Про затвердження Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України

У пояснювальній записці, як правило, відображаються такі питання:

1. Обгрунтування необхідності прийняття акта

Зазначається підстава розроблення проекту (на виконання Конституції України, закону, акта чи доручення Президента України, акта Кабінету Міністрів, рішення Урядового комітету, доручення Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, Віце-прем'єр-міністра, з власної ініціативи), чи обумовлено це розроблення проекту нормами законодавства або відсутністю правової бази у тій чи іншій сфері суспільних відносин і негативні наслідки, пов'язані з цим.

2. Цілі і завдання прийняття акта

Розкриваються концептуальні ідеї, покладені в основу проекту акта; кінцева мета, якої планується досягти реалізацією цього акта. Визначаються практичне значення і цільова спрямованість проекту.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта

Відображаються предмет правового регулювання, структура, склад і найважливіші положення проекту акта.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Зазначається перелік нормативно-правових актів, що діють у даній сфері суспільних відносин, а також перелічуються неврегульовані питання і пропонується механізм їх вирішення.

У разі потреби зазначається, які акти мають бути визнані такими, що втратили чинність, а до яких повинні бути внесені зміни у зв'язку з прийняттям розробленого проекту акта, а також відображаються пропозиції щодо розроблення нормативних актів, необхідних для реалізації проекту акта, що вноситься.

5. Фінансово-економічне обгрунтування

Фінансово-економічне обгрунтування проекту акта дається у разі, коли реалізація його потребує матеріальних та інших витрат. Наводиться розрахунок необхідних асигнувань на реалізацію акта із зазначенням конкретних витрат і джерел їх покриття.

Якщо реалізація акта не потребує додаткових матеріальних та інших витрат, це слід зазначити.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Дається оцінка впливу реалізації акта на соціально-економічну ситуацію в країні, регіоні, галузі чи на підприємстві.

1. Відповідність проекту акта загальним вимогам

Зазначається, чи підготовлено і внесено проект з дотриманням встановлених Регламентом вимог. У разі відхилення від зазначених вимог вказується суть цих відхилень.

2. Загальна характеристика проекту акта

Мета прийняття акта, його особливості, спрямованість на вирішення загальнодержавних чи галузевих питань тощо.

3. Обгрунтування необхідності прийняття акта та оцінка його ефективності

Оцінюється достатність обгрунтувань прийняття акта та наявність проблем, розв'язання яких неможливе без втручання Кабінету Міністрів, соціальна та економічна доцільність реалізації акта. Зазначається ефективність обраного напряму дій: чи передбачені проектом дієві шляхи і конкретні механізми розв'язання проблем, чи містить він необхідні положення для його повного запровадження, чи можливе проведення моніторингу виконання акта з точки зору оцінки ефективності його впливу на ситуацію, яка є предметом регулювання, чи є запропонований проект реальним для виконання, чи не потребуватиме реалізація акта надто складних процедур і невиправданих ускладнень досягнення поставленої мети тощо.

4. Відповідність проекту акта стратегічним цілям Кабінету Міністрів, пріоритетним завданням на середньострокову перспективу та поточним планам реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів

Оцінюється відповідність проекту акта стратегічним цілям Кабінету Міністрів. Чи передбачає проект акта реалізацію пріоритетних завдань та здійснення першочергових заходів, спрямованих на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів.

5. Відповідність проекту акта концепції його розроблення

Оцінюється повнота реалізації у проекті акта концепції його розроблення (якщо вона затверджувалася Кабінетом Міністрів).

6. Фінансово-економічні розрахунки реалізації акта

Оцінюється достатність фінансово-економічних розрахунків, їх повнота, реалістичність. Зазначаються джерела та обсяги фінансування виконання акта.

7. Прогноз наслідків прийняття акта

На основі проведеної головним розробником прогнозної оцінки зазначаються економічні, соціальні та інші наслідки прийняття акта (очікувані позитивні результати, можливі негативні наслідки та способи запобігання їм).

Оцінюється достатність та обгрунтованість прогнозних розрахунків, у тому числі з точки зору фінансових можливостей виконання акта.

8. Альтернатива рішення

У разі подання кількох варіантів проекту акта або його окремих положень в експертних висновках на підставі порівняльного аналізу оцінюються їх переваги та негативні сторони, формулюються мотивовані пропозиції щодо вибору оптимального варіанта рішення.

9. Юридична експертиза

Залежно від результатів експертизи, проведеної спеціалістами Юридичного департаменту, зазначається:

а) проект акта відповідає законодавству та вимогам нормопроектувальної техніки;

б) проект акта не відповідає законодавству, вимогам нормопроектувальної техніки (висновки додаються).

У разі наявності зауважень Мін'юсту про це зазначається окремо. При цьому зауваження додаються.

10. Погодження проекту акта

Зазначається, чи з усіма без винятку заінтересованими органами виконавчої влади узгоджено проект акта. Якщо проект акта не потребує узгодження з Держпідприємництвом, про це окремо зазначається у висновку.

У разі внесення проекту з розбіжностями щодо нього зазначаються органи, які подали зауваження. При цьому експертом готується і додається до висновків довідка про розбіжності, в якій наводяться:

а) редакція спірної частини проекту акта;

б) орган, який подав зауваження (пропозиції) і їх зміст;

в) рішення головного розробника щодо урахування зауважень;

г) експертний висновок щодо врегулювання розбіжностей.

Довідка підписується керівником та спеціалістом структурного підрозділу Секретаріату Кабінету Міністрів, які проводили аналіз та експертизу проекту акта і матеріалів до нього.

11. Узагальнений висновок

У висновку відображається позиція експерта щодо прийняття Урядовим комітетом рішення (схвалити, доопрацювати чи відхилити проект). За наявності в експерта пропозицій щодо внесення змін до проекту (включення чи доповнення пунктів, уточнення його окремих положень тощо) їх редакція подається у порівнянні з відповідними положеннями внесеного проекту.

У висновку можуть міститися також інші пропозиції, застереження експерта.

12. Результати розгляду проекту акта Урядовим комітетом

Ця частина експертного висновку заповнюється після розгляду проекту акта Урядовим комітетом.

Залежно від результатів розгляду проекту Урядовим комітетом зазначається:

б) якщо проект акта схвалено з урахуванням пропозицій і зауважень щодо нього, окремо зазначається: проект акта опрацьовано відповідно до прийнятого Комітетом рішення. Після цього запису ставиться підпис відповідного експерта.

Примітка. 1. Якщо за змістом проект акта і подані матеріали до нього не потребують проведення експертизи у певній частині, то у відповідних розділах експертного висновку зазначається: "Проект акта і матеріали до нього у цій частині не є предметом експертизи".

2. Експертний висновок повинен бути завізований заступником Міністра Кабінету Міністрів - директором Департаменту (відповідно до розподілу функціональних повноважень). Якщо його позиція відмінна від висновків експерта, про це зазначається окремо.

У доповідній записці, як правило, відображаються такі питання:

1. Вступна частина

Стисло повідомляється про мету цієї записки і проведену роботу щодо аналізу та перевірки стану справ з реалізації акта законодавства; якими силами та засобами вивчалася ситуація і масштаби цієї роботи із зазначенням охоплених перевіркою галузей та сфер діяльності, регіонів, суб'єктів підприємницької діяльності.

2. Заходи, що вживаються для реалізації акта законодавства

Повідомляється про дії органу, які були спрямовані на забезпечення реалізації акта законодавства, зокрема про вжиті ним додаткові заходи, у тому числі про внесені Кабінетові Міністрів пропозиції з питань, які належать до його компетенції, і прийняті щодо них рішення тощо.

3. Оцінка стану справ і результатів реалізації акта законодавства

Відображаються дані про результати впровадження акта, його вплив на досягнення поставленої мети, здійснені витрати на реалізацію передбачених ним заходів та джерела їх покриття. Співставляються прогнозні розрахунки наслідків його реалізації з практичними результатами. За наявності недоліків зазначаються причини, що їх зумовили.

4. Висновки та пропозиції

Повідомляється про заходи, які намічено додатково здійснити з метою забезпечення безумовного виконання акта, формулюються пропозиції з проблем, розв'язання яких потребує рішень Кабінету Міністрів.

1. Правові підстави прийняття акта

Зазначаються правові підстави прийняття акта, розробленого з урахуванням основних положень законодавства Європейського Союзу (ЄС). Вказується належність проекту за предметом правового регулювання до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства ЄС, які визначаються відповідно до Концепції адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 р. N 1496, а також рішень і рекомендацій Міжвідомчої координаційної ради з адаптації законодавства України до законодавства ЄС. Робиться посилання на відповідний пункт Плану роботи з адаптації законодавства України до законодавства ЄС.

2. Порядок вирішення у законодавстві ЄС питань, що належать до сфери правового регулювання проекту

Зазначається чи відповідає проект актам законодавства ЄС, які мають такий самий предмет правового регулювання.

Якщо відповідні акти законодавства ЄС існують, наводиться їх повний перелік із зазначенням обов'язкових реквізитів та джерела офіційного опублікування. До проекту додаються тексти зазначених у переліку актів законодавства ЄС англійською мовою та їх офіційний переклад на українську мову, а також інші матеріали, які використовувалися під час розроблення проекту.

Досліджується порядок вирішення у законодавстві ЄС питань, що належать до сфери правового регулювання проекту. Зазначаються переваги та недоліки такого регулювання.

3. Порівняльно-правова таблиця

Інформація про відповідність окремих положень проекту основним положенням законодавства ЄС викладається у вигляді порівняльної таблиці за такою формою:

4. Прогноз очікуваних соціально-економічних та інших результатів впровадження

Соціально-економічні та інші результати впровадження нормативно-правового акта у разі його прийняття в редакції, що відповідає (або не відповідає) положенням законодавства ЄС, визначаються за результатами проведення фінансово-економічної експертизи, які додаються до проекту.

5. Узагальнений висновок

Зазначається загальний висновок щодо відповідності положень проекту законодавству ЄС. У разі коли проект не відповідає правовим нормам ЄС або відповідає частково, обгрунтовується необхідність його прийняття та зазначається можливий термін досягнення відповідності.

Довідку про відповідність основним положенням законодавства ЄС підготовлено

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 1993 р. N 359 "Про впорядкування внесення звернень органів, підприємств, установ і організацій до Кабінету Міністрів України".

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 липня 1993 р. N 523 "Питання організації роботи Кабінету Міністрів України" (ЗП України, 1993 р., N 12, ст. 254).

3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 лютого 1996 р. N 79.

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 1996 р. N 319 "Про впорядкування діяльності керівництва центральних органів державної виконавчої влади".

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1996 р. N 685 "Про заходи щодо скорочення кількості звернень органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій до Кабінету Міністрів України" (ЗП України, 1996 р., N 14, ст. 381).

6. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1996 р. N 756.

7. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 лютого 1997 р. N 111 (Офіційний вісник України, 1997 р., число 10, с. 50).

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1998 р. N 148 "Про внесення доповнень до Положення про підготовку проектів постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України" (Офіційний вісник України, 1998 р., N 7, ст. 244).

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 1998 р. N 800 "Про внесення доповнення до Положення про підготовку проектів постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України" (Офіційний вісник України, 1998 р. N 22, ст. 812).

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 червня 1999 р. N 1091 "Про затвердження переліку посадових осіб, які беруть участь у засіданнях Кабінету Міністрів України".

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 1999 р. N 1236 "Про порядок опрацювання проектів актів Кабінету Міністрів України, а також проектів законів України і актів Президента України, що подаються Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України і Президентові України, з урахуванням основних положень законодавства Європейського Союзу" (Офіційний вісник України, 1999 р., N 28, ст. 1417).

12. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1999 р. N 1872 "Про затвердження Положення про роботу з позовними заявами, рішеннями суду у справах, відповідачем у яких є Кабінет Міністрів України" (Офіційний вісник України, 1999 р., N 41, ст. 2047).

13. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2000 р. N 70 "Про удосконалення порядку підготовки для розгляду на засіданнях Кабінету Міністрів України питань, пов'язаних з контролем діяльності органів виконавчої влади" (Офіційний вісник України, 2000 р., N 3, ст. 80).

14. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2000 р. N 405 "Про затвердження Порядку вивчення і візування в Кабінеті Міністрів України законів України, що надійшли на підпис Президентові України" (Офіційний вісник України, 2000 р., N 9, ст. 341).

15. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2000 р. N 206.