Про затвердження Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиси у Закарпатській області на 2002-2006 роки та прогноз до 2015 року

З метою забезпечення комплексного підходу до управління паводковим стоком у басейні р. Тиси та захисту населених пунктів, народногосподарських об'єктів і земель від шкідливої дії вод, мінімізації збитків від руйнівної дії паводків і повеней у Закарпатській області Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Програму комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиси у Закарпатській області на 2002-2006 роки та прогноз до 2015 року (далі - Програма), що додається.

2. Установити, що замовниками виконання Програми є:

Державний комітет по водному господарству - робіт з проектування та будівництва протипаводкових об'єктів;

Міністерство транспорту - робіт з проектування і будівництва мостів, шляхів та інженерних споруд;

Міністерство екології та природних ресурсів - робіт з будівництва та реконструкції гідропостів, систем спостереження і прогнозування;

Міністерство агропромислової політики - з виконання протиерозійних заходів;

Державний комітет по земельних ресурсах - з питань землеустрою;

Державний комітет лісового господарства - з питань створення лісонасаджень та водоохоронних смуг лісів.

3. Міністерству екології та природних ресурсів, Міністерству транспорту, Міністерству аграрної політики, Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади, що визначені відповідальними виконавцями Програми, передбачити кошти на її виконання в межах видатків, що визначаються їм на ці цілі щороку під час формування Державного бюджету України на відповідний рік.

Закарпатській обласній державній адміністрації під час підготовки проектів обласного бюджету передбачити кошти на фінансування відповідних заходів Програми.

4. Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерству фінансів, Міністерству екології та природних ресурсів, Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державному комітетові по водному господарству провести відповідну роботу щодо залучення додаткових фінансових ресурсів, у тому числі іноземних інвесторів, для реалізації заходів Програми.

Ця Програма розроблена для створення надійної системи протипаводкового захисту населення і територій Закарпатській області.

Результати аналізу причин виникнення надзвичайних ситуацій з катастрофічними наслідками, зумовлених підняттям рівня води в р. Тисі та її притоках у Закарпатській області, свідчать про необхідність комплексного підходу до розв'язання цієї проблеми, яка має загальнодержавне значення.

Тиса бере початок в Українській частині Карпат у Рахівському районі і є основною водною артерією Закарпатської області. Більша частина її стоку формується на території Румунії - 50,9 відсотка, України - 25,6 і Словаччини - 13,4 відсотка.

Загальна довжина річки 967 кілометрів, у тому числі на території Закарпатської області - 262 кілометри. По Тисі на ділянках загальною протяжністю 107 кілометрів проходить державний кордон, у тому числі 65 кілометрів - між Україною і Румунією, 42 кілометри - між Україною та Угорщиною.

Паводки та повені на річках Закарпаття відбуваються від 3 до 8 разів на рік, а за останні 60 років (1941, 1947, 1957, 1974, 1978, 1979, 1992, 1993, 1998 і 2001 роки) на території Українського Закарпаття вони мали екстремальний характер.

Реалізація комплексних заходів цієї Програми щодо інженерного протипаводкового захисту території, упорядкування інфраструктури та розміщення населених пунктів і промислових об'єктів, а також створення нормативно-правової бази для регулювання забудови і поліпшення умов проживання у паводконебезпечних місцевостях базується на засадах ефективного і надійного гарантування безпеки громадян та їх майна, що відповідає стратегічним цілям держави.

В основу розроблення Програми покладено Концепцію розвитку водного господарства України, затверджену постановою Верховної Ради України 14 січня 2000 р., Загальнодержавну програму розвитку водного господарства України, схвалену Кабінетом Міністрів України 8 лютого 2001 р., Схему комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса, схвалену 29 серпня 2001 р. на засіданні Урядової комісії з ліквідації наслідків стихійного лиха в Закарпатській області.

Клімат у басейні р. Тиси помірно континентальний з порівняно холодним літом і м'якою зимою. Характерною особливістю клімату території, з якої збирає свої води Тиса, є вертикальна поясність, зумовлена специфікою рельєфу місцевості.

Річна сума опадів збільшується з висотою місцевості і становить у верхів'ях річок Чорної і Білої Тиси та притоків Тиси, Тересви, Тереблі, Ріки та Боржави 1200-1400 міліметрів, Ужу і Латориці - 1000-1100, на рівнині - 530-700 міліметрів. Добовий максимум опадів спостерігається як у літньо-осінні, так і в зимові місяці і досягає 130-140 міліметрів.

У Закарпатській області протікає 9426 річок і потічків сумарною довжиною 19793 кілометри (гідрографічні характеристики основних річок басейну наведено в додатку 20). Річки басейну, за нормативною класифікацією за ухилом дна та характером зміни рівнів води, належать переважно до гірського типу, у зв'язку з чим їх водний режим характеризується частими паводками зливового походження та від танення снігу. Аналіз ситуації в регіоні свідчить, що основними природними факторами, які зумовлюють наслідки стихійного лиха, пов'язаного з проходженням паводків на Закарпатті, є:

складна гідрометеорологічна ситуація (інтенсивні тривалі дощі на всій площі водозбору) після вологих літа та осені, що зумовлює насичення грунту вологою і зменшення його водовбирної здатності та водопроникності;

геолого-орографічні та гідрогеологічні умови, які призводять до формування зсувів, обвалів та селів у гірських та прилеглих до них районах;

нестійкість окремих частин гірських масивів унаслідок сейсмічної активності надр та їх нерівномірної напруженості в тектонічних зонах поряд з активними ерозійними процесами;

надзвичайно сприятливі умови для швидкого стікання води (значна крутизна схилів, близьке залягання водонепроникних гірських порід);

швидке танення снігу на верхніх частинах гірських схилів з підвищенням температури повітря;

різке зменшення в осінньо-зимовий період здатності рослинного покриву затримувати дощові води, припинення транспірації після вегетаційного періоду, висихання трав на луках.

Крім зазначених природних факторів, великий вплив має техногенне навантаження: зменшення на значних ділянках площі стиглих лісів та зміна їх видового складу; забудова та господарська діяльність на паводконебезпечних територіях.

На території Закарпатської області експлуатуються гідротехнічні протипаводкові споруди, побудовані ще на початку XVIII сторіччя. Це 824 кілометри водозахисних дамб, у тому числі 690 кілометрів уздовж основних річок та 134 кілометри - на потічках і каналах меліоративних систем.

Проведено руслорегулювання на ділянках основної річкової мережі загальною довжиною 82 кілометри. Побудовано водовідвідні канали протяжністю 1344 кілометри, на яких налічується 1107 гідротехнічних споруд.

Протяжність берегоукріплювальних та руслорегулювальних споруд (підпірні стінки бутобетонного мурування і кам'яного мощення, габіонні матраци, напівзагати тощо) становить 274 кілометри.

На Закарпатті експлуатується 9 водосховищ загальним об'ємом понад 2 млн. куб. метрів та 59 ставків. Загальний об'єм усіх водойм становить 60,5 млн. куб. метрів, а площа їх водного дзеркала - 1,56 тис. гектарів.

Водосховища мають комплексне призначення, пов'язане із сезонним регулюванням стоку і риборозведенням, 4 з них належать до осушувальної системи "Чорний Мочар". Найбільшим є Теребля-Рікське водосховище, яке істотно не впливає на умови проходження паводків, оскільки збудоване для потреб енергетики.

Протипаводкові гідротехнічні споруди, які експлуатуються в Закарпатській області, розраховані на проходження паводків різного рівня, але відповідно до вимог, які діяли на час будівництва. Ряд з них перебуває у незадовільному технічному стані і потребує реконструкції та капітального ремонту. Дамби різної висоти не утворюють єдиного комплексу, який міг би забезпечити надійний протипаводковий захист, а їх конструкція не відповідає сучасним вимогам нормативно-технічних і нормативно-правових актів.

Найбільш гострою проблемою для Закарпатської області є захист населених пунктів, виробничих об'єктів, сільськогосподарських угідь та міських територій від затоплення паводковими та повеневими водами р. Тиси та її притоків.

Високі паводки в басейні р. Тиси завдають значних економічних збитків. Особливо великої шкоди практично всім районам області було заподіяно катастрофічними паводками в 1998 і 2001 роках.

Сума збитків від листопадового 1998 року паводка досягла майже 810 млн. гривень, а березневого 2001 року - близько 300 млн. гривень.

Слід зазначити, що останнім часом частота високих паводків невпинно зростає внаслідок збільшення водності, посилення антропогенного навантаження, порушення водоохоронного режиму у процесі господарювання. Населення, що проживає в прибережних містах і селах, зазнає значних матеріальних та моральних втрат від паводків і перебуває в постійному напруженні. Це стосується навіть тих населених пунктів, де є протипаводкові гідротехнічні споруди.

З метою визначення основних шляхів зменшення негативного впливу паводків на господарський комплекс було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 26 січня 1994 р. N 37 "Комплексна програма проведення протипаводкових заходів на 1994-2000 роки", якою передбачалися заходи для захисту населених пунктів на загрозливих ділянках річок, підвищення капітальності та надійності наявних дамб на річках, зокрема на Тисі, Боржаві, Латориці, Ужі, поліпшення функціонування державної системи гідрометеорологічних спостережень і прогнозування. Однак недостатнє і нестабільне фінансування протипаводкових заходів не дало змоги здійснити ряд невідкладних і першочергових робіт. Через відсутність коштів практично не виконувалися експлуатаційні заходи на гірських річках.

Недостатнє та несвоєчасне фінансування протипаводкових заходів на території Закарпатської області було однією з причин, що зумовили тяжкі наслідки катастрофічних паводків у листопаді 1998 року і березні 2001 року.

Для захисту населених пунктів, промислових об'єктів, сільськогосподарських угідь та територій, зменшення збитків від руйнівної дії паводкових вод Кабінет Міністрів України постановою від 31 березня 1999 р. N 488 затвердив Програму протипаводкових заходів у Закарпатській області на 1999-2000 роки. Програмою передбачалося здійснення заходів, загальна вартість яких становила 71,4 млн. гривень. Фактично було профінансовано лише 45 відсотків обсягів робіт, унаслідок чого не вдалося побудувати і відновити передбачені Програмою 102 кілометри захисних дамб, забезпечити берегоукріплення на річках і потічках завдовжки 39,17 кілометра, здійснити регулювання русел на ділянці загальною протяжністю 89 кілометрів, побудувати і відновити 27 гідротехнічних споруд.

За минулий багаторічний період змінилась інженерна інфраструктура та забудова території Закарпатської області, різко зросло антропогенне навантаження на річкові екосистеми, внаслідок чого погіршились умови проходження паводків та зросли суми збитків від їх руйнівної дії.

Аналіз впливу палеогеографічних процесів свідчить, що у майбутньому в Закарпатті можна очікувати посилення руйнівної дії, паводків. Таким чином, проблема протипаводкового захисту не може бути пов'язана лише шляхом обвалування територій, навіть за умови проведення реконструкції наявних гідротехнічних споруд.

Розроблення цієї Програми зумовлене необхідністю запровадження комплексного підходу до вирішення питань захисту від шкідливої дії вод у басейні р. Тиси в Закарпатській області.

Основною метою Програми є забезпечення захисту від шкідливої дії вод населених пунктів, виробничих об'єктів і сільськогосподарських угідь для створення безпечних умов життєдіяльності населення.

Цієї мети можна досягти шляхом:

створення принципово нової системи протипаводкових споруд;

проведення реконструкції діючих гідротехнічних споруд для підвищення їх стійкості та експлуатаційної надійності, що в комплексі з протипаводковими ємностями спеціального призначення забезпечить інженерний захист об'єктів і населення під час проходження високих паводків;

впровадження контурно-меліоративної організації території на водозборах;

проведення реконструкції мостів, переходів та водопропускних споруд на автошляхах та залізниці;

запровадження заборони на будівництво житлових і виробничих об'єктів у зонах можливого затоплення;

впровадження екологічно безпечних технологій ведення водного, сільського та лісового господарства з дотриманням вимог Водного, Земельного та Лісового кодексів, інших нормативно-правових актів.

Програму передбачається виконати поетапно:

перший етап - 2002-2006 роки - здійснення невідкладних заходів для попередження шкідливої дії вод;

другий етап - 2007-2011 роки - здійснення першочергових заходів щодо запобігання наслідкам катастрофічних паводків та повеней, створення надійної протипаводкової системи;

третій етап - 2012-2015 роки - здійснення перспективних заходів на довготривалий період.

На першому етапі передбачається виконати ряд невідкладних робіт, пов'язаних із створенням комплексу споруд з метою запобігання розвитку аварійних ситуацій, а саме:

будівництво 8 протипаводкових ємностей на таких річках, як Чорна і Біла Тиса, Рипинка, Теребля, Брустуранка, Середня, Кісва та Боржава загальним об'ємом 90,5 млн. куб. метрів (220,8 млн. гривень);

будівництво 12 польдерів загальним об'ємом 148,6 млн. куб. метрів, (72,1 млн. гривень);

проведення реконструкції діючої протипаводкової системи дамб і будівництво нових дамб загальною протяжністю близько 191,4 кілометра (40,8 млн. гривень);

укріплення берегів загальною протяжністю 22,5 кілометра (20 млн. гривень);

відселення з паводконебезпечних районів (3 млн. гривень);

регулювання русел річок протяжністю 31,8 кілометра (12,1 млн. гривень);

здійснення протиерозійних заходів (7 млн. гривень);

виконання комплексу лісозахисних робіт (5,6 млн. гривень);

проведення реконструкції дорожніх споруд (33,1 млн. гривень);

створення нових та розширення діючих баз служби експлуатації (10 млн. гривень);

удосконалення системи гідрометеорологічних спостережень, прогнозування та обслуговування (11,5 млн. гривень).

Загальна вартість робіт на цьому етапі становить 440,7 млн. гривень.

На першому етапі на основі технічного завдання розробляються пооб'єктні заходи з визначенням конкретних обсягів робіт і їх вартості, які буде погоджено із замовниками відповідно до напрямів робіт і затверджено Закарпатською обласною державною адміністрацією.

На другому етапі передбачається завершити створення цілісної системи протипаводкового захисту в басейні р. Тиси, а саме:

будівництво 12 протипаводкових ємностей загальним об'ємом 81,9 млн. куб. метрів у басейнах таких річок, як Тересва, Ріка, Боржава, Тиса, Латориця та Уж (205,7 млн. гривень);

будівництво 10 польдерів у заплаві р. Тиси (поблизу сіл Королевого, Гетині та смт. Виноградова) і польдера в заплаві р. Боржави поблизу с. Квасового) загальним об'ємом 85 млн. куб. метрів (35,2 млн. гривень);

реконструкцію діючої протипаводкової системи дамб та будівництво нових дамб загальною протяжністю 287 кілометрів (61,1 млн. гривень);

регулювання русел річок протяжністю 46,3 кілометра (17,8 млн. гривень);

укріплення берегів загальною протяжністю 32,2 кілометра (26,7 млн. гривень);

відселення з паводконебезпечних районів (2 млн. гривень);

здійснення протиерозійних заходів (10,5 млн. гривень);

виконання комплексу лісозахисних робіт (8,4 млн. гривень);

реконструкцію дорожніх споруд (10,4 млн. гривень);

створення нових та розширення діючих баз служби експлуатації (24 млн. гривень).

Орієнтовна вартість робіт на цьому етапі заходів становитиме 423,3 млн. гривень.

На третьому етапі передбачається виконати такі роботи:

будівництво 22 протипаводкових ємностей загальним об'ємом 116 млн. куб. метрів (275,9 млн. гривень);

посилення і реконструкцію діючої протипаводкової системи дамб та її розширення загальною протяжністю 478,3 кілометра (101,9 млн. гривень);

регулювання русел річок протяжністю 77,1 кілометра (29,6 млн. гривень);

укріплення берегів загальною протяжністю 53,9 кілометра (44,6 млн. гривень);

протиерозійні заходи (17,5 млн. гривень);

виконання комплексу лісозахисних робіт (14,1 млн. гривень);

реконструкцію дорожніх споруд (8,1 млн. гривень);

створення нових та розширення діючих баз служби експлуатації (30,3 млн. гривень).

Орієнтовна вартість робіт на цьому етапі становитиме 569,4 млн. гривень.

Зведені показники вартості робіт за Програмою подано в додатках 1-19.

Кошторисні показники вартості робіт, передбачених Програмою, визначено за базовими цінами 2001 року.

Після завершення кожного етапу Програми здійснюється оцінка ефективності виконаних робіт та внесення необхідних коректив.

На всіх етапах виконання Програми здійснюватиметься наукова оцінка ефективності створеної системи протипаводкових заходів, екологічної ситуації, аналізуватиметься виконання невідкладних та першочергових проектно-вишукувальних, будівельно-монтажних та експлуатаційних робіт.

Організаційне забезпечення та координація діяльності з реалізації Програми здійснюється спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань водного господарства - Держводгоспом за участю заінтересованих центральних і місцевих органів виконавчої влади відповідно до їх повноважень. Для забезпечення координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, наукових і громадських організацій та контролю утворюється Міжвідомча координаційна рада у складі представників Мінфіну, Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції, МНС, Мінекоресурсів, Мінагрополітики, Мінтрансу, Держбуду, Держкомзему, Держкомлісгоспу, заінтересованих міністерств та інших органів виконавчої влади, а також провідних наукових організацій, фахівців, учених Національної академії наук, Української академії аграрних наук, МОН.

Організація виконання Програми забезпечуватиметься шляхом укладення угод з виконавцями робіт на конкурсній основі.

Усі роботи, пов'язані із захистом від паводків, здійснюються як на підставі цієї Програми, так і галузевих, регіональних та місцевих екологічних програм за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, позабюджетних фондів, власних коштів господарських організацій усіх форм власності, коштів міжнародних організацій та іноземних інвесторів.

Для правового забезпечення виконання Програми передбачається розробити нормативно-правові акти з питань:

взаємодії водогосподарських спеціалізованих організацій і служб у сфері ліквідації надзвичайних ситуацій, екології, охорони здоров'я тощо під час проходження паводків на центральному та місцевому рівнях;

господарської діяльності на землях водного фонду та водозбірній площі гірських річок;

управління водогосподарським комплексом у сфері захисту від шкідливої дії вод;

інвестиційного механізму для будівництва, реконструкції та ефективного функціонування водогосподарського комплексу, захисту населених пунктів та сільськогосподарських угідь. Крім того необхідно розробити та затвердити нормативи на експлуатацію споруд інженерного захисту.

Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції, Мінфін передбачають у проектах Державної програми соціального і економічного розвитку та Державного бюджету України щороку, починаючи з 2002 року кошти, включаючи цільові капітальні вкладення, на виконання зазначеної Програми.

На регіональному та місцевому рівнях контроль і координація виконання Програми покладається на місцеві органи виконавчої влади та відповідні органи водного господарства.

Виконавці несуть відповідальність за повну і своєчасну реалізацію завдань Програми, інформують Держводгосп про її хід та використання коштів. Держводгосп щороку подає Кабінету Міністрів України, Мінекоресурсів, Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції, Мінфіну звіт та необхідну інформацію про хід виконання Програми та використання коштів.

Науково-технічне забезпечення виконання Програми спрямоване на створення ефективного протипаводкового комплексу на основі сучасних систем протипаводкового захисту за такими основними напрямами:

активізація проведення фундаментальних і прикладних досліджень паводків, селів, зсувів та інших негативних явищ, впливу антропогенних факторів на їх розвиток, заходів запобігання їм та адаптації до них;

наукове супроводження, всебічне теоретичне, експериментальне та техніко-економічне обгрунтування протипаводкових заходів на регіональному та локальному рівні;

застосування передових технологій і технічних рішень у процесі проектування, будівництва та експлуатації протипаводкових комплексів і споруд з урахуванням вітчизняного та світового досвіду;

технічне переоснащення, комп'ютеризація, створення сучасних систем зв'язку;

розроблення методичних засад регулювання русел в умовах Карпат;

розроблення нових конструкцій берегоукріплення та захисних дамб;

наукове обгрунтування протипаводкових ємностей та польдерних систем.

Заходи з науково-технічного забезпечення виконання Програми спрямовані на підвищення рівня вивченості проблеми, прогнозування і регулювання паводків в умовах надзвичайно складної Карпатської екосистеми шляхом:

створення системи моніторингу, комплексної оцінки сучасного стану навколишнього природного середовища і технічних систем (річок, лісових масивів, зсуво- та селенебезпечних ділянок, гідротехнічних споруд, мостів і автошляхів) та їх прогнозування впливу на екосистему у ході виконання протипаводкового комплексу робіт, передбачених Програмою;

поглиблення метеорологічних і гідрологічних досліджень;

створення інформаційно-довідкових систем на основі сучасних геоінформаційних технологій, детальних топографічних карт та аерокосмічних знімків;

удосконалення методів прогнозування погоди і можливих паводків, комп'ютерне моделювання рівнів води і зон можливого затоплення, розроблення і впровадження на їх основі системи раннього оповіщення.

Впровадження комплексу протипаводкових заходів у повному обсязі дасть змогу:

створити у Закарпатській області безпечні умови для проживання населення;

поліпшити гідрологічний режим річок та водойм;

забезпечити регулювання поверхневого стоку з метою оптимізації паводкових витрат;

ефективно використовувати сільськогосподарські землі, територію міст та інших населених пунктів;

мінімізувати можливі збитки від шкідливої дії вод.

Економічна доцільність протипаводкових заходів розрахована шляхом порівняння їх економічних результатів (можливих середньобагаторічних збитків) з необхідними для їх здійснення витратами, зведеними з урахуванням фактору часу до однакової співрозмірності.

Можливі середньобагаторічні збитки і витрати порівнюються за один і той же період часу (в Програмі прийнято ретроспективний п'ятдесятирічний період), який є достатнім для визначення економічної ефективності довгострокового проекту.

Капітальні вкладення на виконання комплексу протипаводкових заходів у басейні р. Тиси становлять 1433,5 млн. гривень, у тому числі невідкладних заходів - 440,7 млн., першочергових - 422,3 млн. гривень.

Розрахункові середньобагаторічні збитки в цілому по басейну становлять 72,6 млн. гривень.

Згідно з розрахунками, комплекс протипаводкових заходів повинен забезпечити 100-відсоткове відвернення середньорічних збитків, але практично цей показник становитиме близько 95 відсотків, а в грошовому обчисленні - 69 млн. гривень на рік. Здійснення невідкладних заходів забезпечить відвернення середньорічних збитків на 35,4 відсотка, тобто заощадить 25,7 млн. гривень на рік, і відповідно першочергових - 63,2 відсотка, або 45,9 млн. гривень на рік.

У результаті виконання заходів Програми на 2002-2006 роки на суму 440,7 млн. гривень буде захищено 150 населених пунктів, 600 виробничих об'єктів та 50 тис. гектарів сільськогосподарських угідь.

Виконання протипаводкових робіт дасть змогу захистити:

у 2002 році - 13 населених пунктів, 56 виробничих об'єктів, 5,2 тис. гектарів сільськогосподарських угідь;

у 2003 році - 21 населений пункт, 96 виробничих об'єктів, 8 тис. гектарів сільськогосподарських угідь;

у 2004 році - 30 населених пунктів, 122 виробничих об'єкта, 10,1 тис. гектарів сільськогосподарських угідь;

у 2005 році - 40 населених пунктів, 149 виробничих об'єктів, 12,2 тис. гектарів сільськогосподарських угідь;

у 2006 році - 46 населених пунктів, 177 виробничих об'єктів, 14,5 тис. гектарів сільськогосподарських угідь.

Реалізація заходів другого етапу Програми (2007-2011 роки) дасть змогу забезпечити (з урахуванням невідкладних робіт) захист 300 населених пунктів, 1600 виробничих об'єктів, 150 тис. гектарів сільськогосподарських угідь.

Реалізація у повному обсязі протипаводкових заходів, передбачених Програмою на період до 2015 року, дасть змогу захистити 500 населених пунктів, 2600 виробничих об'єктів, 200 тис. гектарів сільськогосподарських угідь.