Про затвердження Методики оцінки вартості майна під час приватизації

38. Проведенню експертної оцінки необоротних активів передує складання їх основного і додаткового переліків за результатами проведення попередньої інвентаризації необоротних активів та повної інвентаризації майна підприємства. У переліках окремо виділяється майно, що не підлягає приватизації, об'єкти державного житлового фонду, об'єкти, щодо яких законодавством встановлено особливий режим приватизації.

Переоцінці за результатами експертної оцінки не підлягають об'єкти, що вилучаються із складу цілісного майнового комплексу під час приватизації (корпоратизації).

Переоцінюються шляхом проведення експертної оцінки необоротні активи, що є власністю держави та орендаря. Нематеріальні активи, які не відображені в бухгалтерському обліку, ідентифікуються та оцінюються експертом у процесі проведення експертної оцінки.

39. В основу проведення експертної оцінки основних засобів покладається їх класифікація за такими ознаками:

функціональне призначення відповідно до структури основних засобів, визначеної бухгалтерським обліком;

дата введення в експлуатацію (придбання);

фізичні і технічні характеристики (площа, будівельний об'єм, потужність, пробіг тощо);

термін корисного використання;

спеціалізація (спеціалізовані та неспеціалізовані). Спеціалізованими є основні засоби, що можуть бути використані виключно з метою забезпечення основної діяльності підприємства, не можуть бути перепрофільовані і продані окремо без заподіяння шкоди (зупинки) основній діяльності підприємства. Неспеціалізованими є будь-які основні засоби, що не можуть бути віднесені до спеціалізованих;

фізична можливість та економічна доцільність використання основних засобів у процесі звичайної діяльності підприємства;

можливість продажу основного засобу як окремого об'єкта без заподіяння шкоди технологічному процесу (основній діяльності підприємства);

інші ознаки, які додатково обгрунтовуються у звіті про експертну оцінку.

40. Експертна оцінка основних засобів підприємства проводиться з урахуванням таких методичних засад:

1) будинки та споруди переоцінюються пооб'єктно повністю:

віднесені до спеціалізованих оцінюються за залишковою вартістю заміщення;

віднесені до неспеціалізованих оцінюються за справедливою (ринковою) вартістю;

термін корисного використання яких вичерпано, оцінюються за вартістю ліквідації;

термін корисного використання яких не вичерпано, але вони за певних причин не можуть бути використані в процесі звичайної діяльності підприємства, оцінюються переважно за справедливою (ринковою) вартістю;

2) машини, обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, інвентар та інші основні засоби поділяються залежно від дати придбання (введення в експлуатацію) на такі групи:

введені в експлуатацію (придбані) після 1 квітня 1996 р., але термін їх корисного використання не вичерпано - оцінюються за даними бухгалтерського обліку, скоригованими на сукупний коефіцієнт, який враховує перевищення річних індексів інфляції над 10-відсотковим рівнем, що визначається за роками починаючи від року введення їх в експлуатацію (придбання) до року, в якому проводиться оцінка;

введені в експлуатацію (придбані) після 1 квітня 1996 р., але термін їх корисного використання вичерпано - оцінюються за вартістю ліквідації;

введені в експлуатацію (придбані) до 1 квітня 1996 р., є спеціалізованими та термін їх корисного використання не вичерпано - оцінюються за залишковою вартістю заміщення;

введені в експлуатацію (придбані) до 1 квітня 1996 р., є спеціалізованими та термін їх корисного використання вичерпано - оцінюються за вартістю ліквідації;

введені в експлуатацію (придбані) до 1 квітня 1996 р., є неспеціалізованими та термін їх корисного використання не вичерпано - оцінюються за справедливою (ринковою) вартістю;

введені в експлуатацію (придбані) до 1 квітня 1996 р., є неспеціалізованими та термін їх корисного використання вичерпано - оцінюються за вартістю ліквідації;

3) робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження оцінюються за даними бухгалтерського обліку, скоригованими на сукупний коефіцієнт, який враховує перевищення річних індексів інфляції над 10-відсотковим рівнем, що визначається починаючи від року їх придбання (створення) до року, в якому проводиться оцінка;

4) земельні ділянки та капітальні витрати на поліпшення земель, що входять до складу цілісного майнового комплексу, оцінюються за даними бухгалтерського обліку.

У разі виявлення об'єктів певного функціонального призначення та технічних характеристик, оцінених за даними бухгалтерського обліку, які за терміном корисного використання аналогічні тим, що оцінені іншими способами, експерт має право скоригувати вартість об'єктів, оцінених за даними бухгалтерського обліку, відповідно до вартості аналогічних об'єктів, оцінених іншими способами. Обгрунтування цього рішення має бути зазначене у звіті про експертну оцінку майна.

41. Технічний стан основних засобів з метою їх експертної оцінки визначається на підставі їх обстеження особисто експертом, залученими ним фахівцями, або документів, складених починаючи з 1999 року, що містять відомості про результати обстеження технічного стану, проведеного відповідними фахівцями, уповноваженими виконувати такі роботи. Технічний стан основних засобів, зазначений у вищенаведених документах, вважається таким, що відповідає технічному стану цих об'єктів на дату оцінки.

42. Для визначення залишкової вартості заміщення будинків та споруд експерт використовує витратний підхід і переважно дані проектів (у тому числі типових) найбільш раціональних функціональних аналогів. Для оцінки об'єктів, функціональні аналоги яких не відрізняються від них за виробничою потужністю, конструктивними та планувальними характеристиками і на які є проектно-кошторисна документація як джерело інформації про фактичні витрати на будівництво цих об'єктів в цінах базового року, використовується зазначена документація.

Для перерахунку цін базового року в ціни на дату оцінки застосовуються відповідні коефіцієнти (індекси), що встановлюються Держбудом для визначення вартості будівництва, яке здійснюється на території України, а також помісячні індекси інфляції щодо періодів, для яких зазначені індекси ще не встановлено.

43. Рекомендації щодо особливостей визначення фізичного зносу будинків, споруд, машин, обладнання тощо з метою визначення їх залишкової вартості заміщення для цілей цієї Методики встановлюються згідно з Порядком проведення експертної оцінки майна під час приватизації, що затверджується Фондом державного майна. Функціональний знос будинків та споруд окремо не розраховується, оскільки враховується експертом під час застосування витратного підходу і визначення найбільш раціонального функціонального аналога. Функціональний знос машин, обладнання тощо враховується шляхом добору аналогів продажу у процесі застосування порівняльного підходу.

44. Нематеріальні активи, відображені і не відображені в бухгалтерському обліку підприємства, оцінюються експертом пооб'єктно із застосуванням витратного підходу та підходу, що базується на капіталізації доходів.

Право користування земельними ділянками оцінюється шляхом капіталізації річного земельного податку, який фактично має сплачувати підприємство, або шляхом капіталізації фактично нарахованої річної орендної плати за користування земельними ділянками.

У разі створення ВАТ на базі підприємства, розташованого в санаторно-курортній зоні, оцінюється вартість права на оренду прибережної зони терміном не менше ніж 50 років та (або) вартість права на оренду земельної ділянки, на якій розташовано об'єкт приватизації, але не більше від терміну діяльності ВАТ.

Основними видами вартості нематеріальних активів, що визначаються експертом, є вартість відтворення за вирахуванням зносу та справедлива (ринкова) вартість. Знос нематеріального активу розраховується виходячи з фактичного терміну його корисного використання.

Вартість нематеріальних активів, узятих на облік під час оренди, або наявність у складі майна орендаря довгострокових фінансових інвестицій, які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств (частки майна орендаря в майні інших господарських товариств), що отримані орендарем шляхом внесення нематеріальних активів, є підставою для прийняття рішення державним органом приватизації або комісією з приватизації про проведення додаткової експертизи щодо вартості та права власності орендаря на зазначене майно. Експертизу проводить експерт, який залучається державним органом приватизації для проведення експертної оцінки необоротних активів. Експерт має право для обгрунтування своїх висновків залучати інших кваліфікованих та уповноважених осіб.

У разі виявлення за результатами експертизи нематеріальних активів, що містяться у складі майна орендаря, або зазначених вище довгострокових фінансових інвестицій, які не можуть бути ідентифіковані як нематеріальні активи або фактично не належать орендарю, комісія з приватизації приймає рішення про невключення вартості зазначеного майна до частки орендаря в статутному фонді ВАТ, яке створюється, та інформує про це державний орган приватизації. У такому разі державний орган приватизації здійснює заходи щодо забезпечення збереження прав власності держави або інших суб'єктів підприємницької діяльності на зазначене майно.

45. Експертна оцінка об'єктів незавершеного будівництва (включаючи устаткування для монтажу) проводиться із застосуванням витратного підходу шляхом визначення вартості відтворення за вирахуванням фізичного зносу.

Вартість відтворення об'єктів незавершеного будівництва (включаючи устаткування для монтажу) визначається шляхом збільшення фактично здійснених витрат за періодами:

витрати, здійснені до 1 січня 1997 р., - на відповідний коефіцієнт індексації, встановлений Держкомстатом та Фондом державного майна у відповідних методичних рекомендаціях щодо визначення окремих вартісних показників у зв'язку із запровадженням національної грошової одиниці, для відображення їх у бухгалтерській та статистичній звітності з капітального будівництва за підсумками 1996 року, та на сукупний коефіцієнт, що враховує перевищення річних індексів інфляції над 10-відсотковим рівнем і визначається за роками починаючи з 1997 року до року, в якому проводиться експертна оцінка;

витрати, здійснені після 1 січня 1997 р., - на сукупний коефіцієнт, що враховує перевищення річних індексів інфляції над 10-відсотковим рівнем і визначається за роками починаючи з 1997 року до року, в якому проводиться експертна оцінка.

Фізичний знос незавершеного будівництва (включаючи устаткування для монтажу) визначається на підставі обстеження його технічного стану в порядку, встановленому пунктом 41 цієї Методики.

46. Якщо комісією з приватизації (корпоратизації) підприємства прийнято рішення про включення вартості об'єкта незавершеного будівництва до складу державного майна, вартість якого вилучається з чистої вартості цілісного майнового комплексу, вилученню підлягає також вартість устаткування для монтажу, придбаного для забезпечення його функціонування. У цьому випадку зазначені вище об'єкти не переоцінюються, а вилучаються за вартістю, відображеною в бухгалтерському обліку.

47. У разі коли орендарем за час оренди були здійснені витрати на будівництво об'єкта незавершеного будівництва або на придбання устаткування для монтажу з метою забезпечення функціонування об'єкта незавершеного будівництва і за рішенням комісії з приватизації вилучається державна частка витрат, пов'язаних з будівництвом об'єкта незавершеного будівництва та придбанням іншого устаткування для монтажу з метою забезпечення його функціонування, частка відповідних витрат, здійснених орендарем, включається до сукупної вартості цілісного майнового комплексу за вартістю, що відповідає даним бухгалтерського обліку, тобто вона не переоцінюється.

48. Якщо були освоєні капітальні вкладення, здані в оренду, та введені в дію за їх рахунок об'єкти, або капітальні вкладення, здійснені за час оренди за рахунок державних коштів (амортизаційних відрахувань на орендовані необоротні активи, коштів цільового фінансування і цільових надходжень тощо), для визначення державної частки у вартості об'єкта, введеного до складу основних засобів, експертом здійснюється розрахунок вартості відтворення зазначеного об'єкта у порядку, визначеному пунктом 45 цієї Методики. Розподіл вартості відтворення зазначеного об'єкта на вартість, що належить орендарю, та вартість, що належить державі, здійснюється за формулою:

де Вд - частка вартості відтворення об'єкта, що належить державі; Вв - вартість відтворення об'єкта; Вор - частка вартості відтворення, що належить орендарю.

Таким же чином визначається розподіл вартості відтворення об'єктів незавершеного будівництва (включаючи обладнання для монтажу), що містить витрати держави та орендаря, у разі прийняття рішення про включення зазначеного майна до статутного фонду ВАТ, що створюється. Результати розрахунків вартості відтворення, виконаних згідно з вимогами пунктів 45 і 47, у цьому разі відображаються комісією з приватизації у відповідному рядку акта оцінки вартості майна підприємства та включаються до сукупної вартості цілісного майнового комплексу.

49. Довгострокові фінансові інвестиції оцінюються експертом таким чином:

довгострокові фінансові інвестиції, пов'язані з участю підприємства в майні (статутному капіталі) господарських товариств, у разі прийняття рішення про їх включення до статутного фонду ВАТ, що створюється під час приватизації (корпоратизації), оцінюються за справедливою (ринковою) вартістю з використанням методичних підходів, визначених у пункті 8;

інші довгострокові фінансові інвестиції у разі прийняття рішення про їх включення до статутного фонду ВАТ, що створюється під час приватизації (корпоратизації), оцінюються виходячи з їх економічної суті за справедливою (ринковою) вартістю такими способами:

- шляхом індексації їх номінальної вартості. Індекс розраховується на підставі встановлених Національним банком облікових ставок починаючи від дати придбання (утворення) зазначеного активу до дати оцінки;

- шляхом застосування порівняльного (аналогів продажу) підходу для проведення експертної оцінки з метою врахування ринкової ситуації, що складається на дату оцінки;

- іншими обгрунтованими у звіті експерта способами.

50. Якщо приватизується підприємство, діяльність якого пов'язана з державною таємницею, комісія з приватизації (корпоратизації) за погодженням з відповідними органами виконавчої влади, замовниками продукції, що містить відомості, які становлять державну таємницю, приймає рішення про їх включення до вартості статутного фонду ВАТ.

У разі приватизації підприємства (продажу пакета акцій ВАТ), діяльність якого пов'язана з державною таємницею, державний орган приватизації разом з підприємством здійснює заходи щодо забезпечення збереження державної таємниці у процесі підготовки об'єкта приватизації до продажу.

У разі відсутності згоди відповідних органів виконавчої влади або замовника на включення об'єктів, що містять державну таємницю, до статутного фонду державний орган приватизації, комісія з приватизації (корпоратизації) відповідно до повноважень вирішує питання про вилучення цього майна з чистої вартості цілісного майнового комплексу підприємства, що приватизується, та визначає умови його подальшого використання.

Об'єкти, що містять державну таємницю, щодо яких не отримана відповідна згода на їх приватизацію у складі цілісного майнового комплексу підприємства, не переоцінюються, а включаються до сукупної вартості цілісного майнового комплексу (якщо вони відображені в бухгалтерському обліку підприємства) за їх вартістю згідно з бухгалтерським обліком, та за цією ж вартістю вилучаються з чистої вартості цілісного майнового комплексу.

Переоцінюються за результатами експертної оцінки об'єкти державної таємниці, що підлягають приватизації у складі цілісного майнового комплексу підприємства. Експерт, який залучається державним органом приватизації до оцінки об'єктів, що містять державну таємницю, повинен мати відповідну ліцензію на здійснення діяльності, пов'язаної з державною таємницею. У разі необхідності державний орган приватизації має право визначати окремо експерта, який буде здійснювати експертну оцінку необоротних активів, крім об'єктів, що містять державну таємницю, та експерта, який буде здійснювати експертну оцінку об'єктів, що містять державну таємницю.

Результати експертної оцінки зазначених об'єктів відображаються в окремих висновках експерта про вартість оцінюваного майна та звіті про експертну оцінку. Гриф секретності зазначених матеріалів експертної оцінки повинен відповідати найвищому ступеню секретності відомостей, які вони містять. Подання і затвердження вищезазначеного висновку експерта та звіту здійснюється з дотриманням вимог щодо забезпечення збереження державної таємниці.

51. Довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи відображаються в матеріалах експертної оцінки необоротних активів, передавальному балансі підприємства та в акті оцінки вартості майна під час приватизації (корпоратизації) встановленого цією Методикою зразка (у вартості, що відповідає даним бухгалтерського обліку).

52. Запаси, що є державною власністю, під час складання передавального балансу відображаються підприємством у вартості, яка визначається виходячи з вартості їх придбання з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 19 квітня 1993 р. N 279 "Про нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств і організацій та джерела їх покриття".

Вартість дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного та декоративного каміння включається до акта оцінки вартості майна підприємства за ціною, що визначається у порядку. який встановлюється Мінфіном та Фондом державного майна.

53. Резерв сумнівних боргів, що визначається у порядку, встановленому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", визнається під час приватизації (корпоратизації) у процесі складання передавального балансу державного підприємства та акта оцінки вартості майна під час приватизації (корпоратизації) у сумі, підтвердженій державним підприємством шляхом надання комісії з приватизації (корпоратизації) додаткових матеріалів, що свідчать про застосування ним вичерпних заходів до боржників з метою повернення ними заборгованості.

54. Кошти цільового фінансування і цільових надходжень під час визначення розміру статутного фонду ВАТ, що створюється на базі державного майна та майна орендаря, розподіляються таким чином:

субсидії, отримані з державних джерел, асигнування з бюджету та позабюджетних фондів, цільові внески юридичних осіб, заснованих на державній власності, належать державі і спрямовуються на збільшення державної частки в статутному фонді;

інші кошти цільового фінансування і цільових надходжень, що належать орендарю, враховуються у складі коштів, спрямованих на забезпечення наступних витрат і платежів (графа "що належить орендарю" відповідного рядка акта оцінки).

Майно, придбане орендарем за час оренди державного майна за рахунок коштів цільового фінансування і цільових надходжень, що належать державі, визнається державним майном і оцінюється у складі відповідного майна (необоротних та оборотних активів) у порядку, встановленому цією Методикою.

55. Будь-яке майно (частка майна), придбане орендарем за час оренди за рахунок державних джерел або таких, що можуть бути комісією з приватизації визнані державними (у тому числі за рахунок амортизаційних відрахувань, нарахованих на орендовані необоротні активи; коштів, отриманих орендарем за рахунок продажу орендованого майна тощо); а також невід'ємні поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем без згоди орендодавця, визнаються майном, що належить державі. Підставою для визнання комісією з приватизації правильності розподілу майна, набутого за час оренди, між орендарем та державою є договір оренди з додатками до нього, висновки аудиторської перевірки, здійсненої на дату оцінки, інші додаткові матеріали, що можуть вимагатися нею для прийняття рішення.

56. До акта оцінки вартості майна під час приватизації (корпоратизації), складеного за формою, встановленою додатком 1 до цієї Методики, додаються такі матеріали:

накази державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном) про утворення інвентаризаційної комісії та проведення інвентаризації, визначення дати оцінки та проведення оцінки вартості майна з метою створення ВАТ;

наказ керівника підприємства, на базі майна якого утворюється ВАТ, про утворення інвентаризаційної комісії та порядок її діяльності;

матеріали інвентаризації майна підприємства (протоколи засідання інвентаризаційної комісії, зведений акт інвентаризації майна, оформлений згідно з додатком 21 до цієї Методики, інвентаризаційні описи тощо);

переліки необоротних активів, експертна оцінка яких мала проводитися;

передавальний баланс підприємства;

акт аудиторської перевірки, складений з урахуванням вимог цієї Методики;

висновки експерта про вартість оцінюваного майна та звіт (звіти) експерта про експертну оцінку майна з додатками до нього;

оформлені в установленому порядку протоколи засідання комісії з приватизації (корпоратизації) щодо розгляду та затвердження (схвалення) матеріалів інвентаризації та оцінки вартості майна згідно з вимогами цієї Методики;

інші додаткові матеріали, які роз'яснюють матеріали оцінки вартості майна.

Перелік основних необхідних матеріалів для проведення оцінки майна цілісного майнового комплексу наведено в додатку 22 до Методики.

57. Розмір статутного фонду відкритих акціонерних товариств (пайового фонду колективних сільськогосподарських підприємств), що створюються на базі майна радгоспів, інших державних сільськогосподарських підприємств, підприємств рибного господарства (далі - сільськогосподарські підприємства) та приватизуються відповідно до Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі", визначається на підставі даних бухгалтерського обліку із застосуванням стандартизованої оцінки у такому порядку:

1) утворення державним органом приватизації інвентаризаційної комісії в порядку, встановленому пунктом 18 розділом II цієї Методики, та визначення дати оцінки вартості майна;

2) проведення інвентаризаційною комісією повної інвентаризації майна з урахуванням особливостей, визначених пунктами 18 - 20 цієї Методики, та подання до комісії з приватизації її результатів;

3) перевірка комісією з приватизації протоколу інвентаризаційної комісії та його затвердження державним органом приватизації в місячний термін від визначеної дати оцінки вартості майна;

4) проведення аудиторської перевірки відповідно до вимог пункту 22 Методики у разі прийняття відповідного рішення державним органом приватизації;

5) складання передавального балансу сільськогосподарського підприємства на дату оцінки за результатами повної інвентаризації майна та підготовка інших документів, необхідних для проведення оцінки майна (додатки 15, 16, 17 до цієї Методики);

6) складання комісією з приватизації акта оцінки вартості майна згідно з додатком 1 до цієї Методики та затвердження його державним органом приватизації у термін, що не перевищує двох місяців від визначеної дати оцінки.

58. Під час проведення повної інвентаризації майна повністю зношені за даними бухгалтерського обліку основні засоби розподіляються на такі дві групи: термін корисного використання яких не вичерпано на дату оцінки та термін корисного використання яких вичерпано на зазначену дату. Зазначені групи основних засобів підлягають переоцінці спеціальною комісією, створеною керівником підприємства, або шляхом проведення експертної оцінки на засадах, встановлених цією Методикою. У разі проведення експертної оцінки цих основних засобів щодо першої групи експертом визначається справедлива (ринкова) вартість, щодо другої групи - вартість ліквідації. Результати переоцінки додаються до акта оцінки (додаток 1 до цієї Методики) та відносяться на збільшення залишкової вартості основних засобів у відповідних рядках акта оцінки.

59. Акт оцінки вартості майна під час приватизації заповнюється комісією з приватизації підприємства на підставі даних його передавального балансу виходячи з вимог відповідних пунктів розділу III цієї Методики без застосування експертної оцінки щодо необоротних активів та з урахуванням вимог пункту 58.

60. Статутний фонд холдингової компанії, що створюється у формі ВАТ із внесенням до нього державного майна (у тому числі пакетів акцій) відповідно до вимог Положення про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації, затвердженого Указом Президента України від 11 травня 1994 р. N 224, визначається у такому порядку:

пакети акцій, що належать державі, відкритих акціонерних товариств, статутні фонди яких визначені у порядку, що діяв до набрання чинності цією Методикою, оцінюються шляхом збільшення їх номінальної вартості на відповідну частку суми збільшення вартості власного капіталу ВАТ;

пакети акцій, що належать державі, відкритих акціонерних товариств, статутні фонди яких визначені у порядку, встановленому цією Методикою, оцінюються шляхом збільшення їх номінальної вартості на відповідну частку суми збільшення вартості власного капіталу ВАТ;

інше державне майно оцінюється на засадах експертної оцінки.

61. Розрахунок суми збільшення вартості власного капіталу ВАТ, державний пакет акцій якого підлягає внесенню до статутного фонду холдингової компанії, здійснюється органами, уповноваженими управляти державним майном (державними органами приватизації) на останню звітну дату, що передує внесенню. Результати розрахунку оформлюються згідно з додатком 3 до цієї Методики.

62. Експертна оцінка іншого державного майна проводиться експертом, що відбирається Фондом державного майна на конкурсних засадах, та у порядку, встановленому положеннями (національними стандартами) експертної оцінки відповідного майна, нормативними актами Фонду державного майна та з урахуванням вимог розділів I та II цієї Методики. При цьому висновки експерта про вартість оцінюваного майна, яке передається холдинговій компанії, що створюється в процесі корпоратизації, затверджуються органом, уповноваженим управляти державним майном.

На підставі затверджених висновків експерта про вартість оцінюваного майна державний орган приватизації підписує акт приймання-передачі робіт з експертної оцінки державного майна.

63. Заходи фінансової реструктуризації здійснюються у порядку, встановленому цим розділом Методики, з метою запобігання банкрутству підприємств, що приватизуються шляхом перетворення у відкриті акціонерні товариства, їх фінансового оздоровлення, і мають передбачати розрахунок додаткової вартості державного майна, що виникає внаслідок фінансової реструктуризації простроченої заборгованості підприємства перед Державним бюджетом України, у тому числі за розрахунками за оренду державного майна, та внесення цієї вартості до статутного фонду ВАТ під час його визначення. При цьому порядок списання зазначеної простроченої заборгованості ВАТ та Державного бюджету України перед створеним ВАТ встановлюється Мінфіном та Державною податковою адміністрацією.

64. З метою визначення доцільності застосування заходів фінансової реструктуризації проводиться аналіз фінансового стану підприємства за спрощеною схемою. Спрощена схема передбачає розрахунок одного показника (коефіцієнта) з кожної групи показників (коефіцієнтів), що характеризують фінансовий стан підприємства, а саме: коефіцієнт покриття з групи коефіцієнтів ліквідності, коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості з групи коефіцієнтів ділової активності, коефіцієнт рентабельності активів підприємства з групи коефіцієнтів рентабельності, коефіцієнт маневреності власного капіталу з групи коефіцієнтів платоспроможності (фінансової стійкості).

Порядок розрахунку зазначених показників (коефіцієнтів), їх груп та їх нормативні значення встановлюються Мінфіном та Фондом державного майна.

65. Розрахунок показників (коефіцієнтів) для визначення фінансового стану підприємства здійснюється на підставі вихідних даних, що містяться в додатку 18 до цієї Методики. Вихідні дані заповнюються з бухгалтерської (фінансової) звітності підприємства за два останні календарні роки та за період від початку поточного року до дати оцінки. Дані про прострочені поточні зобов'язання за розрахунками з державним бюджетом, у тому числі за оренду державного майна, на дату оцінки подаються у формі довідки, скріпленої підписом керівника підприємства.

За результатами розрахунку показників (коефіцієнтів) фінансового стану підприємства комісія з приватизації (корпоратизації) заповнює таблицю згідно з додатком 19 до цієї Методики.

66. Якщо на дату оцінки фактичні значення показників (коефіцієнтів) відповідають нормативним вимогам або підприємство є прибутковим, його фінансовий стан і платоспроможність визнаються задовільними, а заходи фінансової реструктуризації під час визначення розміру статутного фонду ВАТ не застосовуються.

67. Якщо на дату оцінки фактичне значення коефіцієнта покриття менше від його нормативного значення або підприємство не має прибутків, комісія з приватизації (корпоратизації) здійснює розрахунок додаткової вартості майна, що може бути отримана в результаті застосування заходів фінансової реструктуризації (Зр) за наведеною нижче формулою та проводить повторний розрахунок показників (коефіцієнтів) на дату оцінки з урахуванням змін у вихідних даних для їх розрахунку після визначення додаткової вартості майна.

Додаткова вартість майна визначається за формулою:

де Зп (в ступ. б) - прострочені поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом; Зб (в ступ. 0) - прострочені поточні зобов'язання за розрахунками за оренду державного майна; Зд (в ступ. б) - дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом.

У вихідних даних на величину показників Зп (в ступ. б) та Зб (в ступ. 0) зменшується вартість поточних зобов'язань, на величину показника Зр збільшується вартість першого розділу пасиву балансу, на величину показника Зд (в ступ. б) зменшується вартість другого розділу активу. Зазначені величини відображаються у відповідному рядку додатка 20 і на їх підставі здійснюється розрахунок показників (коефіцієнтів).

68. Для прийняття рішення про доцільність застосування заходів фінансової реструктуризації розраховані показники (коефіцієнти) порівнюються з нормативними значеннями та з їх значеннями до застосування заходів фінансової реструктуризації. Якщо отриманий показник (коефіцієнт) покриття поліпшився, досяг нормативного значення та спостерігається відповідне поліпшення інших показників (коефіцієнтів), комісія з приватизації (корпоратизації) приймає рішення про застосування заходів фінансової реструктуризації. При цьому визначена додаткова вартість майна, отримана в результаті застосування заходів фінансової реструктуризації, відображається у відповідному рядку додатка 1 до цієї Методики.

В інших випадках приймається рішення про недоцільність застосування заходів фінансової реструктуризації.

69. Розрахунок суми збільшення вартості власного капіталу відкритих акціонерних товариств здійснюється з метою реалізації вимог абзацу п'ятого пункту 140 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки та для цілей, визначених цією Методикою.

Порядок здійснення додаткового випуску акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), на суму збільшення вартості їх власного капіталу встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Фондом державного майна.

70. Вартість власного капіталу ВАТ, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), визначається як сума коштів статутного капіталу, пайового капіталу, додаткового капіталу, резервного капіталу, нерозподіленого прибутку, зменшена на суму непокритого збитку, неоплаченого капіталу та вилученого капіталу.

Зміна вартості власного капіталу ВАТ розраховується як різниця між вартістю власного капіталу, зафіксована на дату оцінки розміру статутного фонду та на останню звітну дату, що передує здійсненню розрахунку. Позитивний Показник зміни вартості власного капіталу ВАТ є його сумою збільшення.

У разі здійснення ВАТ додаткового випуску акцій на суму індексації балансової вартості основних засобів, що увійшли до його статутного фонду, зазначена сума вираховується з розрахованої суми збільшення вартості власного капіталу.

71. Для розрахунку суми збільшення вартості власного капіталу для випадку, зазначеного у розділі V Методики, ВАТ, розмір статутного фонду якого визначався до набрання чинності цією Методикою, подає до державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном) такі документи:

копії засновницьких документів та змін до них, пов'язані із змінами розміру статутного фонду ВАТ від дня його державної реєстрації;

копію затвердженого плану приватизації (плану розміщення акцій) підприємства;

затверджений акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу під час приватизації (корпоратизації);

баланс, що додавався до вищезазначеного акта оцінки, та засвідчений аудитором його варіант, трансформований згідно з Методичними рекомендаціями щодо визначення підприємствами та організаціями показників вступного сальдо Балансу (графа 3) у 2000 році, що додаються до листа Мінфіну від 23 лютого 2000 р. N 18-432;

копії балансів ВАТ за останній звітний рік, що передував року, в якому проводиться розрахунок, та на останню звітну дату, складені згідно з вимогами, встановленими Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженим Мінфіном;

довідку про суму попередніх збільшень розміру статутного фонду на суму індексації балансової вартості основних фондів, підписану головою правління ВАТ, та документи, що підтверджують розрахунок зазначених сум.

72. Для розрахунку суми збільшення вартості власного капіталу для випадку, зазначеного у розділі V Методики, ВАТ, розмір статутного фонду якого визначався відповідно до цієї Методики, подає до державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном) такі документи:

копії засновницьких документів;

затверджений акт оцінки вартості майна та передавальний баланс, на підставі якого він складався;

копії балансів ВАТ за останній звітний рік, що передував року, в якому здійснюється розрахунок, та на останню звітну дату, оформлені згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженим Мінфіном.

73. Зазначені в пунктах 71 та 72 документи перевіряються і на їх підставі складається акт розрахунку суми збільшення вартості власного капіталу ВАТ (додаток 3 до цієї Методики). Акт розрахунку підлягає затвердженню керівником державного органу приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном).

Порядок здійснення додаткового випуску акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), на суму збільшення вартості їх власного капіталу може передбачати подання додаткових документів, не визначених у пунктах 71 та 72 цієї Методики.

74. Оцінка вартості індивідуально визначеного майна та будь-якого іншого окремого майна, що відповідно до вимог цієї Методики не може бути визнане цілісним майновим комплексом, яке приватизується способами, визначеними законодавством для продажу об'єктів груп А та Ж, або відчужується шляхом продажу відповідно до законодавства, проводиться залежно від виду майна та способу його продажу.

75. У разі викупу індивідуально визначеного майна, у тому числі майна підприємств-банкрутів та підприємств, що ліквідовані або ліквідуються, відповідні органи, до компетенції яких належить право розпорядження зазначеним майном, способи його оцінки для встановлення ціни продажу визначаються таким чином:

щодо будівель (у тому числі приміщень), споруд, нематеріальних активів, транспортних засобів, а також інших необоротних активів, що за даними бухгалтерського обліку повністю зношені, проводиться експертна оцінка;

щодо інших необоротних активів та оборотних активів оцінка проводиться державним органом приватизації на підставі даних бухгалтерського обліку про їх залишкову вартість (вартість). При цьому ціна продажу виробничих запасів, що були придбані підприємством, визначається відповідно до цін постачальників зазначених запасів або на підставі інформації про їх ринкові ціни на визначену дату оцінки.

76. У разі продажу індивідуально визначеного майна, у тому числі майна підприємств-банкрутів та підприємств, що ліквідовані або ліквідуються, відповідні органи, до компетенції яких належить право розпорядження зазначеним майном, на аукціоні або за конкурсом початкова ціна визначається таким чином:

щодо будівель (у тому числі приміщень), споруд, транспортних засобів та повністю зношених за даними бухгалтерського обліку інших необоротних активів проводиться експертна оцінка;

щодо інших необоротних активів та оборотних активів оцінка проводиться на підставі даних бухгалтерського обліку про їх залишкову вартість (вартість).

77. Метою проведення експертної оцінки зазначеного у пунктах 75 та 76 майна є встановлення відповідно початкової ціни або ціни продажу. Для цього експертом застосовуються такі методичні прийоми:

будівлі (у тому числі приміщення), споруди, що містять здійснені орендарем поліпшення, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди, і відповідно до умов договору оренди та законодавства підлягають компенсації орендарю, оцінюються шляхом визначення інвестиційної вартості (під час викупу орендованого об'єкта) або шляхом визначення справедливої (ринкової) вартості (під час продажу об'єкта на аукціоні або конкурсі);

будівлі (у тому числі приміщення), споруди в усіх інших випадках оцінюються шляхом визначення ринкової вартості;

повністю зношені за даними бухгалтерського обліку інші необоротні активи, термін корисного використання яких вичерпано, оцінюються шляхом визначення вартості ліквідації;

повністю зношені за даними бухгалтерського обліку інші необоротні активи, термін корисного використання яких не вичерпано, оцінюються шляхом визначення ринкової вартості;

транспортні засоби та інші об'єкти оцінюються шляхом визначення ринкової вартості або, в окремих випадках, залишкової вартості заміщення.

Результати проведення експертної оцінки оформлюються відповідно до вимог, встановлених цією Методикою. Висновок експерта про вартість оцінюваного майна, що приватизується, оформлюється згідно з додатком 2 та затверджується керівником державного органу приватизації.

78. У разі коли договором оренди, укладеним з дотриманням вимог законодавства, та іншими актами законодавства передбачено компенсацію орендарю у процесі приватизації орендованого майна (будівель, у тому числі приміщень, споруд) невід'ємних поліпшень, здійснених за час оренди за рахунок власних коштів орендаря, та за наявності відповідної письмової згоди орендодавця, державний орган приватизації вимагає від орендаря подання:

письмової згоди орендодавця на здійснення орендарем таких поліпшень;

відповідної проектно-кошторисної документації;

актів приймання-передачі виконаних будівельних робіт;

копій платіжних документів, що підтверджують проведені орендарем розрахунки за виконані будівельні роботи та придбані матеріали;

у разі потреби - аудиторського висновку про джерела фінансування виконаних робіт.

Під час проведення експертної оцінки експерт аналізує вищезазначені матеріали з метою розрахунку суми невід'ємних поліпшень відповідно до вимог пункту 4 цієї Методики у їх фактичних цінах, за вирахуванням податку на додану вартість, для визначення інвестиційної вартості орендованого майна, що приватизується шляхом викупу. Початкова ціна такого майна, що приватизується шляхом продажу на аукціоні чи за конкурсом, визначається експертом як його ринкова вартість, відповідно до технічного стану на дату оцінки. При цьому окремо у звіті про експертну оцінку відображається сума невід'ємних поліпшень відповідно до вимог пункту 4 цієї Методики у їх фактичних цінах, за вирахуванням податку на додану вартість.

Порядок компенсації орендарям вартості поліпшень орендованого майна під час його продажу на аукціоні або за конкурсом визначається Фондом державного майна.

79. Оцінку індивідуально визначеного майна, що приватизується, на підставі даних бухгалтерського обліку проводить державний орган приватизації. Результати такої оцінки оформлюються актом оцінки згідно з додатком 7, до якого додаються підтвердні документи та матеріали, зібрані під час її проведення.

80. Оцінка вартості цілісних майнових комплексів, віднесених Державною програмою приватизації на 2000 - 2002 роки до груп А, Г та Ж, проводиться залежно від складу майна зазначених об'єктів, фінансових результатів діяльності за останні два роки до визначеної дати оцінки та способу продажу з переважним застосуванням методичних засад експертної оцінки.

81. Оцінка вартості цілісних майнових комплексів, віднесених до груп А та Ж (крім санаторно-курортних закладів, профілакторіїв, будинків і таборів відпочинку), проводиться у такому порядку:

цілісні майнові комплекси, до складу майна яких не включаються будівлі (у тому числі приміщення) та споруди, які приватизуються шляхом викупу або продажу на аукціоні (за конкурсом), оцінюються на підставі даних бухгалтерського обліку на визначену дату оцінки з урахуванням вимог абзацу третього пункту 75;

цілісні майнові комплекси, до складу майна яких включаються будівлі (у тому числі приміщення) та споруди, або такі, що приватизуються одночасно з будівлями (приміщеннями) та спорудами, оцінюються незалежно від способу продажу на засадах експертної оцінки.

82. Готелі, об'єкти санаторно-курортних закладів та будинки відпочинку, що перебувають на самостійних балансах, а також санаторно-курортні заклади, профілакторії, будинки і табори відпочинку, віднесені до групи Ж, незалежно від способу продажу оцінюються на засадах експертної оцінки з урахуванням впливу факторів місцезнаходження земельних ділянок, на яких вони розташовані.

83. Цілісні майнові комплекси, що належать державі, віднесені до групи Г, у разі прийняття рішення державним органом приватизації про їх продаж на аукціоні оцінюються на засадах експертної оцінки.

84. Оцінка цілісних майнових комплексів, зазначених у пункті 81, на підставі даних бухгалтерського обліку, а також цілісних майнових комплексів, що перебувають в оренді, проводиться відповідно до інвентаризації майна та балансу, підготовлених на дату оцінки. Інвентаризація майна цілісного майнового комплексу проводиться інвентаризаційною комісією в один етап з урахуванням особливостей, визначених у розділі II Методики.

Під час проведення оцінки заходи фінансової реструктуризації не застосовуються, необоротні активи не переоцінюються. За результатами оцінки складається акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу згідно з додатком 5.

Вартість цілісного майнового комплексу, що належить державі та приватизується шляхом викупу або продажу на аукціоні (за конкурсом), дорівнює чистій вартості після вирахування вартості майна, що вилучається.

Вартість державного майна цілісного майнового комплексу орендного підприємства визначається з урахуванням особливостей, зазначених у цій Методиці. У такому разі ціна продажу державного майна цілісного майнового комплексу, що підлягає приватизації шляхом викупу, включає суму прострочених зобов'язань орендаря за розрахунками за оренду державного майна. В початкову вартість зазначеного майна для продажу на аукціоні (за конкурсом) не включається сума таких зобов'язань.

85. Експертна оцінка цілісних майнових комплексів проводиться з урахуванням таких особливостей:

під час оцінки цілісних майнових комплексів, діяльність яких була переважно незбитковою протягом двох останніх років до дати оцінки, визначається вартість діючого підприємства (цілісного майнового комплексу);

під час оцінки цілісних майнових комплексів, діяльність яких була переважно збитковою протягом двох останніх років до дати оцінки, визначається ринкова вартість підприємства (цілісного майнового комплексу) при існуючому використанні;

в інших випадках під час оцінки цілісних майнових комплексів визначаються обидва з вищезазначених видів вартості з подальшим узгодженням експертом отриманих результатів для встановлення початкової ціни (ціни продажу).

У процесі визначення ринкової вартості підприємства (цілісного майнового комплексу) при існуючому використанні не оцінюється майно, яке відповідно до вимог законодавства не підлягає приватизації або вилучається. Перелік такого майна за результатами інвентаризації майна цілісного майнового комплексу визначається державним органом приватизації.

За результатами експертної оцінки експерт подає до державного органу приватизації висновок експерта за формою, встановленою Фондом державного майна, та звіт про проведення експертної оцінки майна з додатками.

86. У разі створення господарських товариств (у тому числі з іноземними інвестиціями), до статутних фондів яких передається державне майно, за винятком випадків створення господарських товариств відповідно до Указу Президента України від 28 травня 1999 р. N 591 "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва", вартість внеску держави визначається за результатами проведення експертної оцінки.

Експерт визначається на конкурсних засадах у порядку, встановленому Фондом державного майна. Замовниками проведення експертної оцінки державного внеску до статутного фонду господарського товариства виступає підприємство, майно якого передбачається вносити від імені держави, або інші недержавні засновники господарського товариства.

Експертна оцінка проводиться з урахуванням вимог пунктів 7 та 8 цієї Методики. Висновок експерта про вартість внеску держави та звіт про проведення його експертної оцінки погоджуються Фондом державного майна. Термін дії висновку та звіту експерта для реєстрації господарського товариства не перевищує шести місяців від дати оцінки.

87. Проведенню оцінки під час приватизації об'єкта групи Е, за розміром не менше блокуючої державної частки, передує проведення повної інвентаризації цілісного майнового комплексу господарського товариства (у тому числі з іноземними інвестиціями) та аудиторської перевірки. Інвентаризація проводиться в один етап у загальному порядку, встановленому законодавством та цією Методикою, у термін, що не перевищує двадцяти п'яти днів від дати оцінки, визначеної державним органом приватизації. Результати інвентаризації підлягають затвердженню керівником державного органу приватизації.

Інвентаризаційна комісія, утворена згідно з вимогами пункту 17 цієї Методики, окремо визначає майно, що перебуває на відповідальному зберіганні, тимчасово ввезене на митну територію України майно, а також майно (у тому числі суми коштів на придбання майна), додатково надане господарському товариству іншими недержавними співзасновниками, але на дату оцінки не внесене до статутного фонду.

88. Для проведення оцінки об'єкти групи Е поділяються таким чином:

акції (частки, паї), що належать державі в статутних фондах господарських товариств, створених до набрання чинності Державною програмою приватизації на 2000 - 2002 роки;

акції (частки, паї), що належать державі в статутних фондах господарських товариств, створених після набрання чинності Державною програмою приватизації на 2000 - 2002 роки, розмір яких не перевищує 10 відсотків, а номінальна вартість менша ніж 5000 гривень;

акції (частки, паї), що належать державі в статутних фондах господарських товариств, створених після набрання чинності Державною програмою приватизації на 2000 - 2002 роки, номінальна вартість становить понад 5000 гривень;

акції (частки, паї), що належать державі в міжгосподарських підприємствах та в статутних фондах господарських товариств, створених на їх базі.

89. Початкова ціна (ціна продажу) акцій (часток, паїв), що належать державі в господарських товариствах, статутні фонди яких були переоцінені або створені після набрання чинності Державною програмою приватизації на 2000 - 2002 роки, та їх розмір не перевищує 10 відсотків статутного фонду, а номінальна вартість менша ніж 5000 гривень, визначається шляхом збільшення номінальної вартості на коефіцієнт індексації та на відповідну частку чистого прибутку господарського товариства, отриманого з початку календарного року, в якому проводиться оцінка. Коефіцієнт індексації розраховується виходячи із зміни офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком, від дати створення господарського товариства до дати оцінки акцій (часток, паїв) під час їх приватизації.

Розрахунок початкової ціни (ціни продажу) зазначених акцій (часток, паїв) проводиться державним органом приватизації, оформлюється згідно з додатком 8 та затверджується керівником державного органу приватизації. Термін дії розрахунку не перевищує трьох місяців до дати оголошення аукціону (конкурсу) або дати підписання договору купівлі-продажу. У разі повторного проведення аукціону (конкурсу), якщо коефіцієнт індексації змінився не більш як на 10 відсотків, дія розрахунку початкової ціни за рішенням органу приватизації може бути продовжена на термін до трьох місяців.

90. Акції (частки, паї), що належать державі в міжгосподарських підприємствах та в статутних фондах господарських товариств, створених на їх базі, визначаються та оцінюються незалежно від способу їх приватизації у порядку, встановленому Фондом державного майна, з урахуванням таких особливостей:

акції (частки, паї), віднесені до сільськогосподарської або рибної галузей агропромислового комплексу, оцінюються відповідно до вимог розділу IV цієї Методики на підставі даних бухгалтерського обліку без проведення переоцінки їх необоротних активів на засадах експертної оцінки;

акції (частки, паї) інших галузей агропромислового комплексу оцінюються відповідно до вимог розділу III цієї Методики із застосуванням експертної оцінки для переоцінки вартості необоротних активів.

Вартість акцій (часток, паїв), що належать державі в міжгосподарських підприємствах та в статутних фондах господарських товариств, незалежно від способу їх приватизації визначається як відповідна частка чистої вартості цілісного майнового комплексу міжгосподарського підприємства або господарського товариства (рядок 11 додатка 1). Термін дії акта оцінки, складеного згідно з додатком 1, та визначеної вартості акцій (часток, паїв) встановлюється згідно з пунктом 25 Методики.

91. Інші акції (частки, паї), зазначені в пункті 88, оцінюються на засадах експертної оцінки. Експерт визначається на конкурсних засадах у порядку, встановленому Фондом державного майна.