Про службові відрядження в межах України та на територію держав - учасниць СНД

Кабінет Міністрів України

1. Установити, що працівникам за кожний день перебування у відрядженні в межах України, враховуючи час перебування в дорозі, виплачуються добові в розмірі 45000 карбованців.

Працівникам, тимчасово переведеним або відрядженим для роботи в зоні відчуження на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за кожний день перебування в цій зоні виплачуються добові в розмірі 60000 карбованців.

Витрати на найняття житлового приміщення відшкодовуються працівникам за умови подання підтверджуючих документів у розмірі фактичних витрат з урахуванням додаткових послуг, що надаються в готелях, але не більше 150000 крб. на добу. Відшкодування цих витрат у розмірі понад 150000 крб. на добу може провадитися за умови подання підтверджуючих документів з дозволу керівника підприємства, установи, організації.

У разі відсутності документів, що підтверджують витрати на найняття житлового приміщення, зазначені витрати можуть відшкодовуватися відрядженому працівникові в розмірах, визначених керівником підприємства, установи, організації, але не більше 30000 крб. на добу, при перебуванні у столицях України, Республіки Крим, обласних центрах і м.Севастополі, 20000 крб. - в інших містах і районних центрах, 10000 крб. - у решті населених пунктів.

2. Працівникам, відрядженим на територію держав - учасниць СНД, добові за кожний день перебування у відрядженні, враховуючи час перебування в дорозі, сплачуються в таких розмірах:

Азербайджан, Вірменія, Грузія і Таджикистан - 10000 російських рублів;

Туркменистан, Узбекистан - 2500 російських рублів;

Білорусь, Киргизстан, Молдова - 4000 російських рублів;

Росія, Казахстан - 7500 російських рублів (райони Крайньої Півночі і прирівняні до них місцевості, Хабаровський і Приморський краї, Амурська область - 9000 російських рублів).

Витрати на найняття житлового приміщення (з урахуванням додаткових послуг, що надаються в готелях) і на проїзд від місця відрядження до місця постійної роботи відшкодовуються зазначеним працівникам у російських рублях, витрати на проїзд від місця постійної роботи до місця відрядження - в карбованцях у розмірі фактичних витрат згідно з поданими підтверджуючими документами.

У разі відсутності документів, що підтверджують витрати на найняття житлового приміщення, вони можуть відшкодовуватися працівникові у розмірах, визначених керівником підприємства, установи, організації, але не більше 1600 російських рублів на добу, при перебуванні у столицях держав - учасниць СНД і автономних республік, обласних центрах, 1200 російських рублів - в інших містах і районних центрах, 800 російських рублів - у решті населених пунктів.

Видача підприємствам, установам і організаціям готівки в російських рублях для відшкодування працівникам витрат, пов'язаних з відрядженням, провадиться установами банків України в обмін на українські карбованці з урахуванням встановленого курсу обміну валюти.

3. Працівникові, відрядженому в межах України або на територію держав - учасниць СНД, відшкодовується плата за бронювання місця в готелі в розмірі 50 відсотків вартості місця.

4. У разі відрядження працівника терміном на один день або в таку місцевість, звідки відряджений має можливість щоденно повертатися до місця постійного проживання, добові сплачуються у половинному розмірі норм, встановлених для відряджених у межах України та на територію держав - учасниць СНД.

5. Витрати на проїзд до місця відрядження і назад відшкодовуються працівникові, відрядженому у межах України та на територію держав - учасниць СНД, у розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі), включаючи страхові платежі з обов'язкового особистого страхування пасажирів на транспорті, оплату послуг, пов'язаних з придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах.

Витрати на проїзд відрядженого працівника в м'якому вагоні, в каютах, що оплачуються за 1-4 групою тарифних ставок на суднах морського флоту, в каютах 1 і 2 категорії на суднах річкового флоту, а також повітряним транспортом за квитками і класу відшкодовуються в кожному окремому випадку з дозволу керівника підприємства, установи, організації згідно з поданими проїзними документами.

6. Установити, що підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівникам, направленим для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівникам, робота яких виконується вахтовим методом, постійно провадиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами (або за погодженням із замовником). Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати 45000 крб. (розміру добових, що виплачуються працівникам при службових відрядженнях), а працівникам, які виконують роботу у зоні відчуження на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, вахтовим методом, - відповідно 60000 карбованців.

Працівникам, направленим для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних, будівельних робіт і для виконання робіт вахтовим методом незалежно від терміну відрядження, витрати на проїзд до місця відрядження і назад, а також на найняття житлового приміщення (крім випадків, коли їм надається житло безплатно) відшкодовуються у порядку, встановленому пунктами 1, 2 і 5 цієї постанови.

7. Відрядження працівника здійснюється з дозволу керівника підприємства, установи, організації. Термін відрядження визначається керівником, але не може перевищувати одного місяця.

Термін відрядження працівників, які направляються для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати одного року.

8. Міністерству фінансів розробити і затвердити інструкцію про службові відрядження.

9. Порядок і умови відрядження військовослужбовців визначаються відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Державним комітетом у справах охорони державного кордону, Головним управлінням командуючого Національною гвардією та Штабом Цивільної оборони за погодження з Міністерством фінансів.

10. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 28 квітня 1992 р. N 212 "Про службові відрядження" (ЗП України, 1992 р., N 4, ст.116; 1993 р., N 11, ст.249);

постанову Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1993 р. N 124 "Про зміни норм відшкодування витрат по службових відрядженнях" (ЗП України, 1993 р., N 6, ст.106);

постанову Кабінету Міністрів України від 26 червня 1993 р. N 484 "Про норми відшкодування витрат по службових відрядженнях" (ЗП України, 1994 р., N 2, ст.29);

постанову Кабінету Міністрів України від 3 лютого 1994 р. N 56 "Про норми відшкодування витрат по службових відрядженнях на територію країн СНД" (ЗП України, 1994 р., N 5, ст.131).