Деякі питання поводження з радіоактивними відходами

Одним з основних завдань державної політики у сфері поводження з РАВ є скорочення термінів зберігання РАВ у місцях їх утворення (виробництва) та інтенсифікація переробки РАВ з наступним зосередженням їх у централізованих сховищах для тривалого зберігання та/або захоронення.

Згідно з цією Програмою утворюється така державна система поводження з РАВ:

а) перший рівень - поводження з РАВ згідно з відповідними ліцензіями у місцях їх утворення (на територіях підприємств-виробників), а саме:

тимчасове зберігання РАВ на промислових підприємствах, у медичних, науково-дослідних та інших закладах, крім енергетичної галузі;

переробка, кондиціювання та тимчасове зберігання РАВ на АЕС і підприємствах енергетичної галузі з переробки РАВ;

тривале зберігання РАВ на територіях підприємств уранодобувної та переробної промисловості;

б) другий рівень - поводження з РАВ на спеціалізованих підприємствах об'єднання "Радон";

в) третій рівень - поводження з РАВ на виробничому комплексі "Вектор", на базі якого у подальшому передбачається утворити центр переробки та захоронення РАВ і центральне геологічне сховище РАВ.

Зараз поводження з РАВ здійснюється на першому і другому рівні.

Поступове скорочення обсягів і термінів поводження з РАВ на першому і другому рівні та переведення їх на тривале централізоване зберігання і захоронення здійснюватимуться на третьому рівні.

Виробничий комплекс "Вектор"

Виробничий комплекс "Вектор" повинен забезпечувати:

1) перша черга:

захоронення короткоіснуючих РАВ, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи;

2) друга черга:

переробку та довготермінове зберігання довгоіснуючих РАВ, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи;

захоронення короткоіснуючих РАВ, що утворилися внаслідок експлуатації об'єкта "Укриття", і тих, що утворюватимуться в процесі перетворення цього об'єкта в екологічно безпечну систему;

захоронення короткоіснуючих РАВ, що утворилися внаслідок експлуатації АЕС, і тих, що утворюватимуться під час виведення з експлуатації АЕС;

захоронення або довготермінове зберігання РАВ, що утворюються на промислових підприємствах, у медичних, науково-дослідних та інших закладах;

зберігання високоактивних РАВ, що утворюватимуться під час переробки в Російській Федерації відпрацьованого ядерного палива українських АЕС.

Для введення в дію виробничого комплексу "Вектор" необхідно здійснити такі заходи:

Завершення спорудження пускового комплексу першої черги виробничого комплексу "Вектор".

Техніко-економічне обґрунтування інвестицій другої черги виробничого комплексу "Вектор".

Створення та експлуатація випробних стендів і полігонів з відпрацювання технологій перероблення та захоронення РАВ, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Створення, випробування і дослідна експлуатація технічних засобів і технологічного обладнання для поводження з РАВ.

Розроблення автоматизованої системи вхідного контролю за РАВ, а також експрес-методів визначення радіонуклідів.

Проектування сховищ поверхневого типу для зберігання довгоіснуючих і високоактивних РАВ.

Будівництво сховищ поверхневого типу для зберігання довгоіснуючих і високоактивних РАВ.

Проектування і будівництво об'єктів технологічного комплексу другої черги виробничого комплексу "Вектор".

Довготерміновому зберіганню та/або захороненню з остаточним розміщенням у глибинних геологічних формаціях підлягають:

довгоіснуючі РАВ та паливовмісні матеріали об'єкта "Укриття";

довгоіснуючі та високоактивні РАВ підприємств енергетичної галузі, в тому числі ті, що утворюватимуться внаслідок виведення з експлуатації енергоблоків АЕС;

довгоіснуючі та високоактивні засклені РАВ, які утворилися внаслідок переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС на підприємствах Російської Федерації та повернуті в Україну;

довгоіснуючі РАВ, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи та тимчасово локалізовані в зоні відчуження;

довгоіснуючі та високоактивні РАВ, що зберігаються на спеціально обладнаних пунктах захоронення об'єднання "Радон";

довгоіснуючі РАВ об'єктів Міноборони.

На першому етапі вирішення питання розміщення РАВ у глибинних геологічних формаціях необхідно розв'язати такі основні завдання:

розробити загальну концепцію зберігання РАВ у глибинних геологічних формаціях з урахуванням рішень щодо поводження з паливовмісними матеріалами та іншими РАВ об'єкта "Укриття", які утворюватимуться в процесі перетворення цього об'єкта в екологічно безпечну систему, а також рішень щодо поводження з РАВ, які утворюватимуться внаслідок виведення з експлуатації енергоблоків АЕС, в першу чергу Чорнобильської АЕС, та рішень щодо повернення з Російської Федерації високоактивних РАВ, які утворюватимуться внаслідок переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС;

прийняти стратегічне рішення щодо поводження з відпрацьованим ядерним паливом українських АЕС з реакторами типу ВВЕР, з паливовмісними матеріалами об'єкта "Укриття", а також з високоактивними РАВ, що локалізовані у зоні відчуження, у тому числі у спеціально обладнаних пунктах захоронення "Комплексний" та "Підлісний", у техногенному шарі території об'єкта "Укриття" та промислового майданчика Чорнобильської АЕС;

розробити концепцію створення центрального геологічного сховища РАВ;

розробити нормативно-правову базу розміщення РАВ у глибинних геологічних формаціях, спорудження, експлуатації та виведення з експлуатації окремих об'єктів центрального геологічного сховища РАВ;

провести комплексні еколого-геологічні дослідження з вибору місця спорудження центрального геологічного сховища РАВ з обґрунтуванням альтернативних стратегічних і принципових технологічних рішень щодо перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему і поводження з РАВ і паливовмісними матеріалами об'єкта "Укриття";

провести комплекс науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з розроблення технологій та технічного забезпечення спорудження центрального геологічного сховища РАВ;

провести комплекс досліджень з вибору перспективних ділянок для спорудження центрального геологічного сховища РАВ;

розробити та провести комплексну державну експертизу проекту центрального геологічного сховища РАВ;

спорудити і ввести в експлуатацію центральне геологічне сховище РАВ.

Для утворення центрального геологічного сховища РАВ передбачається здійснити такі заходи:

Розроблення концепції збереження РАВ у глибоких геологічних формаціях.

Розроблення нормативно-правової бази щодо поводження з РАВ, які підлягають розміщенню у глибинних геологічних формаціях, та спорудження і введення в експлуатацію центрального геологічного сховища РАВ.

Розроблення концепції створення центрального геологічного сховища РАВ.

Виконання робіт з вибору районів та глибинних геологічних формацій, найперспективніших для спорудження центрального геологічного сховища РАВ у зоні відчуження на основі комплексу пошукових робіт і вивчення глибинної геологічної будови території цієї зони.

Розроблення технологій та технічних рішень щодо поводження з РАВ, які підлягають розміщенню у глибинних геологічних формаціях, та спорудження центрального геологічного сховища РАВ.

В Україні розробляється система нормативно-правових актів, що регулюють поводження з РАВ на всіх його етапах.

Конституція України, закони України, міжнародні договори, учасницею яких є Україна, встановлюють правові засади для організації та впровадження єдиної державної системи поводження з РАВ.

Нормативно-правові акти з ядерної та радіаційної безпеки, що затверджуються органами державного регулювання безпеки у сфері поводження з РАВ відповідно до їх компетенції, встановлюють норми, критерії, вимоги і умови забезпечення безпеки під час поводження з РАВ.

Державні та відомчі стандарти, відомчі нормативно-правові акти, які згідно із законодавством розробляють та затверджують органи державного управління у сфері поводження з РАВ, визначають організаційні та нормативно-технічні вимоги з метою забезпечення виконання вимог законодавства із зазначених питань.

У 2002-2005 роках передбачається здійснити такі заходи:

Проведення аналізу достатності та повноти наявної нормативно-правової бази у сфері поводження з РАВ.

Розроблення нормативно-правових актів, у яких визначити вимоги до:

поводження з РАВ до моменту передачі їх на захоронення державним міжобласним спеціалізованим комбінатам об'єднання "Радон";

оцінки безпеки зберігання та захоронення РАВ;

поводження з РАВ на підприємствах уранодобувної та переробної промисловості;

захоронення РАВ у глибинних геологічних формаціях (до 2004 року).

Розроблення санітарно-гігієнічних регламентів щодо поводження з РАВ.

Розроблення санітарних правил з радіаційної безпеки під час виконання робіт на об'єкті "Укриття".

Розроблення галузевих нормативних документів щодо поводження з РАВ.

В Україні продовжується робота з впровадження системи централізованого обліку та контролю за переміщенням РАВ, обов'язкової для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які використовують у своїй діяльності радіоактивні речовини, прилади і устаткування, що містять джерела іонізуючого випромінювання, провадять діяльність щодо переробки, зберігання та/або захоронення РАВ, регламентні роботи із забезпечення безпеки на виведених з експлуатації або законсервованих об'єктах, призначених для поводження з РАВ.

Державна система обліку та контролю за переміщенням РАВ складається з Державного реєстру РАВ та Державного кадастру сховищ і місць тимчасового зберігання РАВ.

Для своєчасного внесення змін до Державного реєстру РАВ і Державного кадастру сховищ і місць тимчасового зберігання РАВ необхідно регулярно проводити державну інвентаризацію РАВ, сховищ і місць їх тимчасового зберігання на території підприємств, установ та організацій, внаслідок діяльності яких вони утворюються.

Для організації державної системи обліку РАВ передбачається здійснити такі заходи:

Технічне дооснащення, удосконалення програмного забезпечення та актуалізація комп'ютерних баз даних Державного реєстру РАВ та Державного кадастру сховищ і місць зберігання РАВ.

Удосконалення державної системи обліку та контролю за переміщенням РАВ.

Фінансування за рахунок коштів державного бюджету.

Перегляд і введення в дію нормативно-правового акта "Порядок проведення державної інвентаризації радіоактивних відходів".

Проведення другої інвентаризації РАВ.

Державна система поводження з РАВ є складовою частиною загального комплексу природоохоронних заходів. Функціонування цієї системи, що передбачає скорочення термінів тимчасового зберігання РАВ у місцях Їх утворення, інтенсифікацію переробки РАВ та зосередження їх у централізованих сховищах для зберігання та/або захоронення, дасть змогу поліпшити рівень екологічної безпеки, виключити можливість радіоактивного забруднення довкілля та його негативного впливу на здоров'я населення.

Для підвищення радіаційної безпеки та зниження ризику під час поводження з РАВ необхідно розробити, впровадити та забезпечити функціонування системи якості у сфері поводження з РАВ.

З цією метою передбачається здійснити такі заходи:

Забезпечення обмеження забруднення навколишнього природного середовища і опромінення персоналу та населення під час поводження з РАВ.

Розроблення методики, виготовлення та впровадження обладнання для контролю за забрудненням ґрунтових вод шкідливими речовинами в місцях розміщення об'єктів, призначених для поводження з РАВ.

Розроблення планів аварійної готовності, забезпечення відповідними технічними засобами та навчання персоналу для реагування у разі радіаційної аварії на об'єктах, призначених для поводження з РАВ.

Розроблення, впровадження та забезпечення функціонування системи якості у сфері поводження з РАВ.

Створення та забезпечення функціонування системи фізичного захисту радіоактивних відходів на підприємствах об'єднання "Радон".

Питання кадрового забезпечення у сфері поводження з РАВ повинні вирішуватися шляхом проведення цільової безперервної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів усіх рівнів. З цією метою необхідно перепрофілювати ряд факультетів вищих навчальних закладів.

Підвищення кваліфікації спеціалістів передбачає індивідуальне навчання як в Україні, так і за її межами, організацію і функціонування системи перевірки знань спеціалістів і керівних працівників підприємств, установ та організацій відповідних галузей. З цією метою планується утворення навчально-методичних центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу на базі центральних органів виконавчої влади і підприємств, які провадять діяльність у сфері поводження з РАВ.

З метою підготовки кадрів та провадження інформаційно-просвітницької діяльності у сфері поводження з РАВ передбачається здійснити такі заходи:

Розроблення довготермінової програми підготовки і підвищення кваліфікації спеціалістів у сфері поводження з РАВ.

Забезпечення організації діяльності навчально-методичних центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу на базі провідних підприємств та навчальних закладів із залученням учених і висококваліфікованих спеціалістів.

Забезпечення діяльності системи інформування населення про радіоекологічні ситуації в районах функціонування підприємств, які провадять діяльність у сфері поводження з РАВ, та про стан розв'язання проблем поводження з РАВ, які утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Міжнародне співробітництво у сфері поводження з РАВ, що здійснюється відповідно до законодавства України, норм міжнародного права і на основі взаємодопомоги та широкого обміну досвідом з іншими державами, міжнародними організаціями та науково-виробничими установами, які працюють у сфері поводження з РАВ, спрямовується на забезпечення:

виконання спільних програм науково-дослідних робіт з підвищення безпеки під час поводження з РАВ;

використання міжнародного досвіду для створення ефективної національної системи поводження з РАВ;

проведення моніторингу національних і міжнародних проектів у сфері поводження з РАВ;

експорту та імпорту технологій у сфері поводження з РАВ;

оповіщення населення у разі виникнення радіаційної аварії, яка може призвести до транскордонного перенесення радіоактивних речовин, що можуть зумовити додаткове техногенне опромінення населення;

надання допомоги у ліквідації наслідків радіаційної аварії.

З метою налагодження та зміцнення міжнародного співробітництва у сфері поводження з РАВ передбачається здійснити такі заходи:

Створення бази даних про національні стандарти, технології поводження з РАВ, системи моніторингу та охорони довкілля країн, підприємства яких провадять діяльність у сфері поводження з РАВ, та аналіз їх відповідності з національною нормативно-правовою базою.

Реалізація програми співробітництва у сфері поводження з РАВ за програмами TACIS, за планом ПЗЗ (SIP) щодо перетворення об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему.

Участь спеціалістів України у виконанні програми "Міжнародна кооперація в ядерному розвитку".

Підготовка і підвищення кваліфікації фахівців за програмами МАГАТЕ та інших організацій, обмін досвідом із зарубіжними фірмами.

Підготовка національної доповіді про виконання Україною зобов'язань, що випливають з Об'єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та безпеку поводження з радіоактивними відходами.

Участь у програмах технічного співробітництва з МАГАТЕ, ЄС, а також США та іншими країнами з розвинутими технологіями використання ядерної енергії.

Проведення моніторингу міжнародних проектів у сфері поводження з РАВ.

Джерелами фінансування Програми є:

кошти державного бюджету, що передбачатимуться для МНС, Мінпаливенерго, МОЗ, Держатомрегулювання та інших розпорядників бюджетних коштів на відповідний рік, а також відповідні кошти місцевих бюджетів;

кошти підприємств - виробників РАВ та підприємств, діяльність яких пов'язана з поводженням з РАВ;

кошти міжнародної допомоги (обсяги коштів міжнародної допомоги визначаються згідно з кошторисами проектів (договорів), що реалізуються за програмами багатостороннього (двостороннього) співробітництва між Україною та іншими країнами, а також міжнародними організаціями);

інші джерела фінансування, не заборонені законодавством.

__________

Примітка.

Обсяги робіт, що виконуються за рахунок коштів державного бюджету, щорічно уточнюються виходячи з можливостей Державного бюджету України на відповідний рік.

1. Державний реєстр радіоактивних відходів (далі - реєстр РАВ) є одним з елементів єдиної державної системи обліку та інвентаризації радіоактивних відходів і являє собою послідовний поточний запис актів спеціальної форми про утворення, фізико-хімічний склад, обсяги, властивості, а також перевезення, зберігання та захоронення радіоактивних відходів.

2. Створення і організація ведення реєстру РАВ покладається на ДАЗВ.

3. Ведення реєстру здійснює Головний інформаційно-аналітичний центр державної системи обліку РАВ на базі Державної корпорації "Українське державне об'єднання "Радон", до якого надходить інформація з регіональних центрів обліку РАВ. Регіональні центри діють на базі міжобласних спецкомбінатів об'єднання "Радон" та Державного спеціалізованого підприємства "Централізоване підприємство з поводження з радіоактивними відходами".

4. Реєстр РАВ ведеться на основі заповнених виробниками РАВ облікових карток (зразок додається), які щоквартально надсилаються ними до регіональних центрів обліку РАВ.

5. Інформація реєстру РАВ надається на безоплатній основі.

6. Надання інформації об'єднанням громадян, засобам масової інформації здійснюється в установленому законодавством порядку.

7. З питань ведення реєстру РАВ Державна корпорація "Українське державне об'єднання "Радон" щороку складає звіт, який не пізніше 28 лютого наступного за звітним року подається до Держатомрегулювання та МОЗ.

8. Особи, які порушують порядок ведення реєстру РАВ (необгрунтована відмова від надання інформації або надання недостовірної інформації, несвоєчасне надання або приховування інформації, порушення порядку зберігання інформації, навмисне знищення інформації), можуть бути притягнуті до відповідальності згідно із законодавством України про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку.

9. За своєчасне внесення змін до реєстру відповідають керівники підприємств, установ та організацій - виробників РАВ.

Керівник Державної корпорації "Українське державне об'єднання "Радон" несе відповідальність за збереження та повноту бази даних реєстру РАВ та своєчасне внесення змін до нього.

1. Державний кадастр сховищ та місць тимчасового зберігання радіоактивних відходів (далі - кадастр) - це зведення систематизованих відомостей про об'єкти, призначені для зберігання чи захоронення радіоактивних відходів (далі - РАВ) у єдину інформаційну експертну систему даних про місцезнаходження, кількісну та якісну характеристику сховищ РАВ.

2. Кадастр ведеться з метою забезпечення оперативного контролю за місцезнаходженням і переміщенням РАВ, умовами їх зберігання і захоронення, використанням наявних потужностей із зберігання РАВ.

3. Створення і організація ведення кадастру покладаються на ДАЗВ.

4. Ведення кадастру здійснює Головний інформаційно-аналітичний центр державної системи обліку та інвентаризації РАВ на базі Державної корпорації "Українське державне об'єднання "Радон", до якого надходить інформація з регіональних центрів обліку РАВ. Регіональні центри діють на базі міжобласних спецкомбінатів об'єднання "Радон" та Державного спеціалізованого підприємства "Централізоване підприємство з поводження з радіоактивними відходами".

5. Кадастр ведеться на основі заповнених власниками сховищ РАВ реєстраційних карток (зразок додається), що надсилаються ними до регіональних центрів обліку РАВ.

Для заповнення реєстраційних карток, а також їх подальшого поповнення і оновлення використовуються дані єдиної державної системи обліку та інвентаризації РАВ.

Зміни і доповнення до реєстраційних карток вносяться систематично в міру надходження нових та із збереженням первинних даних.

6. З питань ведення кадастру сховищ та місць тимчасового зберігання радіоактивних відходів Державна корпорація "Українське державне об'єднання "Радон" щороку складає звіт, який не пізніше 28 лютого наступного за звітним року подається до Держатомрегулювання та МОЗ.

7. Документація кадастру підлягає безстроковому зберіганню.

8. Керівник Державної корпорації "Українське державне об'єднання "Радон" несе відповідальність за збереження та повноту даних державного кадастру сховищ радіоактивних відходів.