• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про внесення змін і доповнень до Кримінального, Кримінально-процесуального, Виправно-трудового кодексів Української РСР і Кодексу Української РСР про адміністративні правопорушення

Президія Верховної Ради УРСР  | Указ від 01.12.1987 № 4995-XI
У К А З
ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
Про внесення змін і доповнень до Кримінального, Кримінально-процесуального, Виправно-трудового кодексів Української РСР і Кодексу Української РСР про адміністративні правопорушення
( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1987, N 50, ст. 1016 ) ( Указ затверджено Законом УРСР N 5743-XI від 18.04.88 ) ( Із змінами, внесеними згідно з Кодексом N 2341-III від 05.04.2001 - набуває чинності 01.09.2001 )
Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 12 жовтня 1987 року "Про внесення змін і доповнень до Основ виправно-трудового законодавства Союзу РСР і союзних республік", а також з метою дальшого вдосконалення законодавства Української РСР Президія Верховної Ради Української РСР
постановляє:
I. Внести до законодавчих актів Української РСР такі зміни і доповнення:
( Стаття 1 розділу I втратила чинність на підставі Кодексу N 2341-III від 05.04.2001 - набуває чинності 01.09.2001 )
1) частину першу статті 112 після цифр "165 - 177" доповнити цифрами "183-4";
2) статтю 342 доповнити частиною другою такого змісту:
"При умовному засудженні до позбавлення волі з обов'язковим залученням засудженого до праці суд з урахуванням особи та обставин справи вправі звільнити засудженого з-під варти".
1) абзац другий статті 6 викласти в такій редакції:
"особи, вперше засуджені до позбавлення волі, які проживали до арешту або були засуджені на території Української РСР, відбувають покарання, як правило, в межах Української РСР. З метою більш успішного виправлення і перевиховання засуджених вони можуть бути направлені для відбування покарання у відповідні виправно-трудові установи іншої союзної республіки в порядку, встановлюваному Міністерством внутрішніх справ СРСР за погодженням з Прокуратурою Союзу РСР";
2) у статті 21:
друге речення частини другої викласти в такій редакції:
"Ізольовано від інших засуджених, а також роздільно тримають: засуджених за особливо небезпечні державні злочини; особливо небезпечних рецидивістів, засуджених за злочини, перелічені в частині шостій статті 52, пунктах 2 і 3 статті 52-1 Кримінального кодексу Української РСР, а також особливо небезпечних рецидивістів, засуджених за злочини, вчинені в період відбування покарання у вигляді позбавлення волі; особливо небезпечних рецидивістів, засуджених за інші злочини; засуджених, яким покарання у вигляді смертної кари замінено позбавленням волі в порядку помилування або амністії";
частину п'яту викласти в такій редакції:
"Встановлені цією статтею вимоги роздільного тримання засуджених не поширюються на лікувальні заклади місць позбавлення волі і виправно-трудові колонії, призначені для тримання і лікування інфекційних хворих засуджених. Осіб, яких направляють в названі колонії, тримають на умовах режиму колонії того виду, який призначено їм судом. Відповідно до статті 13 Основ виправно-трудового законодавства Союзу РСР і союзних республік порядок тримання засуджених у них, а також у лікувальних закладах визначається Міністерством внутрішніх справ СРСР за погодженням з Прокуратурою Союзу РСР";
3) частину першу статті 24 викласти в такій редакції:
"У виняткових випадках осіб, вперше засуджених до позбавлення волі за злочини, що не є тяжкими, яким відбування покарання призначено у виправно-трудових колоніях загального режиму, а також осіб, вперше засуджених на строк не більше трьох років за тяжкі злочини, може бути за їх згодою залишено в тюрмі або в слідчому ізоляторі для роботи по господарському обслуговуванню";
4) у статті 26:
частину першу викласти в такій редакції:
"Засуджені, які досягли вісімнадцятирічного віку, переводяться з виховно-трудової колонії для дальшого відбування покарання у виправно-трудову колонію загального або посиленого режиму залежно від ступеня суспільної небезпеки вчиненого злочину, числа судимостей, особи і поведінки засудженого";
доповнити статтю після частини першої новою частиною такого змісту:
"Засуджені жіночої статі, які досягли вісімнадцятирічного віку, переводяться з виховно-трудової колонії загального режиму для дальшого відбування покарання у виправно-трудову колонію загального режиму";
частину другу вважати частиною третьою;
5) у частині першій статті 27 слова "як правило, залишаються" замінити словами "можуть бути залишені";
6) статтю 31 після слів "колоніях загального" доповнити словами "або посиленого";
7) статтю 32 викласти в такій редакції:
"Засуджені, які відбувають покарання у виправно-трудових колоніях особливого режиму, тримаються в приміщеннях камерного типу або в звичайних жилих приміщеннях і носять одяг спеціального зразка. В приміщеннях камерного типу тримають осіб, визнаних особливо небезпечними рецидивістами, засуджених за злочини, перелічені в частині шостій статті 52, пунктах 2 і 3 статті 52-1 Кримінального кодексу Української РСР, і за злочини, вчинені в період відбування покарання у вигляді позбавлення волі, а також засуджених, яким покарання у вигляді смертної кари замінено позбавленням волі в порядку помилування або амністії";
8) частину першу статті 42 після слів "перекази родичам" доповнити словами "а з дозволу адміністрації виправно-трудової установи і іншим особам";
9) частину третю статті 48 викласти в такій редакції:
"У необхідних випадках адміністрація виправно-трудової установи вправі провадити огляд речей і одягу осіб, які входять у виправно-трудову установу або на виробничі об'єкти, де працюють засуджені, і які виходять з них, а також огляд зазначених виробничих об'єктів. Порядок такого огляду встановлюється Правилами внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ";
10) у статті 50:
частину першу викласти в такій редакції:
"Для осіб, які відбувають покарання у виправно-трудових колоніях і тюрмах, встановлюється восьмигодинний робочий день. Час початку і закінчення роботи (зміни) встановлюється Правилами внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ. Засудженим надається щотижня один день відпочинку";
доповнити статтю після частини першої новою частиною такого змісту:
"На деяких видах робіт, де за умовами виробництва не може бути додержано встановленої для засуджених щоденної або щотижневої тривалості робочого часу, відповідно до законодавства про працю допускається підсумований облік робочого часу з тим, щоб середня тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала восьми годин на день";
частини другу, третю, четверту, п'яту і шосту вважати відповідно частинами третьою, четвертою, п'ятою, шостою і сьомою;
11) абзац десятий частини першої статті 65 після слова "засуджених" доповнити словами "зазначених у статті 32 цього Кодексу";
12) абзац десятий частини першої статті 67 викласти в такій редакції:
"- переведення засуджених, яких тримають у виправно-трудових колоніях загального, посиленого і суворого режиму, а також засуджених, яких тримають у звичайних жилих приміщеннях у колоніях особливого режиму, в приміщення камерного типу на строк до шести місяців; переведення засуджених, яких тримають у колоніях особливого режиму в приміщеннях камерного типу, в одиночні камери на строк до одного року, а в тюрмах - на суворий режим на строк від двох до шести місяців; повернення засуджених, переведених у звичайні жилі приміщення в колонії особливого режиму відповідно до абзаца десятого частини першої статті 65 цього Кодексу, в приміщення камерного типу в тій же колонії";
13) у статті 68:
частину п'яту викласти в такій редакції:
"Заходи стягнення у вигляді переведення засуджених у приміщення камерного типу в колоніях загального, посиленого, суворого та особливого режиму, а також переведення засуджених, яких тримають у приміщеннях камерного типу в колоніях особливого режиму, в одиночні камери призначаються в разі безуспішності застосування інших заходів впливу";
частину восьму після слова "засуджених" доповнити словами "зазначених у статті 32 цього Кодексу";
14) частину п'яту статті 69 викласти в такій редакції:
"У приміщеннях камерного типу виправно-трудових колоній загального, посиленого і суворого режиму, а також у приміщеннях камерного типу колоній особливого режиму, в які переводять засуджених в порядку стягнення із звичайних жилих приміщень, і в одиночних камерах колоній особливого режиму встановлюється режим, передбачений для тримання засуджених на суворому режимі в тюрмі";
15) назву глави 11 викласти в такій редакції:
"МАТЕРІАЛЬНО-ПОБУТОВЕ І МЕДИКО-САНІТАРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСІБ, ПОЗБАВЛЕНИХ ВОЛІ";
16) назву і частини першу, другу і третю статті 76 викласти в такій редакції:
"С т а т т я 76. Медико-санітарне забезпечення осіб,
позбавлених волі
У місцях позбавлення волі організуються необхідні лікувально-профілактичні заклади, а для лікування і тримання інфекційних хворих засуджених - виправно-трудові установи на правах лікувальних.
Лікувально-профілактична і санітарно-протиепідемічна робота в місцях позбавлення волі організується і проводиться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
Відповідно до статті 37 Основ виправно-трудового законодавства Союзу РСР і союзних республік порядок подання особам, позбавленим волі, медичної допомоги, організації і проведення санітарного нагляду, використання лікувально-профілактичних і санітарно-профілактичних закладів органів охорони здоров'я і залучення для цієї мети їх медичного персоналу визначається Міністерством внутрішніх справ СРСР і Міністерством охорони здоров'я СРСР".
4. У Кодексі Української РСР про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122; 1986 р., N 46, ст. 933; 1987 р., N 35, ст. 674):
назву і текст статті 188 після слів "виправно-трудових установах" доповнити словами "слідчих ізоляторах".
II. Цей Указ набирає чинності з 1 січня 1988 року.
Голова Президії
Верховної Ради Української РСР
Секретар Президії
Верховної Ради Української РСР

В.ШЕВЧЕНКО

М.ХОМЕНКО
м. Київ, 1 грудня 1987 р.
N 4995-XI