Деякі питання поводження з радіоактивними відходами

На виконання Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами" Кабінет Міністрів України

1. Установити, що управління у сфері поводження з радіоактивними відходами здійснює Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

2. Затвердити Державну програму поводження з радіоактивними відходами на 1996 - 2000 роки та до 2005 року, Положення про державний реєстр радіоактивних відходів і Положення про державний кадастр сховищ та місць тимчасового зберігання радіоактивних відходів (додаються).

Вступ

Загальні положення

Нормативно-правова база поводження з радіоактивними відходами

Державна система обліку та інвентаризації радіоактивних відходів

Поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи

Поводження з радіоактивними відходами на атомних електростанціях

Поводження з радіоактивними відходами на підприємствах Українського державного об'єднання "Радон"

Поводження з радіоактивними відходами на підприємствах уранодобувної та переробної промисловості

Поводження з відпрацьованим ядерним паливом

Система централізованого зберігання радіоактивних відходів

Підготовка кадрів та інформаційно-просвітницькі заходи

Міжнародне співробітництво

Економічне забезпечення реалізації Програми

Державну програму поводження з радіоактивними відходами (далі - Програма) розроблену відповідно до вимог Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами", прийнятого Верховною Радою України 30 червня 1995 року.

Метою Програми є забезпечення реалізації державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами (далі - РАВ).

Головні напрями державної політики у сфері поводження з РАВ:

створення і функціонування єдиної державної системи обліку та інвентаризації РАВ;

розробка і впровадження спеціального механізму фінансування витрат на поводження з РАВ;

створення сховищ для будь-яких РАВ;

реконструкція і технічне переоснащення існуючих об'єктів, призначених для поводження з РАВ;

науково-технічне забезпечення у сфері поводження з РАВ;

розробка та впровадження спеціального устаткування, обладнання, контейнерів, транспортних засобів тощо.

Відповідно до основних вимог поводження з РАВ Програма складається з окремих розділів, у кожному з яких виділено перелік першочергових заходів.

Відповідальність за виконання Програми покладається на окремі міністерства і відомства, визначені як головні з тих чи інших розділів. Загальну координацію реалізації Програми здійснює МНС.

Щорічно за підсумками року відповідні міністерства і відомства подають МНС звіт про підсумки виконання Програми. МНС узагальнює їх та подає остаточний звіт Кабінетові Міністрів України.

Програма підлягає корегуванню і затвердженню Кабінетом Міністрів України кожні три роки.

Радіоактивні відходи утворюються на будь-якому етапі поводження з ними та використання ядерних технологій: під час видобування і переробки уранових руд, у процесі експлуатації АЕС, під час виготовлення ядерного палива для АЕС, застосування радіоізотопних приладів у медицині, промисловості, наукових установах тощо.

На сьогоднішній день для знешкодження РАВ застосовується метод витримки їх в умовах ізоляції до повного розпаду радіонуклідів. Зберігання та захоронення радіоактивних відходів здійснюється у спеціально призначених для цього сховищах РАВ.

При цьому довгоживучі радіоактивні речовини, крім РАВ уранової промисловості, підлягають захороненню лише в твердому стані, у стабільних геологічних формаціях, з обов'язковим переведенням їх у вибухо-, пожежо-, ядернобезпечну форму, що гарантує локалізацію відходів у межах гірничого відводу.

Захоронення короткоживучих радіоактивних речовин у твердому стані може здійснюватись у приповерхневих і поверхневих сховищах радіоактивних відходів.

Відпрацьоване ядерне паливо, що не підлягає переробці, після відповідної витримки зберігається у спеціальних сховищах відпрацьованого ядерного палива, забезпечених багатобар'єрною системою ізоляції та захисту, і обладнаних технічними засобами вилучення палива із цього сховища.

Протягом усього часу зберігання або захоронення будь-яких радіоактивних відходів повинен регулярно здійснюватися контроль за їх станом, радіаційною обстановкою у сховищах радіоактивних відходів і навколишньому природному середовищі.

Для цього Програмою передбачено:

створення єдиного центру переробки та захоронення низько- і середньоактивних відходів, що містять короткоживучі радіонукліди, на базі комплексу "Вектор", який будується в зоні відчуження Чорнобильської АЕС;

збирання, переробка усіх інших відходів, що містять довгоживучі радіонукліди, та зберігання їх у спеціальних контейнерах протягом 30-50 років;

розробка проектів та будівництво сховищ для відпрацьованого палива і високоактивних довгоживучих відходів.

Для створення таких сховищ необхідно здійснити великий обсяг геолого-пошукових робіт, провести модельні та натурні дослідження, розробити і затвердити у відповідних органах регулювання наукові, технічні, екологічні та економічні обгрунтування. Остаточне рішення щодо розміщення та будівництва таких об'єктів приймає Верховна Рада України або Кабінет Міністрів України згідно із законодавством.

Збирання та надійне захоронення РАВ є надзвичайно важливим природоохоронним заходом. Тому пов'язані з ними роботи мають забезпечуватися надійним, обгрунтованим фінансуванням. Для цього буде створено спеціальний Державний фонд поводження з радіоактивними відходами, кошти до якого будуть надходити переважно від юридичних та фізичних осіб, внаслідок діяльності яких утворюються такі відходи.

Відповідальність за ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС взяла на себе держава. Тому фінансування всіх робіт, пов'язаних з перетворенням об'єкта "Укриття" в екологічно безпечну систему і поводженням з РАВ чорнобильського походження, передбачено здійснювати за рахунок Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення.

З моменту набуття незалежності і до цього часу в Україні діють нормативні документи колишнього СРСР, які визначають порядок і правила поводження з РАВ. Однак, нині в Україні вже розробляється власна нормативно-правова двохрівнева система документів, що стосується усіх аспектів поводження з РАВ.

Верхній рівень - це закони України, а також укази і розпорядження Президента України та постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України. На цей час уже прийнято Закони:

"Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку";

"Про поводження з радіоактивними відходами";

"Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення";

Постановою Кабінету Міністрів України затверджено Положення про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності, у тому числі і на поводження з радіоактивними відходами.

Розробляється проект Закону України "Про радіаційний захист населення".

Нижній рівень - це документи у вигляді норм, правил, положень, вимог тощо, які грунтуються на законах і встановлюють конкретний порядок дій під час впровадження окремих видів діяльності.

В основу переліку нормативних документів нижнього рівня покладено рекомендації МАГАТЕ, МКРЗ та інших авторитетних міжнародних організацій. Вже розпочалася робота з їх розробки (перелік пріоритетних заходів щодо створення нормативно-правової бази додається).

До 2000 року розробку нормативно-правової бази, що регламентує відносини у сфері провадження діяльності з РАВ, має бути завершено. На основі аналізу її функціонування, структурний та якісний склад документів удосконалюватиметься на основі реалізації Програми до 2005 року.

Відповідальний за координацію заходів розділу - Мінекобезпеки.

Державна система обліку та інвентаризації РАВ створюється згідно з вимогами Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами".

Вона складається з таких двох головних елементів:

державного реєстру РАВ і державного кадастру сховищ та місць тимчасового зберігання РАВ.

Для забезпечення постійного оновлення та своєчасного внесення змін до реєстру і кадастру необхідно здійснювати регулярну державну інвентаризацію РАВ і сховищ та місць тимчасового їх зберігання, включаючи сховища для зберігання РАВ на території виробників відходів.

Створення та організація ведення реєстру і кадастру покладаються на МНС.

Державний кадастр сховищ та місць тимчасового зберігання РАВ - це систематизований банк даних про місцезнаходження, кількісні та якісні характеристики сховищ РАВ, умови зберігання і захоронення РАВ, їх контроль і моніторинг.

Державна система обліку та інвентаризації РАВ функціонує у вигляді комп'ютерної інформаційно-аналітичної мережі з головним центром на базі Українського державного об'єднання "Радон", і регіональних центрів обліку РАВ на базі міжобласних спецкомбінатів об'єднання "Радон": Київського, Харківського, Одеського, Львівського, Дніпропетровського і Донецького та спецпідприємства "Комплекс" НВО "Прип'ять" у зоні відчуження.

Об'єктами утворення та місцями зосередження РАВ у зоні відчуження є:

об'єкт "Укриття";

Чорнобильська АЕС;

спеціально обладнані пункти захоронення радіоактивних відходів;

пункти тимчасової локалізації радіоактивних відходів (далі - ПТЛРВ);

пункти спецобробки транспортних засобів;

виробництво, пов'язане з дезактивацією обладнання, матеріалів тощо.

Специфіка відходів у зоні відчуження зумовлена великою кількістю та різноманітністю відходів, їх складом, активністю і наявністю у відходах альфа-випромінювачів.

Стратегічним завданням щодо поводження з РАВ у зоні відчуження є мінімізація шкідливого впливу об'єктів з РАВ на навколишнє середовище з приведенням їх у майбутньому в екологічно безпечний стан.

Ця завдання реалізується шляхом:

розроблення схеми поводження з радіоактивними відходами;

вилучення високоактивних відходів з об'єкта "Укриття" та ПТЛРВ, шляхом розподілу на ядернонебезпечні і ядернобезпечні;

забезпечення контрольованого зберігання контейнерів з високоактивними відходами у сховищах поверхневого типу, оснащених системами перевантаження, контролю безпеки.

тимчасового зберігання відпрацьованого ядерного палива ЧАЕС у сховищі відпрацьованого ядерного палива (СВЯП) та СВЯП-2 ЧАЕС, будівництво якого передбачається Програмою робіт щодо зняття з експлуатації ЧАЕС.

Для реалізації програми поводження з високоактивними відходами у зоні відчуження повинні бути створені:

додаткове сховище високоактивного ядерного палива (ВЯП) енергоблоків ЧАЕС;

комплекс сортування та контейнеризації високоактивних відходів (ВАВ), що вилучаються під час виведення ЧАЕС з експлуатації та переведенню об'єкта "Укриття" в екологічно безпечний стан;

сховище для тимчасового зберігання кондиціонованих ВАВ;

технічні засоби дистанційного вилучення ВАВ з об'єкта "Укриття" та ПЗРВ і приладного контролю матеріалів, що розподіляються.

Для збирання, сортування, переробки, зберігання та захоронення низько- і середньоактивних відходів зони відчуження, у тому числі об`єкта "Укриття", планується проектування та спорудження комплексу "Вектор".

Низько- і середньоактивні відходи поділяються за категоріями на такі, що переробляються, і такі, що не підлягають переробці.

Відходи, що не переробляються, направляються до сховищ приповерхневого типу, обладнаних системами перевантаження та контролю.

Відходи, що переробляються, в транспортно-пакувальних комплектах надходять на технологічні лінії спалювання, пресування, переплавлення та цементування.

Контейнери з переробленими відходами повинні розміщуватися у сховищах поверхневого типу, обладнаних системами перевантаження, дренажного водовідведення, датчиками контролю за станом відходів.

Для прийняття обгрунтованих рішень, щодо подальшої стабілізації або перезахоронення відходів, що знаходяться в ПТЛРВ, повинен здійснюватися радіологічний моніторинг.

Відповідальний за реалізацію заходів розділу - МНС.

Основний обсяг РАВ АЕС становлять відходи I і II груп та високоактивні відходи (ВАВ), які підлягають переробці методом упарювання з отриманням кубового залишку. Частина рідких відходів підлягає зберіганню у спеціальних ємностях. ВАВ АЕС поки що в Україні не переробляються, а надходять до спеціальних сховищ для тривалого зберігання.

Система поводження з РАВ АЕС складається з:

Центрального підприємства АЕС з переробки та тимчасового зберігання РАВ (ЦППРВ);

мережі підприємств із збирання та попереднього кондиціонуванню РАВ;

уніфікованого транспортно-контейнерного комплексу;

обліку, оперативного зв'язку та радіаційного контролю.

Базовим елементом системи поводження з РАВ є ЦППРВ, де використовуються найбільш складні технології переробки РАВ. На АЕС застосовуються прості технології підготовки РАВ до транспортування: сортування та компактування ТРВ, переробка РРВ на установках глибокого упарювання до одержання сольового плаву.

Технологічна оснащеність ЦППРВ повинна забезпечувати вимоги поводження з РАВ, що виникають не лише в процесі, а й під час виведення АЕС з експлуатації.

Місце спорудження ЦППРВ буде визначено після проведення необхідних досліджень, комплексу пошукових робіт та узгодження у встановленому чинним законодавством порядку.

На території України є більше п'яти тисяч установ та організацій, що використовують радіоактивні речовини та джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ). В них налічується близько 105000 одиниць радіоактивних приладів, понад 550 гамма-дослідницьких одиниць обладнання. Медичними закладами експлуатується близько 80 гамма-терапевтичних установок. Середньорічна активність радіоактивних речовин, що використовуються в Україні, приблизно 320 000 кюрі у відкритому вигляді та 900 кг-екв. радію - в закритому вигляді.

Виконання робіт, пов'язаних із збиранням, транспортуванням та захороненням низько- і середньоактивних твердих та рідких відходів і відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання з усіх підприємств, установ та організацій (крім АЕС), здійснюється Державним об'єднанням "Радон", у складі якого діють шість міжобласних спеціалізованих комбінатів (МСК): Київський, Харківський Одеський, Львівський, Дніпропетровський і Донецький.

Обстеження МСК об'єднання "Радон"' показало, що технічне оснащення сховищ РАВ та станцій дезактивації (СД) не відповідає сучасним вимогам, немає технологічного устаткування для переробки РАВ.

Певні труднощі, що мають місце в роботі сховищ, ускладнюють своєчасний прийом РАВ на зберігання. Це призводить до накопичення РАВ на території підприємств-виробників РАВ, що за відсутності контролю в свою чергу призводить до несанкціонованого їх використання, втрат, навіть розкрадання і внаслідок - до радіаційних аварій. Таким чином, проблема надійного функціонування підприємств об'єднання "Радон" (зокрема з технічної точки зору) набула виняткового значення.

Основною метою поводження з РАВ на підприємствах об'єднання "Радон" є: забезпечення збирання та зберігання РАВ, зведення до мінімуму ймовірності негативного впливу захоронених РАВ та тих, що тимчасово зберігаються, на навколишнє середовище, підвищення ефективності та якості виробничої діяльності спецкомбінатів, включаючи забезпечення радіаційної безпеки під час проведення робіт.

Для досягнення цієї мети необхідно:

здійснити реконструкцію та технічне переоснащення існуючих станцій дезактивації і місць захоронення РАВ;

перепрофілювати місця захоронення на пункти тимчасового зберігання РАВ у контейнерах з подальшим їх захороненням у центральному сховищі;

розробити технології тимчасового зберігання РАВ і технології повторного використання ДІВ;

виготовити дослідну партію, контейнерів, провести досліди, одержати сертифікати на параметричний ряд контейнерів;

розробити конструкторську документацію та виготовити технологічне устаткування для тимчасового зберігання РАВ (отвердження, металізація тощо), засоби спецтранспорту, пересувний комплекс "гарячої" лабораторії, стаціонарні "гарячі" камери;

розробити і впровадити системи моніторингу на території ПЗРВ і СД з оцінкою їх впливу на навколишнє середовище;

розробити, забезпечити поставку обладнання, необхідного для здійснення моніторингу.

Особливістю уранодобувної і переробної промисловості є наявність значних фізичних обсягів відходів - порожніх порід та забалансових руд, "хвостів" збагачувальних фабрик і гідрометалургійних заводів, які через наявність у них радію-226, торію-230 та залишкового урану з його довгоживучими ізотопами є екологічно найбільш небезпечними.

За цих умов важливого значення набуває обгрунтування та технічне втілення ідеї створення екологічно чистого виробництва на основі безвідходної технології. Для цього необхідно грунтовно перебудувати ряд процесів, розробити нові нетрадиційні технічні рішення на основі сучасних досягнень науково-технічного прогресу.

Головним стратегічним напрямом технічної політики в розвитку уранодобувної і переробної промисловості є скорочення обсягів РАВ. Ця стратегія реалізуватиметься на основі таких принципів:

максимально можливі концентрації гірничих робіт;

видобування уранових руд лише підземним способом;

зниження ступеня розводження (розбавлення) руд;

використання гірничих виробок для складування (зберігання) РАВ та некондиційних руд, зважаючи на можливість їх переробки в майбутньому;

застосування замкнутих технологічних циклів на виробництвах, де утворення РАВ є неминучим наслідком впровадження технологій.

Результатами досліджень та промислових випробувань на уранових рудниках України доведено можливість закладання у вироблені порожнини практично всіх відходів гірничодобувних, переробних і супровідних виробництв: порожніх порід, "хвостів" радіометричного збагачення, вилуговування і гідрометалургійної переробки, попелу та шлаків ТЕЦ, шахтних та стічних вод ТЕЦ і котелень.

Щодо накопичених твердих відходів уранодобувної та переробної промисловості слід провести інвентаризацію місць зберігання РАВ, на підставі якої розробити технічні рішення щодо утилізації або ізоляції відходів. При цьому необхідно формувати пріоритетні напрями з урахуванням не лише радіаційних, а й соціальних факторів, і насамперед - розв'язання проблем з РАВ у населених районах, потім - у районах можливої нової забудови і, нарешті, з тими відходами, що становлять радіаційну небезпеку і водночас мають певну господарську цінність.

Україні в спадок перейшла Програма виконання першочергових робіт щодо реабілітації забруднених радіоактивними і токсичними речовинами територій підприємств колишнього Мінатоменергопрому (Мінсередмашу) СРСР. Внаслідок здійснення передбачених нею реабілітаційних і рекультиваційних робіт на підприємствах уранодобувної промисловості України у безпечний радіаційно-екологічний стан буде приведено територію загальною площею понад 1.5 тис. гектарів (за СхідГЗК - 930 гектарів, за ВО "Придніпровський хімзавод" - 600 гектарів). Разом з цим буде локалізовано активність більш як 150 тис. Кі.

Внаслідок роботи атомних електростанцій в Україні утворилось більш як 3 тис. тонн (з вмістом урану) відпрацьованого ядерного палива (далі- ВЯП). Національною енергетичною програмою на період до 2010 року передбачається збільшення виробництва електроенергії на АЕС, що призведе до значного зростання кількості ВЯП. Це зростання зумовлене введенням в експлуатацію нових АЕС, а саме - шостого блока на Запорізькій АЕС, другого блока на Хмельницькій АЕС (у 1997 р) і четвертого блока на Рівненській АЕС (у 1997 році).

Програмою поводження з ВЯП АЕС України на період до 2005 року передбачено інженерно-технічні заходи щодо забезпечення безпечного зберігання ВЯП на АЕС в ущільненій компановці з одночасною реалізацією заходів проміжного зберігання палива на основі технології його сухого зберігання (в бетонних баштах або в металевих контейнерах, можливо, в модульних об'єктах типу "CASCAD") на майданчиках АЕС і проведення дослідних робіт з метою відшукання прийнятних для захоронення ВЯП геологічних формацій.

Запланованими заходами поводження з ВЯП передбачається:

заміна стелажів басейна-барбатера АЕС для ущільненого зберігання палива;

проектування та будівництво сухих сховищ ВЯП на майданчиках АЕС і закупівля обладнання для впровадження технології сухого зберігання;

пошук придатних геологічних формацій для остаточного захоронення ВЯП.

Мета створення системи централізованого зберігання РАВ полягає в забезпеченні надійного і економічно обгрунтованого довготривалого зберігання і захоронення РАВ.

1. Зона відчуження 2. АЕС 3. Підприємства об'єднання "Радон" та об'єкти Міноборони 4. Об'єкт "Укриття" та перший, другий і третій блоки ЧАЕС (очікувані)

Переважна кількість накопичених в Україні РАВ знаходиться на зберіганні у підприємств-виробників. Одним з основних принципів екологічно безпечного поводження з РАВ є максимальне скорочення термінів їх зберігання у виробників та інтенсифікація процесів переробки РАВ з наступним переданням їх на довготривале зберігання (захоронення).

З цією метою передбачається створити таку систему зберігання (захоронення) РАВ:

1-й рівень - сховища на територіях підприємств-виробників РАВ, у тому числі:

для короткотривалого зберігання - згідно з обумовленими умовами ліцензії термінами у наукових, медичних та інших установах, організаціях, закладах, на підприємствах, а також на атомних електростанціях;

для довготривалого (від 3 до 30 років) зберігання ВАВ і ВЯП на АЕС;

для постійного зберігання (захоронення) - на територіях підприємств уранодобувної і переробної промисловості.

2-й рівень - міжобласні (регіональні) пункти збирання, переробки і тимчасового зберігання у наукових, медичних та інших установах, організаціях, закладах, на підприємствах, а також підпорядковані їм районні пункти збирання відходів дезактивації (ПЗВД).

У перспективі передбачається скорочення обсягів РАВ, що знаходяться у сховищах 1-го рівня.

У майбутньому передбачено організувати систему 3-го найвищого рівня централізованого зберігання РАВ, а саме:

створити єдиний (державний) центр переробки, зберігання і захоронення низько- і середньоактивних відходів атомних електростанцій, медичних, промислових, науково-дослідних установ, організацій, закладів та підприємств;

спорудити єдине сховище високоактивних відходів, у тому числі ВЯП.

Підготовка пропозицій про місця розміщення централізованого сховища (ЦСВВ) для геологічного типу високоактивних РАВ та прийняття рішення про його будівництво повинні здійснюватися відповідно до законодавства.

Спорудженню ЦСВВ має передувати комплекс досліджень: геолого-пошукових, інженерно-геологічних, радіогеохімічних, гідрогеологічних, власне екологічних, а також соціально-економічних досліджень. Першим етапом у спорудженні ЦСВВ буде створення дослідної підземної лабораторії-сховища ВАВ.

Питання кадрового забезпечення мають вирішуватися шляхом цільової безперервної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів усіх рівнів за договорами з відповідними підприємствами і організаціями. З метою зосередження коштів і забезпечення ефективності діяльності системи підготовки кадрів передбачено розробку міжвідомчої програми підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів, для реалізації якої необхідно створити Український навчально-методичний центр при МНС, перепрофілювати діяльність ряду факультетів і створити нові факультети та відділення у вищих навчальних закладах.

Підвищення кваліфікації спеціалістів передбачає й індивідуальне навчання як в Україні, так і за її межами, організацію і функціонування системи перевірки знань спеціалістів і керівних працівників підприємств, установ та організацій відповідних галузей. З цією метою планується створення навчально-методичних центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу на базі підприємств та відомств.

Для нормального функціонування державної системи поводження з РАВ, окремих підприємств, установ та організацій необхідно проводити широку роз'яснювальну роботу серед населення та забезпечити доступ широкої громадськості до джерел інформації, тобто створити систему інформаційного забезпечення населення щодо поводження з РАВ.

Міжнародне співробітництво у сфері поводження з РАВ здійснюється відповідно до норм міжнародного права на основі широкого обміну досвідом та взаємодопомоги з іншими державами, міжнародними організаціями та науковими установами, які працюють у сфері поводження з радіоактивними відходами.

До міжнародного співробітництва у сфері поводження з РАВ застосовуються норми міжнародних договорів, учасником яких є Україна.

Міжнародне співробітництво у сфері поводження з РАВ здійснюється шляхом:

експорту та імпорту технології в сфері поводження з РАВ;

здійснення спільних програм науково-дослідних робіт щодо підвищення безпеки під час поводження з РАВ;

використання міжнародного досвіду для створення ефективної національної системи поводження з радіоактивними відходами;

оповіщення у разі виникнення інциденту з радіоактивними відходами, який може призвести до трансграничного перенесення РАВ;

надання допомоги у ліквідації наслідків радіаційних аварій.

Економічною основою реалізації Програми є кошти спеціального Державного Фонду поводження з РАВ, що створюється відповідно до Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами".

На першому етапі реалізації Програми основними джерелами її фінансування будуть кошти:

державного бюджету (на розробку нормативів поводження з РАВ і виробничу діяльність державного об'єднання "Радон");

Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення (на поводження з РАВ чорнобильського походження об'єкта "Укриття");

АЕС (на поводження з РАВ АЕС).

Після затвердження Положення про Державний фонд поводження з РАВ передбачається, що з кожним роком частка витрат з цього Фонду підвищуватиметься, а витрати з державного бюджету зменшуватимуться.

1. Державний реєстр радіоактивних відходів (далі - реєстр РАВ) є одним з елементів єдиної державної системи обліку та інвентаризації радіоактивних відходів і являє собою послідовний поточний запис актів спеціальної форми про утворення, фізико-хімічний склад, обсяги, властивості, а також перевезення, зберігання та захоронення радіоактивних відходів.

2. Створення і організація ведення реєстру РАВ покладається на МНС.

3. Ведення реєстру здійснює Головний інформаційно-аналітичний центр державної системи обліку РАВ на базі Українського державного об'єднання "Радон", до якого надходить інформація з регіональних центрів обліку РАВ. Регіональні центри діють на базі міжобласних спецкомбінатів об'єднання "Радон" та спецпідприємства "Комплекс" НВО "Прип'ять".

4. Реєстр РАВ ведеться на основі заповнених виробниками РАВ облікових карток (зразок додається), які щоквартально надсилаються ними до регіональних центрів обліку РАВ.

5. Інформація реєстру РАВ надається в користування за плату на договірній основі.

Від плати за користування інформацією звільняються державні органи та органи місцевого самоврядування.

6. Надання інформації об'єднанням громадян, засобам масової інформації здійснюється в установленому законодавством порядку.

7. З питань ведення реєстру РАВ об'єднанням "Радон" щорічно складається звіт, який не пізніше 30 січня наступного за звітним року подається до Мінекобезпеки та МОЗ.

8. Особи, які порушують порядок ведення реєстру РАВ (необгрунтована відмова від надання інформації або надання недостовірної інформації, несвоєчасне надання або приховування інформації, порушення порядку зберігання інформації, навмисне знищення інформації), можуть бути притягнуті до відповідальності згідно із законодавством України про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку.

9. За своєчасне внесення змін до реєстру відповідають керівники підприємств, установ та організацій - виробників РАВ.

Керівник Українського державного об'єднання "Радон" несе відповідальність за збереження та повноту бази даних реєстру РАВ та своєчасне внесення змін до нього.

1. Дані про виробника РАВ:

код підприємства за ЗКПО

назва підприємства-виробника РАВ

вид діяльності, внаслідок якої утворюються РАВ

наявність ліцензії, санітарного паспорта, дати видачі та

закінчення їх дії

адреса підприємства-виробника РАВ,

номер телефону (факсу) диспетчерської служби

2. Загальна характеристика РАВ:

вид РАВ

фізичний стан РАВ

категорія активності

кількість РАВ

загальна активність РАВ (Бк)

склад нуклідів,

активність кожного нукліда (Бк)

живучість (довгоживучі, короткоживучі, тривалість існування)

Примітка:

Необхідні додаткові дані можуть подаватися в таблицях, графіках тощо.

"______" ________________ 199__ р.

1. Державний кадастр сховищ та місць тимчасового зберігання радіоактивних відходів (далі - кадастр) - це зведення систематизованих відомостей про об'єкти, призначені для зберігання чи захоронення радіоактивних відходів (далі - РАВ) у єдину інформаційну експертну систему даних про місцезнаходження, кількісну та якісну характеристику сховищ РАВ.

2. Кадастр ведеться з метою забезпечення оперативного контролю за місцезнаходженням і переміщенням РАВ, умовами їх зберігання і захоронення, використанням наявних потужностей із зберігання РАВ.

3. Створення і організація ведення кадастру покладаються на МНС.

4. Ведення кадастру здійснює Головний інформаційно-аналітичний центр державної системи обліку та інвентаризації РАВ на базі Українського державного об'єднання "Радон", до якого надходить інформація з регіональних центрів обліку РАВ. Регіональні центри діють на базі міжобласних спецкомбінатів об'єднання "Радон" та спецпідприємства "Комплекс" НВО "Прип'ять".

5. Кадастр ведеться на основі заповнених власниками сховищ РАВ реєстраційних карток (зразок додається), що надсилаються ними до регіональних центрів обліку РАВ.

Для заповнення реєстраційних карток, а також їх подальшого поповнення і оновлення використовуються дані єдиної державної системи обліку та інвентаризації РАВ.

Зміни і доповнення до реєстраційних карток вносяться систематично в міру надходження нових та із збереженням первинних даних.

6. З питань ведення кадастру об'єднанням "Радон" щорічно складається звіт, який не пізніше 30 січня наступного за звітним року подається до Мінекобезпеки та МОЗ.

7. Документація кадастру підлягає безстроковому зберіганню.

8. Керівник Українського державного об'єднання "Радон" несе відповідальність за збереження та повноту даних державного кадастру сховищ радіоактивних відходів.

1. Загальна характеристика:

назва сховища і дата занесення до кадастру

назва підприємства-власника сховища (номер ліцензії,

санітарного паспорта, дати видачі та закінчення їх дії)

місцезнаходження сховища

призначення сховища

площа, зайнята сховищем (кв. метрів)

режим експлуатації

наявність проектної документації

площа земельного відводу (кв. метрів)

2. Ресурсна характеристика:

проектна місткість сховища та його розміри

спосіб зберігання РАВ

ізоляція від навколишнього середовища

конструкція сховища

глибина сховища (метрів)

рівень грунтових вод (метрів)

технічний стан сховища

резерв місткості сховища

3. Характеристика вмісту сховища:

кількість РАВ та їх вид

сумарна активність (Бк)

склад нуклідів, активність кожного нукліда (Бк)

середньорічне надходження РАВ (тонн)

4. Екологічна характеристика:

наявність систем контролю і моніторингу радіаційної обстановки в районі розміщення сховища потужність дози випромінювання на поверхні сховища

5. Плановий термін заповнення сховища

6. Плановий термін зберігання РАВ (з обслуговуванням сховища або контролем за могильником)

Примітка:

Необхідні додаткові дані можуть подаватися в таблицях, графіках тощо.