Про затвердження Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень

На виконання статті 5 Закону України "Про імміграцію" Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити такі, що додаються:

Порядок формування квоти імміграції;

Порядок провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень;

1. Квота імміграції формується за категоріями іммігрантів і за регіональним принципом (з урахуванням поточної демографічної ситуації) відповідно до пропозицій центральних та місцевих органів виконавчої влади.

Пропозиції стосовно формування квоти імміграції повинні ґрунтуватися на результатах аналізу імміграційного процесу у попередньому календарному році та враховувати необхідність максимального обмеження квоти імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства з країн походження значної кількості нелегальних мігрантів.

Перелік цих країн щороку визначається МЗС.

2. Пропозиції до ДМС щодо встановлення квоти імміграції на наступний календарний рік вносять:

МКІП - стосовно діячів культури, імміграція яких відповідає інтересам України;

Мінсоцполітики - стосовно осіб, які безперервно проживали на території України протягом трьох років з дня встановлення їм статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;

Мінекономіки - стосовно осіб, які здійснили іноземну інвестицію в економіку України на суму не менше 100 (ста) тис. доларів США, висококваліфікованих спеціалістів та робітників, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України;

МОН - стосовно діячів науки, імміграція яких відповідає інтересам України;

Міноборони - стосовно осіб, які прослужили у Збройних Силах три і більше років;

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації - стосовно граничної кількості іммігрантів, які можуть бути прийняті протягом календарного року відповідним регіоном (за категоріями іммігрантів).

Інші центральні органи виконавчої влади можуть подавати до зазначених у цьому пункті органів пропозиції щодо формування квоти імміграції за галузевим принципом.

3. Пропозиції стосовно осіб, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України, а також тих, що раніше перебували в громадянстві України, та батьків, чоловіка (дружини) іммігранта, його неповнолітніх дітей готуються безпосередньо ДМС.

4. Проект рішення Кабінету Міністрів України про встановлення квоти імміграції на відповідний календарний рік розробляється і подається МВС до 31 січня поточного року.

5. Квота імміграції встановлюється рішенням Кабінету Міністрів України за категоріями іммігрантів не пізніше ніж 1 березня поточного року.

1. Цей Порядок визначає процедуру провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію іноземцям та особам без громадянства, які іммігрують в Україну (далі - іммігранти), поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень (далі - провадження у справах з питань імміграції), а також компетенцію центральних органів виконавчої влади та підпорядкованих їм органів, які забезпечують виконання законодавства про імміграцію.

2. Рішення за заявами про надання дозволу на імміграцію залежно від категорії іммігрантів приймають:

1) ДМС - стосовно іммігрантів, які є:

діячами науки та культури, імміграція яких відповідає інтересам України;

особами, які здійснили іноземну інвестицію в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тис. доларів США;

особами, імміграція яких становить державний інтерес.

У разі необхідності ДМС може приймати рішення стосовно інших категорій іммігрантів;

2) територіальні органи ДМС (далі - територіальні органи) - стосовно іммігрантів, які підпадають під квоту імміграції або є іммігрантами позаквотової категорії (крім іммігрантів, стосовно яких рішення приймає ДМС), а саме:

висококваліфікованих спеціалістів і робітників, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України;

осіб, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України;

осіб, які раніше перебували в громадянстві України;

батьків, чоловіка (дружини) іммігранта та його неповнолітніх дітей;

осіб, які безперервно проживали на території України протягом трьох років з дня встановлення їм статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;

осіб, які прослужили у Збройних Силах три і більше років;

осіб без громадянства, які проживали на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання протягом двох років з дня визнання їх особами без громадянства.

У разі необхідності територіальні органи можуть приймати рішення стосовно іммігрантів позаквотової категорії (крім іммігрантів, стосовно яких рішення приймає ДМС);

3) територіальні підрозділи ДМС (далі - територіальні підрозділи) - стосовно іммігрантів, які на законних підставах перебувають на території України і є іммігрантами позаквотової категорії (крім іммігрантів, стосовно яких рішення приймає ДМС або територіальний орган), а саме:

одного з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України, дітей і батьків громадян України;

осіб, які є опікунами чи піклувальниками громадян України або перебувають під опікою чи піклуванням громадян України;

осіб, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням;

закордонних українців, подружжя закордонних українців, їх дітей у разі їх спільного в’їзду та перебування на території України.

У разі коли заяви іммігрантів позаквотової категорії надійшли від закордонних дипломатичних установ України, їх розгляд та прийняття відповідних рішень здійснюється територіальними органами.

3. МКІП та МОН визначають у місячний термін, чи відповідає інтересам України імміграція іноземних діячів культури та науки, які порушили клопотання про надання дозволу на імміграцію, і у разі позитивного висновку видають їм документ про підтримку такого клопотання.

4. Мінекономіки, структурні підрозділи економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій перевіряють у місячний термін в осіб, які порушили клопотання про надання дозволу на імміграцію, документи, що підтверджують відповідність рівня їх кваліфікації вимогам, які пред'являються до працівників, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України, і у разі позитивного висновку видають їм документ про підтримку такого клопотання. У разі необхідності Мінекономіки для вирішення питання щодо відповідності рівня кваліфікації осіб вимогам, які пред’являються до висококваліфікованих спеціалістів та робітників, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України, має право залучати інші центральні органи виконавчої влади, до повноваження яких належить сфера діяльності таких осіб. Такий документ може також видаватися на запит органів, зазначених у пункті 2 цього Порядку.

5. Лікувально-профілактичні заклади у порядку, встановленому МОЗ, проводять у місячний термін медичне обстеження осіб, які перебувають в Україні на законних підставах та порушили клопотання про надання дозволу на імміграцію, і видають документ про відсутність у заявника хвороб, які відповідно до законодавства є підставою для відмови у наданні такого дозволу.

6. Банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва) видають особі, яка порушила клопотання про надання дозволу на імміграцію відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про імміграцію", довідку про надходження іноземної інвестиції в економіку України, яка містить інформацію про надходження на інвестиційний рахунок такого іммігранта іноземної інвестиції у вигляді іноземної конвертованої валюти, внесеної іммігрантом, на суму не менше 100 (ста) тис. доларів США та її використання для здійснення іноземної інвестиції в економіку України або про перерахування коштів в іноземній конвертованій валюті на суму не менше 100 (ста) тис. доларів США з власного закордонного рахунка такого іммігранта на поточний рахунок підприємства, що створене цим іммігрантом в Україні.

Довідка підписується керівником банку або його відокремленого підрозділу (філії, відділення, представництва), містить дату видачі, номер, завіряється печаткою та діє протягом шести місяців з дати видачі.

7. МЗС перевіряє у місячний термін правильність оформлення справ з питань імміграції, що надійшли через закордонні дипломатичні установи України від осіб, які постійно проживають за межами України, справжність поданих документів та відповідність їх оформлення вимогам законодавства і надсилає їх до ДМС.

9. МВС, органи Національної поліції, СБУ та її регіональні органи, Держприкордонслужба відповідно до компетенції вживають у місячний строк за зверненням ДМС, її територіальних органів та територіальних підрозділів заходів:

до виявлення серед осіб, які подали заяву про надання дозволу на імміграцію, таких, яким дозвіл на імміграцію не може бути наданий відповідно до статті 10 Закону України "Про імміграцію";

до встановлення відомостей, що можуть бути підставою для скасування дозволу на імміграцію згідно із статтею 12 Закону України "Про імміграцію".

Інші центральні органи виконавчої влади відповідно до своєї компетенції у разі порушення клопотання про надання дозволу на імміграцію особам, імміграція яких становить державний інтерес, розглядають його у місячний термін і у разі позитивного висновку видають документ про підтримку такого клопотання.

10. Заяви про надання дозволу на імміграцію подаються:

до територіальних підрозділів за місцем проживання - особами, які тимчасово перебувають в Україні на законних підставах;

до закордонних дипломатичних установ України за місцем постійного проживання - особами, які постійно проживають за межами України.

11. Для отримання дозволу на імміграцію разом із заявою встановленого ДМС за погодженням з МЗС зразка подаються:

паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, у тому числі рішення про визнання особою без громадянства в Україні (після пред’явлення повертається), та копія його сторінок;

засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, у тому числі рішення про визнання особою без громадянства в Україні, з особистими даними;

три фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра;

документ про місце проживання (в Україні та за кордоном). Документом про місце проживання на території України для осіб, які отримали посвідки на тимчасове проживання, є довідка про реєстрацію місця проживання. Місце проживання в Україні осіб, які тимчасово на законних підставах перебувають на її території, підтверджується документами, передбаченими абзацом сьомим підпункту 1 пункту 9 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 р. № 150 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 17, ст. 612);

документально підтверджені відомості про склад сім'ї (копії свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, документів про усиновлення, встановлення опіки чи піклування тощо);

документ, виданий лікувально-профілактичним закладом про відсутність у заявника хвороб, зазначених у пункті 5 частини п'ятої статті 9 Закону України "Про імміграцію" (крім осіб, зазначених у пунктах 1 і 3 частини третьої статті 4 Закону). Особи, які постійно проживають за межами України, подають документ, виданий лікувальним закладом держави за місцем проживання, який підлягає легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами;

довідка, видана компетентним органом держави попереднього проживання або її дипломатичним представництвом чи консульською установою в Україні, про відсутність судимості (крім осіб, зазначених у пунктах 1, 3 і 6 частини третьої статті 4 Закону України "Про імміграцію"). У виняткових випадках такі відомості можуть бути отримані ДМС чи територіальними органами і підрозділами шляхом надсилання відповідного запиту компетентним органам іноземних держав, з якими укладено договір про правову допомогу у цивільних, сімейних та кримінальних справах;

квитанція про сплату державного мита або консульського збору, якщо за дії, пов'язані з наданням дозволу на імміграцію, законодавством передбачена їх сплата, або документ, який підтверджує наявність пільг щодо сплати.

Документи, визначені пунктами 1-14 частини сьомої статті 9 Закону України "Про імміграцію", додатково подаються відповідно до категорії іммігрантів.

У разі необхідності відповідні територіальні органи і підрозділи, які забезпечують провадження у справах з питань імміграції, можуть затребувати інші документи, що уточнюють наявність підстав для надання дозволу на імміграцію, якщо це не суперечить Закону України "Про імміграцію", а також запросити для бесіди заявників чи інших осіб.

Документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Копії цих документів, а також письмове підтвердження згоди на імміграцію та гарантії приймаючих осіб, передбачені пунктом 6 частини сьомої статті 9 Закону України "Про імміграцію", подаються нотаріально засвідченими. Документи, відомості за якими можуть змінюватися, можуть бути подані протягом шести місяців від дня їх видачі.

У разі коли протягом строку розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію в документах (інформації, зазначеній у заяві), передбачених абзацами першим, другим, п’ятим - восьмим та десятим цього пункту, змінилися відомості, документи, які підтверджують такі зміни, подаються до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, яким прийнята до розгляду заява, протягом десяти днів з моменту настання змін з метою внесення до матеріалів справи про надання дозволу на імміграцію та врахування під час прийняття рішення.

12. Територіальні підрозділи за місцем проживання, до яких подано заяви про надання дозволу на імміграцію:

формують справи, перевіряють підстави, законність перебування в Україні іммігрантів, інформацію, зазначену ними у заяві про надання дозволу на імміграцію, справжність поданих документів та відповідність, їх оформлення вимогам законодавства, у разі потреби погоджують це питання з органами місцевого самоврядування, у межах своєї компетенції з'ясовують питання щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію;

проводять перевірку законності перебування в Україні іммігранта з використанням інтегрованої міжвідомчої інформаційно-комунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України (система "Аркан"), або шляхом надсилання запитів до Адміністрації Держприкордонслужби;

проводять перевірку даних іммігранта за банками даних Інтерполу з метою отримання інформації, яка є підставою для відмови у наданні дозволу на імміграцію відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 10 Закону України "Про імміграцію";

надсилають у місячний термін разом з матеріалами справи інформацію про результати їх розгляду територіальним органам або підрозділам (відповідно до категорії іммігрантів). Справи, прийняття рішення за якими належить до компетенції ДМС чи територіальних органів, надсилаються територіальним органам, в інших випадках - територіальним підрозділам;

здійснюють провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію, якщо таке провадження належить до їх компетенції.

13. Закордонні дипломатичні установи України, до яких подано заяви разом з визначеними цим Порядком документами від осіб, які постійно проживають за межами України, про надання дозволу на імміграцію:

формують справи, перевіряють справжність поданих документів та відповідність їх оформлення вимогам законодавства;

надсилають через МЗС до ДМС разом з матеріалами справи інформацію про результати їх розгляду не пізніше ніж у місячний термін після надходження документів із своїми пропозиціями.

Зазначені справи, за винятком тих, прийняття рішення за якими належить до компетенції ДМС, надсилаються ним територіальним органам для прийняття відповідного рішення.

14. Територіальні органи і підрозділи після отримання документів від зазначених у пунктах 12 і 13 цього Порядку органів перевіряють у місячний термін правильність їх оформлення, з'ясовують у межах своєї компетенції питання щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію, передбачених статтею 10 Закону України "Про імміграцію", надсилають відповідні запити до МВС, органів Національної поліції, регіональних органів СБУ та Держприкордонслужби.

МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ та Держприкордонслужба проводять відповідно до компетенції у місячний строк після надходження таких запитів перевірку з метою виявлення осіб, яким дозвіл на імміграцію не надається. Про результати перевірки інформується орган, який надіслав запит.

Термін перевірки може бути продовжений, але не більше ніж на один місяць.

15. У разі коли прийняття рішення щодо надання дозволу на імміграцію належить до компетенції ДМС, територіальні органи у місячний термін аналізують отриману від зазначених в абзаці другому пункту 14 цього Порядку органів інформацію і надсилають до ДМС разом з матеріалами справи дані про результати розгляду.

16. У разі коли прийняття рішення щодо надання дозволу на імміграцію належить до компетенції територіальних органів і підрозділів, ці органи аналізують у місячний термін отриману від зазначених в абзаці другому пункту 14 цього Порядку органів інформацію та на підставі матеріалів справи приймають рішення про надання дозволу на імміграцію чи про відмову у наданні такого дозволу.

17. ДМС перевіряє у місячний термін правильність оформлення документів, що надійшли від зазначених у пунктах 13 і 15 цього Порядку органів, вивчає відповідність наведених підстав, визначених статтею 4 Закону України "Про імміграцію", з'ясовує питання щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію відповідно до статті 10 Закону України "Про імміграцію" у разі потреби, надсилає запит до МВС, органів Національної поліції, СБУ. Запит до Держприкордонслужби надсилається тільки стосовно тих осіб, клопотання яких надійшли через МЗС.

МВС, Національна поліція, СБУ та Держприкордонслужба проводять відповідно до компетенції у місячний строк після надходження таких запитів перевірку з метою виявлення осіб, яким дозвіл на імміграцію не надається. Інформація про результати перевірки надсилається ДМС.

Термін розгляду може бути продовжений, але не більше ніж на один місяць.

Перед прийняттям рішення щодо надання дозволу на імміграцію особам, які здійснили іноземну інвестицію в економіку України у вигляді іноземної конвертованої валюти на суму не менше 100 (ста) тис. доларів США, ДМС з’ясовує, чи не була повернута така іноземна інвестиція шляхом надсилання запиту до банку або його відокремленого підрозділу (філії, відділення, представництва), який видав довідку, зазначену в пункті 6 цього Порядку.

У день прийняття рішення щодо надання дозволу на імміграцію особам, які здійснили іноземну інвестицію в економіку України у вигляді іноземної конвертованої валюти на суму не менше 100 (ста) тис. доларів США, ДМС перевіряє в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості про державну реєстрацію юридичної особи, копія статуту якої подана іноземним інвестором, актуальні на дату прийняття рішення.

18. ДМС аналізує у місячний термін отриману від зазначених в абзаці другому пункту 17 цього Порядку органів інформацію та на підставі матеріалів справи приймає рішення про надання дозволу на імміграцію чи про відмову у наданні такого дозволу.

19. Рішення про надання дозволу на імміграцію чи про відмову у наданні такого дозволу діє протягом року від дня його прийняття.

Особи, яким надано дозвіл на імміграцію, зобов'язані протягом періоду дії дозволу звернутися до:

закордонних дипломатичних установ України із заявою про оформлення довгострокової візи, якщо вони постійно проживають за межами України, та після прибуття в Україну - протягом п'яти робочих днів до територіального підрозділу за місцем проживання із заявою про видачу посвідки на постійне проживання;

до територіального підрозділу за місцем проживання із заявою про видачу посвідки на постійне проживання, якщо вони перебувають на законних підставах в Україні.

При цьому заявник повинен особисто звернутися до територіального підрозділу за місцем проживання хоч би один раз - для подання заяви про надання дозволу на імміграцію чи для отримання посвідки (у тому разі коли із поважних причин він не зміг подати заяву про надання дозволу на імміграцію особисто).

Іммігранти, які отримали посвідки, повинні зареєструватися за місцем постійного проживання, а у разі зміни місця проживання перереєструватися в порядку, встановленому для громадян України.

20. Органи, які прийняли рішення про надання дозволу на імміграцію або про відмову у наданні такого дозволу, надсилають його копію протягом трьох робочих днів з дня прийняття безпосередньо заявнику або через МЗС відповідній закордонній дипломатичній установі України.

Копія прийнятого рішення про надання дозволу на імміграцію є підставою для оформлення закордонною дипломатичною установою України довгострокової візи особі, якій надано такий дозвіл.

21. Дозвіл на імміграцію скасовується органом, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

Питання щодо скасування дозволу мають право порушувати ДМС, її територіальні органи та територіальні підрозділи, МВС, органи Національної поліції, регіональні органи СБУ та Держприкордонслужба або органи, які у межах наданих повноважень забезпечують виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.

22. Для прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію у разі, коли ініціатором такого скасування є ДМС, її територіальні органи або територіальні підрозділи, ними складається обґрунтований висновок із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України "Про імміграцію", що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

У разі коли ініціатором скасування дозволу на імміграцію є інший орган, зазначений в абзаці другому пункту 21 цього Порядку, для прийняття відповідного рішення цим органом складається обґрунтоване подання із зазначенням підстав для скасування дозволу, визначених статтею 12 Закону України "Про імміграцію", що надсилається до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

23. ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також у разі необхідності запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення.

Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію.

Копія рішення про скасування дозволу на імміграцію видається не пізніше як у тижневий строк з дня його прийняття особі, стосовно якої прийнято таке рішення, під розписку чи надсилається рекомендованим листом.

24. Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію". Копія рішення надсилається Держприкордонслужбі.

25. Рішення ДМС, територіальних органів і підрозділів, інших органів виконавчої влади, які в межах своєї компетенції зобов'язані забезпечувати провадження у справах з питань імміграції, а також дії чи бездіяльність їх посадових та службових осіб можуть бути оскаржені відповідно до законодавства. У цьому разі провадження у справах з питань імміграції припиняється до прийняття відповідного рішення.

26. ДМС, територіальні органи і підрозділи:

ведуть облік осіб, які звернулися за наданням дозволу на імміграцію, яким надано такий дозвіл та видано посвідку на постійне проживання, відмовлено у видачі такого дозволу або скасовано дозвіл на імміграцію та визнано недійсною видану на його підставі посвідку на постійне проживання. Облік ведеться у паперовому або електронному вигляді;

здійснюють обмін інформацією про зазначених осіб із заінтересованими центральними органами виконавчої влади та підпорядкованими їм органами;

у разі необхідності видають цим органам на підставі письмових запитів копії відповідних документів.