КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
| від 20 серпня 1993 р. № 661 Київ |
Про затвердження Положення про моніторинг земель
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 2041 від 26.12.2003 № 1048 від 12.10.2011 )
Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити Положення про моніторинг земель, що додається.
2. Установити, що роботи з ведення моніторингу земель здійснюються за рахунок державного бюджету в межах асигнувань на проведення земельної реформи та частини коштів від плати за землю, що надходять до місцевих бюджетів.
| Прем'єр-міністр України | Л.КУЧМА |
| Перший заступник Міністра Кабінету Міністрів України | В.НЕСМІХ |
ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 серпня 1993 р. № 661
ПОЛОЖЕННЯ
про моніторинг земель
1. Моніторинг земель - це система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.
Об'єктом моніторингу є всі землі незалежно від форми власності на них.
Складовою частиною моніторингу земель є моніторинг ґрунтів.
Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення проводиться Держземагентством відповідно до затвердженого ним положення.
( Абзац четвертий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1048 від 12.10.2011 )( Пункт 1 в редакції Постанови КМ № 2041 від 26.12.2003 )
2. Залежно від мети спостережень та ступеня охоплення територій проводиться такий моніторинг земель:
національний - на всіх землях у межах території України;
регіональний - на територіях, що характеризуються єдністю фізико-географічних, екологічних та економічних умов;
локальний - на окремих земельних ділянках та в окремих частинах (елементарних структурах) ландшафтно-екологічних комплексів.
( Пункт 2 в редакції Постанови КМ № 2041 від 26.12.2003 )
3. Моніторинг земель складається із систематичних спостережень за станом земель (агрохімічна паспортизація земельних ділянок, зйомка, обстеження і вишукування), виявлення у ньому змін, а також проведення оцінки:
( Абзац перший пункту 3 в редакції Постанови КМ № 2041 від 26.12.2003 )
стану використання земельних ділянок;
( Абзац другий пункту 3 в редакції Постанови КМ № 2041 від 26.12.2003 )
процесів, пов'язаних із змінами родючості грунтів (розвиток водної і вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури грунту, заболочення і засолення), заростання сільськогосподарських угідь, забруднення земель пестицидами, важкими металами, радіонуклідами та іншими токсичними речовинами;
стану берегових ліній річок, морів, озер, заток,водосховищ, лиманів, гідротехнічних споруд;
процесів, пов'язаних з утворенням ярів, зсувів, сельовими потоками, землетрусами, карстовими, кріогенними та іншими явищами;
стану земель населених пунктів, територій, зайнятих нафтогазодобувними об'єктами, очисними спорудами, гноєсховищами, складами паливно-мастильних матеріалів, добрив, стоянками автотранспорту, захороненням токсичних промислових відходів і радіоактивних матеріалів, а також іншими промисловими об'єктами.
Спостереження за станом земель залежно від терміну та періодичності їх проведення поділяються на:
базові (вихідні, що фіксують стан об'єкта спостережень на момент початку ведення моніторингу земель);
періодичні (через рік і більше);
оперативні (фіксують поточні зміни).
3-1. Проведення моніторингу земель здійснюється у такому порядку:
виконання спеціальних зйомок і обстежень земель;
виявлення негативних факторів, вплив яких потребує здійснення контролю;
оцінка, прогноз, запобігання впливу негативних процесів.
На локальному рівні моніторинг земель проводять районні, міські відділи, управління земельних ресурсів, на регіональному - Рескомзем Автономної Республіки Крим, обласні, Київське, Севастопольське міські головні управління земельних ресурсів, на національному - Держземагентство.
( Абзац п'ятий пункту 3-1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1048 від 12.10.2011 )( Положення доповнено пунктом 3-1 згідно з Постановою КМ № 2041 від 26.12.2003 )
4. Стан земельного фонду оцінюється шляхом аналізу ряду послідовних спостережень і порівнянь одержаних показників.
5. Інформаційне забезпечення моніторингу земель складається з даних, які мають необхідну повноту для об'єктивної оцінки ситуації, її моделювання та прогнозування.
6. Ведення моніторингу земель здійснює Держземагентство за участю Мінприроди, Мінагрополітики, Національної академії аграрних наук та ДКА.
( Пункт 6 в редакції Постанови КМ № 2041 від 26.12.2003; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1048 від 12.10.2011 )
7. Основою технічного забезпечення моніторингу є автоматизована інформаційна система.
8. Інформація, одержана під час спостережень за станом земель, узагальнюється по районах, містах, областях, Автономній Республіці Крим, а також по окремих природних комплексах і передається в пункти збору автоматизованої інформаційної системи обласних, Київського і Севастопольського міських головних управлінь земельних ресурсів та Рескомзему Автономної Республіки Крим.
Форма та порядок надання інформації з моніторингу земель затверджується Мінагрополітики.
( Абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1048 від 12.10.2011 )
За результатами оцінки стану земель складаються звіти, прогнози та рекомендації, що подаються до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Держземагентства для вжиття заходів до запобігання і ліквідації наслідків негативних процесів.
( Абзац третій пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1048 від 12.10.2011 )( Пункт 8 в редакції Постанови КМ № 2041 від 26.12.2003 )