата | Реалі- |Факт. | Норма для |Нараховано при- |
реалі-| зовано,|термін | фактичного тер- |родного убутку на |
зації | кг |зберіг.| міну зберігання |реалізовану кількість|
| |реаліз.| реалізованого |сиру за нормою, кг |
| |сиру, | сиру, % | |
| |доба | | |
-------------------------------------------------------------------------
28.08 3400,0 26 0,01х28:30=0,01 3400,0х0,01:100=0,3
10.09 2908,0 40 0,01+0,01х10:30=0,013 2908,0х0,013:100=0,4
25.09 970,5 55 0,01+0,01х25:30=0,02 970,5х0,02:100=0,2
26.10 3020,0 86 0,01+0,01+0,01х26:30=0,03 3020,0х0,03:100=0,9
30.10 1898,0 90 0,01+0,1+0,1=0,3 1898,0х0,03:100=0,6
Всього: 12196,5 2,4
Сир латвійський
Норми для даного сиру встановлені (у відсотках): за перший місяць зберігання - 0,38; за другий і третій - по 0,20.
Розрахунок норм і нарахування природного убутку наведені у табл. 4.
Таблиця 4
--------------------------------------------------------------------------
Дата | Реалі- | Факт. | Норма для |Нараховано при- |
реалі-| зовано,| термін | фактичного тер- |родного убутку на |
зації | кг | зберіг.| міну зберігання |реалізовану кількість|
| | реаліз.| реалізованого |сиру за нормою, кг |
| | сиру, | сиру, % | |
| | доба | | |
--------------------------------------------------------------------------
10.08 2500,0 10 0,38х10:30=0,13 2500,0х0,13:100=3,3
17.08 3100,0 17 0,38х17:30=0,22 3100х0,22:100=6,8
25.09 1080,0 55 0,38+0,20х20:30=0,55 1080,0х0,55:100=5,9
19.10 1200,5 79 0,38+0,20+0,20х10:30=0,71 1200,5х0,71:100=8,5
26.10 1469,0 86 0,38+0,20+0,20х26:30=0,75 1469х0,75:100=11,0
Всього: 9349,5 35,5
Результати розрахунків по нарахуванню природного убутку співставляються з фактичною нестачею:
------------------------------------------------------------------
|Нараховано|Фактична
Найменування сиру |природного|нестача маси
|убутку, кг|нетто, кг
------------------------------------------------------------------
Голландський брусковий парафінований 13,3 13,0
Голландський брусковий в полімерній плівці 2,4 1,5
Латвійський 35,5 35,5
Оскільки фактична нестача маси нетто сирів не перевищує природного убутку, нарахованого за нормами, керівник підприємства (холодильника, холодокомбінату, бази) дає розпорядження про списання на витрати обігу фактичних втрат маси сирів по партії N 500, що утворилися внаслідок усушки при зберіганні.
Додаток N 10
Норми природного убутку продовольчих товарів при транспортуванні автомобільним і гужовим транспортом
------------------------------------------------------------
| | Норми убутку, % |
| Періоди |----------------------|
Найменування товару | року |при транспортуванні |
| |автомобільним транс- |
| |портом на відстані, км|
| |----------------------|
| | до 25 км |від 25,1 |
| | | до 50 |
-----------------------------------------------------------|
М'ясні вироби |
-----------------------------------------------------------|
М'ясо морожене різне | | норми не | |
(в тушах, напівтушах, | холодний | застосову- | 0,03 |
четвертинах і торгових| | ються | |
відрубах) |-------------+----------------------|
| | норми не |
| теплий | застосовуються |
-----------------------------------------------------------|
М'ясо охолоджене різ- | | | |
не (в тушах, напівту- | холодний | 0,05 | 0,06 |
шах, четвертинах і | | | |
торгових відрубах) |-------------+------------+---------|
| | | |
| теплий | 0,06 | 0,08 |
-----------------------------------------------------------|
| | норми не | |
М'ясо птиці (крім за- | холодний | застосову- | 0,03 |
пакованого в полімерну| | ються | |
плівку) і кроликів |-------------+----------------------|
морожене | | норми не |
| теплий | застосовуються |
----------------------+-------------+----------------------|
М'ясо птиці і кроликів| цілий рік | 0,02 | 0,03 |
охолоджене | | | |
----------------------+-------------+------------+---------|
| | норми не | |
| холодний | застосову- | 0,04 |
| | ються | |
Субпродукти морожені |-------------+----------------------|
| | норми не |
| теплий | застосовуються |
----------------------+-------------+----------------------|
Субпродукти | холодний | 0,10 | 0,16 |
охолоджені |-------------+------------+---------|
| теплий | 0,16 | 0,22 |
----------------------+-------------+------------+---------|
| | норми не | |
| холодний | застосову- | 0,03 |
| | ються | |
Жир-сирець морожений |-------------+----------------------|
| | норми не |
| теплий | застосовуються |
----------------------+-------------+----------------------|
Жир-сирець | | | |
охолоджений | цілий рік | 0,02 | 0,03 |
----------------------+-------------+------------+---------|
Ковбаси варені | холодний | 0,06 | 0,09 |
(включаючи м'ясні |-------------+------------+---------|
хлібці, зельци | | | |
фаршировані та ін.) | теплий | 0,07 | 0,12 |
----------------------+-------------+------------+---------|
Ковбаси напівкопчені | холодний | 0,03 | 0,04 |
і варено-копчені |-------------+------------+---------|
| теплий | 0,05 | 0,06 |
----------------------+-------------+------------+---------|
М'ясокопченості варе- | холодний | 0,04 | 0,05 |
ні, копчено-варені |-------------+------------+---------|
і копчено-запечені | теплий | 0,06 | 0,07 |
----------------------+-------------+------------+---------|
| | норми не | |
| холодний | застосову- | 0,02 |
Шпик свинячий і | | ються | |
товари з шпику |-------------+------------+---------|
| теплий | 0,02 | 0,03 |
------------------------------------------------------------
Примітки.
1. При транспортуванні птиці, запакованої в полімерну плівку, ковбас сирокопчених, м'ясокопченостей сирокопчених і жирів топлених норми природного убутку не застосовуються.
2. При транспортуванні сардельок і сосисок застосовується норма природного убутку, встановлена для ковбас варених, з підвищенням на 20 відсотків.
3. При транспортуванні мороженого м'яса в блоках, запакованого із застосуванням полімерної плівки, норма природного убутку застосовується в розмірі 50 відсотків, а для інших видів упаковки - в розмірі 70 відсотків від норм, передбачених для мороженого м'яса в тушах, напівтушах, четвертинах і торгових відрубах.
4. При транспортуванні м'яса і м'ясних товарів (крім морожених м'яса і субпродуктів у теплу пору року і м'яса птиці - цілий рік) з розвезенням цих продуктів безпосередньо в торговельну мережу (кільцеві перевезення) в 3-5 точок застосовується додаткова норма природного убутку в розмірі 0,08 відсотка. Понад 5 точок - 0,10 відсотка.