Про вдосконалення грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України

Кабінет Міністрів України

1. Військовим комісаріатам за місцем проживання військовослужбовців, звільнених з дійсної військової строкової служби, які до призову працювали на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і господарювання, виплачувати одноразову матеріальну допомогу в розмірі середньої місячної заробітної плати, яку вони одержували до призову, але не менше мінімальної заробітної плати, передбаченої законодавством України на день їх звільнення з військової служби.

2. Виплачувати особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби при переїзді на нове місце служби підйомні у розмірі місячного грошового забезпечення і на кожного члена сім'ї - 50 процентів від місячного грошового забезпечення, що отримує військовослужбовець. Вказаним військовослужбовцям добові виплачуються в установлених розмірах.

4. Військовим формуванням надавати сім'ям і батькам військовослужбовців, які загинули (померли) у період проходження військової служби, допомогу у проведенні похорон і компенсувати матеріальні витрати на ритуальні послуги та спорудження пам'ятників у розмірі 5 посадових окладів, які визначаються від коефіцієнту 10,0 співвідношення посадового окладу до мінімального розміру заробітної плати (розмір посадового окладу підвищується у порядку, передбаченому чинним законодавством).

5. Виплатити одноразову грошову компенсацію батькам і неповнолітнім (за станом на 1 січня 1992 р.) дітям військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження служби починаючи з 1945 року (крім військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час Великої Вітчизняної війни) по 31 грудня 1990 р. (до введення державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців) у розмірі 100-кратної мінімальної заробітної плати на час виплати компенсації.

Підставою для виплати грошової компенсації є документ, що стверджує факт загибелі (смерті) військовослужбовця під час проходження військової служби. У разі відсутності такого документа військовий комісаріат вживає заходів щодо розшуку відомостей для підтвердження факту смерті військовослужбовця під час проходження військової служби.

Виплату грошової компенсації розпочати з 1 липня 1992 року.

Провести у 1992 році виплату грошової компенсації батькам і неповнолітнім дітям військовослужбовців, які загинули (померли) в період 1945-1979 років; в 1993 році - батькам і неповнолітнім дітям військовослужбовців, які загинули в 1980-1990 роках.

Виплата грошової компенсації провадиться військовими комісаріатами рівними частками за місцем проживання батьків і неповнолітніх дітей загиблого (померлого) військовослужбовця.

Грошова компенсація не сплачується батькам і неповнолітнім дітям військовослужбовців загиблих (померлих) внаслідок вчинення ними злочину під час проходження військової служби.

6. Абзац п'ятий пункту 1 і постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1992 р. N 161 "Про грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України" викласти в такій редакції:

"військовослужбовцям, звільненим з дійсної військової строкової служби, грошову допомогу в розмірі двох мінімальних заробітних плат, а зазначеним особам із числа дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки батьків - трьох мінімальних заробітних плат".

7. Дія цієї постанови поширюється на військовослужбовців Прикордонних військ і Національної гвардії України, військ цивільної оборони, інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, а також військовослужбовців, які проходять військову службу в міністерствах, відомствах, організаціях і установах України.