Про здійснення першочергових заходів щодо забезпечення соціального захисту населення в умовах лібералізації цін

На виконання постанови Президії Верховної Ради України від 27 грудня 1991 р. "Про соціальний захист населення і внутрішнього ринку України" і Указу Президента України від 27 грудня 1991 р. "Про соціальний захист населення в умовах лібералізації цін" Кабінет Міністрів України

2. Підприємствам, установам і організаціям:

забезпечити у січні 1992 р. авансові виплати заробітної плати в розмірі не менше 50 процентів підвищених тарифних ставок і посадових окладів;

підвищити з січня 1992 р. на 116 процентів:

перераховані відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1991 р. N 391 "Про перерахунок розміру відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків" розміри відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, пов'язаного з виконанням ним своїх трудових обов'язків;

суми вихідної допомоги, інших гарантованих виплат вивільнюваним працівникам, а також суми, що виплачуються виходячи з середньомісячного заробітку, розмір якого визначено із заробітку до 1 грудня 1991 року.

3. Установити, що до завершення коригування розмірів державних пенсій відповідно до частини шостої статті 19 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в січні-лютому 1992 р. пенсії виплачуються в сумі двократного мінімального розміру пенсії, встановленого для різних категорій пенсіонерів. У подальшому виплата скоригованих пенсій провадиться із зарахуванням сум пенсій, виплачених у січні-лютому 1992 року.

4. Установити, що підвищенню з з 1 грудня 1991 р. на 116 процентів підлягають розміри стипендії, визначені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 1991 р. N 370 "Про додаткові заходи соціального захисту студентів вищих, учнів середніх спеціальних та професійно-технічних навчальних закладів, аспірантів і докторантів".

5. Установити, що з 1 грудня 1991 р. діючі види державної допомоги сім'ям з дітьми визначаються:

а) у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати - одноразова допомога при народженні кожної дитини;

б) у розмірі 100 процентів мінімальної заробітної плати:

по догляду за дитиною до досягнення нею дворічного віку (з 1 січня 1992 р. - трирічного віку) працюючим матерям, які мають річний стаж роботи (жінкам, які не досягли 18-річного віку, - незалежно від стажу), а також матерям, які навчаються з відривом від виробництва. При народженні двох і більше дітей допомога виплачується на кожну дитину;

на дітей військовослужбовців строкової служби;

на дітей, які перебувають під опікою (піклуванням);

на дітей одиноким матерям (вдовам, вдівцям) із числа колишніх вихованців дитячих будинків (шкіл-інтернатів);

в) у розмірі 50 процентів мінімальної заробітної плати:

по догляду за дитиною до досягнення нею дворічного віку (з 1 січня 1992 р. - трирічного віку) працюючим матерям, які не мають річного стажу роботи. При народженні двох і більше дітей допомога виплачується на кожну дитину;

по догляду за дитиною до досягнення нею дворічного віку непрацюючим матерям. При народженні двох і більше дітей допомога виплачується на кожну дитину;

одиноким матерям, які мають дітей віком до 16 років (учнів, які не одержують стипендію, - до 18 років);

на дітей віком до 18 років, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, або в інших випадках, передбачених законодавством, коли стягнення аліментів неможливе;

на дітей віком від двох до шести років (з 1 січня 1992 р. для працюючих жінок - від трьох до шести років), а також на дітей більш раннього віку в разі, коли жінка за власним бажанням достроково припинила частково оплачувану відпустку по догляду за дитиною (або належним чином її не оформила) і приступила до роботи, якщо середній сукупний доход на члена сім'ї за попередній квартал не перевищує двократного розміру мінімальної заробітної плати, підвищеної відповідно до індексу споживчих цін;

У разі коли розмір допомоги, обчислений у процентному відношенні до мінімальної заробітної плати, менший від діючого, то залишається діючий розмір допомоги.

Зазначені розміри державної допомоги сім'ям з дітьми визначаються з 1 грудня 1991 р. виходячи з мінімального розміру заробітної плати 400 крб. на місяць.

6. Підвищити з 1 січня 1992 р. на 100 процентів розмір компенсаційних виплат, передбачених пунктами 10 і 11 постанови Ради Міністрів УРСР від 28 березня 1991 р. N 72 "Про соціальний захист населення у зв'язку з реформою роздрібних цін" (ЗП УРСР, 1991 р., N 3, ст. 24; N 4, ст. 31), пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів УРСР від 11 липня 1991 р. N 86 "Про додаткові заходи щодо посилення соціального захисту населення у зв'язку з реформою роздрібних цін" (ЗП УРСР, 1991 р., N 7, ст. 57), постановою Кабінету Міністрів УРСР від 20 липня 1991 р. N 101 "Про додаткову компенсацію сім'ям з дітьми витрат на придбання шкільного та іншого дитячого одягу" (ЗП УРСР, 1991 р., N 8, ст. 66).

7. Підвищити з 1 січня 1992 р. розмір допомоги по державному соціальному страхуванню на поховання, установивши її у двократному розмірі мінімальної заробітної плати.

9. Установити, що при визначенні сум відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків, а також сум, що виплачуватимуться особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, що призначатимуться після 1 січня 1992 р., сума середньомісячного заробітку за період до 1 грудня 1991 року підвищується на 116 процентів.

10. Установити, що виплати, визначені до 1 грудня 1991 року відповідно до Закону УРСР "Про зайнятість населення" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., N 14, ст. 170), підвищуються на 116 процентів.

12. Доручити Міністерству праці, Міністерству фінансів і Міністерству соціального забезпечення України давати у необхідних випадках роз'яснення щодо застосування цієї постанови.