Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки

На виконання Указу Президента України від 29 січня 2001 р. N 62 "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити такі, що додаються:

Методику уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих;

Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення;

Типове положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки.

2. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним держадміністраціям:

сприяти діяльності комісій з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки;

вирішити питання щодо виготовлення свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) та книг обліку виданих свідоцтв.

3. Міністерству аграрної політики та продовольства надавати офіційні роз'яснення щодо застосування цієї постанови.

1. Відповідно до цієї Методики проводиться уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств (далі - підприємства), в тому числі реорганізованих, у яких не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства, з метою визначення або уточнення розмірів майнових паїв колишніх членів цих підприємств (далі - співвласники) з урахуванням майна, що призначалося, але не використано для погашення заборгованості із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів у зв'язку із списанням цієї заборгованості відповідно до законодавства.

2. У цій Методиці поняття вживаються в такому значенні:

реорганізація підприємства - припинення діяльності підприємства шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення з наступним переходом до новостворених підприємств усіх майнових прав та обов'язків колишнього підприємства;

дата реорганізації підприємства - момент оформлення роздільного акта (у разі виділення чи поділу підприємства) або оформлення передавального акта (у разі злиття, приєднання та перетворення підприємства);

співвласники - члени підприємства, в тому числі реорганізованого, за якими зберігається право на майнові паї у пайовому фонді підприємства, але які не отримали його в натурі чи не передали як внесок до статутного фонду правонаступника;

справедлива вартість - сума, за якою може бути здійснено обмін активу або оплату зобов'язань у результаті операції між обізнаними заінтересованими та незалежними сторонами;

майновий пай - частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.

3. Уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів підприємства передбачає:

складення переліку активів і зобов'язань підприємства на дату реорганізації;

проведення інвентаризації активів і зобов'язань підприємства;

уточнення вартості активів;

капіталізацію платежів підприємства, обов'язкових для виконання правонаступником;

розрахунок уточненого пайового фонду майна членів підприємства;

складення переліків активів за їх призначенням;

урегулювання інвентаризаційних різниць.

4. Склад і вартість майна підприємства визначаються за його переліком, складеним за даними інвентаризації. Якщо підприємство реорганізоване, склад і вартість майна визначаються на дату його реорганізації.

У разі коли під час реорганізації підприємства зазначений перелік не був складений, комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки (далі - комісія), складає його за даними інвентаризації, проведеної на дату реорганізації.

У разі коли інвентаризація на дату реорганізації не проводилася, загальний перелік активів і зобов'язань складається на дату реорганізації підприємства за матеріалами бухгалтерського обліку (регістрів аналітичного та синтетичного обліку).

5. У переліку активів і зобов'язань підприємства відображаються їх назва, кількість і балансова вартість.

Вартість активів і зобов'язань реорганізованого підприємства може бути уточнена у разі відхилення їх балансової вартості від справедливої вартості. Вартість відсутніх активів, визначених такими на дату уточнення складу і вартості пайового фонду, включається до пайового фонду за балансовою вартістю на дату реорганізації, а проданих - за ціною реалізації.

6. З метою уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів підприємства правонаступник обов'язково проводить інвентаризацію активів і зобов'язань на визначену ним та комісією дату.

7. Інвентаризації підлягають усі активи підприємства, включаючи об'єкти невиробничого призначення, об'єкти, які передані в оренду або перебувають у ремонті, на реконструкції, модернізації, консервації та зберіганні, у запасі або резерві, незалежно від технічного стану.

За результатами інвентаризації майна складається окремий список.

На підставі зазначеного списку інвентаризаційна комісія готує порівняльні відомості про майно пайового фонду членів підприємства. Рішення інвентаризаційної комісії оформляється протоколом.

8. Уточнення вартості активів підприємства здійснюється на дату, визначену комісією за результатами інвентаризації.

9. Вихідними даними для уточнення вартості активів є матеріали бухгалтерського обліку, документи, які підтверджують ціни, що склалися у розрахунках з постачальниками, інші документи. Для оцінки будівель, споруд та інших приміщень можуть використовуватися також проектно-кошторисна документація, дані бюро технічної інвентаризації, результати натурних обмірів тощо.

10. У процесі визначення вартості активів (включаючи майно членів підприємства, яке, за даними бухгалтерського обліку, повністю зношене) обов'язково проводиться його дооцінка з урахуванням технічного стану і рівня цін, що склалися на ринку на дату врегулювання майнових відносин.

11. Необоротні активи (основні засоби, нематеріальні активи, незавершене будівництво, довгострокові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи тощо), реалізовані за період між датою реорганізації та датою уточнення складу і вартості пайового фонду, включаються до загального переліку майна підприємства за вартістю реалізації.

12. У разі коли на дату реорганізації балансова вартість молодняку тварин перевищує середню ціну реалізації відповідної продукції, комісія проводить переоцінку вартості тварин. Для цього вартість одиниці живої маси тварин береться на рівні ринкової ціни, що склалася на дату реорганізації у розрахунках із заготівельними підприємствами та організаціями.

Комісія у разі необхідності коригує дебіторську заборгованість на суму безнадійної заборгованості на дату реорганізації підприємства.

13. Вартість оборотних активів (запаси, векселі отримані, дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, дебіторська заборгованість за розрахунками та інша поточна дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, гроші та їх еквіваленти, інші оборотні активи) враховується за балансовою вартістю на дату реорганізації, а у разі необхідності уточнюється із залученням незалежного експерта.

Результати підлягають затвердженню рішенням загальних зборів колишніх членів реорганізованого підприємства, що є співвласниками його майна (далі - збори співвласників).

14. Уточнена вартість активів є підставою для розрахунку уточненого пайового фонду майна членів підприємства.

15. Зміна вартості активів відображається в бухгалтерському обліку разом з результатами інвентаризації.

16. У процесі реорганізації підприємства проводиться капіталізація майбутніх платежів, які повинне внести підприємство у зв'язку із заподіянням каліцтва або іншим ушкодженням здоров'я працівника чи із смертю громадянина, за зобов'язаннями підприємства, пенсіями тощо. Сума капіталізації визначається шляхом множення величини належних щомісячних платежів на кількість місяців, протягом яких у підприємства виникають зобов'язання за зазначеними платежами. Акт розрахунку капіталізації платежів складається комісією.

17. Розрахунок уточненого пайового фонду майна членів підприємства проводиться за формулою:

де Пф - уточнений пайовий фонд майна членів підприємства; Оз - уточнена залишкова вартість основних засобів; На - уточнена залишкова вартість нематеріальних активів; Вк - уточнена вартість незавершених капітальних вкладень і невстановленого устаткування; Дфв - уточнена вартість довгострокових фінансових вкладень; Зз - уточнена вартість витрат і запасів, які входять у валюту балансу; Фа - уточнена вартість фінансових активів; Кр - зобов'язання підприємства з урахуванням списання його заборгованості перед бюджетом і позабюджетними фондами; Кз - капіталізовані зобов'язання; Сс - залишкова вартість об'єктів соціальної інфраструктури; Нп - залишкова вартість об'єктів, що не підлягають паюванню; Впф - вартість майна, виділеного в рахунок майнових паїв після реорганізації підприємства; Мр - збільшення (зменшення) уточненого пайового фонду на суму неврегульованих інвентаризаційних різниць.

Результати розрахунків відображаються в акті розрахунку уточненого складу і вартості пайового фонду майна членів підприємства.

18. У процесі розрахунку пайового фонду на підставі переліку уточненого складу і вартості майна підприємства складаються (уточнюються) переліки таких активів за їх призначенням:

майна, яке передбачається для задоволення боргів;

майна соціальної інфраструктури;

майна, яке не підлягає паюванню;

майна уточненого пайового фонду.

Переліки активів за їх призначенням додаються до акта розрахунку уточненого пайового фонду майна членів підприємства.

У переліку основних засобів виробництва зазначаються назва об'єкта, інвентарний номер, місце розташування, первинна і залишкова вартість та сума зношення.

19. Уточнений перелік активів щодо задоволення боргів підприємства складається комісією разом з правонаступником на основі переліку, підготовленого на дату реорганізації підприємства, з урахуванням уточнення вартості активів і зобов'язань та виключенням з цього переліку майна, що призначалося, але не було використане для погашення заборгованості із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів у зв'язку із списанням цієї заборгованості відповідно до законодавства.

Перелік майна для погашення кредиторської заборгованості підприємства перед органом приватизації визначається за погодженням з органом приватизації.

Якщо на дату реорганізації підприємства відсутній перелік активів для забезпечення боргів, цей перелік складається з урахуванням уточненого складу і вартості активів і зобов'язань підприємства.

Для задоволення кредиторської заборгованості, що залишилася, виділяється дебіторська заборгованість та інше майно.

20. До уточненого переліку майна соціальної інфраструктури включаються:

об'єкти житлового фонду;

табори для відпочинку і оздоровлення дітей, об'єкти культури і спорту, приміщення будинків-інтернатів для людей похилого віку та інвалідів, об'єкти побуту, охорони здоров'я тощо;

дитячі дошкільні заклади, заклади середньої та середньої професійно-технічної освіти, дитячі музичні та художні школи, школи мистецтв;

мережі електро-, тепло-, газо- і водопостачання, водовідведення, а також інженерні будівлі та споруди, призначені для обслуговування житлового фонду і об'єктів соціальної інфраструктури.

З переліку майна соціальної інфраструктури, складеного на дату реорганізації підприємства, виключаються об'єкти, передані до комунальної власності в період між датою реорганізації та датою уточнення складу і вартості пайового фонду.

21. Переліки майна, що не підлягає паюванню, зокрема майна, яке неможливо виділити в натурі в рахунок майнового паю (дороги загального користування, капітальні вкладення на поліпшення земель - меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи, гідротехнічні споруди, ставки, багаторічні насадження, лісосмуги), а також об'єктів, які перебувають в загальному користуванні, повинні систематично уточнюватися.

22. Розмір уточненого згідно з цією Методикою складу і вартості пайового фонду майна членів колишнього підприємства використовується для визначення майнових паїв.

23. У структурі пайового фонду майна членів підприємства окремо зазначаються основні засоби, незавершене будівництво та невстановлене устаткування, оборотні засоби, фінансові активи тощо. Структура пайового фонду може деталізуватися, наприклад, із зазначенням окремих категорій основних засобів.

24. Інвентаризаційні різниці (рух майна пайового фонду шляхом його відчуження, примусового вилучення, знищення, загибелі внаслідок непереборної сили, несанкціонованого демонтажу чи розкрадання в період між датою реорганізації та датою уточнення складу і вартості пайового фонду) за пропозицією комісії підлягають врегулюванню рішенням зборів співвласників.

Якщо між правонаступником і співвласниками не досягнуто згоди щодо врегулювання інвентаризаційних різниць, питання вирішується у судовому порядку.

1. Відповідно до цього Порядку визначаються розміри паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств (далі - підприємства), у тому числі реорганізованих, у яких не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства, а також уточнення розмірів паїв у тих підприємствах, де майно призначалося, але не використано для погашення заборгованості із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів у зв'язку із списанням цієї заборгованості відповідно до законодавства.

2. Для визначення розмірів майнових паїв членів підприємств необхідно:

затвердити Положення про порядок паювання майна;

скласти список осіб, які мають право на майновий пай;

визначити індивідуальні майнові паї.

3. Проект Положення про порядок паювання майна, який розробляється комісією з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки (далі - комісія), визначає:

право власності членів підприємства на пайовий фонд майна;

критерії складання списку осіб, які мають право на майновий пай;

дату, на яку проводиться розрахунок майнових паїв;

методику розрахунку індивідуальних майнових паїв;

порядок виділення майна в натурі співвласникам за їх бажанням у період паювання майна.

Положення затверджується загальними зборами членів підприємств, які є співвласниками його майна (далі - збори співвласників).

4. До списку осіб, які мають право на майновий пай, включаються всі члени підприємства, а також особи, за якими відповідно до законодавства зберігається право на майновий пай, зокрема:

пенсіонери;

особи, призвані для проходження строкової військової або альтернативної служби;

особи, призвані на військові збори;

особи, які проходять підготовку з відривом від виробництва у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та в інших подібних навчальних закладах;

особи, направлені підприємством для навчання у професійно-технічні та вищі навчальні заклади всіх рівнів акредитації;

особи, направлені для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва;

особи, обрані на виборчі посади органів місцевого самоврядування та органи державної влади, а також профспілкових організацій;

жінки, що знаходяться у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;

особи, які знаходяться у відпустці по догляду за дитиною;

особи, які втратили працездатність внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, що було пов'язано з виконанням трудових обов'язків на цьому підприємстві;

особи, які припинили трудові відносини з підприємством, але не отримали при цьому належного їм майнового паю натурою, грошима або цінними паперами;

спадкоємці померлих осіб, які мали право на майновий пай.

Список осіб, які мають право на майновий пай, складається комісією і затверджується зборами співвласників.

За рішенням зборів співвласників до списку осіб, що мають право на майновий пай, можуть бути внесені й інші категорії осіб, наприклад, такі, що відпрацювали у господарстві довгий час і вибули з поважних причин, а також особи, які мають право на пайовий фонд майна, але з різних причин не були включені до списку.

Внесення осіб до зазначеного списку здійснюється на підставі заяви.

5. Дата для складання списку осіб, які мають право на майновий пай, визначається зборами співвласників.

6. У списку осіб, які мають право на майновий пай, зазначаються такі дані: прізвище, ім'я, по батькові; серія і номер паспорта, ким і коли виданий; місце проживання; категорія (член підприємства, пенсіонер, працівник соціальної сфери тощо).

7. Відповідно до Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" право кожного члена підприємства на пайовий фонд майна залежить від його трудового внеску.

Трудовий внесок кожної особи визначається з урахуванням розміру всіх форм оплати праці за період членства у цьому підприємстві.

8. Індивідуальний майновий пай затверджується зборами співвласників на підставі:

методики визначення трудового внеску;

календарного періоду обчислення трудових внесків;

методики обчислення розміру індивідуального майнового паю.

9. Методику визначення трудового стажу та методику обчислення розміру індивідуального майнового паю затверджує Мінагрополітики.

10. Уточнення розмірів паїв членів підприємства здійснюється у разі:

повернення до пайового фонду майна підприємства, яке перебувало в податковій заставі і призначалося, але не було використано, для погашення заборгованості із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів у зв'язку із списанням цієї заборгованості відповідно до законодавства;

зміни вартості пайового фонду майна з урахуванням цін на дату його встановлення;

виділення майна в натурі окремим співвласникам за період, що минув після реорганізації підприємства.

11. Уточнення складу та вартості пайового фонду майна членів підприємства проводиться відповідно до методики, яку затверджує Кабінет Міністрів України.

12. Розрахування уточнених розмірів індивідуальних майнових паїв колишніх членів реорганізованих підприємств (у разі, коли у цих підприємствах було проведено паювання майна) здійснюється на підставі результатів паювання на дату їх реорганізації за формулою

Пм = Ч х Пф(у),

де Пм - уточнений розмір майнового паю члена (колишнього члена) підприємства (гривень); Ч - частка члена підприємства; Пф(у) - величина уточненого пайового фонду.

13. Майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком.

У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

14. Свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства.

До зазначеного списку додаються такі документи:

акт розрахунку уточненого пайового фонду;

уточнена структура пайового фонду;

уточнений перелік майна пайового фонду.

Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Усі подані документи формуються в окрему справу по кожному підприємству.

Факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради.

Оформлені свідоцтва реєструються у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Видача свідоцтва громадянину проводиться безоплатно.

Відмову у видачі свідоцтва можна оскаржити в судовому порядку.

У разі втрати чи пошкодження свідоцтва громадянину видається дублікат, про що робиться відповідний запис на бланку свідоцтва.

1. Комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки (далі - комісія), створена з метою забезпечення захисту прав на пайовий фонд майна членів колективних сільськогосподарських підприємств (далі - підприємства), в тому числі реорганізованих, де не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства.

2. У своїй діяльності комісія керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Мінекономіки, статутом підприємства, положенням про комісію.

Положення про комісію набирає чинності після затвердження його загальними зборами співвласників.

Рішення загальних зборів підприємства, а у разі реорганізації підприємства - рішення загальних зборів колишніх членів підприємства, що є співвласниками цього майна (далі - збори співвласників), обов'язкове для виконання комісією.

Комісія підзвітна у своїй діяльності зборам співвласників.

3. Основним завданням комісії є уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, де не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства.

4. Комісія відповідно до покладених на неї завдань:

1) проводить уточнення складу активів і пасивів та їх вартості у підприємстві, де відбулася фактична передача майна;

2) складає акт розрахунку пайового фонду майна членів підприємства, в тому числі реорганізованого, з урахуванням майна, яке призначалося, але не використане для погашення заборгованості із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і державних цільових фондів у зв'язку із списанням цієї заборгованості відповідно до законодавства;

3) формує переліки майна підприємства, в тому числі:

майна соціальної інфраструктури;

майна, яке не підлягає паюванню, в тому числі державного;

майна на суму заборгованості реорганізованого підприємства;

майна пайового фонду;

4) визначає структуру пайового фонду майна;

5) складає план розподілу пайового фонду майна;

6) проводить інвентаризацію пайового фонду майна та складає порівняльну відомість щодо цього майна;

7) визначає інвентаризаційні різниці за результатами інвентаризації майна пайового фонду, готує пропозиції з урегулювання виявлених розбіжностей;

8) визначає розміри паїв колишніх членів підприємства, що не були ними одержані в натурі, грошима або цінними паперами під час припинення членства, а також виявляє осіб, які є їх власниками;

9) розглядає заяви осіб щодо визнання за ними права на майновий пай та правильності розрахунку вартості паїв;

10) вносить пропозиції щодо:

виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об'єктів із складу майна реорганізованого підприємства та передачі їх у спільну власність;

збереження і використання за призначенням об'єктів соціальної інфраструктури, які належали підприємству до передачі у комунальну власність;

збереження і використання за призначенням об'єктів права державної власності, які перебували в користуванні підприємств;

11) забезпечує можливість кожному співвласнику ознайомитися з усіма документами, що складаються за результатами роботи комісії.

5. Комісія має право:

1) перевіряти правильність розрахунку вартості майнових паїв;

2) уточнювати і вносити пропозиції щодо зміни вартісного розміру раніше розрахованих майнових паїв у разі:

зміни розміру пайового фонду за результатами проведеного уточнення вартості майна пайового фонду;

виявлення невідповідності їх нарахування положенню про паювання майна, затвердженому загальними зборами співвласників;

коли члени колишнього підприємства не були враховані під час паювання майна або виявлено осіб, які не мали права на пайовий фонд майна, але одержали його;

3) одержувати від правонаступників і користувачів пайового фонду майна (за їх згодою), а також у встановленому порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій необхідну інформацію і документи з питань, що належать до її компетенції;

4) залучати спеціалістів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками), а також вчених та іноземних експертів для розгляду питань з виконання покладених на неї завдань;

5) звертатися в установленому порядку з позовом до суду про витребування майна підприємства з чужого незаконного володіння (недобросовісного набувача).

6. Кількісний та персональний склад, а також регламент комісії визначаються зборами співвласників.

7. До складу комісії можуть бути обрані:

особи з числа співвласників;

представники суб'єктів господарювання, які було створено внаслідок реорганізації підприємства чи на основі майна, що належало ліквідованому підприємству;

представники органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

8. Обрання членів комісії відбувається співвласниками прямим відкритим або таємним голосуванням відповідно до рішення зборів співвласників.

9. Комісія провадить свою діяльність на громадських засадах.

10. Члени комісії обирають голову, його заступника і секретаря із свого складу.

Голова комісії:

організовує роботу комісії;

призначає дату проведення засідання комісії;

несе відповідальність за виконання завдань, покладених на комісію.

У разі відсутності голови його обов'язки виконує заступник голови комісії.

Секретар комісії:

повідомляє про час і порядок денний засідань;

готує для членів комісії інформаційні матеріали, необхідні для прийняття рішень;

веде та оформляє протоколи засідань комісії.

11. Члени комісії мають право:

вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії;

ознайомлюватися з документами, що надходять до комісії;

у разі незгоди з прийнятим комісією рішенням письмово викладати свої заперечення, обгрунтовувати їх і додавати до протоколу засідання комісії.

12. Засідання комісії проводяться у міру потреби.

Засідання комісії можуть проводитися за письмовою пропозицією однієї п'ятої складу комісії. Засідання комісії призначається її головою не пізніше ніж через 3 дні після одержання такої пропозиції.

13. Засідання комісії вважається правоможним, якщо в ньому брали участь не менш як дві третини складу комісії.

14. Рішення приймаються простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії.

15. Рішення комісії оформляються протоколом, що підписується головою і секретарем комісії, а затверджується зборами співвласників у порядку, встановленому співвласниками.

16. Діяльність комісії припиняється за рішенням зборів співвласників.

17. Протоколи та інші документи комісії передаються органу місцевого самоврядування, де забезпечується їх зберігання протягом п'яти років.