• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про кооперацію в СРСР

Органи влади СРСР | Закон від 26.05.1988 № 8998-11 | Документ не діє
2. У випадках реалізації виробленої продукції населенню через роздрібну мережу державної і кооперативної торгівлі, а також державним і кооперативним підприємствам, організаціям і установам кооперативи несуть відповідальність за виконання своїх зобов'язань за укладеними договорами у порядку і на умовах, передбачених чинним законодавством.
Підприємства та організації державної і кооперативної торгівлі можуть приймати від кооперативів виготовлену ними продукцію для реалізації населенню на комісійних засадах з оплатою в міру продажу цієї продукції.
Стаття 43. Майнова відповідальність членів кооперативів у сферах виробництва і послуг
Члени кооперативу в сферах виробництва і послуг несуть відповідальність по боргах кооперативу в порядку, розмірах і на умовах, передбачених його статутом.
Стаття 44. Реалізація і розподіл майна кооперативів у сферах виробництва і послуг при їх ліквідації
При ліквідації кооперативів у сферах виробництва і послуг будинки, споруди, машини, обладнання, оснастка, запаси сировини, матеріалів, залишки нереалізованої готової продукції та інше майно, яке є власністю кооперативу, розпродається підприємствам, організаціям, установам, а також громадянам за договірними цінами.
Виручка від розпродажу майна і наявні в кооперативу кошти після розрахунків по оплаті праці з особами, що працюють у кооперативі за трудовим договором, і виконання зобов'язань перед бюджетом, банками, іншими кредиторами розподіляються між членами кооперативу в порядку і на умовах, передбачених статутом.
СПОЖИВЧІ КООПЕРАТИВИ
Стаття 45. Особливості споживчої кооперації в сфері обігу
1. Споживчі кооперативи в сфері обігу та у сферах, пов'язаних з цією сферою виробництвом товарів і наданням послуг (споживчі товариства), можуть об'єднуватись на добровільних засадах у спілки (об'єднання), які утворюють систему споживчої кооперації, і створювати свої виборно-представницькі органи.
2. Основними завданнями системи споживчої кооперації є:
створення і розвиток у селах і містах мережі підприємств роздрібної торгівлі і громадського харчування, здійснення поряд з державними торговельними підприємствами і організаціями забезпечення своїх членів і обслуговуваного населення продовольчими і непродовольчими товарами власного виробництва і тими, що закуповуються у виробничих кооперативів, державних підприємств, організацій і громадян, а також товарами, одержуваними з державних ринкових фондів;
закупівля у населення, колгоспів і радгоспів сільськогосподарської продукції і сировини, виробів підсобних підприємств і промислів, дикорослих плодів, ягід і грибів, лікарсько-технічної сировини для наступної переробки і реалізації в роздрібній торгівлі, а також для поставки промисловості;
організація виробництва продуктів харчування і непродовольчих товарів з сільськогосподарської та іншої місцевої сировини, яка закуповується, а також з сировини і матеріалів, що централізовано виділяються державою і придбаються в порядку оптової торгівлі;
надання населенню різних послуг виробничого і побутового характеру.
3. Для виконання основних завдань споживчої кооперації - гарантованого забезпечення товарами, послугами і роботами своїх членів, а також обслуговування населення як у сільській, так і в міській місцевості в системі споживчої кооперації можуть створюватися промислові (і такі, що займаються промислами), будівельні, транспортні та інші види виробничих кооперативів, а також функціонувати підприємства, де організація виробництва і праці може здійснюватися з використанням принципів, передбачених Законом СРСР "Про державне підприємство (об'єднання)".
4. Члени споживчих товариств користуються правом переважного придбання товарів у кооперативних магазинах, гарантованого збуту на договірній основі продукції їхніх особистих підсобних господарств і промислів через заготівельні і торговельні організації та підприємства споживчої кооперації, користуються їхніми послугами, а також переважним правом на одержання роботи в системі споживчої кооперації.
5. При ліквідації споживчого товариства його майно, яке залишається після завершення розрахунків по оплаті праці, виконання зобов'язань перед бюджетом, банками та іншими кредиторами, передається кооперативній спілці (об'єднанню), до складу яких входило це споживче товариство.
Стаття 46. Споживча кооперація на селі
1. Організації і підприємства системи споживчої кооперації, які здійснюють свою діяльність на селі, активно співробітничають на договірних засадах з колгоспами, іншими підприємствами і організаціями агропромислового комплексу в розвитку економіки, самозабезпеченні сільських регіонів товарами, роботами і послугами, в соціальній перебудові села.
З цією метою споживча кооперація розширює матеріально-технічну базу заготівель і переробки сільськогосподарської продукції і сировини, максимально наближає свою діяльність до населення і місць виробництва сільськогосподарської продукції, створює комплексну систему заготівель, переробки і торговельного обслуговування, яка дає змогу трудівникам села та іншим громадянам, що мають особисті підсобні господарства, на місці збувати лишки сільськогосподарських продуктів і придбавати необхідні товари.
2. Підприємства і організації агропромислового комплексу забезпечують ефективну взаємодію з організаціями споживчої кооперації у створенні заготівельно-переробних підприємств безпосередньо в колгоспах і радгоспах, будівництві на пайових засадах об'єктів роздрібної торгівлі, громадського харчування і культурно-побутового призначення.
Організації споживчої кооперації на селі можуть створювати різні виробничі, транспортні, будівельні та інші підприємства по випуску товарів народного споживання, продукції виробничо-технічного призначення, веденню робіт і наданню послуг.
Стаття 47. Споживча кооперація в містах
1. В інтересах поліпшення забезпечення населення товарами (роботами, послугами) у містах в усіх сферах суспільно-господарської діяльності на доповнення до державних підприємств і організацій можуть створюватися кооперативи будь-яких видів, які входять у систему споживчої кооперації.
2. При промислових, будівельних та інших підприємствах, організаціях і установах можуть створюватися кооперативи громадського харчування з участю в них як колективних членів підприємств, організацій і установ.
З метою постачання зазначеним кооперативам громадського харчування продовольчих ресурсів і поліпшення забезпечення трудових колективів підприємств, організацій і установ продуктами харчування можуть створюватися кооперативи по виробництву, заготівлі та переробці сільськогосподарської продукції.
3. Підприємства, організації і установи, при яких створюються кооперативи громадського харчування і кооперативи по виробництву і переробці сільськогосподарської продукції, надають пільги і переваги своїм працівникам - членам кооперативів, що беруть участь у діяльності кооперативів своєю особистою працею у вільний від основної роботи час.
Стаття 48. Членство в споживчому товаристві
1. Членство в споживчому товаристві не зумовлене обов'язковою трудовою участю громадян у його діяльності. Члени споживчого товариства вносять грошові вступний і пайовий внески.
При виході члена із споживчого товариства йому повертається вся сума пайового внеску і виплачується належна частина розподілюваного доходу (прибутку) товариства.
Вступний внесок члена споживчого товариства поверненню не підлягає.
Член споживчого товариства несе відповідальність за його зобов'язаннями у межах внесеного пайового внеску.
2. У споживчі товариства поряд з громадянами можуть вступати як колективні члени кооперативи по виробництву продукції товарів і наданню послуг, інші підприємства і організації.
Колективний член споживчого товариства зберігає господарську самостійність, права юридичної особи і керується в своїй діяльності власним статутом (положенням). Він несе самостійну майнову відповідальність. Споживче товариство не відповідає за зобов'язаннями свого колективного члена, а останній - відповідає за зобов'язаннями товариства в межах внесеного ним пайового внеску.
Господарські взаємовідносини між споживчим товариством і його колективним членом будуються на договірних засадах. Будь-яке рішення, яке зачіпає майнові права колективного члена, може бути прийнято тільки за його згоди.
3. З метою підвищення економічної ефективності і матеріальної заінтересованості трудових колективів, розширення демократичних основ діяльності підприємств торгівлі, громадського харчування, промисловості, заготівель та будівництва в системі споживчої кооперації можуть у випадках економічної доцільності створюватися з ініціативи трудових колективів і за згодою відповідних споживчих товариств (спілок, об'єднань) кооперативи на базі цих підприємств.
Стаття 49. Формування товарних ресурсів споживчої кооперації
1. З метою збільшення товарних ресурсів споживчі товариства та їх спілки (об'єднання):
включають у роздрібний товарооборот вироби, виготовлені кооперативами по виробництву товарів і громадянами, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, а також на основі прямих зв'язків продукцію, яку випускають державні підприємства;
розвивають власні відгодівельні та інші підсобні господарства, а також виробництво продовольчих і непродовольчих товарів на кооперативних промислових підприємствах;
сприяють розвиткові в сільській місцевості кооперативів, особистих підсобних господарств громадян по вирощуванню і відгодівлі худоби, птиці, кролів, виробництву овочів, плодів і ягід, а також їх первинній переробці з наступною поставкою на договірній основі споживчим товариствам. З цією метою споживчі товариства виділяють їм на договірній основі комбікорми, техніку та інші матеріально-технічні ресурси, необхідні для провадження їхньої діяльності;
широко включають у товарооборот місцеві ресурси будівельних матеріалів.
2. Споживчі товариства та їх спілки (об'єднання) можуть на договірних засадах брати на себе виконання функцій реалізації через роздрібну торговельну мережу продовольчих і непродовольчих товарів, які виділяються з державних фондів, закупівель сільськогосподарської продукції і сировини, а також виробництва окремих товарів народного споживання на умовах державного замовлення.
3. Організації споживчої кооперації мають право придбавати в порядку оптової торгівлі в державних підприємств і організацій, в інших кооперативних, громадських організацій і громадян, а також у встановленому порядку в роздрібній торговельній мережі як за готівку, так і за безготівковий розрахунок товари народного споживання, сировину, паливо, матеріали, транспортні засоби, обладнання, запасні частини, інструмент, напівфабрикати та інші вироби.
Стаття 50. Ціни і тарифи на продукцію і послуги підприємств і організацій споживчої кооперації
1. Споживчі товариства, їх спілки (об'єднання) мають право самостійно або за домовленістю з споживачем встановлювати ціни (тарифи):
на реалізовувані ними як у власній торговельній мережі, так і підприємствам та організаціям - споживачам сільськогосподарські продукти і сировину, що закуповуються за цінами згідно з домовленістю у населення, колгоспів і радгоспів, вироблені у власних підсобних господарствах і заготовлювані ними самостійно, а також на вироблену з них продукцію;
на промислові товари народного споживання, що їх виготовляють кооперативні підприємства, продукцію підприємств громадського харчування і на виконувані ними роботи та послуги, які вони надають.
2. Споживчі товариства можуть надавати своїм членам переваги у формі знижок з роздрібних цін (тарифів) на реалізовувані їм товари (роботи, послуги), а також пільги при придбанні товарів у кредит. Ці переваги і пільги надаються за рахунок доходів (прибутку), що одержуються від виробничої, торговельної та інших видів діяльності підприємств споживчої кооперації.
Стаття 51. Діяльність кооперативів по задоволенню житлово-побутових потреб своїх членів
1. Громадяни можуть на добровільних засадах створювати житлово-будівельні, житлові, гаражно-будівельні, дачно-будівельні кооперативи, товариства індивідуальних забудовників, інші споживчі кооперативи для задоволення своїх житлово-побутових потреб.
Основним напрямом діяльності цих кооперативів і товариств є участь коштами в спорудженні і наступній експлуатації об'єктів кооперативної власності (жилих будинків, гаражів тощо), а в передбачених статутами випадках і об'єктів особистої власності членів кооперативу (товариства), а також надання членам кооперативу (товариства) послуг, які відповідають цілям його створення.
2. Державні та кооперативні підприємства і організації подають всемірну допомогу товариствам індивідуальних забудовників у спорудженні жилих будинків, впорядкуванні територій забудови, а також можуть брати на себе частину витрат, що їх несуть індивідуальні забудовники і товариства в цілому.
3. Кооперативи, які задовольняють житлово-побутові потреби своїх членів, можуть створюватись для участі в спорудженні та експлуатації призначених для задоволення потреб членів кооперативу об'єктів, що належать на праві спільної власності даному кооперативу і державі, кооперативу і колгоспу або іншій кооперативній і громадській організації, а також для експлуатації об'єктів, що належать на правах власності державі, колгоспу, іншій кооперативній і громадській організації.
4. Роботи в кооперативі, необхідні для його діяльності, виконуються за договорами, що укладаються кооперативом як з членами даного кооперативу, так й іншими громадянами, підприємствами, організаціями. Допускається виконання робіт членами кооперативу на підставі членських відносин.
Стаття 52. Садівницькі і садово-городні товариства
1. Садівницькі і садово-городні товариства є складовою частиною системи кооперації. Вони створюють умови для відпочинку трудящих, зміцнення їх здоров'я, залучення до праці молоді, допомагають членам кооперативу у виробництві продукції для їх особистого споживання, а також для продажу.
2. Державні, кооперативні та інші громадські підприємства, організації й установи допомагають садівницьким і садово-городнім товариствам у здійсненні будівельних робіт, меліорації, впорядкуванні ділянок, обробітку землі, агротехнічному обслуговуванні і виконанні інших робіт за рахунок коштів цих товариств на договірних засадах, а також можуть подавати фінансову та іншу допомогу організованим при них садівницьким і садово-городнім товариствам за рішенням своїх трудових колективів за рахунок власних коштів.
3. Садівницькі товариства можуть створювати з метою раціональнішого використання сільськогосподарської продукції і скорочення її втрат переробні пункти, сховища, а також торговельні кіоски, столярні і ремонтні майстерні, придбавати в колективну власність сільськогосподарські машини і транспортні засоби, робочу і продуктивну худобу та інші засоби виробництва, створювати об'єкти культурно-побутового призначення.
Стаття 53. Про гарантію додержання прав кооперативів
Центральні і місцеві державні органи несуть відповідальність за додержання положень цього Закону, керуються ними при прийнятті нормативних документів, пов'язаних з практичною діяльністю кооперативів, будують свої відносини з ними в суровій відповідності з цим Законом.
Стаття 54. Особливості застосування цього Закону
Особливості застосування цього Закону в окремих галузях народного господарства і до окремих видів кооперативів визначаються Радою Міністрів СРСР.
Голова
Президії Верховної Ради СРСР
Секретар
Президії Верховної Ради СРСР

А.ГРОМИКО

Т.МЕНТЕШАШВІЛІ
Москва, Кремль. 26 травня 1988 р.
N 8998-XI