Передумовою створення розвинутого громадянського суспільства є підготовка освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних людей, здатних до співпраці, міжкультурної взаємодії, які мають глибоке почуття відповідальності за долю країни, її соціально-економічне процвітання.
Значний обсяг бюджетних ресурсів у середньостроковій перспективі спрямовуватиметься на освіту, духовний та фізичний розвиток, що є вкладенням в людський капітал і необхідною умовою розвитку країни.
Пріоритетними напрямами державної політики на середньостроковий період у галузі освіти передбачається визначити:
задоволення освітніх потреб кожної людини відповідно до її інтересів і потреб суспільства;
удосконалення правових засад здобуття освіти за рахунок бюджетів усіх рівнів та коштів юридичних і фізичних осіб;
чітке розмежування бюджетного та позабюджетного фінансування діяльності навчальних закладів;
визначення фінансування освіти як пріоритетного напряму видатків бюджетів усіх рівнів;
розширення можливості здобуття вищої освіти шляхом індивідуального кредитування;
формування державного замовлення на підготовку фахівців у професійно-технічних та вищих навчальних закладах різних форм власності на конкурсній основі з урахуванням якості освітніх послуг;
створення оптимальної, з урахуванням демографічних процесів, науково обгрунтованої мережі навчальних закладів.
Основними джерелами фінансового забезпечення освітньої галузі вважаються кошти державного та місцевих бюджетів, кошти юридичних і фізичних осіб, громадських організацій та фондів, у тому числі благодійні внески і пожертвування, кошти від надання навчальними закладами додаткових освітніх та інших послуг, гранти, кошти від здійснення навчальними закладами економічної діяльності, регламентованої державою.
Серед основних завдань в галузі культури та засобів масової інформації є забезпечення духовного та естетичного розвитку суспільства, прав громадян на інформацію, отримання соціально значущої інформації некомерційного характеру, реалізація державної інформаційної політики тощо.
Пріоритетними напрямами державної політики на середньостроковий період передбачається визнати:
підтримку національних та державних художніх колективів, концертних і циркових організацій, розвиток національного театрального мистецтва;
збереження та відтворення національної культурної спадщини, розвиток музейної справи, збереження бібліотечних і архівних фондів;
розвиток національного телерадіоінформаційного простору України, формування ринку інформаційних послуг;
стимулювання розвитку вітчизняного книговидання.
Національна оборона та правопорядок
Відповідно до оборонної ненаступальної військової доктрини України видатки на національну оборону будуть зберігатися на достатньому рівні і враховувати необхідність переозброєння армії, скорочення надлишкової чисельності військовослужбовців. У рамках існуючих бюджетних обмежень це стане можливим тільки за умови проведення глибинних реформ Збройних Сил, поетапного переведення частини армії на професійну основу.
Цей напрям передбачає також видатки на здійснення судово-правової реформи, запровадження в повному обсязі нового порядку судочинства, а також на боротьбу та профілактику злочинності.
У фінансуванні силових структур зберігатиметься пріоритетність видатків на оборонні науково-дослідні та конструкторські розробки, що сприятиме проведенню системної реструктуризації оборонно-промислового комплексу та підвищенню конкурентоспроможності його продукції.
Екологічна безпека
У середньостроковій перспективі Кабінет Міністрів України буде акцентувати увагу на проведенні екологічної політики, спрямованої на охорону навколишнього природного середовища, шляхом:
забезпечення розвитку енергозберігаючих технологій;
зменшення рівня шкідливих викидів у навколишнє середовище;
розроблення екологічних прогнозів та недопущення виникнення техногенних загроз і надзвичайних екологічних ситуацій;
мінімізації шкоди, що завдається втручанням господарської діяльності людини у природне середовище;
боротьби з наслідками зсувів і підтопленням територій.
Послідовне розв'язання найгостріших поточних проблем та реалізація стратегічних завдань, пов'язаних із зміцненням екологічної безпеки держави, забезпечуватиметься фінансуванням видатків на природоохоронні програми і заходи на рівні не нижчому, ніж у 2003 році.
Економічна діяльність
Цей напрям передбачає фінансування реалізації державної економічної політики у промисловості, сільському господарстві, на транспорті та в інших галузях економіки. У середньостроковій перспективі поступово скорочуватиметься пряма підтримка бюджетом галузей та секторів економіки. Виділення коштів з державного бюджету на підтримку розвитку сільського господарства, промисловості, транспорту, житлово-комунального господарства та інших пріоритетних галузей економіки буде здійснюватися переважно на зворотній основі і в прямій залежності від результатів діяльності відповідних суб'єктів господарювання з метою активізації економічних стимулів, притаманних ринковій економіці. Така політика буде реалізовуватися на основі програмно-цільового підходу шляхом запровадження розроблення і виконання комплексних цільових програм та інвентаризації раніше затверджених програм з метою відбору для подальшої реалізації найбільш пріоритетних.
Економічним підгрунтям реалізації такої бюджетної політики у сфері економічної діяльності має бути:
впровадження пільгового кредитування окремих галузей економіки шляхом застосування механізму часткового відшкодування вартості кредитних ресурсів із зменшенням обсягів державної підтримки в міру зниження вартості кредитних ресурсів;
скасування економічно невиправданих та недопущення створення спеціальних режимів оподаткування;
запровадження механізму регулювання цін і тарифів на енергетичні ресурси, який має стимулювати споживачів до збереження енергії;
сприяння подальшому розвитку ринків капіталу, забезпеченню його спроможності до перерозподілу інвестиційних потоків, акумулюванню капіталів та інвестиційного кредитування;
запровадження нових підходів у проведенні політики капітальних видатків, впровадження якісно нових форм спільного інвестування, зокрема корпоративних та пайових інвестиційних фондів;
створення Українського банку реконструкції та розвитку, формування ринку іпотечних боргових зобов'язань, реалізація механізмів довгострокового рефінансування комерційних банків, що здійснюють кредитування реконструкції та технічного переозброєння ключових секторів економіки.
Житлово-комунальне господарство
У середньостроковій перспективі при визначенні міжбюджетних трансфертів будуть враховуватися необхідні фінансові ресурси для місцевих програм розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів, що передбачені у статтях 69 і 91 Бюджетного кодексу України.
При цьому за рахунок коштів Державного бюджету України будуть фінансуватися науково-технічні розробки з питань експлуатації та технічного обслуговування об'єктів житлово-комунального господарства, благоустрою населених пунктів, захисту територій від шкідливої дії вод, енергозбереження, технічного регулювання та стандартизації.
Фінансування буде здійснюватися в умовах реформування житлово-комунального господарства за такими напрямами:
удосконалення системи управління шляхом підвищення ефективності управління житлово-комунальним господарством та упорядкування відносин власності у цій сфері;
забезпечення беззбиткового функціонування підприємств;
запровадження прозорої економічно обгрунтованої системи визначення цін і тарифів на послуги;
підвищення ефективності використання енергетичних та матеріальних ресурсів;
технічне переозброєння галузі, запровадження інноваційної моделі розвитку підприємств.
Таблиця 5
Прогноз видатків зведеного бюджету за функціональним призначенням
Ризики
Наявність певних ризиків прогнозу може визначати зміну показників прогнозу зведеного бюджету. Найбільш впливовими є ризики, пов'язані з відхиленням фактичних макроекономічних показників від запланованих, що призводитиме до розбалансування бюджету як з боку доходів, так і з боку видатків. Ще більш невизначеним є ймовірність реалізації ризиків, пов'язаних із внесенням змін до податкового законодавства, особливо щодо справдження очікувань стосовно забезпечення надходжень від скасування податкових пільг, та із змінами кон'юнктури світового ринку.
