Про Німецько-Український фонд

Відповідно до Указу Президента України від 1 червня 1998 р. N 574 "Про Німецько-Український фонд" Кабінет Міністрів України

1. Заснувати Німецько-Український фонд як неприбуткову організацію для підтримки та розвитку малого і середнього підприємництва в Україні. 2. Затвердити Положення про Німецько-Український фонд (додається).

3. Національному банку (за згодою) подати до Верховної Ради України проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування".

1. Німецько-Український фонд (далі - Фонд) є фінансовою установою особливого виду, створеною на виконання Указу Президента України від 1 червня 1998 р. N 574 "Про Німецько-Український фонд" для підтримки малого та середнього підприємництва в Україні.

2. Офіційна назва Фонду:

українською мовою - Німецько-Український фонд;

німецькою мовою - Deutsch-Ukrainischer Fonds.

3. Фонд є юридичною особою з дати затвердження цього Положення, має самостійний баланс, рахунки в Національному банку, свою печатку.

4. Фонд може від свого імені укладати договори, нести зобов'язання, виступати позивачем і відповідачем у судах. Фонд несе відповідальність за своїми зобов'язаннями належним йому майном, на яке може звертатися стягнення згідно із законодавством України.

5. Фонд у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства та цим Положенням.

6. Юридична адреса Фонду:

252008, Київ-8, вул. Інститутська, 9.

7. Засновниками Фонду є Кредитна установа для відбудови за дорученням Уряду Федеративної Республіки Німеччини, Кабінет Міністрів України в особі Мінфіну та Національний банк України.

8. Юридичні адреси засновників:

Кредитна установа для відбудови:

Палменгартенштрассе, 5-9

Д-60325 Франкфурт-на-Майні;

Міністерство фінансів України:

252008, Київ-8, вул. Грушевського, 12/2;

Національний банк України:

252008, Київ-8, вул. Інститутська, 9.

9. Учасниками Фонду можуть стати підприємства, установи, організації будь-якої форми власності, як українські, так й іноземні. Вступний внесок для учасників Фонду не може бути меншим 2 500 000 німецьких марок.

10. Основними напрямами діяльності Фонду є посилення конкурентоспроможності приватних малих і середніх підприємств шляхом їх фінансування через надання визначеними українськими комерційними банками кредитів за рахунок коштів Фонду.

11. Фонд не має на меті отримання прибутку і не розподіляє його між засновниками (учасниками) Фонду.

12. Для досягнення своїх цілей Фонд:

визначає українські комерційні банки виключно за технічними і фінансовими критеріями;

розміщує кошти у визначених банках відповідно до укладених з ними договорів, за якими банки визначають кінцевих позичальників та несуть ризик за надані кредити.

13. Фонд може залучати кошти українських, іноземних та міжнародних кредиторів для провадження своєї основної діяльності згідно з цим Положенням.

14. Комерційні банки за рахунок коштів Фонду можуть надавати кредити таким позичальникам:

а) фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності та підприємствам з кількістю зайнятих не більше 20 працівників і недержавною часткою у статутному фонді понад 50 відсотків. При цьому має фінансуватися діяльність у сфері виробництва, послуг та торгівлі за умови, що максимальна сума кредиту не перевищує 15 000 німецьких марок;

б) фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності та підприємствам з кількістю зайнятих не більше 250 працівників і недержавною часткою у статутному фонді понад 50 відсотків. При цьому має фінансуватися діяльність у сфері виробництва і послуг за умови, що максимальна сума кредиту не перевищує 50 000 німецьких марок;

в) німецько-українським підприємствам, у статутному фонді яких недержавна частка перевищує 50 відсотків, а німецькому і українському засновнику належить відповідно від 30 до 70 відсотків статутного фонду підприємства. Кількість зайнятих на цих підприємствах не повинна перевищувати 500 працівників. При цьому фінансуватися може тільки виробнича сфера за умови, що максимальна сума кредиту не перевищує 500 000 німецьких марок.

15. Валюта, в якій комерційні банки видають кредити позичальникам, визначається наглядовою радою Фонду окремо за кожною програмою.

16. Процентна ставка, яку мають сплачувати комерційні банки Фонду, визначається у відповідному договорі та розраховується на базі ставки пропозиції на Лондонському міжбанківському ринку за депозитом (LIBOR) з урахуванням маржі, що включає плату за управління коштами Фонду.

17. Максимальний розмір процентної ставки за кредитами, що надаються банками позичальникам, встановлюється у відповідному договорі між банком та Фондом.

18. У власності Фонду може перебувати рухоме і нерухоме майно та кошти.

19. Майно і кошти Фонду утворюються за рахунок:

внесків засновників та учасників Фонду;

отримання процентів на авуари на рахунках Фонду в Національному банку України;

отримання процентів, що сплачуються банками за наданими кредитами;

інших джерел, не заборонених законодавством України.

20. Фонд може використовувати свої кошти тільки для фінансування позичальників, названих у статті 4 цього Положення, за винятком плати, передбаченої пунктом 36 цього Положення, та процентів, що підлягають сплаті кредиторам за залученими Фондом кредитами.

21. Майно та прибуток Фонду звільняються від оподаткування на підставі відповідного Закону України.

22. Статутний фонд Німецько-Українського фонду становить 30 000 000 німецьких марок, внесених рівними частками (по 10 000 000) Кредитною установою для відбудови за дорученням Уряду Федеративної Республіки Німеччини, Кабінетом Міністрів України в особі Мінфіну та Національним банком України.

23. Валютою статутного фонду є німецька марка, а після запровадження євро як національної валюти Федеративної Республіки Німеччини - євро згідно з обмінним курсом, встановленим законом ФРН.

24. Колегіальним органом управління Фондом є наглядова рада.

25. До складу наглядової ради входить по одному представнику від кожного засновника. Кожний член наглядової ради має заступника, який може брати участь у засіданнях ради.

26. Члени наглядової ради призначаються відповідним засновником терміном на два роки. У разі передчасної ротації членів ради засновник призначає нового представника.

27. Головою наглядової ради є Голова Національного банку України.

28. Наглядова рада проводить свої засідання щонайменше двічі на рік, про що виконавчий директор повідомляє письмово її членів за 14 днів до проведення засідання. Засідання наглядової ради може відбутися і без дотримання цієї процедури, якщо в засіданні беруть участь усі її члени.

29. Для обговорення балансу Фонду у I кварталі кожного фінансового року проводиться засідання наглядової ради.

30. Наглядова рада правомочна приймати рішення, якщо на її засіданні представлені щонайменше дві третини засновників, які мають не менше двох третин голосів. Кожний засновник має право голосу в обсязі, що відповідає його частці у статутному фонді. За внесену до статутного фонду суму в розмірі 1 млн. німецьких марок засновник отримує один голос.

31. Рішення наглядової ради приймаються двома третинами голосів, за винятком рішень про збільшення або зменшення статутного фонду та визначення організації, яка провадить поточну діяльність з управління коштами Фонду, що приймаються одностайно.

32. На кожному засіданні наглядової ради ведеться протокол, який підписується всіма присутніми на ньому членами.

33. До компетенції наглядової ради належить:

прийняття програм підтримки приватних малих і середніх підприємств;

затвердження річних звітів Фонду та заслуховування звітів про аудиторські перевірки;

прийняття рішень про прийом чи виключення учасників Фонду;

призначення виконавчого директора Фонду;

збільшення та зменшення розміру статутного фонду;

визначення організації, яка провадитиме поточну діяльність з управління коштами Фонду, та встановлення умов для залучення такої організації;

залучення коштів від українських, іноземних та міжнародних кредиторів;

прийняття рішення про визначення комерційних банків, через які Фонд провадить свою діяльність;

визначення розмірів процентної ставки, яку мають сплачувати комерційні банки на користь Фонду;

визначення максимальних розмірів маржі для комерційних банків;

визначення основних умов передачі коштів комерційним банкам для надання кредитів позичальникам;

визначення складу Консультаційної ради;

визначення аудитора.

34. Вищою посадовою особою Фонду є виконавчий директор, який забезпечує вирішення всіх питань поточної діяльності Фонду, представляє Фонд у відносинах з вітчизняними та іноземними державними і недержавними установами та організаціями з питань виконання конкретних програм і проектів, щорічно звітує перед наглядовою радою, підписує угоди з організацією, що має провадити поточну діяльність з управління коштами Фонду, здійснює інші повноваження, делеговані йому наглядовою радою. Виконавчий директор виконує свої функції на безоплатній основі.

35. Поточне управління діяльністю Фонду до передачі цих функцій іншій організації здійснюється групою управління проектом Національного банку.

36. За управління коштами Фонду та для покриття у зв'язку з цим поточних витрат сплачується відповідна плата у розмірі та межах, визначених наглядовою радою Фонду.

37. Наглядова рада щорічно визначає склад консультаційної ради Фонду, до якої входять представники організацій, безпосередньо пов'язаних з діяльністю Фонду.

38. Основним завданням консультаційної ради є розроблення пропозицій щодо шляхів та методів діяльності Фонду.

39. Консультаційна рада складається з 12 членів: по три представники від українських комерційних банків; українських об'єднань підприємців (за поданням Національного банку); українських державних організацій та установ (за поданням Мінфіну); українських, іноземних або міжнародних організацій (за поданням Кредитної установи для відбудови).

40. Консультаційна рада має право делегувати на засідання наглядової ради Фонду своїх представників з правом дорадчого голосу з питань щодо прийняття програм підтримки приватних малих і середніх підприємств.

41. Фонд розпочинає свою діяльність після набрання чинності прийнятим Верховною Радою України Законом України про звільнення Фонду від сплати податків.

42. Діяльність Фонду може бути припинено шляхом його реорганізації або ліквідації в установленому законодавством України порядку.

43. Ліквідацію Фонду здійснює ліквідаційна комісія, призначена його засновниками. Кожний із засновників делегує до складу ліквідаційної комісії двох представників. З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління майном та коштами Фонду.

44. У разі ліквідації Фонду його майно та кошти, у тому числі кошти, які не були повернуті комерційними банками після розрахування з кредиторами, розподіляються між засновниками пропорційно до їх частки у статутному фонді. Отримані німецькою стороною, після ліквідації Фонду, майно та кошти використовуються згідно з вказівками Кредитної установи для відбудови.

45. Це Положення складено і підписано засновниками Фонду у шести примірниках (три українською мовою і три німецькою мовою). Усі тексти є автентичними.