КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 26 вересня 2002 р. N 1432
Київ
Про затвердження Порядку повернення дітей-іноземців до місць їх постійного проживання
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1572 від 17.11.2004 N 305 від 20.04.2005 N 872 від 26.06.2007 N 415 від 23.05.2012 N 348 від 14.04.2021 N 898 від 09.08.2024 )
З метою забезпечення реалізації завдань, визначених Комплексною програмою профілактики злочинності на 2001-2005 роки щодо недопущення втягнення в злочинну діяльність дітей, захисту їх прав, а також запобіганню дитячій бездоглядності, безпритульності та бродяжництву, Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Порядок повернення дітей-іноземців до місць їх постійного проживання (додається).
Прем'єр-міністр України А.КІНАХ Інд. 28
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 26 вересня 2002 р. N 1432
ПОРЯДОК
повернення дітей-іноземців до місць їх постійного проживання
( У тексті Порядку слово "Держкомсім'ямолодь" в усіх відмінках замінено словом "Мінсім'ядітимолодь" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ N 1572 від 17.11.2004 )( У тексті Порядку слово "Мінсім'ядітимолодь" в усіх відмінках замінено словом "Мінмолодьспорт" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ N 305 від 20.04.2005 )( У тексті Порядку слово "Мінмолодьспорт" в усіх відмінках замінено словом "Мінсім'ямолодьспорт" у відповідному відмінку; слово "неповнолітніх" замінити словом "дітей" згідно з Постановою КМ N 872 від 26.06.2007 )( У тексті Порядку слово "Мінсім'ямолодьспорт" в усіх відмінках замінено словом "Мінсоцполітики" згідно з Постановою КМ N 415 від 23.05.2012 )
1. Цей Порядок поширюється на дітей, які є іноземцями (крім дітей, яким надано статус біженця) і перебувають у притулках для дітей або в інших закладах соціального захисту у зв'язку із закінченням терміну їх перебування у притулках для дітей.
2. У разі перебування у притулку для дітей дитини, яка є іноземцем або щодо якої є підстави вважати, що вона є іноземцем, Державна служба у справах дітей, служба у справах дітей обласної, Київської і Севастопольської міської держадміністрації разом з МВС на підставі наявних матеріалів справи та опитування дитини з'ясовують відомості щодо батьків, інших родичів або опікунів чи піклувальників (далі - законних представників дитини).
( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 348 від 14.04.2021, N 898 від 09.08.2024 )
3. За результатами здійснених заходів та з метою з'ясування місця перебування законних представників дитини служба у справах дітей обласної, Київської і Севастопольської міської держадміністрації надсилає до МЗС запит з вичерпною інформацією про дитину, законних представників дитини та країни їх проживання.
4. МЗС доручає закордонній дипломатичній установі України (далі - дипломатична установа) в країні громадянства чи постійного проживання дитини (законних представників дитини), як правило, через МЗС країни перебування або через відповідний компетентний орган вжити заходів з метою розшуку та встановлення контакту із законними представниками дитини та інформування їх щодо місцезнаходження дитини.
Одночасно з направленням доручення дипломатичній установі МЗС інформує дипломатичне представництво країни громадянства чи постійного проживання дитини (законних представників дитини), акредитоване в Україні, щодо її місцезнаходження.
5. У разі відсутності дипломатичної установи в країні громадянства чи постійного проживання дитини (законних представників дитини) МЗС звертається до дипломатичного представництва цієї країни в Україні чи дипломатичного представництва іншої країни, яке уповноважене представляти інтереси країни громадянства чи проживання дитини, з проханням надати сприяння у розшуку законних представників дитини.
6. У разі позитивного результату розшуку законних представників дитини МЗС або дипломатична установа попередньо інформують їх у встановленому порядку про необхідність виїзду в Україну за дитиною та надають їм у цьому організаційну підтримку (оформлення віз, надання необхідної інформації тощо, за винятком фінансування).
7. У разі негативного результату розшуку законних представників дитини дипломатична установа через МЗС країни перебування звертається до органу, який здійснює захист дітей у країні їх громадянства чи постійного проживання, та інформує його щодо необхідності організації повернення дитини та фінансування пов'язаних з цим видатків. Питання забезпечення супроводження вирішується компетентними органами країни, що приймає дитину, з урахуванням конкретної ситуації.
8. Про результати вжитих заходів МЗС інформує Державну службу у справах дітей.
( Пункт 8 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 348 від 14.04.2021, N 898 від 09.08.2024 )
9. У разі відсутності у дитини-іноземця дійсного для виїзду з України документа Державна служба у справах дітей звертається до МЗС з проханням про сприяння в отриманні такою дитиною документа, дійсного для виїзду, через акредитоване в Україні дипломатичне представництво країни її громадянства чи постійного проживання.
( Пункт 9 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 348 від 14.04.2021, N 898 від 09.08.2024 )
10. У разі відсутності акредитованого в Україні дипломатичного представництва країни громадянства чи постійного проживання дитини або неможливості отримання документа, дійсного для виїзду з України, Державна служба у справах дітей звертається до органів внутрішніх справ України, які на підставі наданих відомостей оформляють документ для виїзду дитини (подорожній документ іноземця чи особи без громадянства).
Державне мито за оформлення документа сплачує Державна служба у справах дітей.
( Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 348 від 14.04.2021, N 898 від 09.08.2024 )
11. На підставі повідомлення Державної служби у справах дітей про готовність виїзду дитини-іноземця до країни громадянства чи постійного проживання МЗС доручає дипломатичній установі в установленому порядку інформувати законних представників дитини або орган, який здійснює захист дітей у країні їх громадянства чи постійного проживання, про можливість приїзду в Україну з метою супроводження дитини до країни її громадянства чи постійного проживання.