Про порядок і умови державного обовязкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки

З метою посилення соціального захисту осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки Кабінет Міністрів Української РСР

1. Запровадити з 1 січня 1991 р. державне обов'язкове особисте страхування осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки на випадок загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби.

Державному обов'язковому особистому страхуванню підлягають також працівники вільнонайманого складу спеціальних установ, які за умовами своєї праці безпосередньо перебувають серед спецконтингенту цих установ, і професійної пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ УРСР на випадок загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі із злочинністю. Перелік посад, що заміщаються зазначеними вільнонайманими працівниками, визначається Міністерством внутрішніх справ УРСР за погодженням з Міністерством фінансів УРСР.

Державне обов'язкове особисте страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки здійснюється Головним управлінням державного страхування УРСР.

Взяти до відома, що страхування осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, які утримуються за рахунок союзного бюджету, здійснюється Правлінням державного страхування СРСР.

Затвердити Положення про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки, що додається.

2. Міністерству фінансів УРСР вишукати необхідні кошти на державне обов'язкове особисте страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ, що утримуються за рахунок республіканського бюджету, а також на витрати по додатковому страхуванню працівників органів і підрозділів внутрішніх справ, що утримуються за рахунок союзного бюджету (різниця страхових платежів, встановлених цією постановою і постановою Ради Міністрів СРСР від 30 грудня 1990 р. N 1393).

3. Міністерствам і відомствам УРСР, які утримують відповідну чисельність працівників органів і підрозділів внутрішніх справ, вишукати відповідні кошти на сплату платежів по державному обов'язковому особистому страхуванню осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ.

Рекомендувати уряду Кримської АРСР, виконкомам обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів внести пропозиції до відповідних Рад про забезпечення фінансування страхових платежів осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ, що утримуються за рахунок бюджету Кримської АРСР та місцевих бюджетів.

Страхові платежі з указаного виду страхування за перше півріччя 1991 р. повинні бути сплачені протягом III кварталу 1991 року.

4. Головному управлінню державного страхування УРСР за погодженням з Міністерством внутрішніх справ УРСР визначити перелік навмисних чи інших провинних дій застрахованих, за наслідки яких страхова сума не виплачується, та перелік поранень, контузій, травм і каліцтв, що належать до тяжких або легких.

1. Страхові платежі з державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, включаючи витрати установ Укрдержстраху на його проведення в розмірі 6 процентів загальної суми цих платежів, перераховуються МВС України на спеціальний рахунок правління Укрдержстраху.

Страхові платежі, не використані в поточному році на виплату страхових сум, підлягають зарахуванню в рахунок чергових платежів, а кошти, яких не вистачає, доплачуються МВС України.

Міністерство внутрішніх справ УРСР здійснює розрахунки з правлінням Укрдержстраху за сплатою страхових платежів щомісячно до 25 числа централізовано з розрахунку 1/12 річної потреби.

Управління внутрішніх справ Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, інші органи і підрозділи внутрішніх справ, безпосередньо підпорядковані МВС України, а також його самостійні головні управління щомісячно до 20 числа перераховують на поточний рахунок МВС України 1/12 суми платежу із страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів, коштів міністерств і відомств.

Щорічний страховий внесок за кожного застрахованого встановлюється правлінням Укрдержстраху за погодженням з МВС України.

2. Установи Укрдержстраху виплачують страхові суми:

а) особам рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ (їхнім спадкоємцям) у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку і громадської безпеки, боротьбі із злочинністю:

у разі одержання застрахованим тяжкого поранення (контузії, травми або каліцтва) - в розмірі чотиримісячного грошового утримання, легкого поранення - в розмірі двомісячного грошового утримання за останньою посадою, яку він займав;

у разі встановлення застрахованому інвалідності, що настала у період служби (роботи), але не пізніш як через 3 місяці після звільнення зі служби (роботи) чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце при виконанні службових обов'язків:

інвалідові I групи - в розмірі п'ятирічного грошового утримання;

інвалідові II групи - в розмірі чотирирічного грошового утримання;

інвалідові III групи - в розмірі трирічного грошового утримання;

у разі загибелі (смерті) застрахованого його спадкоємцям (після подання свідоцтва про право на спадщину) - в розмірі десятирічного грошового утримання загиблого (померлого) за останньою посадою, яку він займав;

б) особам рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ (їхнім спадкоємцям) у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби, - у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 р. N 488.

Виплата зазначених у підпунктах "а" і "б" цього пункту страхових сум у зв'язку з настанням страхової події провадиться за вирахуванням раніше виплачених страхових сум (з цього виду страхування) за цю ж саму страхову подію. При цьому страхова сума виплачується незалежно від виплат з інших видів страхування і виплат, здійснюваних у порядку відшкодування збитків.

3. Вимоги про виплату страхової суми застрахований або його спадкоємці можуть пред'явити установі Укрдержстраху протягом трьох років з дня страхової події.

4. Виплата страхових сум провадиться у семиденний строк з дня отримання відділенням Укрдержстраху усіх необхідних документів від застрахованого (в разі загибелі - від його спадкоємців) та органів (підрозділів) внутрішніх справ.

У разі відмови у виплаті страхових сум відділення Укрдержстраху у семиденний строк письмово повідомляє про це застрахованого або його спадкоємців і відповідні органи (підрозділи) внутрішніх справ із зазначенням причин відмови.

Спори між застрахованим (його спадкоємцями) і установою Укрдержстраху щодо виплати страхових сум розглядаються вищестоящою установою Укрдержстраху, а у разі незгоди з її рішенням - в установленому законодавством порядку.

5. При настанні страхових подій, передбачених пунктом 2 цього Положення, виплата страхових сум провадиться відділенням Укрдержстраху за місцем проживання (прописки) застрахованого шляхом їх перерахування на особистий рахунок одержувача в установі банку, видачі чека банку або переказу грошей поштою за рахунок одержувача.

Неповнолітньому одержувачу виплата страхової суми провадиться лише шляхом перерахування на його особистий рахунок в установі банку за місцем проживання з одночасним повідомленням про це відповідного органу опіки і піклування.

6. Якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма, каліцтво) або захворювання застрахованого пов'язані із учиненням ним навмисних чи інших провинних дій, відповідні документи органами (підрозділами) внутрішніх справ не оформляються і страхові суми не виплачуються.

7. Визначення ступеня тяжкості одержаного поранення (контузії, травми, каліцтва) провадиться військово-лікарськими комісіями на підставі переліку поранень, контузій, травм і каліцтв, що належать до тяжких або легких.

При одержанні застрахованим у період проходження служби поранення (контузії, травми, каліцтва), за наслідками якого він не підлягає звільненню зі служби через хворобу або обмежений стан здоров'я, відповідними військово-лікарськими комісіями, які визначають придатність до служби на підставі акта про обставини одержання поранення (контузії, травми, каліцтва) після медичного обстеження, йому видається довідка про поранення (контузію, травму, каліцтво).

У разі втрати застрахованим довідки про поранення (контузію, травму, каліцтво) військово-лікарською комісією при його зверненні видається дублікат цієї довідки із зазначенням у правому верхньому куті "Дублікат взамін загубленої".