Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів Української РСР

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 3 серпня 1987 року "Про внесення змін до статей 15 і 36 Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік" та з метою дальшого вдосконалення законодавства Української РСР Президія Верховної Ради Української РСР

I. Внести до законодавчих актів Української РСР такі зміни і доповнення:

1. У Земельному кодексі Української РСР (Відомості Верховної Ради УРСР, 1970 р., додаток до N 29, ст. 205; 1981 р., N 12, ст. 178):

1) пункт 3 статті 36 викласти в такій редакції:

"3) переїзду на інше постійне місце проживання всіх членів двору або сім'ї, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 106-1 цього Кодексу";

2) статтю 106-1 викласти в такій редакції:

"Стаття 106-1. Користування присадибною земельною ділянкою при переході права власності на жилий будинок, розташований у сільській місцевості

Перехід права власності на жилий будинок, розташований у сільському населеному пункті, не тягне за собою переходу права користування присадибною земельною ділянкою. Надання присадибної земельної ділянки особі, до якої перейшло право власності на жилий будинок, провадиться на загальних підставах відповідно до вимог цього Кодексу.

У випадках переходу в спадщину права власності на розташований у сільському населеному пункті жилий будинок до спадкоємців, якщо вони не мають права на одержання в установленому порядку присадибної земельної ділянки, а також придбання громадянами, які постійно проживають у містах і селищах міського типу, жилого будинку в сільській місцевості для сезонного або тимчасового проживання або наявності, у них у цій місцевості жилого будинку на праві особистої власності, який вони бажають використовувати для зазначеної мети, цим особам надається у користування земельна ділянка для утримання жилого будинку і виробництва сільськогосподарської продукції в порядку і розмірах, що визначаються законодавством Союзу РСР".

2. Статтю 33 Житлового кодексу Української РСР (Відомості Верховної Ради УРСР, 1983 р., додаток до N 28, ст. 573) доповнити частиною третьою такого змісту:

"Правила, передбаченні частиною другою цієї статті, не застосовуються у випадках, коли відповідно до законодавства Союзу РСР громадянин використовує належний йому в сільському населеному пункті жилий будинок для сезонного або тимчасового проживання".

3. У Цивільному кодексі Української РСР:

1) статтю 104 викласти в такій редакції:

"Стаття 104. Наслідки набуття права особистої власності на жилий будинок при наявності жилого приміщення в будинку державного чи громадського житлового фонду або в будинку житлово-будівельного чи житлового кооперативу

Якщо у наймача жилого приміщення в будинку державного чи громадського житлового фонду (крім наймача службового жилого приміщення), члена житлово-будівельного чи житлового кооперативу або в другого з подружжя, що проживає разом з ним, чи їх неповнолітніх дітей виявиться на підставах, що допускаються законом, на праві особистої власності жилий будинок (частина будинку) в тому ж населеному пункті, то власник будинку (частини будинку) вправі за своїм вибором залишити за собою будинок (частину будинку) або жиле приміщення в будинку державного чи громадського житлового фонду або в будинку житлово-будівельного чи житлового кооперативу. В останньому випадку власник повинен провести протягом одного року з дня виникнення права власності на будинок (частину будинку) його відчуження. Невиконання цієї вимоги тягне за собою наслідки, передбачені частинами третьою і четвертою статті 103 цього Кодексу";

2) частину четверту статті 226 викласти в такій редакції:

"Не може бути предметом договору купівлі-продажу непридатний для проживання жилий будинок (або частина його), за винятком випадків продажу будинку на знос, продажу частини будинку співвласнику, а також продажу будинку для сезонного або тимчасового проживання, якщо він розташований в сільській місцевості".

II. Встановити, що передбачені статтею 104 Цивільного кодексу Української РСР правила про наслідки набуття права особистої власності на жилий будинок (частин будинку) при наявності жилого приміщення в будинку державного чи громадського житлового фонду застосовуються також щодо будинків (частини будинків), право власності на які набуто до введення в дію цього Указу. Передбачений у статті 104 Цивільного кодексу Української РСР річний строк у цих випадках обчислюється з дня введення цього Указу в дію.