Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів

Відповідно до статті 17 Кодексу України про надра Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Положення про порядок надання гірничих відводів, що додається.

1. Це Положення встановлює порядок надання гірничих відводів (частини надр) користувачам на території України для розробки родовищ корисних копалин, а також будівництва і експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні.

2. Дія цього Положення поширюється на всіх користувачів надр, в тому числі на інвесторів, з якими в установленому законом порядку укладено угоду про розподіл продукції.

3. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу за формою додатка № 1.

Користування надрами без надання гірничого відводу здійснюється у випадках, передбачених Кодексом України про надра.

4. Гірничі відводи можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, іноземним юридичним особам, об'єднанням юридичних осіб, створеним в Україні чи за її межами (далі - підприємства), а також громадянам України, іноземцям та особам без громадянства (далі - громадяни) лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об'єкта чи підземної споруди, не пов'язаної з видобуванням корисних копалин.

5. Для новостворених підприємств гірничі відводи повинні оформлятися до початку будівництва гірничодобувного об'єкта чи підземної споруди, не пов'язаної з видобуванням корисних копалин.

6. Надання додаткових гірничих відводів до існуючого гірничого відводу оформляється як новий відвід у порядку, встановленому цим Положенням.

7. Надра в межах гірничого відводу повинні використовуватися відповідно до цілей, для яких їх було надано.

Підприємство з видобування корисних копалин, яке передбачає використовувати відпрацьовані гірничі виробки або надра для будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, зобов'язане до початку таких робіт, незалежно від наявності у нього гірничого відводу на розробку родовища корисних копалин, одержати гірничий відвід відповідно до мети його використання.

8. Надання гірничого відводу для будівництва підземної споруди на площі залягання корисних копалин або в товщі порід, раніше підробленій гірничими виробками, здійснюється за наявності відповідного дозволу на забудову площі залягання корисних копалин, одержаного в установленому порядку.

9. Передача наданого гірничого відводу повністю або частково іншому підприємству або громадянину забороняється.

У разі зміни користувача надр, реорганізації підприємства або продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами без зміни меж об’єкта надрокористування переоформляються акт про надання гірничого відводу та надпис на копії топографічного плану поверхні. Для цього суб’єкт звернення подає органу, що надає гірничий відвід, заяву на одержання гірничого відводу із зазначенням номера спеціального дозволу на користування надрами та два екземпляри викопіювання з топографічного плану поверхні, оформленого відповідно до вимог пункту 5 додатка № 2.

Рішення стосовно переоформлення гірничого відводу приймається протягом 15 днів з дати отримання зазначених документів.

10. Гірничі відводи під територією, де розміщені будівлі, споруди, населені пункти, джерела водопостачання, водоймища, об'єкти природно-заповідного фонду, пам'ятки історії, культури та мистецтва, об'єкти спеціального й іншого призначення, надаються за згодою відповідних місцевих рад та органів виконавчої влади.

11. Земельні ділянки для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, якщо інше не передбачено актами законодавства, виділяються після надання гірничого відводу в порядку, передбаченому чинним земельним законодавством.

12. Гірничий відвід на розробку родовищ корисних копалин надається з урахуванням меж об'єкта надрокористування, визначених у спеціальному дозволі на користування надрами, та з дотриманням вимог пункту 18 цього Положення.

На розробку великих родовищ корисних копалин гірничі відводи можуть бути надані двом або кільком підприємствам чи громадянам.

На розробку родовищ різних видів корисних копалин, які залягають на одній території, гірничі відводи надаються окремо для розробки кожного родовища.

Дозволяється зміна меж між суміжними гірничодобувними об’єктами, які належать одному і тому самому користувачу надр, що здійснює розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, за відповідним проектом, погодженим з територіальним органом Держпраці та затвердженим Держпраці. Рішення стосовно погодження та/або затвердження такого проекту приймається відповідним органом протягом 21 дня.

Послідовність відпрацювання родовищ або їх частин та взаємоув'язування гірничих робіт у зазначених випадках повинні забезпечувати найповніше, комплексне та економічно доцільне вилучення із надр розвіданих запасів корисних копалин і виконання вимог щодо охорони надр і навколишнього природного середовища.

13. Гірничий відвід на розробку родовища корисних копалин або його частини надається за умови, що запаси корисних копалин родовища та компонентів у них пройшли експертизу і одержали оцінку Державної комісії по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ).

14. Надання гірничих відводів у межах родовищ корисних копалин, які розробляються за нетрадиційними технологіями (підземна газифікація вугілля, підземна виплавка сірки, підземне вилуговування солей тощо), для ведення гірничих робіт відкритим та підземним способом, а також для застосування нетрадиційних технологій дозволяється лише за наявності спеціальних проектних проробок і експертного висновку щодо безпечності гірничих робіт у районі ділянок, де застосовуються нетрадиційні технології, та відсутності шкідливого впливу цих технологій на сусідні родовища.

15. Для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, гірничий відвід надається тільки в частині надр, геологічна будова, гідротехнічні та гідрогеологічні умови якої детально вивчені, а використання її для зазначених цілей не ускладнить розробку сусідніх родовищ і не призведе до проникнення в гірничі виробки, на земну поверхню і у водні об'єкти нафти, газу та інших речовин і матеріалів у разі їх підземного зберігання, а також стічних вод, що скидаються в надра, похованих у надрах шкідливих речовин і відходів виробництва.

16. Надання гірничих відводів для поховання шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод дозволяється лише у виняткових випадках та у разі додержання спеціальних вимог і умов щодо їх знешкодження, утилізації чи розробки спеціальної технології поховання. У межах виключної (морської) економічної зони України надання гірничих відводів для цих цілей забороняється.

17. Надання гірничих відводів для будівництва і експлуатації підземних споруд у відпрацьованих гірничих виробках діючих гірничодобувних об'єктів, а також на ділянках надр біля родовищ корисних копалин дозволяється лише за умови усунення можливості взаємного шкідливого впливу експлуатованих споруд і розроблюваних родовищ.

18. Межі гірничого відводу визначаються:

для розробки родовищ корисних копалин - контурами їхніх запасів, оцінених ДКЗ, у тому числі запасів категорії С2, з урахуванням зон зсування гірських порід або розносу бортів кар'єру;

для будівництва і експлуатації підземної споруди - її технічними межами з урахуванням зон зсування і обвалення гірських порід, а також охоронних і бар'єрних ціликів, які забезпечують нормальне функціонування цієї споруди;

для поховання шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод - тією частиною надр, де може бути забезпечена їх локалізація в суворо визначених межах;

19. Проекти гірничих відводів розробляються спеціалізованими проектними або добувними організаціями, які спроможні виконувати роботи з маркшейдерської справи.

20. Забороняється надання гірничого відводу із залишенням за його межами ділянки родовища, рудних тіл, жил і покладів корисних копалин, не придатних для самостійної розробки.

21. Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, будівництва і експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, надаються Держпраці після погодження заявки на отримання гірничого відводу з відповідним територіальним органом Держпраці.

22. Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення надаються територіальними органами Держпраці.

23. Для одержання гірничого відводу підприємство чи громадянин подає заявку територіальному органу Держпраці.

Заявка включає в себе: заяву, в якій зазначаються найменування підприємства чи відомості про громадянина, що мають намір одержати гірничий відвід, місцезнаходження гірничого відводу та мета, для якої він одержується; проект гірничого відводу у двох примірниках, складений відповідно до додатка № 2.

Інвестори, з якими укладено угоду про розподіл продукції, подають до заявки зазначену угоду.

Розгляд заявки не повинен перевищувати 21 день.

Суб’єкти надання гірничих відводів та погодження заявок на їх отримання розміщують на своїх веб-сайтах інформаційні картки з визначенням порядку та строків розгляду проектів гірничих відводів.

Заявка на одержання гірничого відводу, що не відповідає вимогам цього Положення, повертається підприємству чи громадянину із зазначенням причин.

Подання відповідно до статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги" заявки та інших документів, необхідних для отримання гірничих відводів, здійснюється в електронній формі після розробки та запровадження відповідного програмного забезпечення та оснащення суб’єктів надання гірничих відводів необхідною для цього оргтехнікою.

24. Після погодження заявки на одержання гірничого відводу для розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, територіальним органом Держпраці вона подається на розгляд Держпраці, яка приймає рішення про надання гірничого відводу.

25. Рішення стосовно надання гірничого відводу приймається протягом 21 дня з дати отримання заявки органом, що надає гірничий відвід.

До прийняття рішення розглядається і перевіряється:

правильність і обгрунтованість меж гірничого відводу з урахуванням вимог чинного законодавства про надра;

відповідність проекту гірничого відводу вимогам цього Положення та наявність документів, які додаються до проекту;

проект гірничодобувного об'єкта чи підземної споруди, для яких надається гірничий відвід, в частині повноти і обгрунтованості проектних рішень щодо раціонального і комплексного використання надр, а також забезпечення безпеки людей, майна, будівель, споруд та навколишнього природного середовища.

26. Надання гірничого відводу оформлюється актом, а також надписом у верхньому правому куті копії топографічного плану (додатки № 1 і 3).

Акт складається у двох примірниках.

Один примірник акта і проекту гірничого відводу зберігається в органі, що його надав, інший протягом п’яти робочих днів надсилається підприємству чи громадянину, який подав заявку, поштовим відправленням або видається його представнику.

У разі незгоди з рішенням про надання гірничого відводу воно може бути оскаржено в установленому порядку.

27. Надані гірничі відводи реєструються у книзі обліку гірничих відводів, наданих для використання ділянок надр за формою додатка № 4.

Крім того, надані гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення підлягають реєстрації в Держпраці. Реєстрація здійснюється в книзі реєстрації гірничих відводів, які надані для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення за формою додатка № 5, про що підприємству чи громадянину видається довідка за зразком додатка № 6.

28. Підприємства і громадяни, яким надано гірничий відвід, зобов'язані:

використовувати надра відповідно до цілей, для яких надано гірничий відвід;

забезпечувати повноту геологічного вивчення гірничотехнічних, гідрогеологічних та інших умов використання надр у межах гірничого відводу, раціональне і комплексне використання надр, їх охорону;

забезпечувати безпеку людей, майна, будівель, споруд та навколишнього природного середовища;

усувати шкідливий вплив гірничих робіт на об'єкти природно-заповідного фонду, пам'ятки історії, культури та мистецтва;

забезпечувати рекультивацію земельних ділянок, порушених під час користування надрами, для подальшого їх використання у суспільному виробництві;

організовувати маркшейдерське забезпечення гірничих робіт у процесі будівництва та експлуатації гірничодобувних об'єктів чи підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, а також складання геологічної та маркшейдерської документації;

здійснювати постійні спостереження за зсувами гірських порід, деформацією наявних надземних споруд і об'єктів, станом гірничих виробок, збереженням установлених гірничим відводом меж локалізації похованих шкідливих речовин, відходів виробництва та стічних вод;

виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені чинним законодавством України.

29. Державний контроль за наявністю у підприємств і громадян, які використовують надра, актів про надання гірничого відводу, повнотою і правильністю оформлення гірничовідводної документації, а також за додержанням вимог законодавства про надра під час виконання робіт у межах гірничого відводу проводиться згідно з порядком здійснення державного гірничого нагляду.

1. Проект гірничого відводу, що додається до заявки згідно з пунктом 23 цього Положення, складається з пояснювальної записки та графічних матеріалів.

2. У пояснювальній записці повинні бути викладені:

мета, з якою подається заявка про надання гірничого відводу;

обгрунтування необхідності одержання гірничого відводу;

найменування організації, яка виконала проектування гірничодобувного об'єкта чи підземної споруди, і організації, яка підготувала проект гірничого відводу;

загальні відомості про територію, на якій знаходиться гірничий відвід, у тому числі про її географічне та адміністративне положення, площу, характеристику сільськогосподарських та інших угідь, річок, озер та інших водних об'єктів, окремі будівлі і споруди, а також про категорії до яких належать землі відповідно до земельного законодавства;

коротка геологічна характеристика ділянки надр у межах гірничого відводу та прилеглої до неї території, в тому числі дані про геологічну будову, гірничотехнічні і гідрогеологічні умови та ступінь їх вивченості;

коротка геологічна характеристика наявного родовища корисних копалин (розміри та елементи залягання рудних тіл, жил тощо), гірничотехнічні і гідрогеологічні умови його розробки;

обгрунтування та розрахунок меж і розмірів гірничого відводу.

3. У разі подання заявки на одержання гірничого відводу для розробки родовища корисних копалин в пояснювальній записці додатково наводяться відомості про:

розвіданість родовища: кількість, якість, категорія та речовинний склад розвіданих і оцінених, а також оперативно врахованих запасів наявних корисних копалин, для відкритих розробок родовища - також розкривних порід;

заходи комплексного використання мінеральної сировини у процесі видобування та наступної її переробки;

рекомендації ДКЗ згідно з протоколом оцінки запасів корисних копалин;

основні проектні рішення з технології розробки родовища корисних копалин.

4. У разі подання заявки на одержання гірничого відводу для будівництва підземної споруди, не пов'язаної з видобуванням корисних копалин, у пояснювальній записці додатково зазначаються:

особливі вимоги, які слід виконувати у процесі експлуатації підземної споруди;

межі гірничого відводу за площею і за вертикальними відмітками з визначенням обсягів підземного простору;

заходи безпеки, яких слід дотримуватись у процесі будівництва і експлуатації об'єкта.

У разі подання заявки на одержання гірничого відводу для використання гірничих виробок діючого чи ліквідованого (законсервованого) гірничодобувного об'єкта додатково подаються стислі відомості про цей об'єкт, у тому числі про схему розкриття та систему розробки родовища, стан гірничих виробок і бурових свердловин, що підлягають використанню.

5. Графічні матеріали складаються з копії топографічного плану поверхні в проектних межах гірничого відводу, копії геологічних (структурних) карт і розрізів, гіпсометричних планів (планів підрахунку запасів), складених відповідно до вимог чинних інструкцій та методичних вказівок.

На копії топографічного плану поверхні зображуються рельєф поверхні і пункти опорної геодезичної сітки, контури лісових і сільськогосподарських угідь, межі землекористування і населених пунктів, гірничі виробки, водні об'єкти, будівлі і споруди, дороги, наземні та підземні комунікації, об'єкти природно-заповідного фонду, пам'ятки історії і культури та мистецтва, межі залягання родовищ корисних копалин та суміжних гірничих відводів, а також межі проектного відводу.

У вільній частині аркуша зазначаються дата поповнення плану, площа (в гектарах або тис. кв. метрів) проекції гірничого відводу на горизонтальну поверхню, значення координат X, Y, Z кутових точок гірничого відводу.

Угорі праворуч на копії плану залишається місце для надпису, що засвідчує факт надання гірничого відводу.

Масштаб копії топографічного плану обирається залежно від розмірів ділянки надр, характеру і призначення об'єкта, який передбачається побудувати, - від 1:1000 до 1:25000.

На копіях геологічних карт і розрізів повинні бути показані географічна будова родовища та прилеглої до нього території, контури покладів корисних копалин, їх виходи на земну поверхню або розміщення під наносами, тектонічні зміни, місця розмивів, виклинювань рудних тіл та інших непридатних для використання ділянок; гідрогеологічні та інженерно-геологічні умови надр у межах проектного гірничого відводу і прилеглої до нього території, контури підрахунку оцінених запасів корисних копалин; контури проектного гірничого відводу (площі і глибин).

До проектів гірничих відводів для використання відпрацьованих гірничих виробок діючих чи ліквідованих (законсервованих) гірничодобувних об'єктів включаються плани гірничих виробок цих об'єктів, на яких показуються виробки, заплановані для використання.

До проектів гірничих відводів для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, поховання шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод включаються структурні карти покрівлі і підошви горизонту, наміченого для використання.

6. З урахуванням мети використання надр до проекту гірничого відводу додаються:

копія спеціального дозволу на користування ділянкою надр;

копія протоколу про затвердження проекту розробки родовища;

витяг з протоколу засідання ДКЗ щодо оцінки запасів корисних копалин, їх кількості по об'єктах;

лист від органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади щодо отримання ними інформації про межі гірничого відводу для використання надр на території їх діяльності.

Книга обліку повинна бути пронумерована, прошнурована таскріплена печаткою Держпраці.

Книга реєстрації повинна бути пронумерована, прошнурована та скріплена печаткою Держпраці