Про граничну ставку квартирної плати, плату за комунальні послуги в будинках, що належать громадянам на праві особистої власності, а також плату за користування майном та надані послуги

Рада Міністрів Української РСР

1. Відповідно до статті 162 Житлового кодексу УРСР встановити граничну ставку плати за користування жилими приміщеннями (квартирної плати) в будинках, що належать громадянам на праві особистої власності, у розмірі 60 копійок за один квадратний метр надаваної в найом жилої площі на місяць (незалежно від кількості осіб, що вселилися в жиле приміщення).

Крім квартирної плати, наймач сплачує наймодавцю відповідну частину витрат по оплаті комунальних послуг стосовно до порядку розрахунків за ці послуги в будинках державного і громадського житлового фонду.

2. Установити, що при наданні піднаймачеві у будинках державного і громадського житлового фонду або наймачеві - у будинках житлово-будівельних кооперативів та будинках, що належать громадянам на праві особистої власності, у користування майна та інших послуг (прибирання приміщення тощо) розмір плати визначається угодою сторін, але не може перевищувати розмірів плати, встановлених за такі послуги, надавані відповідними підприємствами (організаціями) побутового обслуговування населення.

Визнати такою, що втратила чинність, статтю 23 постанови ВУЦВК і РНК УРСР від 29 лютого 1928 р. "Про комірне (квартирну плату) й заходи до врегулювання користування житлом у містах і селищах міського типу" (ЗУ УРСР, 1928 р., N 4, ст. 54) у редакції постанови ЦВК і РНК УРСР від 27 червня 1938 р. (ЗЗ УРСР, 1938 р., N 41, ст. 159) у частині квартирної плати в будинках, що належать громадянам на праві особистої власності.