КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 13 жовтня 1993 р. № 859
Київ
Про організацію діяльності спеціальних навчально-виховних закладів для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 646 від 11.08.95 )( У тексті Постанови слова "спеціальна загальноосвітня школа для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання" та "спеціальне професійне училище для підлітків, які потребують особливих умов виховання" у відповідних відмінках замінено відповідно словами "загальноосвітня школа соціальної реабілітації" та "професійне училище соціальної реабілітації" у відповідних відмінках згідно з Постановою КМ № 646 від 11.08.95 )( У тексті Постанови слова "Рада Міністрів Республіки Крим" у відповідних відмінках замінено словами "Уряд Автономної Республіки Крим" у відповідних відмінках згідно з Постановою КМ № 646 від 11.08.95 )
З метою поліпшення організації діяльності загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації та професійних училищ соціальної реабілітації, Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити мережу загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації та професійних училищ соціальної реабілітації згідно з додатками № 1 і 2.
2. Доручити Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Харківській, Херсонській обласним і Київській міській державним адміністраціям вирішити питання про підпорядкування загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації та професійних училищ соціальної реабілітації безпосередньо управлінням освіти зазначених державних адміністрацій.
3. Встановити, що професійні училища соціальної реабілітації перебувають у віданні Міністерства освіти.
4. Уряду Автономної Республіки Крим, місцевим органам державної виконавчої влади забезпечити подальше навчання або працевлаштування учнів, звільнених із загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації та професійних училищ соціальної реабілітації за місцем постійного проживання, а в окремих випадках (з урахуванням їх побажання) вирішувати питання з відповідними державними органами або приватними особами про направлення неповнолітніх до іншої місцевості за умови письмового підтвердження про можливість їх працевлаштування та забезпечення житлом.
5. Міністерству охорони здоров'я, відповідним обласним, Київській міській державним адміністраціям постійно забезпечувати загальноосвітні школи соціальної реабілітації та професійні училища соціальної реабілітації медикаментами, предметами медичного призначення, бактерійними препаратами і дезінфекційними засобами, організовувати двічі на рік проведення в них медичного огляду вихованців.
6. Установити, що:
наповнюваність вихованцями загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації не повинна перевищувати 180, професійних училищ соціальної реабілітації - 200 чоловік;
створення, реорганізація та ліквідація загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації проводиться управліннями освіти Уряду Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за погодженням Міністерства освіти з дозволу Кабінету Міністрів України, а професійних училищ соціальної реабілітації - Міністерством освіти з дозволу Кабінету Міністрів України;
плата за утримання учнів у загальноосвітній школі соціальної реабілітації та професійному училищі соціальної реабілітації справляється з батьків у розмірі 20 відсотків коштів, що припадають на одного члена сім'ї.
7. Міністерству освіти разом з Міністерством внутрішніх справ, Міністерством економіки та Міністерством фінансів у тримісячний термін внести до Кабінету Міністрів України пропозиції про відкриття або будівництво школи соціальної реабілітації для дівчат.
8. Затвердити:
норми харчування учнів зазначених навчально-виховних закладів згідно з додатком № 3. Дозволити Міністерству освіти, Міністерству охорони здоров'я у разі необхідності вносити за погодженням з Міністерством фінансів корективи до натуральних норм харчування учнів;
Положення про загальноосвітню школу соціальної реабілітації і Положення про професійне училище соціальної реабілітації (додаються).
9. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Ради Міністрів УРСР від 2 листопада 1964 р. № 1115 "Про перетворення виховних колоній для неповнолітніх в спеціальні школи і спеціальні професійно-технічні училища" (ЗП УРСР, 1964 р., № 11, ст. 145).
| Виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра України | Ю.ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ |
| Міністр Кабінету Міністрів України | І.ДОЦЕНКО |
| Інд. 39 |
Додаток № 1
до постанови Кабінету Міністрів України
від 13 жовтня 1993 р. № 859
МЕРЕЖА
загальноосвітніх шкіл соціальної реабілітації
( Додаток № 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 646 від 11.08.95 )
| Міністр Кабінету Міністрів України | І.ДОЦЕНКО |
Додаток № 2
до постанови Кабінету Міністрів України
від 13 жовтня 1993 р. № 859
МЕРЕЖА
професійних училищ соціальної реабілітації
| Якушинецьке | Вінницька область, Вінницький район, с. Якушинці |
| Макіївське | Донецька область, м. Макіївка |
| Охтирське (для дівчат) | Сумська область, м. Охтирка |
( Додаток № 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 646 від 11.08.95 )
| Міністр Кабінету Міністрів України | І.ДОЦЕНКО |
Додаток № 3
до постанови Кабінету Міністрів України
від 13 жовтня 1993 р. № 859
НОРМИ ХАРЧУВАННЯ
у загальноосвітніх школах соціальної реабілітації та професійних училищах соціальної реабілітації
Примітка.
У літній оздоровчий період (до 90 днів), неділю, святкові і канікулярні дні норми витрат на харчування збільшуються на 10 відсотків.
( Додаток № 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 646 від 11.08.95 )
| Міністр Кабінету Міністрів України | І.ДОЦЕНКО |
ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 жовтня 1993 р. № 859
ПОЛОЖЕННЯ
про загальноосвітню школу соціальної реабілітації
( Назва Положення в редакції Постанови КМ № 646 від 11.08.95 )( У тексті Положення слова "спеціальна школа", "комісії у справах неповнолітніх" та "Рада Міністрів Республіки Крим" у відповідних відмінках замінено відповідно словами "школа соціальної реабілітації", "служби у справах неповнолітніх" та "Уряд Автономної Республіки Крим" у відповідних відмінках згідно з Постановою КМ № 646 від 11.08.95 )
I. Загальні положення
1. Загальноосвітня школа соціальної реабілітації (надалі - школа соціальної реабілітації) є державним закладом освіти. Направлення дітей і підлітків на навчання до шкіл соціальної реабілітації здійснюється судами у встановленому законом порядку.
( Пункт 1 в редакції Постанови КМ № 646 від 11.08.95 )
2. Школа соціальної реабілітації має створити належні умови для життя, навчання та виховання учня, підвищення його загальноосвітнього і культурного рівня, професійної підготовки, розвитку індивідуальних здібностей і нахилів, забезпечити правове виховання та соціальний захист в умовах постійного педагогічного режиму.
( Пункт 2 в редакції Постанови КМ № 646 від 11.08.95 )
3. Особливості педагогічного режиму, умов виховання та утримання дітей і підлітків у школі соціальної реабілітації визначаються:
спеціальним режимом дня та системою навчальної і виховної роботи;
постійним наглядом і педагогічним контролем за учнями;
виключенням можливості вільного виходу учнів за межі території школи соціальної реабілітації без дозволу адміністрації.
4. Школи соціальної реабілітації підпорядковуються управлінням освіти обласних, Київської міської державних адміністрацій.
5. Нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів у діяльності шкіл соціальної реабілітації здійснюють органи прокуратури відповідно до Закону України про прокуратуру .
6. Міносвіти здійснює заходи щодо вдосконалення мережі шкіл соціальної реабілітації, забезпечення ефективності навчально-виховного процесу, надає їм методичну допомогу.
7. Контроль за діяльністю шкіл соціальної реабілітації здійснюють управління освіти обласних, Київської міської державних адміністрацій, служби у справах неповнолітніх, Міносвіти.
8. Мова навчання у школі соціальної реабілітації визначається відповідно до Закону України про мови .
9. Школи соціальної реабілітації створюються окремо для хлопців і дівчат.
10. Школа соціальної реабілітації охоплює процес навчання та виховання учнів загальноосвітньої школи I і II ступенів. З дозволу Міносвіти окремі школи соціальної реабілітації можуть охоплювати три ступені освіти середньої загальноосвітньої школи. Кількість учнів у школі соціальної реабілітації не повинна перевищувати 180 чоловік.
11. Права та обов'язки учасників навчально-виховного процесу визначені Законом України про освіту . Статутом школи соціальної реабілітації можуть передбачатися й інші права та обов'язки учасників навчально-виховного процесу, які не суперечать чинному законодавству.
12. За утримання дітей у школах соціальної реабілітації з батьків справляється плата у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Діти-сироти і діти, що залишилися без піклування батьків або осіб, які їх замінюють, а також з багатодітних, малозабезпечених сімей перебувають на повному державному утриманні.
13. При школі соціальної реабілітації створюється медико-санітарна частина. Штати медичного персоналу встановлюються відповідно до нормативів, затверджених Міносвіти і МОЗ. Медико-санітарна частина працює під безпосереднім керівництвом її завідуючого і підпорядковується директорові школи соціальної реабілітації та місцевим органам охорони здоров'я. Персонал медико-санітарної частини здійснює медичний нагляд за учнями цілодобово.
У разі необхідності школа соціальної реабілітації має право одержувати допомогу від інших лікувально-профілактичних закладів.
14. На основі цього Положення кожна школа соціальної реабілітації розробляє власний статут, що конкретизує особливості її діяльності та самоврядування. Статут реєструється в установленому порядку.
15. Створення, реорганізація та ліквідація школи соціальної реабілітації проводиться управліннями освіти Уряду Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за погодженням Міносвіти з дозволу Кабінету Міністрів України.
II. Організація навчально-виховного процесу
16. Навчальні заняття у школі соціальної реабілітації розпочинаються і закінчуються у терміни, визначені Положенням про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад.
За рішенням ради школи соціальної реабілітації навчальний рік у ній може бути продовжено, але не більш як на два тижні.
17. Навчально-виховна робота у школі соціальної реабілітації організовується на основі поєднання навчання із різнопрофільною продуктивною працею, створення умов для участі учнів у позакласній роботі за інтересами.
Навчально-виховний процес здійснюється за варіантними навчальними планами й програмами загальноосвітньої школи I та II ступенів, затвердженими Міносвіти. Для учнів, що виявили особливі здібності у вивченні певних предметів, а також для учнів із значною педагогічною занедбаністю учителі складають індивідуальні навчальні плани, які розглядаються і затверджуються директором школи соціальної реабілітації.
Режим щоденної роботи з учнями затверджується радою школи соціальної реабілітації.
18. Завдання для самопідготовки у школі соціальної реабілітації не є обов'язковими. Вони можуть даватися учням з урахуванням психофізіологічних і педагогічних вимог та індивідуальних особливостей кожної дитини для вивчення у відведені розпорядком дня години самопідготовки, які проводяться під керівництвом учителів і вихователів.
19. Забороняється відривати учнів від занять на різні роботи й заходи, не пов'язані з навчально-виховним процесом.
20. Трудове навчання і виховання у школі соціальної реабілітації є одним з основних засобів перевиховання дітей та підлітків. Воно здійснюється у навчально-виробничих майстернях, навчально-дослідному сільському або садовому господарстві школи соціальної реабілітації з урахуванням віку й фізичного розвитку учнів під постійним медичним наглядом із суворим додержанням техніки безпеки.
21. За наявності умов для здобуття певної професії під час навчання у школі соціальної реабілітації учням, які склали кваліфікаційні іспити або пройшли кваліфікаційну перевірку, видається свідоцтво (посвідчення) встановленого зразка про присвоєння кваліфікації, що є підставою для зарахування на роботу за даною професією.
22. Під час літніх канікул школа соціальної реабілітації може організовувати табори праці й відпочинку із залученням учнів до роботи у навчально-виробничих майстернях, навчально-дослідному сільському або садовому господарстві школи соціальної реабілітації, у сільськогосподарських державних підприємствах.
23. У школі соціальної реабілітації можуть застосовуватися такі заходи заохочення учнів:
оголошення подяки наказом директора;
дозвіл на вихід за межі школи соціальної реабілітації, разові відпустки у вільний від обов'язкових занять час за рішенням органу самоврядування, директора школи соціальної реабілітації терміном на 5 годин без супроводу дорослих;
повідомлення батькам або адміністрації школи, де раніше навчався учень, про його хорошу поведінку й успіхи у навчанні та праці;
дозвіл учневі відвідувати під час канікул (осінніх, зимових, весняних - на термін до 7 діб, літніх - до одного місяця) батьків або осіб, які їх замінюють, за рішенням школи соціальної реабілітації, за умови старанного ставлення до навчання і праці протягом навчального року, а також якщо побут і поведінка батьків або осіб, які їх замінюють, є сприятливими для перебування дітей у сім'ї. Перебування в сім'ї під час літніх канікул може бути продовжено адміністрацією школи соціальної реабілітації за клопотанням суду або служби у справах неповнолітніх за місцем проживання підлітка за умови його хорошої поведінки;
присудження кращим учням звань: "Кращий за професією", "Кращий спортсмен школи" та ін.
Кращі групи за рішенням адміністрації, органу самоврядування школи соціальної реабілітації можуть бути заохочені туристичними походами по рідному краю, культпоходами до театру, цирку, кінотеатру та інших видовищних закладів у супроводі учителів.
Статутом школи соціальної реабілітації для учнів може бути встановлено й інші форми матеріального і морального заохочення.
24. За порушення режиму на учнів можуть накладатися такі стягнення:
попередження;
оголошення догани;
обговорення на загальних зборах учнів, групи, загону, педагогічній раді;
поміщення до дисциплінарної кімнати на термін до двох діб. Умови утримання учнів у дисциплінарній кімнаті визначаються Положенням про дисциплінарну кімнату, затвердженим Міносвіти.
Накладення стягнень допускається лише за письмовим наказом директора школи соціальної реабілітації або особи, яка за наказом виконує його обов'язки.
Примітка.
У виняткових випадках поміщення учнів до дисциплінарної кімнати в нічний час допускається також старшим черговим з режиму до прибуття у школу соціальної реабілітації директора або особи, яка виконує його обов'язки.
25. Застосування стягнень, не передбачених цим Положенням, забороняється. Порядок накладення стягнень регулюється статутом школи соціальної реабілітації.
26. Адміністрація школи соціальної реабілітації має право надавати учневі тимчасову відпустку терміном на 5 діб (не враховуючи часу на проїзд) у разі смерті, тяжкої хвороби батьків або осіб, які їх замінюють, близьких родичів та з інших сімейних обставин.
27. Педагогічні працівники повинні підтримувати систематичний зв'язок з батьками учнів або особами, які їх замінюють, шляхом листування, особистих бесід, проведення батьківських зборів, конференцій.
28. Відвідування учнів батьками або особами, які їх замінюють, рідними допускається з дозволу директора школи соціальної реабілітації або особи, яка його замінює.
29. Учні мають право на листування, телефонні розмови, отримання передач, посилок, бандеролей, грошових переказів.
Витрачання учнями грошей допускається з дозволу і під контролем адміністрації школи соціальної реабілітації.
30. З метою недопущення зберігання заборонених предметів адміністрація школи соціальної реабілітації має право проводити особистий огляд учнів, його речей, а також посилок, бандеролей, передач, спальних та інших приміщень з наступним складанням протоколу.
Перелік предметів, виробів і речей, пересилання і збереження яких учням школи соціальної реабілітації забороняється, додається.
31. Матеріальна відповідальність учнів за завдані школі соціальної реабілітації збитки визначається згідно з чинним законодавством.
32. Школа соціальної реабілітації несе відповідальність перед суспільством і державою за охорону особистих прав учня і його соціальний захист.
III. Порядок прийому учнів до школи соціальної реабілітації і звільнення з неї
33. До школи соціальної реабілітації направляються неповнолітні правопорушники віком від 11 до 14 років на підставі рішення суду за путівками управлінь освіти Уряду Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, на території яких знаходяться зазначені заклади, в окремих випадках - Міносвіти, що видаються у 10-денний термін з дня одержання особової справи неповнолітнього.
34. Порядок оформлення особових справ неповнолітніх, які направляються до школи соціальної реабілітації, встановлюється інструкцією "Про порядок оформлення особових справ неповнолітніх, які направляються до школи соціальної реабілітації", затвердженою Міносвіти.
35. У школах соціальної реабілітації неповнолітні утримуються у межах встановленого судом терміну, але не більше трьох років. У виняткових випадках неповнолітні можуть утримуватись до досягнення ними 15 років, якщо це необхідно для завершення навчального року.
Звільнення учнів із школи соціальної реабілітації провадиться після закінчення терміну перебування, встановленого судом, за рішенням директора закладу.
( Пункт 35 в редакції Постанови КМ № 646 від 11.08.95 )
36. Дострокове звільнення неповнолітніх із школи соціальної реабілітації провадиться за ухвалою суду за місцезнаходженням закладу за клопотанням ради школи з обов'язковим влаштуванням їх на навчання до загальноосвітніх шкіл, професійних навчально-виховних закладів або на роботу відповідно до чинного законодавства.
( Пункт 36 в редакції Постанови КМ № 646 від 11.08.95 )
37. Переведення учнів, у тому числі тих, які систематично порушують режим, з однієї школи соціальної реабілітації до іншої допускається лише у виняткових випадках з дозволу Міносвіти за поданням директора школи соціальної реабілітації.
38. Прийом до школи соціальної реабілітації проводиться протягом року.
39. Доставлення неповнолітніх до школи соціальної реабілітації здійснюється в установленому порядку через приймальники-розподільники для неповнолітніх системи МВС. Таким же є порядок повернення у разі самовільного залишення школи соціальної реабілітації.
40. Прийом новоприбулих неповнолітніх до шкіл соціальної реабілітації проводиться комісією на чолі з директором, у неробочий час - відповідальною особою від адміністрації та медичним працівником. До складу комісії входять заступник директора, медичний працівник, психолог.
41. Під час прийому неповнолітніх їхні речі підлягають ретельному огляду. Предмети, вироби, речі, зберігання яких учням заборонено, здаються за списком на схов до спеціально відведеного для цього приміщення.
42. Новоприбулі учні проходять обов'язкову санітарну обробку відповідно до діючих санітарно-епідеміологічних норм.
43. До школи соціальної реабілітації не можуть бути направлені діти і підлітки, які страждають захворюваннями, зазначеними у переліку, що його містить "Інструкція про медичне обстеження дітей і підлітків, які направляються до шкіл соціальної реабілітації", затверджена Міносвіти і МОЗ.
44. Неповнолітні, які прибули до школи соціальної реабілітації, у разі потреби розміщуються у карантинному відділенні, де утримуються не більше 10 діб під постійним наглядом вихователя, психолога, медичних працівників. Протягом зазначеного терміну вивчаються особистість неповнолітнього, його знання, уміння та навички і визначається необхідний комплекс педагогічних заходів щодо його перевиховання, застосовуються навчально-виховні заходи.
Клас, у якому повинен навчатися неповнолітній, визначається на підставі документів про освіту, що містяться в його особовій справі, а в разі їх відсутності - за результатами перевірки його знань спеціальною комісією школи.
45. Адміністрація школи соціальної реабілітації повинна у десятиденний термін з дня прибуття неповнолітнього письмово повідомити про це батьків або осіб, які їх замінюють, а також суд, що прийняв постанову про направлення неповнолітнього до школи соціальної реабілітації, службу у справах неповнолітніх, зазначивши адресу закладу; одночасно направляє його сім'ї інформацію про правила листування, отримання посилок, передач, бандеролей, побачень.
46. У випадку самовільного виходу учня за межі школи соціальної реабілітації її керівництво терміново вживає заходів щодо його розшуку та повернення, а у разі потреби - письмово інформує про факт виходу відділ внутрішніх справ, на території якого розміщений заклад, для вжиття оперативно-розшукових заходів.
47. Адміністрація школи соціальної реабілітації терміново повідомляє відповідні органи внутрішніх справ, управління освіти Уряду Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та Міносвіти про надзвичайні події (масові порушення порядку, групові втечі, злочини) та заходи щодо їх усунення.
48. Питання доцільності перебування учнів у школі соціальної реабілітації розглядається через рік (повторно через шість місяців) і остаточно судом вирішується за місцезнаходженням закладу на підставі рішення ради школи чи за поданням директора.
( Пункт 48 в редакції Постанови КМ № 646 від 11.08.95 )
49. Адміністрація школи соціальної реабілітації зобов'язана не пізніше ніж за місяць до передбачуваного звільнення учня попередити про це суд, службу у справах неповнолітніх, відділ освіти районної (міської) державної адміністрації або відділ освіти виконкому місцевої Ради народних депутатів за місцем проживання учня для вирішення питання про його подальше влаштування.
50. Звільнені учні направляються до батьків або осіб, які їх замінюють, до відповідних навчально-виховних закладів звичайного типу.
51. Учні шкіл соціальної реабілітації, яким виповнилося 15 років, але вони не стали на шлях виправлення, за ухвалою суду за місцезнаходженням зазначеного закладу можуть бути переведені до училища соціальної реабілітації. Це переведення може здійснюватися у межах терміну, встановленого ухвалою суду, що застосував примусовий захід виховного характеру, але не більше трьох років.
( Пункт 51 в редакції Постанови КМ № 646 від 11.08.95 )
52. Школа соціальної реабілітації в установленому порядку забезпечує звільнених учнів речами й майном за встановленими нормами, видає їм зароблені гроші.
При звільненні дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків або осіб, які їх замінюють, особам, які супроводжують їх до інших навчально-виховних закладів, видаються для учня на переїзд до місця проживання проїзний квиток, продукти харчування, речі та гроші, що належать йому, особисті документи, свідоцтво чи довідка про освіту і трудову підготовку, характеристика, а також інші предмети і майно відповідно до встановлених норм.
53. Після звільнення із школи соціальної реабілітації дітям і підліткам має бути створено на місцях необхідні умови для подальшого життя, влаштування на навчання, роботу. Відповідальність за це несуть місцеві державні адміністрації та виконкоми місцевих Рад народних депутатів.
54. Служба у справах неповнолітніх у десятиденний термін повідомляє школу соціальної реабілітації про прибуття та влаштування звільненого учня.
IV. Управління школою соціальної реабілітації
55. Управління школою соціальної реабілітації здійснюється відповідним органом державного управління освітою у межах повноважень, передбачених чинним законодавством.
56. Вищим органом громадського самоврядування у школі соціальної реабілітації є загальні збори (конференція), а в період між загальними зборами (конференцією) - рада школи соціальної реабілітації.
Функції загальних зборів (конференції), ради визначено Положенням про середній спеціальний загальноосвітній навчально-виховний заклад.
57. Безпосереднє управління школою соціальної реабілітації здійснює її директор, який призначається і звільняється засновником з дотриманням чинного законодавства.
58. Директор школи соціальної реабілітації:
забезпечує реалізацію державної освітньої політики, законності у діяльності навчального закладу, діє від імені школи соціальної реабілітації, представляє її в усіх організаціях, розпоряджається в установленому порядку шкільним майном і коштами, затверджує і виконує кошторис, укладає угоди, відкриває банківські рахунки і є розпорядником кредитів, видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження, обов'язкові для виконання всіма учасниками навчально-виховного процесу;
організовує навчально-виховний процес, здійснює контроль за його ходом та результатами, відповідає за якість і ефективність роботи школи соціальної реабілітації, охорону життя та здоров'я учнів, організацію їх харчування, створює умови для здійснення лікувально-профілактичних заходів серед дітей і підлітків, участі їх у позакласній та позашкільній роботі;
призначає і звільняє своїх заступників, педагогів та інших працівників;
у погодженні з профспілковим комітетом затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку, посадові обов'язки всіх працівників школи соціальної реабілітації;
створює умови для творчого зростання педагогічних працівників, застосування ними ефективних форм і методів навчання та виховання, здійснення педагогічних експериментів;
встановлює надбавки, доплати, премії працівникам школи соціальної реабілітації за погодженням з радою школи;
несе відповідальність за свою діяльність перед загальними зборами (конференцією), органами державного управління освітою.
59. З метою вдосконалення навчального і виховно-виправного процесу, зростання професійної і творчої майстерності педагогічних працівників у школі соціальної реабілітації створюється педагогічна рада, завдання якої визначено Положенням про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад.
60. Школа соціальної реабілітації підтримує зв'язок з державними органами, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності, які подають їй допомогу в зміцненні матеріальної бази, організації трудового навчання, таборів праці й відпочинку, проведенні масових виховних заходів, організації індивідуальної роботи з учнями, працевлаштуванні випускників.
61. Для організації шефської роботи та надання школі соціальної реабілітації допомоги у навчанні, вихованні й утриманні учнів, в організації трудового навчання і виховання при школі соціальної реабілітації може створюватися опікунська рада з представників міської (районної) державної адміністрації або виконкому Ради народних депутатів, базового підприємства (установи), профспілкових і громадських організацій району, міста, області. До складу опікунської ради входять директор школи соціальної реабілітації або його заступники, педагоги, батьки.
V. Фінансово-господарська діяльність і матеріально-технічна база школи соціальної реабілітації
62. Фінансово-господарська діяльність школи соціальної реабілітації здійснюється відповідно до чинного законодавства.
63. Школа соціальної реабілітації розміщується в населеному пункті, має належний транспортний і телефонний зв'язок.
Територія школи соціальної реабілітації, як правило, повинна мати огорожу, що не допускає вільного виходу учнів за її межі чи вільного входу сторонніх.
Будівництво школи соціальної реабілітації здійснюється за індивідуальними проектами.
64. Школа соціальної реабілітації повинна мати комплекс приміщень і споруд, які забезпечують проживання вихованців та навчально-виховний процес: обладнані за встановленими нормативами навчальні та жилі приміщення для учнів, приміщення для медико-санітарної частини, карантинного відділення, харчоблок, клуб, спортивне містечко, навчально-виробничі майстерні, навчально-дослідне сільське чи садове господарство.
Навчальні приміщення школи соціальної реабілітації включають: класні кімнати, навчальні кабінети, актовий і спортивний зали, побутові кімнати, бібліотеку з читальним залом, кімнати для гурткової роботи, учительську, приміщення для адміністративного та обслуговуючого персоналу, а також приміщення для радіовузла, стаціонарної кіноустановки та іншого призначення.
Жилі приміщення включають: спальні кімнати, їдальню, кімнату відпочинку, кімнати старших вихователів, вихователів і чергових з режиму, лікувально-санітарні кабінети та ізолятор, ванно-душові приміщення, кімнату для зустрічей учнів з батьками, карантинні відділення, кімнату психологічного розвантаження, дисциплінарну кімнату, комору, кімнати гігієни для дівчат та інші необхідні приміщення, обладнані в межах асигнувань, що виділяються для цієї мети.
65. Школа соціальної реабілітації в установленому порядку забезпечується необхідним легковим, вантажним транспортом, автобусами для перевезення учнів, а також паливно-мастильними матеріалами цільового призначення відповідно до потреб.
66. Учні забезпечуються харчуванням, одягом, взуттям та іншими предметами повсякденного вжитку і комунально-побутовими послугами згідно з нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України.
Директору школи соціальної реабілітації за погодженням з радою школи надається право вносити часткові зміни у перелік предметів одягу та взуття, передбачений діючими нормами, в межах вартості повного комплекту обмундирування на одного вихованця.
67. Оподаткування прибутку (доходу) здійснюється відповідно до чинного законодавства. На час виробничого навчання, практики учням забезпечуються робочі місця, безпечні умови праці, оплата виконаної роботи в повному обсязі за встановленими розцінками.
68. Школа соціальної реабілітації подає статистичну звітність за формами, затвердженими Мінстатом.
69. Вивчення діяльності школи соціальної реабілітації проводиться державними органами та установами за згодою відповідних управлінь освіти, на території яких знаходяться зазначені заклади, при обов'язковому попередньому повідомленні адміністрації школи соціальної реабілітації про мету вивчення чи ознайомлення з її роботою.
70. Школа соціальної реабілітації є юридичною особою, має власний бланк, печатку із зображенням державного герба України, штамп та вивіску встановленого зразка.
Додаток
до Положення про загальноосвітню школу
соціальної реабілітації (пункт 30)
ПЕРЕЛІК
предметів, виробів і речей, пересилання і збереження яких учням заборонено
Усі види вогнепальної і холодної зброї
Прикраси, цінні папери
Оптичні прилади (крім окулярів)
Усі види алкогольних напоїв, духи, одеколони, інші вироби на спиртовій основі
Наркотичні і лікарські речовини, предмети медичного призначення
Тютюнові вироби, сірники, запальнички
Будь-яка радіоапаратура, друкарські машинки, розмножувальні апарати
Ножі, бритви, голки та інші гостроріжучі і колючі предмети
Сокири, молотки, щипці, інші інструменти
Гральні карти
Фарби, туш, копіювальний папір
Музичні інструменти
Примітки:
1. Дозволяється користуватись особистими музичними інструментами у спеціально відведених приміщеннях (за встановленим розпорядком дня). Вони зберігаються у спеціальних приміщеннях у музичного керівника.
2. У разі виявлення заборонених предметів вони вилучаються у порядку, встановленому пунктом 30 Положення про школу соціальної реабілітації.
3. Заборонені предмети передаються на збереження, про що складається відповідний акт і повідомляється заінтересованим особам.
ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Кабінету Міністрів України
від 13 жовтня 1993 р. № 859
ПОЛОЖЕННЯ
про професійне училище соціальної реабілітації
( Назва Положення в редакції Постанови КМ № 646 від 11.08.95 )( У тексті Положення слова "спеціальне училище", "комісії у справах неповнолітніх" та "Рада Міністрів Республіки Крим" у відповідних відмінках замінено відповідно словами "училище соціальної реабілітації", "служби у справах неповнолітніх" та "Уряд Автономної Республіки Крим" у відповідних відмінках згідно з Постановою КМ № 646 від 11.08.95 )
I. Загальні положення
1. Професійне училище соціальної реабілітації (надалі - училище соціальної реабілітації) є державним закладом Міносвіти. Направлення підлітків на навчання до училищ соціальної реабілітації здійснюється судами у встановленому законом порядку.
( Пункт 1 в редакції Постанови КМ № 646 від 11.08.95 )
2. Училище соціальної реабілітації має створити належні умови для життя, навчання та виховання учня, підвищення його загальноосвітнього і культурного рівня, професійної підготовки, розвитку індивідуальних здібностей і нахилів, забезпечити правове виховання та соціальний захист в умовах постійного педагогічного режиму.
( Пункт 2 в редакції Постанови КМ № 646 від 11.08.95 )
3. Особливості педагогічного режиму, умов виховання та утримання підлітків у училищі соціальної реабілітації визначаються:
спеціальним режимом дня та системою навчальної і виховної роботи;
постійним наглядом і педагогічним контролем за учнями;
виключенням можливості вільного виходу учнів за межі території училища соціальної реабілітації без дозволу адміністрації.
4. Створення, реорганізація та ліквідація училища соціальної реабілітації проводиться Міносвіти з дозволу Кабінету Міністрів України.
5. Училища соціальної реабілітації створюються окремо для хлопців і дівчат з контингентом учнів не більше 200 чоловік за рахунок коштів державного бюджету, які виділяються цільовим призначенням.
6. Училище соціальної реабілітації є юридичною особою, має власний бланк, печатку із зображенням герба України, штамп і вивіску встановленого зразка.
7. Нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів у діяльності училищ соціальної реабілітації здійснюють органи прокуратури відповідно до Закону України про прокуратуру .
8. Міносвіти здійснює заходи щодо вдосконалення мережі училищ соціальної реабілітації, забезпечення ефективності навчально-виховного процесу, надає їм практичну і методичну допомогу.
9. Мова навчання у училищі соціальної реабілітації визначається відповідно до Закону України про мови .
10. Училища соціальної реабілітації рішенням місцевих державних адміністрацій або виконкомів Рад народних депутатів закріплюються в установленому порядку за базовими підприємствами, установами і організаціями, які створюють належні умови для здобуття учнями робітничих професій, допомагають у зміцненні навчально-матеріальної бази, забезпеченні замовленнями і матеріалами, інструментами й технічною документацією.
11. За утримання учнів у училищі соціальної реабілітації з батьків справляється плата в розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Діти-сироти і діти, що залишилися без піклування батьків або осіб, які їх замінюють, а також з багатодітних і малозабезпечених сімей перебувають на повному державному утриманні.
12. При училищі соціальної реабілітації створюється середня загальноосвітня школа, навчальна робота якої організовується відповідно до Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад. Вона є структурним підрозділом училища соціальної реабілітації, має власний бланк, печатку із зображенням Державного герба України, штамп, вивіску встановленого зразка і порядковий номер.
Міносвіти, місцеві органи освіти контролюють виконання навчальних планів і програм, надають педагогічним колективам методичну допомогу, виділяють ліміти на підручники, навчальне обладнання, технічні засоби навчання, наочні посібники, забезпечують текстами екзаменаційних та контрольних робіт.
13. При училищі соціальної реабілітації в установленому порядку створюється медико-санітарна частина.
Медико-санітарна частина працює під керівництвом завідуючого медико-санітарною частиною і підпорядковується директору училища соціальної реабілітації та місцевим органам охорони здоров'я. Цілодобове чергування і медичний нагляд за вихованцями забезпечується медичним персоналом.
У необхідних випадках училище соціальної реабілітації має право користуватися допомогою інших лікувально-профілактичних закладів.
Лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в училищі соціальної реабілітації організовується й проводиться згідно з законодавством України про охорону здоров'я .
14. На основі цього Положення кожне училище соціальної реабілітації розробляє власний статут, що конкретизує особливості діяльності та самоврядування училища. Статут реєструється в установленому порядку.
II. Організація навчально-виховного процесу
15. Професійне навчання в училищі соціальної реабілітації здійснюється за навчальними планами й програмами, затвердженими відповідним управлінням освіти обласних державних адміністрацій, і проводиться на основі поєднання навчання з систематичною участю учнів у продуктивній праці.
16. Загальноосвітня підготовка учнів проводиться за навчальними планами і програмами денної загальноосвітньої школи, затвердженими Міносвіти. Для учнів, які не засвоюють програми загальноосвітньої підготовки, організовується навчання за спеціальними програмами та індивідуальними планами, що готуються вчителями і затверджуються директором школи. У разі потреби можуть створюватися класи (групи) вирівнювання.
Навчальні заняття в училищі соціальної реабілітації розпочинаються і закінчуються в терміни, визначені Положенням про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад.
За рішенням ради училища соціальної реабілітації навчальний рік у ньому може бути продовжено, але не більш як на 2 тижні.
17. Виробниче навчання є основою професійної підготовки учнів і здійснюється в сучасно обладнаних навчально-виробничих майстернях, лабораторіях, на полігонах, у навчальних господарствах, а також на дільницях, що виділяються навчальним закладам підприємствами. Форма організації виробничого навчання обирається навчальним закладом залежно від особливості професії, можливостей та умов училища соціальної реабілітації.
18. Виробниче навчання та виробнича практика учнів включає:
навчання учнів у навчальних майстернях, на полігонах, навчальних дільницях підприємств, будівельних об'єктах, сільськогосподарських підприємствах, де учні послідовно набувають навичок виконання основних видів робіт;
виробничу практику (навчання) безпосередньо на підприємствах, будівельних об'єктах, сільськогосподарських підприємствах, де учні у складі навчальних груп, учнівських бригад під керівництвом майстрів виробничого навчання послідовно закріплюють набуті первинні навички та професійне уміння, навчаються використовувати сучасну техніку, набувають необхідних практичних навичок самостійно та якісно виконувати роботу, що передбачено навчальними планами;
виробничу практику безпосередньо на робочих місцях, обладнаних сучасною технікою, в кращих робітничих бригадах на підприємствах та об'єктах сільськогосподарського виробництва.
19. Під час виробничого навчання і виробничої практики учням забезпечуються належні санітарно-гігієнічні умови праці на робочих місцях відповідно до вимог законодавства.
20. Виробнича практика учнів училища соціальної реабілітації здійснюється згідно з Положенням про виробничу практику учнів професійно-технічних навчальних закладів.
21. У процесі виробничого навчання учні училищ соціальної реабілітації виконують у навчальних майстернях виробничі замовлення, що відповідають вимогам навчальних програм.
22. Підприємства, будівельні та інші організації, сільськогосподарські підприємства, де вихованці проходять виробничу практику, створюють необхідні умови для їх перевиховання і навчання:
виділяють необхідну кількість робочих місць, забезпечують учнів обсягом робіт, що відповідають вимогам навчальних програм;
видають учням на період виробничої практики спецодяг, спецвзуття, індивідуальні засоби захисту та спецхарчування за нормами, встановленими для робітників відповідних професій;
забезпечують за свій рахунок або своїми транспортними засобами підвезення учнів до місця виробничої практики та училища соціальної реабілітації.
23. Виробниче навчання і виробнича практика учнів проводяться під керівництвом майстра виробничого навчання училища соціальної реабілітації. Учням надається робота відповідно до професії і розряду, присвоєних їм за підсумками попередньої атестації.
24. Усі роботи, виконані учнями під час виробничого навчання і виробничої практики, оплачуються відповідно до законодавства в повному обсязі за діючими нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням установленого коефіцієнта доплат і надбавок до заробітної плати.
25. Під час виробничого навчання і практики незалежно від профілю клас (група) чисельністю не менш як 20 чоловік поділяється на дві підгрупи.
26. У училищі соціальної реабілітації проводиться щорічно поетапна атестація учнів, за підсумками якої їм присвоюється кваліфікація, що відповідає набутому на кожному етапі рівню професійної підготовки, а після завершення навчання проводяться кваліфікаційні екзамени.
27. Учні училища соціальної реабілітації, які мають незадовільні оцінки з окремих навчальних предметів або виробничого навчання, а також неатестовані за підсумками навчального року, можуть ліквідувати свою заборгованість у терміни, встановлені педагогічною радою. Для цього їм створюються необхідні умови і надається належна педагогічна допомога у формі консультацій, додаткових та індивідуальних занять.
28. До складання випускних кваліфікаційних екзаменів допускаються учні, які закінчили певний курс навчання і мають позитивні підсумки оцінки з усіх предметів професійного циклу і виробничого навчання.
Порядок переведення учнів на наступний курс, проведення випускних кваліфікаційних екзаменів, атестації та присвоєння кваліфікації випускникам училища визначається Міносвіти.
29. Теоретичне навчання покликане забезпечити учням професійні, суспільно-економічні, загальнотехнічні і правові знання, що розкривають тенденції та перспективи науково-технічного й соціального прогресу, особливості експлуатації нової техніки, застосування гнучких технологій, автоматизованих виробництв із використанням обчислювальної та іншої техніки.
30. Самостійно або в кооперації з іншими навчально-виховними закладами, установами й організаціями училище соціальної реабілітації може створювати навчально-виробничі, навчально-торговельно-виробничі фірми і об'єднання, ательє, інші види виробничих асоціацій учнів та інженерно-педагогічних працівників, які виробляють суспільно необхідну продукцію, надають послуги населенню.
31. Завдання учням для самопідготовки з основ наук чи професійної підготовки в училищі соціальної реабілітації не є обов'язковими. Вони можуть даватися з урахуванням психофізіологічних і педагогічних вимог та індивідуальних особливостей кожного підлітка у відведені розпорядком години самопідготовки, які проводяться під керівництвом учителів чи вихователів.
32. Забороняється відривати учнів училищ соціальної реабілітації від занять на різного роду роботи і заходи, не пов'язані з навчальним процесом.
33. Як виняток, для учнів, що завершили навчання у школі II ступеня, отримали професію і не бажають продовжувати навчання в загальноосвітній школі III ступеня, організовуються заняття за інтересами.
34. Учням училищ соціальної реабілітації, які успішно завершили навчання в школі II ступеня, вручаються свідоцтва про закінчення основної школи, а учням школи III ступеня, які склали випускні іспити з основ наук і виробничого навчання, - атестати про середню освіту та атестати про присвоєння кваліфікації, що видаються їм на руки при звільненні з училища соціальної реабілітації. Іншим учням видаються довідки про навчання в тому чи іншому класі із зазначенням оцінок з усіх предметів.
