РАХУНКОВА ПАЛАТА УКРАЇНИ
П О В І Д О М Л Е Н Н Я
29.11.2005
Порушення чинного законодавства з оподаткування та Бюджетногокодексу ( 2542-14 ) при прийнятті рішень Верховною Радою іКабінетом Міністрів щодо нового механізму погашення простроченоїбюджетної заборгованості з повернення ПДВ шляхом оформлення їїдержавними цінними паперами (стаття 12 Закону "Про Державнийбюджет України на 2004 рік" ( 1344-15 ), створили нерівні умовиперед законом для суб'єктів права щодо відшкодування їм іншихборгових зобов'язань держави і широке поле для корупційних дій.
Такий висновок зробили члени колегії Рахункової палати,розглянувши звіт про результати перевірки використання бюджетнихкоштів на відшкодування простроченої бюджетної заборгованості зподатку на додану вартість, врегульованої шляхом випуску облігаційвнутрішньої державної позики.
У той час, коли не вирішується питання віднесення додержавного боргу таких боргових зобов'язань держави, якзаборгованість з оплати праці в бюджетній сфері, соціальних виплатзнецінених заощаджень громадян тощо, приймається рішення щодоповернення боргів бізнесменам. Але навіть стосовно останніх,внаслідок згаданих порушень було створено нерівні умови дляплатників податків: оскільки одним відшкодування заборгованості зПДВ у 2004 році здійснювалося у грошовій формі, а іншим - цюзаборгованість було реструктуризовано на п'ять років.
Аудитори встановили, що визначений Кабінетом Міністрів таМіністерством фінансів розмір витрат для погашення простроченоїбюджетної заборгованості з ПДВ у сумі 1926 мільйонів гривень небазувався на будь-яких економічних розрахунках.
Пропонуючи запровадження у державному бюджеті цьогомеханізму, Кабінет Міністрів не надав Верховній Раді інформаціющодо наявності у його розпорядженні достатніх фінансових ресурсівдля відшкодування ПДВ грошовими коштами та іншими передбаченимичинним законодавством способами, а також не повідомив пронеобхідність значних додаткових фінансових ресурсів дляобслуговування державних цінних паперів протягом п'яти років.
Як наслідок, необгрунтоване завищення розміру цієїзаборгованості дало можливість Кабінету Міністрів провести змінидо Державного бюджету та залучити до цього механізму простроченузаборгованість, що утворилася вже у 2004 році. Перевіркоювстановлено, що процес оформлення простроченої бюджетноїзаборгованості з ПДВ був недостатньо організаційно забезпеченим таздійснювався з порушеннями і відхиленнями від нормативно-правовихактів Кабінету Міністрів.
Так, наприклад, Державна податкова адміністрація своїмирішеннями залучила до цього механізму і суми ПДВ, заявлені довідшкодування в рахунок погашення майбутніх платежів у розмірі308 млн. грн., що не було передбачено нормативно-правовимидокументами з цього питання, оскільки така заборгованість невважалася простроченою.
Негативні фінансово-економічні наслідки від запровадженнямеханізму реструктуризації простроченої бюджетної заборгованості зПДВ значно перевищують отриманий позитив, який полягає лише втимчасовому розв'язанні цієї проблеми на кінець 2004 року.Водночас прострочена бюджетна заборгованість з ПДВ у 2005 роцізнову почала накопичуватися і перевищила станом на1 серпня 2005 року 3 млрд. гривень.
Державний бюджет України та підприємства-набувачі ОВДП-ПДВотримали від реалізації цього механізму значні фінансові збитки.Як встановили аудитори, це рішення коштує державі понад600 млн. грн., які потрібно сплатити в рахунок обслуговуваннявипущених ОВДП-ПДВ протягом п'яти років, і за якими вже сплаченопонад 180 млн. гривень.
Натомість вигоду від реалізації цього механізму отрималифінансові посередники, у тому числі нерезиденти, які придбалидержавні цінні папери із значним дисконтом, а також Державнаподаткова адміністрація, яка переклала невиконані бюджетнізобов'язання перед платниками податків на державний борг України.
Відволікання значних фінансових ресурсів з державного бюджетуна користь фінансових посередників суттєво обмежує протягом п'ятироків можливості держави фінансувати видатки соціального таінвестиційного спрямування через необхідність витрачання коштів напогашення та обслуговування випущених державних цінних паперів.
Про результати перевірки колегія Рахункової палатипоінформувала Верховну Раду. Висновок направлено КабінетуМіністрів, Державній податковій адміністрації, Міністерству
фінансів для вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень.
