Про структурну перебудову в галузі кінематографії

На виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, Кабінет Міністрів України

Затвердити Положення про державне посвідчення на прокат, тиражування, розповсюдження, публічний показ чи демонстрування кіно- і відеофільмів (прокатне посвідчення), що додається.

Установити, що прокатні посвідчення, видані відповідно до Положення про державне посвідчення на прокат і розповсюдження кіно- і відеофільмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня 1994 р. N 223, є дійсними до 31 грудня 1997 року.

Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 4 квітня 1994 р. N 223 "Про затвердження Положення про державне посвідчення на прокат і розповсюдження кіно- і відеофільмів" (ЗП України, 1994 р., N 8, ст. 191).

2. Міністерству культури і мистецтв, Міністерству фінансів, Міністерству економіки:

затвердити Положення про продюсерську систему кінематографії України;

визначити порядок узгодження тематичних планів виробництва фільмів в Україні за рахунок коштів державного бюджету;

передбачати фінансування для зміцнення матеріально-технічної бази кіновиробництва Національної кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка та Національної кінематики України в межах коштів державного бюджету, що виділятимуться для Міністерства культури і мистецтв.

З питань, що потребують рішення Кабінету Міністрів України, подати відповідні пропозиції.

3. Міністерству культури і мистецтв разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим внести у листопаді 1997 р. Кабінетові Міністрів України пропозиції про використання кіностудії "Ялта-фільм".

4. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям за пропозиціями Міністерства культури і мистецтв:

удосконалити структуру державного управління кіновідеомережею і кіновідеопрокатом;

розробити у двомісячний термін та затвердити в установленому порядку нормативи мінімальної кількості кіновидовищних закладів, визначити місця їх розташування у столиці України, Автономній Республіці Крим, обласних центрах, місті Севастополі, в інших населених пунктах;

визначити до 1 жовтня 1997 р. державні базові кінотеатри - центри вітчизняного кіномистецтва та нових форм кінопоказу.

1. Державне посвідчення на прокат, тиражування, розповсюдження, публічний показ чи демонстрування кіно- і відеофільмів (далі - прокатне посвідчення) запроваджено з метою здійснення державної політики щодо регулювання розповсюдження та демонстрування на території України всіх видів вітчизняних та іноземних фільмів.

2. Прокатне посвідчення дає право на публічний показ чи демонстрування всіх видів кіно- і відеофільмів (далі - фільми), а також право на їх тиражування з метою продажу, прокату або розповсюдження на території України будь-яким кінотеатрам, кіноустановкам, відеоустановкам (далі - кіновидовищні заклади), прокатним пунктам відеокасет, торгівельним підприємствам, підприємствам з тиражування, а також телевізійним компаніям, телестудіям, у тому числі кабельному телебаченню (далі - кіновідеотелезаклади), незалежно від форм власності і галузевої належності.

3. Мінкультури видає прокатне посвідчення юридичній особі, яка відповідно до законодавства є самостійним господарюючим статутним суб'єктом, або фізичній особі, яка є суб'єктом підприємницької діяльності і якій належать право на прокат, тиражування, розповсюдження, публічний показ чи демонстрування фільму на території України. Прокатне посвідчення видається за формою згідно з додатком N 1.

4. Прокатне посвідчення видається власникові прав прокату, тиражування, розповсюдження, публічного показу чи демонстрування:

неігрових фільмів і фільмів на відеоносіях - на кожну назву.

Власникові прав публічного показу чи демонстрування на каналах мовлення ефірного та кабельного телебачення, показу на відеоустановках, а також власникові прав розповсюдження фільмів для продажу, прокату населенню ("домашнє відео"), прокатне посвідчення може надаватись на декілька назв фільмів. У цьому разі на зворотному боці прокатного посвідчення зазначаються назви фільмів, номери державної реєстрації, індекс глядацької аудиторії, для якої призначено фільм, термін дії прав;

художніх фільмів на кіноплівці - на кожну назву і кожну фільмокопію.

Фільмокопія художнього фільму, що використовується для прокату чи демонстрування в кіновидовищних закладах, повинна супроводжуватись оригіналом прокатного посвідчення.

У разі отримання фільмокопії з державного кінопрокатного підприємства оригінал прокатного посвідчення може зберігатися безпосередньо на цьому підприємстві.

Власник відповідних прав на фільм одержує необхідну кількість примірників прокатного посвідчення у разі додаткового друкування фільмокопій в межах терміну дії прав на фільм.

5. Для одержання прокатного посвідчення власник відповідних прав на фільм подає до Мінкультури:

а) клопотання про видачу прокатного посвідчення, в якому зазначаються назва фільму мовою оригіналу та українською мовою, країна, студія-виробник, рік випуску;

б) засвідчені копії (ксерокопії) угод (контрактів, договорів), інших документів, які підтверджують право даної особи на прокат, розповсюдження, публічний показ чи демонстрування фільму починаючи від його виробника. До копій документів, складених іноземною мовою, додаються засвідчені копії цих документів у перекладі українською мовою;

в) коротку анотацію на фільм, довідку про основний творчий склад знімальної групи, про метраж фільму, засвідчені підписом і печаткою власника відповідних прав на фільм;

г) відомості про твори, використані у фільмах виробництва студій України та спільного виробництва за участю іноземних інвесторів;

д) щодо фільмів на відеоносіях - документи, перелічені в підпунктах "а", "б", "г" цього пункту, коротку анотацію, довідку про основний творчий склад знімальної групи і тривалість фільму;

е) позитивну копію фільму чи відеокасету із записом фільму в системі ПАЛ/СЕКАМ, які відповідають технічним вимогам для перегляду, дубльовані (озвучені, субтитровані) українською мовою та іншими мовами національних меншин в Україні.

На фільми, випущені до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 1994 р. N 223 "Про затвердження Положення про державне посвідчення на показ і розповсюдження кіно- і відеофільмів", подаються документи, видані на ці фільми колишніми Держкіно СРСР, Держкіно УРСР, Мінкультури УРСР, Укрдержкінофондом, Мінкультури України.

6. Кожному фільму, на який видано прокатне посвідчення, Мінкультури присвоює державний реєстраційний номер.

Під час реєстрації такому фільму присвоюється один із індексів, що визначають умови прокату, розповсюдження, публічного показу чи демонстрування: "ДА" - дитяча аудиторія; "ЗА" - загальна аудиторія; "16" - фільм, перегляд якого забороняється особам до 16-річного віку; "Х" - фільм, демонстрування якого дозволяється на обмежених умовах.

Умови прокату, тиражування, розповсюдження та публічного показу чи демонстрування фільмів з індексом "Х" визначає експертна комісія з питань розповсюдження і демонстрування фільмів Мінкультури (далі - експертна комісія).

Під час реєстрації фільмів, призначених для розповсюдження через торгівельну мережу, власникові прав на розповсюдження фільмів Мінкультури видає захисний знак (пломбу) для кожного примірника (касети) фільму.

7. Термін дії прокатного посвідчення повинен відповідати терміну дії відповідних прав на фільм.

8. Прокатне посвідчення видається протягом 10 днів після подання власником відповідних прав на фільм зазначених у пункті 5 цього Положення документів і матеріалів.

У разі потреби прийняття рішення експертною комісією цей термін може бути продовжений до 20 днів.

9. Не потребують реєстрації та видачі прокатного посвідчення:

фільми, створені на замовлення організацій для відомчого прокату;

фільми, що демонструються в рамках некомерційних і професійних показів, організованих творчими спілками, вищими навчальними кінотеатральними закладами;

фільми, що демонструються в рамках міжнародних кінофестивалів, які проводяться в Україні за погодженням з Мінкультури;

кіно- і відеопродукція у вигляді шоу-програм, театральних вистав, концертів, інформаційних, музичних, розважальних, спортивних, навчальних програм, рекламної продукції.

10. Прокатне посвідчення не видається на фільми порнографічного характеру та на фільми, що пропагують війну, насильство, жорстокість, фашизм і неофашизм, розпалювання національної та релігійної ворожнечі, містять заклики до зміни шляхом насильства конституційного ладу і в будь-якій протизаконній формі - територіальної цілісності держави, а також до обмежень загальновизнаних прав людини.

Мінкультури на підставі висновку експертної комісії має право відмовити у видачі прокатного посвідчення на демонстрування фільмів, які можуть заподіяти шкоду моральному і фізичному вихованню, культурному розвиткові громадян.

Мінкультури, місцеві державні адміністрації визначають час випуску на екрани фільмів з індексом "Х'.

11. За отримання прокатного посвідчення вноситься плата у таких розмірах:

для кінотеатрів (дублювання, озвучення, субтитрування, тиражування, прокат, розповсюдження та публічний показ чи демонстрування фільмів у кіновидовищних закладах) - 66 гривень;

для телевізійної мережі (дублювання, озвучення, субтитрування, виготовлення копій, прокат, розповсюдження та публічний показ чи демонстрування фільмів на ефірних каналах мовлення і телебачення):

12. Розмір плати за отримання прокатного посвідчення на фільми з індексом "Х", зазначений у пункті 11 цього Положення, збільшується на 50 відсотків.

13. Плата за отримання прокатного посвідчення не вноситься за фільми виробництва кіностудій України, у тому числі поставлені разом з іноземними фірмами, студіями (крім фільмів з індексом "Х").

14. Плата за прокатне посвідчення зменшується:

на 30 відсотків - за фільми - призери міжнародних і вітчизняних фестивалів, лауреати кінематографічних та мистецьких премій (крім фільмів з індексом "Х");

на 50 відсотків - за фільми іноземного виробництва, дубльовані, озвучені або субтитровані українською мовою (крім фільмів з індексом "Х");

на 50 відсотків - за фільми, створені спеціально для дітей та юнацтва, у тому числі анімаційні.

15. Кошти, одержані за видачу прокатного посвідчення, зараховуються до Фонду розвитку культури і мистецтва Мінкультури і використовуються на підтримку національної кінематографії.

16. Власник відповідних прав на фільм, який не погоджується з присвоєним його фільму індексом або якому відмовлено у видачі прокатного посвідчення, має право вимагати від Мінкультури скликання експертної комісії, яка повинна прийняти відповідне рішення протягом 10 днів. Рішення експертної комісії затверджується Мінкультури.

Рішення Мінкультури може бути оскаржене власником відповідних прав у судовому порядку.

17. Мінкультури може визнати недійсним видане ним прокатне посвідчення у разі виявлення недостовірної інформації, що міститься у документах, передбачених пунктами 5 та 11 цього Положення.

18. У разі передачі прав на прокат, тиражування, розповсюдження та публічний показ чи демонстрування фільму від одного власника відповідних прав на фільм іншому власникові передача прав засвідчується:

на звороті оригіналу прокатного посвідчення - для кожної фільмокопії;

на звороті засвідченої нотаріально копії прокатного посвідчення - у разі передачі прав на використання для телебачення, у тому числі для кабельного телебачення, а також прав на демонстрування фільму на конкретному телеканалі (студії тощо);

на звороті оригіналу прокатного посвідчення - передача прав на тиражування фільмів на відеоносіях для використання як "домашнє відео", а також передача належних власникові відновлення прав на фільм третім особам;

наданням розповсюджувачу (торгівельному підприємству, прокатному пункту відеокасет) доручення на користування правом на розповсюдження фільмів "для домашнього відео". Доручення видається за формою згідно з додатком N 2, дійсне тільки в оригіналі і повинно відповідати правам і умовам, зазначеним у прокатному посвідченні.

19. Контроль за наявністю документів, які згідно з цим Положенням підтверджують права на прокат, тиражування, розповсюдження та публічний показ чи демонстрування фільмів, а також за виконанням умов, передбачених прокатним посвідченням, здійснюють Мінкультури, місцеві органи управління кіномережею і кінопрокатом в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі із залученням в установленому порядку правоохоронних органів, представників Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Державного агентства з авторських і суміжних прав.

20. Кіновідеотелезаклади зобов'язані пред'явити на вимогу особи, уповноваженої органами, зазначеними в пункті 19 цього Положення, яка має право контролю, всі необхідні документи, що підтверджують права на прокат, тиражування, розповсюдження, публічний показ чи демонстрування фільму.

21. За публічний показ фільму без прокатного посвідчення, а також за порушення умов демонстрування, терміну дії відповідних прав на фільм, прав власника, передбачених прокатним посвідченням; за тиражування фільму з метою продажу, прокату, публічного показу або розповсюдження через передачу в прокат, оренду, продаж фільмів без документів, що підтверджують ці права, власник кіновідеотелезакладу або уповноважена ним особа несе відповідальність, передбачену законодавством.

22. У разі пошкодження або втрати прокатного посвідчення Мінкультури за клопотанням власника відповідних прав на фільм видає дублікат прокатного посвідчення за плату. Розмір плати за видачу дубліката становить 10 відсотків суми, яка сплачується за отримання прокатного посвідчення.

Власник гарантує наявність придбаних прав і відповідає за достовірність інформації в цьому дорученні.