• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про кооперацію в СРСР

Органи влади СРСР | Закон від 26.05.1988 № 8998-11 | Документ не діє
Кооператив має право відкривати в установах банку рахунки для грошових операцій як за місцезнаходженням кооперативу, його філіалів і представництв, так і за місцем реалізації продукції (робіт, послуг). Кооператив має право на самостійний вибір банку для здійснення кредитно-розрахункових операцій.
2. Кредит надається банком кооперативу на основі договорів, які визначають взаємні зобов'язання і відповідальність сторін. За користування кредитом кооператив сплачує банку проценти у встановлених розмірах.
Установи банку зберігають кошти кооперативу на розрахунковому та інших рахунках. За користування тимчасово вільними коштами на рахунках банки виплачують кооперативу проценти.
Банки здійснюють касово-розрахункове обслуговування кооперативу, подають йому необхідну допомогу в організації ведення грошового господарства.
З метою забезпечення кооперативу гарантій самостійного розпорядження власними коштами їх списання з рахунків кооперативу може провадитись тільки за його вказівкою, а також за рішенням суду або арбітражу. Кооператив провадить усі розрахунки, включаючи платежі в бюджет та оплату праці, в календарній черговості надходження розрахункових документів (настання строків платежів).
Кооператив здійснює розрахунки за своїми зобов'язаннями з підприємствами та організаціями, а також громадянами в безготівковому порядку через кредитні установи або готівкою без обмеження суми платежів.
Кооператив самостійно визначає граничний розмір готівки на поточні витрати, яка постійно є в його касі.
3. Кооператив зобов'язаний зміцнювати розрахункову дисципліну. Він несе повну відповідальність за додержання кредитних договорів і розрахункової дисципліни. Кооператив, який систематично не виконує своїх зобов'язань по розрахунках, може бути оголошений банком неплатоспроможним. До вжиття заходів щодо фінансового оздоровлення кооперативу черговість платежів за його зобов'язаннями визначається банком. Підприємства (організації) - кредитори можуть припинити поставки продукції і надання послуг кооперативу, оголошеному неплатоспроможним.
Як виняток кооператив може кредитуватися під гарантію підприємства (організації), при якому він створений, або кооперативного органу.
При збитковості і неплатоспроможності кооперативу банк має право поставити питання перед виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів про ліквідацію кооперативу, з забезпеченням у встановленому порядку майнових інтересів усіх кредиторів.
4. Кооператив може надавати за рахунок своїх коштів іншим підприємствам і організаціям кредит на умовах, які визначаються угодою сторін, включаючи домовленість про розміри процента за користування ним.
5. Спілки (об'єднання) кооперативів мають право створювати госпрозрахункові галузеві або територіальні кооперативні банки. Кооператив, який входить до даної спілки (об'єднання), вступає в ці банки на добровільних засадах.
Кооперативний банк є кредитною установою, яка на демократичних принципах забезпечує коштами розвиток кооперативу, провадить касово-розрахункове обслуговування, репрезентує його інтереси в господарських і фінансових органах. За договором з кооперативом або спілкою (об'єднанням), що випускає цінні папери (акції), банк може взяти на себе функції по здійсненню операцій, пов'язаних з їх продажем, поверненням і виплатою доходів на ці цінні папери (акції).
Кооперативні банки мобілізують вільні кошти кооперативу на умовах домовленості. Вони можуть залучати також кошти інших підприємств (організацій), громадян і вдаватися до позичок у спеціалізованих банків СРСР.
Кооперативний банк на договірних засадах може брати участь своїми коштами в господарській діяльності кооперативу.
Статут кооперативного банку реєструється в Державному банку СРСР.
Спілки (об'єднання) можуть за згодою кооперативів, які входять до них, створювати фінансово-разрахункові центри. Фінансово-розрахунковий центр виступає єдиним позичальником, а також платником за грошовими зобов'язаннями кооперативів перед бюджетом, банками, іншими підприємствами і організаціями.
6. За рішенням загальних зборів кооператив може частину вільних грошових доходів поміщати в облігації державної внутрішньої виграшної позики, сертифікати банків та інші цінні папери, які випускаються в обіг. Доходи за такими операціями надходять у розпорядження кооперативу.
Стаття 24. Соціальний розвиток кооперативу
1. Надзвичайно важливим напрямом діяльності кооперативу має бути проведення активної соціальної політики. Питання соціального розвитку кооперативу вирішуються загальними зборами. Кооператив дбає про поліпшення умов праці та побуту, задоволення інтересів і потреб своїх членів, осіб, які працюють за трудовим договором, та їхніх сімей, а також подає їм всемірну допомогу в кооперативному й індивідуальному житловому будівництві, видає позички на зазначені цілі. Особливе піклування кооператив виявляє про ветеранів війни і праці.
2. Кооператив за рахунок власних коштів здійснює будівництво житла, дитячих дошкільних закладів та інших об'єктів соціального призначення, бере пайову участь у їх спорудженні, а також може орендувати або придбавати такі об'єкти.
3. Свою соціальну діяльність кооператив веде у тісній взаємодії з місцевою Радою народних депутатів, державним органом, що здійснює управління галуззю народного господарства, до якої за своєю діяльністю належить кооператив.
Стаття 25. Праця та її оплата
1. Праця в кооперативі має однакову суспільну значимість з працею робітників і службовців у державних підприємствах і організаціях.
Трудові відносини членів кооперативів регулюються цим Законом і статутами кооперативів, а осіб, які працюють у кооперативах за трудовим договором,- законодавством Союзу РСР і союзних республік про працю з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
2. Кооператив використовує оплату праці як найважливіший засіб стимулювання зростання її продуктивності, поліпшення якості продукції, зміцнення виробничої і технологічної дисципліни.
Кооператив самостійно визначає форми і системи оплати праці членів кооперативу та інших працівників. Оплата праці в кооперативі може провадитись як грішми, так і натурою. Організація та оплата праці будуються, як правило, на принципах колективного, сімейного або індивідуального підряду з урахуванням кінцевих результатів роботи. Індивідуальні заробітки членів кооперативу визначаються їхнім трудовим внеском і розміром тієї частини його валового доходу, яка йде на оплату праці.
Кооператив може залучати для роботи за трудовим договором громадян, які не є членами кооперативу, з оплатою їх праці за погодженням сторін.
На осіб, які працюють в кооперативах у вільний від основної роботи час, обмеження, передбачені законодавством про сумісництво, не поширюються.
За громадянами, які працюють в кооперативі, зберігаються пенсія, стипендія за місцем навчання і заробітна плата за місцем основної роботи в повному розмірі. Максимальний розмір заробітку членів кооперативу та інших працівників не обмежується.
3. Кооператив самостійно встановлює для своїх членів міри дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарні стягнення, включаючи звільнення з посади, на голову кооперативу, членів правління і ревізійної комісії (ревізора) можуть бути накладені тільки рішенням загальних зборів членів кооперативу, а на інших його керівних працівників - також правлінням кооперативу. Ніякі державні і кооперативні органи не мають права накладати дисциплінарні стягнення на голову та інших керівних працівників кооперативу.
У кооперативі поряд з матеріальним стимулюванням широко застосовується система морального заохочення за досягнення високих виробничих показників, сумлінну працю.
4. Тривалість і розпорядок робочого дня в кооперативі, порядок надання вихідних днів, відпусток, включаючи додаткові, а також інші умови праці визначаються в правилах внутрішнього розпорядку кооперативу.
Кооператив здійснює заходи для гарантування охорони праці, техніки безпеки, виробничої гігієни і санітарії, керуючись положеннями і нормами, встановленими для державних підприємств і організацій відповідних галузей народного господарства.
5. Члени кооперативу, які своєю працею беруть участь у його діяльності, підлягають соціальному страхуванню і соціальному забезпеченню нарівні з робітниками і службовцями. Час роботи в кооперативі включається в трудовий стаж.
Вагітним жінкам - членам кооперативу надається легша робота із збереженням середнього заробітку на попередній роботі. Відпустки у зв'язку з вагітністю, родами і доглядом за дитиною, а також інші пільги для вагітних жінок і жінок, які мають малолітніх дітей, надаються в порядку, передбаченому для жінок - робітників і службовців. Кооператив може встановлювати їм додаткові відпустки. Жінкам, які мають малолітніх дітей, створюються необхідні умови для догляду за ними.
Кооператив встановлює для його членів, молодших від 18 років, які беруть участь у його роботі, скорочений робочий день та інші пільги, передбачені чинним законодавством для робітників і службовців.
За рішенням загальних зборів кооператив має право запроваджувати за рахунок власних доходів додаткові пільги по соціальному забезпеченню своїх членів.
6. Кооператив для реалізації прав, що надаються членам кооперативу по соціальному страхуванню і соціальному забезпеченню, вносить у державний фонд соціального страхування відрахування від своїх доходів у порядку і розмірах, встановлених Радою Міністрів СРСР.
Стаття 26. Економічне стимулювання науково-технічного прогресу
1. Діяльність кооперативу в галузі науково-технічного прогресу повинна бути спрямована на виробництво продукції (робіт, послуг), конкурентоспроможної на ринку. Кооператив дбає про її своєчасне оновлення, пристосовуючись до задоволення запитів і вимог, попиту споживачів. З цією метою кооператив здійснює підвищення технічного рівня і вдосконалення технологій.
2. Кооператив має право користуватися нарівні з підприємствами та організаціями державного сектора на договірній основі результатами робіт академічних і галузевих науково-дослідних, проектно-конструкторських і технологічних Інститутів.
Держава всемірно підтримує широке використання в системі кооперації найновіших досягнень науки і техніки, рішуче припиняє будь-які дії органів управління і службових осіб, що перешкоджають цьому процесові.
Державні органи зобов'язані розглядати пропозиції та заявки кооперативу на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, приймати щодо них відповідні рішення і всемірно сприяти їх реалізації на госпрозрахункових засадах.
3. Кооператив має право створювати у своєму складі і спільно з іншими підприємствами (організаціями) науково-технічні та інші творчі колективи для проведення досліджень і впровадження наукових розробок у виробництво на договірних умовах.
4. Якість продукції (робіт, послуг) є визначальною в оцінці результатів діяльності кооперативу, впровадження досягнень науково-технічного прогресу. Турбота про честь своєї марки повинна бути предметом професійної гордості кожного члена кооперативу. Кооперативи і їх спілки (об'єднання) з метою поліпшення якості продукції (робіт, послуг), підвищення їх конкурентоспроможності мають право проводити виставки, ярмарки-продажі продукції (робіт, послуг), широко рекламувати товари (роботи, послуги) через засоби масової інформації, випускати рекламні видання.
Вимоги до якості продукції (робіт, послуг) кооперативу, необхідні заходи для її забезпечення повинні відповідати законодавству Союзу РСР і союзних республік про якість продукції (робіт, послуг).
Кооператив зобов'язаний забезпечувати суворе додержання державних стандартів та інших норм, які захищають інтереси держави та споживачів, і насамперед вимог, що гарантують безпеку, охорону здоров'я людей і захист навколишнього середовища. Продукція кооперативу повинна мати виробничу марку і зареєстрований у встановленому порядку товарний знак, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР.
На період освоєння нової продукції високої якості, пов'язаної з підвищеними витратами виробництва, кооперативу можуть надаватися пільги щодо сплати податків з його доходів у порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР.
Державні органи відповідно до їх компетенції здійснюють контроль за додержанням кооперативом законодавства Союзу РСР і союзних республік про якість продукції (робіт, послуг).
Стаття 27. Матеріально-технічне забезпечення кооперативу
1. Кооператив придбає необхідні йому сировину, матеріали, інструменти, устаткування та інше майно в порядку оптової торгівлі у державних та кооперативних підприємств і організацій, на колгоспних ринках, у населення, використовує матеріальні ресурси, одержані від замовників (громадян, підприємств та організацій) за укладеними з ними договорами, а також придбає товари в державній і кооперативній роздрібній торговельній мережі. При цьому виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів можуть встановлювати переліку продовольчих та інших товарів, які не підлягають продажу кооперативам у державній і кооперативній роздрібній торговельній мережі. В разі придбання кооперативом у роздрібній торговельній мережі таких товарів і виробництва з них продукції (робіт, послуг) всі доходи, одержані від її реалізації, підлягають вилученню в місцевий бюджет.
Держава вживає заходів для розвитку мережі оптових баз і спеціалізованих магазинів, які здійснюють постачання кооперативам товарів за їх заявками.
2. Виробництво кооперативом продукції (робіт, послуг) за договорами на виконання державного замовлення забезпечується матеріально-технічними ресурсами, які розподіляються централізовано.
3. Для виробництва продукції (робіт, послуг) кооператив організовує в необхідних випадках видобуток і переробку місцевої сировини та матеріалів і у встановленому порядку корисних копалин, збирання і переробку вторинних ресурсів та відходів, підсобне сільськогосподарське виробництво, виготовлення і ремонт устаткування, інструменту і оснастки, а також фірмове обслуговування своєї продукції.
4. Кооператив має право придбавати, обмінювати, орендувати, позичати у державних кооперативних та інших громадських підприємств (організацій) і громадян невикористовувані будинки, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, сировину і матеріали.
5. Розрахунки кооперативу, який виготовляє товари народного споживання і надає послуги населенню, за матеріально-технічні ресурси здійснюються за оптовими цінами з підвищуючими коефіцієнтами або за роздрібними цінами, а при їх відсутності - за договірними цінами.
Кооператив, який спеціалізується на випуску продукції виробничо-технічного призначення і наданні послуг державним підприємствам та організаціям, закуповує необхідні йому сировину, матеріали, інструмент, устаткування і вироби за оптовими або договірними цінами.
Стаття 28. Зовнішньоекономічна діяльність кооперативу
1. Кооперативи та їх спілки (об'єднання) беруть активну участь у зовнішньоекономічній діяльності, сприяють зміцненню економіки країни, підвищенню її міжнародного авторитету, нагромадженню валютних ресурсів, створенню можливостей для прискорення науково-технічного прогресу і підвищення ефективності кооперативного виробництва.
Зовнішньоекономічна діяльність кооперативів та їх спілок (об'єднань) здійснюється на основі валютної самоокупності і самофінансування.
2. Кооперативам, які провадять виробничу діяльність, та їх спілкам (об'єднанням), продукція (роботи, послуги) яких є конкурентоспроможною на зовнішньому ринку, може бути у встановленому порядку надано право безпосереднього здійснення експортно-імпортних операцій.
Кооперативи та їх спілки (об'єднання) можуть також здійснювати свої операції по експорту й імпорту товарів (робіт, послуг) на договірній основі через відповідні зовнішньоторговельні організації.
Кооперативи та їх спілки (об'єднання) мають право здійснювати у встановленому порядку зовнішньоторговельні операції з іноземними партнерами по прикордонній торгівлі.
3. З метою підвищення економічної заінтересованості і відповідальності, розширення самостійності у здійсненні експортно-імпортних операцій виручка в іноземній валюті, одержана кооперативами та їх спілками (об'єднаннями) в результаті експорту товарів (робіт, послуг), після відрахувань державі за нормативами, встановлюваними Радою Міністрів СРСР, надходить у їх розпорядження, вилученню не підлягає і може нагромаджуватися для використання в наступні роки.
Кошти в іноземній валюті, одержані від експорту товарів (робіт, послуг), кооперативи та їх спілки (об'єднання) можуть використовувати на імпорт устаткування, сировини, матеріалів, інших товарів (робіт, послуг), необхідних для розвитку виробництва та збільшення товарообороту, і на зміцнення матеріально-технічної бази соціально-культурної сфери.
В разі, якщо право безпосереднього здійснення експортно-імпортних операцій надано спілці (об'єднанню) кооперативів, то валютна виручка від провадження зовнішньоекономічної діяльності після вирахування відрахувань державі розподіляється пропорційно внеску кожного кооперативу в одержання валютних коштів. За загальною згодою кооперативів, які входять у спілку (об'єднання), частина зароблених ними валютних коштів може відраховуватися в централізований фонд даної спілки (об'єднання).
4. З метою прискорення науково-технічного прогресу, підвищення конкурентоспроможності вироблюваних товарів і послуг, що надаються, кооперативи, які здійснюють виробничу діяльність, можуть створювати спільні підприємства, міжнародні об'єднання і організації з відповідними організаціями країн - членів РЕВ, інших соціалістичних країн, спільні підприємства з фірмами капіталістичних країн і країн, що розвиваються.
Кооперативи визначають за домовленістю з іноземними партнерами спеціалізацію спільних підприємств (організацій), обсяги і структуру виробництва, виходячи з платоспроможного попиту на продукцію (роботи, послуги), умови її реалізації, включаючи ціни (тарифи). Спільні підприємства (організації) створюються як на території СРСР, так і на територіях зарубіжних країн.
Кооперативи та їх спілки (об'єднання) розвивають науково-технічне і виробниче співробітництво з відповідними підприємствами (організаціями) зарубіжних країн, організують спільні науково-дослідні, проектно-конструкторські та експериментальні роботи, створюють міжнародні колективи спеціалістів, на взаємопогоджених умовах обмінюються у встановленому порядку науково-технічною документацією, допомагають у навчанні кадрів.
5. З метою розвитку ефективного співробітництва з кооперативними організаціями інших країн кооперативи та їх спілки (об'єднання) можуть брати відповідно до своїх статутів участь у діяльності міжнародних кооперативних організацій, у проведенні міжнародних виставок і ярмарків.
6. Банки СРСР можуть надавати кооперативам та їх спілкам (об'єднанням), які провадять зовнішньоекономічну діяльність, кредити в радянській та іноземній валюті, а також у перевідних карбованцях, з погашенням цих кредитів за рахунок валютної виручки, коштів від реалізації імпортованої продукції або інших власних коштів кооперативів та їх спілок (об'єднань).
7. Кооперативи та їх спілки (об'єднання) несуть економічну відповідальність за ефективність своєї зовнішньоекономічної діяльності і раціональне використання валютних коштів в інтересах розвитку виробництва. Вони компенсують збитки в разі невиконання зобов'язань по експорту та інших договірних зобов'язаннях усім своїм майном, включаючи валютні кошти, а також виплачують іноземному покупцеві штрафи та інші санкції у валюті за рахунок валютних нагромаджень, якщо порушення сталося з їхньої вини.
IV. ДЕРЖАВА І КООПЕРАЦІЯ
Стаття 29. Відносини державних органів з кооперативами
1. Проголошене Конституцією СРСР право громадян об'єднуватися в кооперативні організації гарантується політичною і економічною системами СРСР, визнанням за кооперативами права власності на засоби виробництва та інше майно, необхідне для здійснення їхніх статутних завдань, всемірним сприянням з боку держави розвиткові кооперативної власності.
2. Держава гарантує додержання прав і законних інтересів кооперативів та їх членів, забезпечує правильне поєднання інтересів кооперативів із загальнонародними.
Державні органи повинні максимально сприяти розвиткові і зміцненню господарської самостійності кооперативів, підвищенню ефективності діяльності, не допускати будь-яких обмежень творчої активності та ініціативи членів кооперативів.
Державне керівництво кооперативами здійснюється в загальнонародних інтересах Радами народних депутатів та іншими державними органами в суворій відповідності з цим Законом.
3. Державні органи у випадках припинення діяльності підвідомчих їм промислових, сільськогосподарських, будівельних та інших підприємств (організацій) через збитковість, неплатоспроможність, відсутність попиту на їхню продукцію (роботи, послуги), або за іншими підставами, передбаченими статтею 23 Закону СРСР "Про державне підприємство (об'єднання)", сприяють створенню на базі дрібних і середніх підприємств кооперативів по виробництву продукції (робіт, послуг). Вони мають право продавати, передавати, здавати в оренду новостворюваним, а також діючим кооперативам майно ліквідовуваних підприємств (організацій) на умовах за погодженням сторін.
4. Держава, використовуючи засоби масової інформації та інші форми, створює найсприятливіші ідеологічні передумови для діяльності кооперативів, забезпечуючи повсюдно такий морально-психологічний клімат, при якому кожен член кооперативу усвідомлював би, що, працюючи в ньому, він виконує важливу суспільно корисну справу, допомагає державі у розв'язанні завдань економічного розвитку країни, задоволенні попиту населення на товари і послуги.
Стаття 30. Ради народних депутатів і розвиток кооперації
1. Ради народних депутатів та інші державні органи заохочують участь кооперативів у розв'язанні завдань народногосподарського, міжгалузевого, галузевого і регіонального значення на основі договорів на виконання державних замовлень шляхом фінансування капітальних вкладень, виділення лімітів (фондів) на централізовано розподілювані матеріально-технічні ресурси, підрядні та будівельно-монтажні роботи.
2. Ради народних депутатів та інші державні органи подають різноманітну допомогу кооперативам: надають їм у користування безоплатно, а також в оренду землю, виробничі та інші приміщення, устаткування, сприяють вдосконаленню техніки і технології, рекламі їх продукції (робіт, послуг), сприяють виробленню економічно ефективної структури виробництва, надають кооперативам різного роду пільги і переваги.
3. Ради народних депутатів та інші державні органи забезпечують громадян, які виявили бажання створити кооператив, необхідною інформацією про види продукції (робіт, послуг), на які в даному регіоні і в даний час відчувається підвищений попит.
4. Ради народних депутатів та інші державні органи здійснюють у межах їх компетенції контроль за додержанням кооперативами чинного законодавства з питань охорони праці, техніки безпеки, виробничої гігієни і санітарії, пожежної безпеки, боротьби з хворобами тварин і рослин, охорони природних ресурсів і навколишнього середовища, а також за додержанням кооперативами обов'язків по платежах у державний бюджет, здійсненням обліку і державної звітності.
5. Ради народних депутатів та інші державні органи всемірно сприяють соціальному розвиткові кооперативів, включаючи будівництво санаторіїв і профілакторіїв, лікарень і поліклінік, будинків відпочинку, піонерських таборів і дитячих дошкільних закладів, будинків для престарілих та інвалідів, шляхом надання необхідних для цього земельних ділянок, виділення лімітів (фондів) на централізовано розподілювані матеріально-технічні ресурси, підрядні та будівельно-монтажні роботи.
Стаття 31. Підготовка кадрів для кооперативів
1. Кооперативи мають право нарівні з державними підприємствами та організаціями використовувати можливості створеної в країні бази по підготовці і перепідготовці кадрів та підвищенню їх кваліфікації.
2. Державні навчальні заклади, підприємства та організації за договорами з кооперативами забезпечують підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації робітників і спеціалістів за професіями і спеціальностями, необхідними для укомплектування кооперативів висококваліфікованими кадрами.
3. Держава забезпечує за заявками кооперативів підготовку наукових кадрів через науково-дослідні організації міністерств і відомств СРСР, Академії наук СРСР і галузевих академій, а також через вищі навчальні заклади шляхом навчання їх в аспірантурі або докторантурі з покриттям витрат на зазначені цілі за рахунок коштів кооперативів.
4. Кооперативам надається право здійснювати на договірних засадах з галузевими інститутами підвищення кваліфікації і перепідготовку кадрів, насамперед у напрямах, пов'язаних з використанням найновіших досягнень науки і техніки. В необхідних випадках кооперативи можуть направляти в інші країни на стажування і перепідготовку спеціалістів для ознайомлення з досвідом організації і діяльності кооперативів за рубежем.
Кооперативи покривають витрати на зазначені цілі за рахунок власних коштів.
5. Держава сприяє кооперативам та їх спілкам (об'єднанням) у розвитку своєї мережі професійно-технічних училищ, шкіл, навчальних центрів, навчально-курсових комбінатів, технікумів, інститутів, а також науково-дослідних, проектних, технологічних і конструкторських організацій.
Стаття 32. Облік, звітність і контроль
1. Для аналізу розвитку виробництва, забезпечення чіткого управління, запобігання можливим диспропорціям у виконанні виробничої програми кооператив здійснює облік результатів своєї діяльності, веде бухгалтерську і статистичну звітність в установленому для кооперативів державою порядку і несе відповідальність за її достовірність. У випадках, що їх встановлює законодавство, доходи кооперативу, особисті доходи його членів, а також громадян, які працюють в ньому за трудовим договором, повинні повністю відображатись у декларації про доходи.
Вимагання і подання іншої звітності, не встановленої державою, забороняються.
2. Кооператив повинен здійснювати суворий контроль за раціональним і економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, не допускати безгосподарності і марнотратства, повідомляти про розкрадання і порушення законодавства в органи прокуратури і внутрішніх справ, підвищувати роль і відповідальність бухгалтерських та інших служб за додержання законності, договірної і фінансової дисципліни.
3. Кооператив, який одержує кредити, подає установі банку бухгалтерську і статистичну звітність в обсязі, що визначається договором.
При виявленні випадків недостовірності звітності про виробництво і доходи кооперативу або занедбаності бухгалтерського обліку банк має право припинити кредитування і касово-розрахункове обслуговування кооперативу.
4. Ревізія виробничо-фінансової діяльності кооперативу проводиться його ревізійною комісією (ревізором) або відповідною спілкою (об'єднанням) кооперативів. Перевірка роботи кооперативу здійснюється фінансовими органами, а в разі прямої необхідності також іншими державними органами відповідно до покладених на них законодавством функцій по контролю за діяльністю кооперативів. При цьому ревізії і перевірки не повинні порушувати нормального ритму роботи кооперативу.
5. Фінансові органи здійснюють контроль за станом і достовірністю обліку, за розмірами доходів кооперативу, які підлягають оподаткуванню, і правильністю оподаткування доходів членів кооперативу відповідно до декларації про доходи, яку кооператив подає у встановленому порядку.
V. ОСОБЛИВОСТІ ОКРЕМИХ ВИДІВ КООПЕРАТИВІВ
КОЛГОСПИ ТА ІНШІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ КООПЕРАТИВИ
Стаття 33. Колгоспи та інші сільськогосподарські кооперативи у складі агропромислового комплексу
1. Колгосп як переважаюча форма виробничого сільськогосподарського кооперативу користується всіма правами, передбаченими цим Законом, і разом з тим має особливості, що випливають із специфіки сільськогосподарського виробництва та організації управління агропромисловим комплексом.
2. Колгосп як самостійний колективний товаровиробник взаємодіє на договірних засадах з іншими підприємствами (організаціями) агропромислового комплексу на основі інтеграційних виробничо-економічних зв'язків.
Колгосп покликаний, раціонально використовуючи закріплену за ним землю та інші природні ресурси, нарощувати виробництво продукції рослинництва і тваринництва високої якості з метою задоволення потреб населення в продуктах харчування, а промисловості - в сільськогосподарській сировині.
3. Поряд з сільськогосподарським виробництвом колгосп з метою повнішого використання землі, виробничих фондів, трудових та фінансових ресурсів і збільшення доходів має право займатись без обмежень будь-якими іншими, не забороненими законодавством видами діяльності: переробкою сільськогосподарської сировини, виробництвом харчових продуктів, товарів народного споживання, продукції виробничо-технічного призначення, торгівлею, ремонтними та будівельними роботами, наданням послуг підприємствам, організаціям, населенню.
Держава подає допомогу колгоспам у розвитку різних видів діяльності як на території самих кооперативів, так і за межами місця їх розташування.
4. З метою раціональнішого використання земельних угідь, виробничих фондів і трудових ресурсів, підвищення економічної заінтересованості колгоспників і працівників інших сільськогосподарських підприємств у зростанні продуктивності праці і доходності господарства в колгоспах та інших сільськогосподарських підприємствах створюються за бажанням громадян на умовах колективного або сімейного підряду як головної форми внутрігосподарських виробничо-економічних відносин, а також оренди земельних ділянок і основних фондів госпрозрахункові колективи, доходи яких формуються залежно від кінцевих результатів їх господарювання.
Господарство може на договірних засадах надавати госпрозрахунковим колективам право самостійної реалізації виробленої ними продукції (робіт, послуг), використання одержаних доходів, у тому числі на оплату праці, сплату податків і відрахувань у державний фонд соціального страхування, а також відкривати рахунки в установі банку або фінансово-розрахунковому центрі. За згодою господарства такі колективи можуть створюватись як первинні кооперативи, що діють на підставі цього Закону.
5. У сільській місцевості можуть створюватись інші види кооперативів, зокрема кооперативи (товариства) по виробництву і переробці сільськогосподарської продукції, сільськогосподарсько-промислові кооперативи, рибальські колгоспи, кооперативи по будівництву, в тому числі жилих будинків, внутрігосподарських доріг, інших об'єктів, постачально-збутові, лісогосподарські кооперативи, кооперативи по спільному веденню особистих підсобних господарств і наданню інших послуг. Зазначені кооперативи можуть створюватися також на базі міжгосподарських підприємств (організацій) з ініціативи їх трудових колективів і за згодою господарств-учасників.
В організації і діяльності таких кооперативів і товариств можуть брати участь (у тому числі своїми майновими внесками) колгоспники, працівники радгоспів, інших сільськогосподарських підприємств, а також інші громадяни, що проживають як у сільській місцевості, так і в містах і селищах міського типу.
6. З метою створення умов для ефективної діяльності сільськогосподарських кооперативів, особливо невеликих за розмірами виробництва, використання ними прогресивних технологій і нової техніки можуть утворюватися кооперативи по прокату тракторів і складних сільськогосподарських машин, автомобілів, інших технічних засобів, а також по виробничо-технічному, агрохімічному та інших видах обслуговування.
7. Колгоспи та інші сільськогосподарські кооперативи, взаємодіючи з іншими підприємствами і організаціями агропромислового комплексу, можуть на добровільних засадах і взаємовигідних умовах, не втрачаючи своєї господарської самостійності, за рішенням загальних зборів вступати до складу районних та інших агропромислових об'єднань, агрокомбінатів, агрофірм, виробничих, науково-виробничих та інших систем.
У разі ущемлення прав та законних інтересів кооперативів, які перебувають у складі зазначених об'єднань і систем, або якщо їх спільна діяльність виявляється економічно неефективною для кооперативів, вони мають право за рішенням загальних зборів вийти із складу об'єднання або системи.
8. Колгоспи та інші сільськогосподарські кооперативи за рішенням загальних зборів своїх членів можуть у разі економічної доцільності брати участь у створенні міжгосподарських підприємств (організацій).
Кооперативи через своїх представників беруть участь в управлінні справами міжгосподарського підприємства (організації), одержують належну їм частку доходів від реалізації його продукції (робіт, послуг), несуть матеріальну відповідальність за результати його діяльності відповідно до положення, яке затверджується зборами представників господарств - учасників цього підприємства (організації).
Міжгосподарське підприємство (організація) цілком підзвітне зборам представників господарств-учасників.
За рішенням загальних зборів кооператив може вийти із складу учасників міжгосподарського підприємства (організації) з поверненням належної йому частки у спільному майні.
Стаття 34. Особливості економічного механізму в колгоспах та інших сільськогосподарських кооперативах
1. Колгоспи та інші сільськогосподарські кооперативи самостійно розробляють і затверджують п'ятирічні плани економічного і соціального розвитку з розподілом за роками. Вони визначають у планах економічно доцільну структуру виробництва, яка забезпечувала б найбільший вихід продукції і одержання доходів, необхідних для розвитку господарства і задоволення матеріальних та соціальних потреб їх членів.
2. Колгоспи та інші сільськогосподарські кооперативи можуть на добровільних засадах укладати з підприємствами і організаціями, які здійснюють заготівлю і переробку сільськогосподарської продукції, договори на її продаж, а також реалізовувати за власним розсудом будь-яким іншим споживачам і на колгоспних ринках.
Агропромислові об'єднання, агрокомбінати та інші агропромислові формування, підприємства і організації здійснюють заходи щодо стимулювання продажу кооперативами продукції за договорами в рахунок державного замовлення, яке видається цим об'єднанням, підприємствам і організаціям, системою цін, забезпеченням гарантованого збуту продукції, виділенням у необхідних обсягах матеріально-технічних ресурсів та іншими економічними методами.
3. Продукція, яка реалізується колгоспом та іншим сільськогосподарським кооперативом підприємствам і організаціям за договором на виконання державного замовлення, оплачується за централізовано установлюваними цінами.
Ціни на решту продукції, що реалізується кооперативом, установлюються за домовленістю сторін або самостійно господарством.
4. Держава в інтересах колгоспів, інших сільськогосподарських кооперативів ) народного господарства економічно заохочує спеціалізацію кооперативів, сприяє формуванню спеціалізованих зон великомасштабного товарного виробництва продовольчого і фуражного зерна, овочів, фруктів, технічних культур, продуктів тваринництва, їх максимальній переробці в місцях виробництва.
Ціни на продукти рослинництва основної спеціалізації в кожній зоні, які продаються кооперативами за договорами на виконання державного замовлення, повинні забезпечувати відшкодування витрат виробництва і одержання чистого доходу, необхідного для розширеного відтворення, кооперативам, розташованим у відносно гірших природно-кліматичних умовах зазначених зон. При цьому не повинні враховуватись витрати, пов'язані з низьким рівнем ведення господарства.
Кооперативи, розташовані у відносно кращих умовах зони, поряд з прибутковим податком сплачують державі рентні платежі, які враховують якість землі та інші природно-кліматичні умови.
Доходи, що утворюються у кооперативів у результаті здійснення ними заходів щодо підвищення родючості землі і поліпшення її як об'єкта господарювання, повністю залишаються в їхньому розпорядженні.
5. Колгоспи та інші сільськогосподарські кооперативи, які входять на добровільних засадах в агропромислові об'єднання, комбінати, агрофірми, виробничі і науково-виробничі системи агропромислового комплексу, укладають договори з споживачами своєї продукції з урахуванням цілей і завдань, що стоять перед цими формуваннями.
6. Держава з метою прискорення соціально-економічного розвитку колгоспів та інших сільськогосподарських кооперативів може фінансувати за рахунок бюджету як на поворотних, так і безповоротних умовах здійснення робіт по меліорації земель, будівництву шляхів, жилих будинків, шкіл та інших об'єктів соціально-культурного призначення, боротьбі з шкідниками сільськогосподарських рослин, хворобами тварин, по проведенню природоохоронних та інших заходів, що мають народногосподарське і соціальне значення.
У цих випадках держава має право встановлювати державне замовлення кооперативам на введення в дію об'єктів, що фінансуються за рахунок бюджету.
Стаття 35. Відповідальність колгоспів та інших сільськогосподарських кооперативів за використання землі
1. Колгосп або інший сільськогосподарський кооператив у своїй діяльності зобов'язаний забезпечити раціональне використання і схоронність закріпленого за ним основного засобу виробництва - землі, а також інших природних ресурсів і несе за це повну відповідальність.
При погіршенні з вини кооперативу земельних угідь, зниженні родючості грунтів, виключенні протягом тривалого часу земель з обороту Радою Міністрів союзної, автономної республіки, виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів відведені кооперативу такі земельні угіддя можуть бути у нього частково або повністю вилучено. При цьому компенсується тільки вартість будинків і споруд, збудованих за рахунок коштів кооперативу на землях, що вилучаються.
В інших випадках при вилученні сільськогосподарських земель кооперативу повністю відшкодовуються збитки, пов'язані з вилученням цих земель, за рахунок коштів підприємств і організацій, яким передається земля.
2. З метою ефективнішого використання земельних угідь та інших природних ресурсів колгосп або інший сільськогосподарський кооператив при необхідності має право за рішенням загальних зборів орендувати сам або передавати земельні ділянки в оренду іншим кооперативам, державним підприємствам і організаціям, а також громадянам. Строки і умови оренди визначаються договорами. Орендна плата за користування цими ресурсами може вноситись як грішми, так і натурою.
3. Колгосп або інший сільськогосподарський кооператив повинен погоджувати з органами по охороні природи розміщення об'єктів внутрігосподарського будівництва (тваринницьких комплексів, сховищ мінеральних добрив і отрутохімікатів тощо), які можуть справляти негативний вплив на стан навколишнього середовища.
Стаття 36. Власність колгоспів та інших сільськогосподарських кооперативів
1. Усе майно колгоспу або іншого сільськогосподарського кооперативу, а також вироблена ним продукція, одержані кошти є його власністю.
Кооператив при залученні грошових та інших майнових внесків своїх членів, підприємств, організацій і громадян за рішенням загальних зборів розподіляє частину доходів або продукції пропорційно розмірам цих внесків.
2. З метою підвищення заінтересованості членів колгоспу або іншого сільськогосподарського кооперативу в поліпшенні використання виробничих фондів частина новостворюваної за рахунок власних коштів щорічної вартості приросту основних виробничих фондів може зараховуватися на спеціальний рахунок - пайовий фонд членів кооперативу.
Кошти цього фонду розподіляються між членами кооперативу і зараховуються на особисті рахунки пропорційно їх конкретному трудовому внеску. На ці кошти з валового доходу щороку нараховуються проценти, розмір яких визначається загальними зборами кооперативу. Доходи, одержувані членами кооперативу щороку у вигляді процентів, нагромаджуються на їхніх особистих рахунках і можуть бути використані за розсудом самих членів кооперативу.
Порядок утворення і використання пайового фонду визначається статутом кооперативу.
3. При ліквідації колгоспу або іншого сільськогосподарського кооперативу його майно після завершення розрахунків по оплаті праці і виплат з особистих рахунків членів кооперативу коштів пайового фонду, виконання зобов'язань перед бюджетом, банками, власниками акцій та іншими кредиторами передається за рішенням відповідної ради колгоспів (об'єднання) іншим кооперативам та іншим підприємствам (організаціям) для сільськогосподарського виробництва.
Стаття 37. Сільськогосподарський кооператив і особисті підсобні господарства громадян
1. Колгосп або інший сільськогосподарський кооператив створює умови для розвитку особистого підсобного господарства членів кооперативу та інших громадян, надає їм у користування ділянки землі, подає допомогу в їх обробітку, забезпеченні добривами, засобами захисту рослин, насінням і садивним матеріалом; кормами і пасовищами, в обзаведенні худобою і птицею, агротехнічному і зооветеринарному обслуговуванні, спорудженні та ремонті жилих будинків і господарських будівель, а також у реалізації виробленої продукції та її переробці.
Відносини особистих підсобних господарств з кооперативами регулюються їхніми статутами і договорами.
Розміри земельних ділянок, а також норми утримання худоби і птиці, що перебуває в особистій власності громадян, визначаються сільськими і селищними Радами народних депутатів, загальними зборами членів кооперативу.
2. Особисті підсобні господарства громадян, спираючись на допомогу колгоспу або іншого сільськогосподарського кооперативу, покликані виробляти сільськогосподарську продукцію насамперед для власного споживання. Громадяни, які мають особисті підсобні господарства, можуть реалізовувати вироблену продукцію за договором з господарствами, організаціями споживчої кооперації, іншими підприємствами і на ринку.
3. Колгосп або інший сільськогосподарський кооператив має право за рішенням,загальних зборів передавати на тривалі строки земельні угіддя на умовах орендного підряду членам кооперативу та іншим громадянам для виробництва сільськогосподарської продукції та її реалізації кооперативу або організації споживчої кооперації за договором. Разом із землею в оренду можуть здаватися також будинки, споруди, машини, обладнання та інші матеріальні цінності, необхідні для виконання договірних зобов'язань. Кооператив може продавати громадянам коней, іншу робочу худобу, малогабаритну сільськогосподарську техніку з правом їх використання на роботах в особистому підсобному господарстві і при виконанні робіт за договором.
4. З метою ширшого залучення членів колгоспів та інших сільськогосподарських кооперативів до участі в роботах по вирощуванню сільськогосподарських культур і догляду за худобою і птицею включати в порядку, що визначається статутом кооперативу, в загальний трудовий стаж жінкам, які мають малолітніх дітей, а також особам, які за віком, через інвалідність чи з інших поважних причин не можуть брати активної участі в громадському виробництві, час, витрачений ними на роботах по виробництву сільськогосподарської продукції в особистому підсобному господарстві та її реалізації за договором з кооперативом.
Стаття 38. Виборно-представницькі колгоспні органи
1. Виходячи з принципів колгоспної демократії, для розгляду поточних і перспективних питань життя і діяльності колгоспів, узагальнення досвіду їх роботи, вироблення рекомендацій і представництва колгоспів у державних органах і громадських організаціях створюються і функціонують виборні органи колгоспів: Всесоюзний і республіканські з'їзди колгоспників, обласні, крайові, республіканські (автономних республік) конференції колгоспників, районні збори представників колгоспів і відповідні ради колгоспів, які вони обирають.
2. Всесоюзний з'їзд колгоспників скликається не рідше одного разу на п'ять років. У міру необхідності на вимогу не менш як третини членів Союзної ради колгоспів може скликатися позачерговий з'їзд колгоспників.
Всесоюзний з'їзд колгоспників розглядає господарське становище колгоспів у системі агропромислового комплексу країни, приймає, змінює і доповнює Примірний статут колгоспу, а також інші нормативні акти в найважливіших питаннях розвитку колгоспного ладу, обирає Союзну раду колгоспів і затверджує Положення про неї.
Всесоюзний з'їзд колгоспників і Союзна рада колгоспників мають право законодавчої ініціативи.
3. Колгоспи та їхні виборні представницькі органи можуть брати участь в діяльності міжнародних кооперативних організацій, встановлювати і розвивати торговельно-економічні, науково-технічні і культурні зв'язки та співробітництво з сільськогосподарськими кооперативами та іншими підприємствами (організаціями) країн - членів РЕВ, інших соціалістичних країн, а також підприємствами і фірмами капіталістичних країн і країн, які розвиваються.
Стаття 39. Риболовецькі колгоспи
Переважаючою формою кооперативу з рибальства, рибництва і виробництва рибної продукції є риболовецький колгосп.
Риболовецький колгосп поряд з основною діяльністю має право займатися без обмеження будь-якими іншими, не забороненими законодавством видами діяльності.
Риболовецькі колгоспи можуть об'єднуватись на добровільних засадах в спілки (об'єднання), які утворюють риболовецьку колгоспну систему, і створювати свої виборно-представницькі органи.
КООПЕРАТИВИ У СФЕРАХ ВИРОБНИЦТВА І ПОСЛУГ
Стаття 40. Напрями діяльності кооперативу. Членство в кооперативі
1. Кооперативи у сферах виробництва і послуг спеціалізуються насамперед на виготовленні і реалізації товарів народного споживання та наданні різноманітних платних послуг населенню, а також випуску і продажу продукції виробничо-технічного призначення, виконанні робіт для населення, підприємств, організацій та установ.
2. До кооперативів можуть без обмежень вступати всі громадяни, які бажають брати участь у виробництві товарів народного споживання, продукції виробничо-технічного призначення і наданні послуг. Переважне право на вступ до кооперативу і на роботу в ньому за трудовим договором мають працівники, які вивільняються з державних підприємств, організацій і установ при їх реорганізації та ліквідації або скороченні штатів, а також пенсіонери, інваліди, домашні господарки, студенти, учні. Перевагою при вступі до кооперативу користуються також громадяни, які виконують за трудовим договором роботи, що належать до основної діяльності кооперативу. В діяльності кооперативів можуть брати участь у вільний від основної роботи час робітники, наукові, інженерно-технічні працівники і службовці державних, кооперативних та інших громадських підприємств, організацій і установ як члени кооперативів або за трудовим договором.
Членство в кооперативі зумовлене обов'язковою трудовою участю громадян у його діяльності. Держава вживає заходів для запобігання випадкам використання кооперативів для приватнопідприємницької діяльності з використанням найманої праці під виглядом створення кооперативів.
Співвідношення кількості осіб, які залучаються до роботи в кооперативі за трудовим договором, і кількості членів кооперативу визначається виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів з урахуванням суспільної потреби і виду діяльності кооперативу.
Держава заохочує об'єднання в кооперативи громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю.
3. З метою прискорення науково-технічного прогресу, скорочення циклу "Наука - виробництво" держава всемірно заохочує створення і сприяє розвиткові кооперативів у сфері наукового і науково-технічного обслуговування, проектних, інженерних, конструкторських, впровадницьких та інших послуг, кооперативів по виробництву товарів, продукції і наданню послуг, що грунтуються на наукових відкриттях і винаходах, а також на особистій участі в роботі цих кооперативів самих авторів відкриттів і винаходів.
4. Роботу в кооперативі, яка вимагає відповідно до законодавства спеціальних знань і навичок, можуть виконувати тільки особи, що мають необхідну підготовку, професійну придатність і відповідну освіту.
Стаття 41. Відносини кооперативів у сферах виробництва і послуг з місцевими Радами народних депутатів
1. Кооператив взаємодіє з місцевими Радами народних депутатів у вишукуванні і приведенні в дію резервів і можливостей розширення виробництва товарів (робіт, послуг), їх асортименту і підвищення якості відповідно до попиту населення, у розв'язанні питань соціального розвитку трудового колективу кооперативу.
2. Місцеві Ради народних депутатів подають першочергову допомогу кооперативам, які беруть участь у виконанні державних замовлень на виготовлення товарів народного споживання і надання послуг населенню, а також кооперативам, заснованим на праці інвалідів, надають зазначеним кооперативам пільги в придбанні приміщень і матеріальних ресурсів, у задоволенні соціальних потреб їх членів.
3. Місцеві Ради народних депутатів заохочують активну участь кооперативів в обласних і республіканських ярмарках по оптовому продажу товарів народного споживання, а також сировини і матеріалів для їх виготовлення.
4. Вживаючи заходів для стимулювання розширення мережі кооперативів на даній території, місцеві Ради народних депутатів спільно з відповідними спілками (об'єднаннями) кооперативів і органами державного управління зобов'язані економічними методами протидіяти монопольним тенденціям окремих кооперативів, штучному завищенню цін (тарифів), обмеженню випуску і збуту продукції та реалізації послуг, які користуються попитом у споживачів, всемірно сприяти розвиткові кооперативів на здоровій економічній основі.
Стаття 42. Реалізація продукції кооперативів у сферах виробництва і послуг
1. Кооперативи в сферах виробництва і послуг реалізують виготовлену ними продукцію населенню, державним і кооперативним підприємствам і організаціям самостійно, а також на основі договорів через магазини державної і кооперативної роздрібної торгівлі як за місцем виготовлення виробів, так і в інших містах і районах.
При самостійній реалізації виробленої ним продукції кооператив може відкривати за погодженням з місцевою Радою народних депутатів магазини, ятки, кіоски, в тому числі з пайовою участю кількох кооперативів. Місцеві Ради народних депутатів забезпечують надання кооперативу в оренду необхідних для зазначених цілей приміщень.
2. У випадках реалізації виробленої продукції населенню через роздрібну мережу державної і кооперативної торгівлі, а також державним і кооперативним підприємствам, організаціям і установам кооперативи несуть відповідальність за виконання своїх зобов'язань за укладеними договорами у порядку і на умовах, передбачених чинним законодавством.
Підприємства та організації державної і кооперативної торгівлі можуть приймати від кооперативів виготовлену ними продукцію для реалізації населенню на комісійних засадах з оплатою в міру продажу цієї продукції.
Стаття 43. Майнова відповідальність членів кооперативів у сферах виробництва і послуг
Члени кооперативу в сферах виробництва і послуг несуть відповідальність по боргах кооперативу в порядку, розмірах і на умовах, передбачених його статутом.
Стаття 44. Реалізація і розподіл майна кооперативів у сферах виробництва і послуг при їх ліквідації
При ліквідації кооперативів у сферах виробництва і послуг будинки, споруди, машини, обладнання, оснастка, запаси сировини, матеріалів, залишки нереалізованої готової продукції та інше майно, яке є власністю кооперативу, розпродається підприємствам, організаціям, установам, а також громадянам за договірними цінами.