Про порядок і умови державного обовязкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки

З метою посилення соціального захисту осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки Кабінет Міністрів Української РСР

1. Запровадити з 1 січня 1991 р. державне обов'язкове особисте страхування осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки на випадок загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби.

Державному обов'язковому особистому страхуванню підлягають також працівники вільнонайманого складу спеціальних установ, які за умовами своєї праці безпосередньо перебувають серед спецконтингенту цих установ, і професійної пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ УРСР на випадок загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі із злочинністю. Перелік посад, що заміщаються зазначеними вільнонайманими працівниками, визначається Міністерством внутрішніх справ УРСР за погодженням з Міністерством фінансів УРСР.

Державне обов'язкове особисте страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки здійснюється Головним управлінням державного страхування УРСР.

Взяти до відома, що страхування осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, які утримуються за рахунок союзного бюджету, здійснюється Правлінням державного страхування СРСР.

Затвердити Положення про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки, що додається.

2. Міністерству фінансів УРСР вишукати необхідні кошти на державне обов'язкове особисте страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ, що утримуються за рахунок республіканського бюджету, а також на витрати по додатковому страхуванню працівників органів і підрозділів внутрішніх справ, що утримуються за рахунок союзного бюджету (різниця страхових платежів, встановлених цією постановою і постановою Ради Міністрів СРСР від 30 грудня 1990 р. N 1393).

3. Міністерствам і відомствам УРСР, які утримують відповідну чисельність працівників органів і підрозділів внутрішніх справ, вишукати відповідні кошти на сплату платежів по державному обов'язковому особистому страхуванню осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ.

Рекомендувати уряду Кримської АРСР, виконкомам обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів внести пропозиції до відповідних Рад про забезпечення фінансування страхових платежів осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ, що утримуються за рахунок бюджету Кримської АРСР та місцевих бюджетів.

Страхові платежі з указаного виду страхування за перше півріччя 1991 р. повинні бути сплачені протягом III кварталу 1991 року.

4. Головному управлінню державного страхування УРСР за погодженням з Міністерством внутрішніх справ УРСР визначити перелік навмисних чи інших провинних дій застрахованих, за наслідки яких страхова сума не виплачується, та перелік поранень, контузій, травм і каліцтв, що належать до тяжких або легких.

1. Страхові платежі з державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ, джерелом яких є кошти державного бюджету, включаючи витрати Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" на його проведення в розмірі 6 відсотків загальної суми цих платежів, вносяться МВС на спеціальний рахунок Національної акціонерної страхової компанії "Оранта".

Платежі з державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ, джерелом яких є кошти, отримані від їх госпрозрахункової діяльності на підставі цивільно-правових угод, вносяться ними на спеціальні рахунки обраних страховиків, які отримали відповідну ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, з додержанням порядку їх використання, термінів розрахунків та виплат страхових сум, передбачених цим Положенням.

Страхові платежі, не використані в поточному році на внесення страхових сум, підлягають зарахуванню до чергових платежів, а кошти, яких не вистачає, вносяться МВС.

МВС здійснює розрахунки з Національною акціонерною страховою компанією "Оранта" централізовано щомісяця до 25 числа з розрахунку 1/12 річної потреби.

Головні управління (управління) МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, інші органи і підрозділи внутрішніх справ, безпосередньо підпорядковані МВС, а також його самостійні головні управління щомісяця до 20 числа вносять на поточний рахунок МВС 1/12 суми платежу з державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів, коштів міністерств і відомств.

Розміри страхових платежів визначаються щорічно Національною акціонерною страховою компанією "Оранта" за погодженням з Мінфіном під час формування бюджету на наступний рік.

Розміри страхових платежів, джерелом яких є кошти, отримані органами і підрозділами внутрішніх справ від їх госпрозрахункової діяльності на підставі цивільно-правових угод, визначаються обраними страховиками, які отримали відповідну ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, за погодженням із страхувальниками. Вони не повинні перевищувати розмірів, визначених для Національної акціонерної страхової компанії "Оранта".

2. Страховик виплачує страхові суми:

а) особам рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ (їхнім спадкоємцям) у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку і громадської безпеки, боротьбі із злочинністю:

у разі одержання застрахованим тяжкого поранення (контузії, травми або каліцтва) - в розмірі чотиримісячного грошового утримання, легкого поранення - в розмірі двомісячного грошового утримання за останньою посадою, яку він займав;

у разі встановлення застрахованому інвалідності, що настала у період служби (роботи), але не пізніш як через 3 місяці після звільнення зі служби (роботи) чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце при виконанні службових обов'язків:

інвалідові I групи - в розмірі п'ятирічного грошового утримання;

інвалідові II групи - в розмірі чотирирічного грошового утримання;

інвалідові III групи - в розмірі трирічного грошового утримання;

у разі загибелі (смерті) застрахованого його спадкоємцям (після подання свідоцтва про право на спадщину) - в розмірі десятирічного грошового утримання загиблого (померлого) за останньою посадою, яку він займав. Виплата страхових сум здійснюється з розрахунку грошового утримання, передбаченого чинним законодавством за останньою посадою на день виплати страхової суми;

б) особам рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ (їхнім спадкоємцям) у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби, - у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 р. N 488.

Виплата зазначених у підпунктах "а" і "б" цього пункту страхових сум у зв'язку з настанням страхової події провадиться за вирахуванням раніше виплачених страхових сум (з цього виду страхування) за цю ж саму страхову подію. При цьому страхова сума виплачується незалежно від виплат з інших видів страхування і виплат, здійснюваних у порядку відшкодування збитків.

3. Вимоги про виплату страхової суми застрахований або його спадкоємці можуть пред'явити страховику протягом трьох років з дня страхової події.

4. Виплата страхових сум провадиться у семиденний строк з дня отримання страховиком усіх необхідних документів від застрахованого (в разі загибелі - від його спадкоємців) та органів (підрозділів) внутрішніх справ.

У разі відмови у виплаті страхових сум страховик у семиденний строк письмово повідомляє про це застрахованого або його спадкоємців і відповідні органи (підрозділи) внутрішніх справ із зазначенням причин відмови.

Спори між застрахованим (його спадкоємцями) і страховиком щодо виплати страхових сум вирішуються в установленому законодавством порядку.

5. При настанні страхових подій, передбачених пунктом 2 цього Положення, виплата страхових сум провадиться страховиком за місцем проживання (прописки) застрахованого шляхом їх перерахування на особистий рахунок одержувача в установі банку, видачі чека банку або переказу грошей поштою за рахунок одержувача.

Неповнолітньому одержувачу виплата страхової суми провадиться лише шляхом перерахування на його особистий рахунок в установі банку за місцем проживання з одночасним повідомленням про це відповідного органу опіки і піклування.

6. Якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма, каліцтво) або захворювання застрахованого пов'язані із учиненням ним навмисних чи інших провинних дій, відповідні документи органами (підрозділами) внутрішніх справ не оформляються і страхові суми не виплачуються.

7. Визначення ступеня тяжкості одержаного поранення (контузії, травми, каліцтва) провадиться військово-лікарськими комісіями на підставі переліку поранень, контузій, травм і каліцтв, що належать до тяжких або легких.

При одержанні застрахованим у період проходження служби поранення (контузії, травми, каліцтва), за наслідками якого він не підлягає звільненню зі служби через хворобу або обмежений стан здоров'я, відповідними військово-лікарськими комісіями, які визначають придатність до служби на підставі акта про обставини одержання поранення (контузії, травми, каліцтва) після медичного обстеження, йому видається довідка про поранення (контузію, травму, каліцтво).

У разі втрати застрахованим довідки про поранення (контузію, травму, каліцтво) військово-лікарською комісією при його зверненні видається дублікат цієї довідки із зазначенням у правому верхньому куті "Дублікат взамін загубленої".