КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 22 березня 2001 р. № 270
Київ
Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1356 від 21.11.2007 № 885 від 19.08.2009 № 1400 від 26.12.2011 № 868 від 19.09.2012 № 76 від 11.02.2016 № 884 від 23.09.2020 № 11 від 12.01.2022 № 1 від 03.01.2024 № 416 від 01.04.2026 )
З метою реалізації державної політики в сфері безпечної життєдіяльності населення та поліпшення організації роботи з профілактики травматизму невиробничого характеру Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, що додається.
2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. № 421 "Про затвердження Положення про розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 19, с. 69).
| Прем'єр-міністр України | В. ЮЩЕНКО |
| Інд. 33 | |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 22 березня 2001 р. № 270
ПОРЯДОК
розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
Загальні питання
1. Цей Порядок визначає механізм розслідування та ведення обліку нещасних випадків невиробничого характеру, які сталися з громадянами України, іноземцями та особами без громадянства на території України.
2. Під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти не пов’язані з виконанням трудових обов’язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо (далі - нещасні випадки), які призвели до ушкодження здоров’я або смерті потерпілих.
( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 885 від 19.08.2009 )
3. Розслідуванню згідно з цим Порядком підлягають нещасні випадки, що сталися під час:
1) прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації (далі - організації) і не використовувався в інтересах цієї організації;
2) переміщення повітряним, залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним транспортом, в електротранспорті, метрополітені, на канатній дорозі, фунікулері та на інших видах транспортних засобів;
3) виконання громадських обов’язків (рятування людей, захист власності, правопорядку тощо, якщо це не входить до службових обов’язків);
4) виконання донорських функцій;
5) участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях, агітаційно-пропагандистській діяльності тощо);
6) участі у культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;
7) проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов’язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах;
8) використання газу у побуті;
9) вчинення протиправних дій проти особи, її майна;
10) користування або контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами;
11) виконання робіт у домашньому господарстві, використання побутової техніки;
12) стихійного лиха;
13) перебування в громадських місцях, на об’єктах торгівлі та побутового обслуговування, у закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та спортивно-розважального призначення, в інших організаціях, а також у рекреаційних зонах.
( Підпункт 13 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 885 від 19.08.2009 )
14) контакту з тваринами (у тому числі птахами, плазунами, комахами тощо) та рослинами (у тому числі грибами, водоростями тощо), що призвело до ушкодження здоров’я або смерті потерпілих;
( Пункт 3 доповнено підпунктом 14 згідно з Постановою КМ № 885 від 19.08.2009 )
15) споживання (використання) нехарчової продукції.
( Пункт 3 доповнено підпунктом 15 згідно з Постановою КМ № 1400 від 26.12.2011 )
4. Факт ушкодження здоров’я внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад.
Документом, який підтверджує ушкодження здоров’я особи, є листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу.
5. Нещасні випадки розслідуються незалежно від того, чи був потерпілий у стані психічного розладу, алкогольного або наркотичного сп’яніння.
( Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 885 від 19.08.2009 )
Повідомлення про нещасні випадки
6. Лікувально-профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі внаслідок нещасних випадків, протягом доби надсилають письмове повідомлення за встановленою формою (додаток 1):
про кожний нещасний випадок - до районної держадміністрації (виконавчого органу міської, районної у місті ради);
( Абзац другий пункту 6 в редакції Постанови КМ № 885 від 19.08.2009 )
про кожний нещасний випадок, що стався внаслідок споживання (користування) нехарчової продукції - до органу державного ринкового нагляду у відповідній сфері відповідальності;
( Пункт 6 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 1400 від 26.12.2011 )
про нещасний випадок із смертельним наслідком, пов’язаний із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, а також нещасний випадок, що стався внаслідок контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами або під час дорожньо-транспортної пригоди, - прокурору та органу досудового розслідування.
( Абзац четвертий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 868 від 19.09.2012 )
( Абзац п’ятий пункту 6 виключено на підставі Постанови КМ № 868 від 19.09.2012 )
Лікувально-профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі, ведуть реєстрацію нещасних випадків в окремому журналі за встановленою формою (додаток 2).
Розслідування нещасних випадків
7. Розслідування нещасних випадків проводиться з метою визначення їх обставин та причин. На підставі результатів розслідування розробляються заходи щодо запобігання подібним випадкам, а також щодо вирішення питань соціального захисту потерпілих.
Технічне розслідування - встановлення технічних і організаційних причин виникнення аварії та розроблення заходів щодо запобігання таким аваріям.
( Пункт 7 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 1356 від 21.11.2007 )
У процесі розслідування беруться до уваги листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу, а також пояснення потерпілого та свідчення очевидців, а у разі потреби - керівника органу (організації), на території чи об’єкті якого стався нещасний випадок.
( Абзац третій пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 885 від 19.08.2009 )
8. Розслідування нещасних випадків із смертельним наслідком, групових нещасних випадків у разі смерті хоча б одного з потерпілих, нещасних випадків, пов’язаних із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, а також нещасних випадків, які сталися внаслідок контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами або дорожньо-транспортної пригоди, проводиться органом досудового розслідування.
( Пункт 8 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 885 від 19.08.2009, № 868 від 19.09.2012 )
9. Районна держадміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) протягом доби з часу надходження від лікувально-профілактичного закладу повідомлення про нещасний випадок (за винятком нещасних випадків із смертельним наслідком) приймає рішення щодо утворення комісії з розслідування нещасного випадку у складі не менш як трьох осіб.
( Абзац перший пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 885 від 19.08.2009 )
До роботи комісії з розслідування нещасного випадку можуть залучатися представники районної держадміністрації (виконавчого органу міської, районної у місті ради), Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, організації, де працюють або навчаються потерпілі, організації, на території чи об’єкті якої стався нещасний випадок, а також представники органів охорони здоров’я, освіти, захисту прав споживачів, Держенергонагляду у межах повноважень, експерти страхової компанії (якщо потерпілий був застрахований).
( Абзац другий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 885 від 19.08.2009, № 416 від 01.04.2026 )
До розслідування нещасних випадків, які сталися під час прямування на роботу чи з роботи, залучаються представники відповідного профспілкового органу або уповноважені трудового колективу, якщо потерпілий не є членом профспілки.
10. У разі звернення потерпілого або особи, яка представляє його інтереси (якщо не надходило повідомлення від лікувально-профілактичного закладу про нещасний випадок), районна держадміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) приймає рішення щодо необхідності проведення розслідування і визначення організації, яка повинна проводити розслідування, та направляє її керівнику копію рішення.
Керівник організації протягом доби з часу надходження рішення про уповноваження її на проведення розслідування призначає комісію у складі не менше трьох осіб.
( П ункт 10-1 виключено на підставі Постанови КМ № 416 від 01.04.2026 )
11. Нещасні випадки (за винятком групових), які сталися з працюючими особами, розслідуються комісією, утвореною організацією, де працює потерпілий, у складі голови комісії - посадова особа, яку визначає керівник організації, і членів комісії - керівника відповідного структурного підрозділу, представника профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноваженого трудового колективу, якщо потерпілий не є членом профспілки.
Рішення щодо розслідування нещасного випадку приймається керівником організації на підставі звернення потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, листка непрацездатності або довідки лікувально-профілактичного закладу.
( Абзац другий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 885 від 19.08.2009 )
У разі відмови організації провести розслідування нещасного випадку потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, може звернутися до районної держадміністрації (виконавчого органу міської, районної у місті ради), яка вирішує питання щодо проведення цього розслідування.
12. Розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 календарних днів після утворення комісії. У разі потреби цей термін може бути продовжений керівником органу (організації), який призначив розслідування.
За результатами розслідування нещасного випадку або технічного розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов’язаних з використанням газу в побуті, складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм) згідно з додатком 3, який затверджується керівником органу (організації), що проводив розслідування.
( Абзац другий пункту 12 в редакції Постанови КМ № 1356 від 21.11.2007; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 416 від 01.04.2026 )
Член комісії, незгодний із змістом складеного акта, письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта, складеного за формою НТ.
( Пункт 12 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 885 від 19.08.2009 )
Необхідна кількість примірників акта визначається в кожному окремому випадку.
Акт за формою НТ надсилається:
потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;
районній держадміністрації (виконавчому органу міської, районної у місті ради, на території якої стався нещасний випадок);
( Абзац сьомий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 885 від 19.08.2009 )
організації, де працює або навчається потерпілий;
організації, яка відповідальна за безпечний стан території чи об’єкта, де стався нещасний випадок.
Копія акта надсилається прокурору, органу досудового розслідування та іншим організаціям на їх запит.
( Абзац десятий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 868 від 19.09.2012 )
Під час розслідування групових нещасних випадків акт за формою НТ складається на кожного потерпілого окремо.
Для складання акта за формою НТ використовуються класифікатори подій, що призвели до нещасного випадку (додаток 4), причин нещасного випадку (додаток 5), місця подій (додаток 6).
Акти за формою НТ, які складаються за результатами розслідування нещасних випадків з працюючими особами, зберігаються в організації разом з матеріалами розслідування протягом 45 років. Акти за формою НТ та матеріали розслідування нещасних випадків з непрацюючими особами зберігаються протягом трьох років у архіві районної держадміністрації (виконавчих органів міських, районних у містах рад).
13. Реєстрація нещасних випадків, за результатами розслідування яких складаються акти за формою НТ, проводиться районними держадміністраціями (виконавчими органами міських, районних у містах рад) та організаціями, які проводили розслідування, у журналі за встановленою формою (додаток 7).
14. Організація, яка відповідальна за безпечну життєдіяльність населення на території чи об’єкті, де стався нещасний випадок, здійснює запропоновані комісією, що проводила розслідування, заходи щодо усунення причин подібних випадків. Про здійснення зазначених заходів керівник організації у письмовій формі повідомляє районну держадміністрацію (виконавчий орган міської, районної у місті ради) у термін, зазначений в акті за формою НТ.
Облік і аналіз нещасних випадків
15. Облік нещасних випадків та аналіз причин їх виникнення проводять районні держадміністрації (виконавчі органи міських, районних у містах рад) на підставі звітів про нещасні випадки за встановленою формою (додаток 8), які щомісяця до 10 числа наступного періоду надсилаються лікувально-профілактичними закладами.
( Абзац перший пункту 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 885 від 19.08.2009 )
Узагальнений звіт про нещасні випадки районні держадміністрації (виконавчі органи міських, районних у містах рад) надсилають до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій щокварталу до 15 числа місяця, що настає за звітним періодом, а також за рік - до 31 січня наступного за звітним року.
16. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації проводять аналіз одержаних звітів.
( Пункт 16 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 885 від 19.08.2009, № 884 від 23.09.2020, № 11 від 12.01.2022 )
Додаток 1
до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
ПОВІДОМЛЕННЯ
про нещасний випадок невиробничого характеру
( Див. текст )
( Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 885 від 19.08.2009, № 1400 від 26.12.2011, № 868 від 19.09.2012 )
Додаток 2
до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
ЖУРНАЛ
реєстрації нещасних випадків невиробничого характеру
( Див. текст )
Додаток 3
до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
АКТ
про нещасний випадок невиробничого характеру
( Див. текст )
Додаток 4
до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
КЛАСИФІКАТОР
нещасних випадків невиробничого характеру
( Див. текст )
( Додаток 4 в редакції Постанови КМ № 885 від 19.08.2009 )
Додаток 5
до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
КЛАСИФІКАТОР
причин нещасного випадку
( Див. текст )
( Додаток 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 885 від 19.08.2009 )
Додаток 6
до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
КЛАСИФІКАТОР
місця подій
( Див. текст )
Додаток 7
до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
ЖУРНАЛ
реєстрації нещасних випадків невиробничого характеру
( Див. текст )
Додаток 8
до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
ЗВІТ
про нещасні випадки невиробничого характеру
( Див. текст )
( Додаток 8 в редакції Постанови КМ № 885 від 19.08.2009 )
