РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
П О С Т А Н О В А
| від 31 серпня 1964 року N 941 Київ |
Про затвердження Положення про державний нотаріат Української РСР та Переліку документів, на підставі яких вчиняються нотаріальні виконавчі написи на стягнення грошей і майна
( Із змінами, внесеними згідно з Постановами Ради Міністрів УРСР N 42 від 12.01.66 N 144 від 07.02.66 N 307 від 12.04.66 N 832 від 09.11.66 N 310 від 21.06.68 N 492 від 20.08.69 N 55 від 29.01.70 N 578 від 10.11.70 )
Рада Міністрів Української РСР
постановляє:
1. Затвердити додані до цього:
а) Положення про державний нотаріат Української РСР;
б) Перелік документів, на підставі яких вчиняються нотаріальні виконавчі написи на стягнення грошей і майна.
2. Вважати такими, що втратили силу, постанови Ради Міністрів Української РСР згідно з переліком, що додається.
| Заступник Голови Ради Міністрів УРСР Керуючий Справами Ради Міністрів УРСР | Н.КАЛЬЧЕНКО К.БОЙКО |
| Інд. 106 |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Ради Міністрів УРСР
від 31 серпня 1964 р. N 941
ПОЛОЖЕННЯ
про Державний нотаріат Української РСР
РОЗДІЛ I
ОРГАНІЗАЦІЯ І КЕРІВНИЦТВО ДІЯЛЬНІСТЮ ДЕРЖАВНИХ НОТАРІАЛЬНИХ КОНТОР
Ст. 1. Державні нотаріальні контори організуються для вчинення нотаріальних дій.
Ст. 2. В населених пунктах, де немає нотаріальних контор, певні нотаріальні дії, зазначені в ст. 14 цього Положення, вчиняють виконавчі комітети сільських, селищних, районних і міських Рад депутатів трудящих.
( Стаття 2 в редакції Постанови Ради Міністрів УРСР N 307 від 12.04.66 )
Ст. 3. Державні нотаріальні контори і виконкоми сільських, селищних, районних і міських Рад депутатів трудящих при вчиненні нотаріальних дій керуються законами СРСР і УРСР, а також постановами і розпорядженнями Уряду СРСР і Уряду УРСР, цим Положенням та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій, яку видає Верховний суд УРСР. При вчиненні нотаріальних дій нотаріуси і працівники виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих незалежні і підкоряються тільки закону.
( Стаття 3 в редакції Постанови Ради Міністрів УРСР N 307 від 12.04.66 )
Ст. 4. Загальне керівництво і контроль за діяльністю нотаріальних контор Української РСР здійснює Верховний Суд УРСР. Керівництво нотаріальними конторами в областях здійснюють обласні суди.
Ст. 5. Керівництво і контроль за діяльністю виконавчих комітетів сільських, селищних, районних і міських Рад депутатів трудящих по вчиненню ними нотаріальних дій здійснюються вищестоящими виконавчими комітетами Рад депутатів трудящих.
Інструктування службових осіб виконкомів сільських, селищних, районний і міських Рад депутатів трудящих по вчиненню ними нотаріальних дій покладається на нотаріуса найближчої нотаріальної контори.
( Стаття 5 в редакції Постанови Ради Міністрів УРСР N 307 від 12.04.66 )
Ст. 6. Сітка державних нотаріальних контор затверджується Головою Верховного Суду УРСР в межах встановленої для Верховного Суду УРСР чисельності адміністративно-управлінського персоналу.
Ст. 7. Державні нотаріальні контори перебувають на республіканському бюджеті і утримуються за кошторисом Верховного Суду УРСР.
Ст. 8. Нотаріальні дії в державних нотаріальних конторах здійснюють старші нотаріуси, заступники старших нотаріусів і нотаріуси. В разі відсутності нотаріуса нотаріальні дії виконує інша особа за призначенням голови обласного суду.
Ст. 9. На посади нотаріусів призначаються особи, які мають вищу юридичну освіту. В окремих випадках допускається призначення на посаду нотаріуса осіб, які не мають вищої юридичної освіти, але навчаються у вищих юридичних учбових закладах, лише після проходження ними стажування в нотаріальній конторі протягом 3-х місяців.
Такий же строк стажування встановлюється і для осіб з числа молодих спеціалістів, які закінчили вищі учбові заклади і призначаються на посади нотаріусів.
Ст. 10. Старші нотаріуси призначаються, переміщуються і звільняються з посади головами обласних судів з санкції Голови Верховного Суду УРСР.
Заступники старших нотаріусів і нотаріуси призначаються, переміщуються і звільняються з посади головами обласних судів.
Ст. 11. Нотаріуси не можуть займати за сумісництвом інших посад, за винятком посад викладачів учбових закладів і курсів.
Ст. 12. Нотаріальні контори мають печать з державним гербом Української РСР.
РОЗДІЛ II
ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВНИХ НОТАРІАЛЬНИХ КОНТОР І ОРГАНІВ, ЯКІ ВЧИНЯЮТЬ НОТАРІАЛЬНІ ДІЇ
Ст. 13. Нотаріальні контори вчиняють такі нотаріальні дії:
а) посвідчують:
- договори,
- довіреності,
- заповіти, нотаріальне посвідчення яких передбачене законом,
- різні угоди, нотаріальне посвідчення яких не є обов'язковим, якщо вони не суперечать закону і сторони бажають їх нотаріально посвідчити;
б) видають:
- свідоцтва про право на спадщину,
- свідоцтва про право власності на частину в спільному майні подружжя, набутому протягом перебування в шлюбі,
- свідоцтва про купівлю будівель з прилюдних торгів;
в) вчиняють:
- виконавчі написи на документах, передбачених спеціальним переліком, затвердженим Радою Міністрів УРСР,
- протести векселів,
- морські протести,
- написи про несплату чеків;
г) засвідчують:
- вірність копій і виписок з документів,
- вірність копій з нотаріально засвідчених копій документів, а також з копій рішень, вироків, ухвал і постанов, виданих судовими органами, або з копій рішень виконавчих комітетів Рад депутатів трудящих,
- справжність підписів на документах, які не мають значення майнових угод,
- вірність перекладів документів з однієї мови на іншу, а також справжність підписів перекладачів на документах,
- факт знаходження громадянина в живих,
- факт перебування особи в певному місці,
- факт і час пред'явлення документа;
д) вживають заходів по охороні майна, яке залишилося після померлих;
в) приймають:
- в депозит грошові суми і цінні папери для передачі їх за належністю,
- заяви громадян і установ для передачі їх іншим громадянам і установам та видають про це довідки;
ж) накладають на будинки арешти (заборони) за постановами судово-прокурорських органів, за повідомленнями установ, банків або госпрозрахункових організацій і підприємств про видачу позички, та при укладанні договору застави майна.
Крім того, нотаріальні контори надають громадянам і організаціям технічні послуги, зв'язані з учиненням нотаріальних дій.
Ст. 14. Виконавчі комітети сільських, селищних, районних і міських Рад депутатів трудящих у населених пунктах, де немає нотаріальних контор, вчиняють, з додержанням вимог ст. 3 цього Положення, такі нотаріальні дії:
а) посвідчують:
- договори купівлі-продажу, дарування, обміну і застави будинків на суму не більше 1000 карбованців;
- договори продажу будинків на знос;
- договори про відчуження будинків на умовах довічного утримання;
- договори співвласників спільних будинків про встановлення порядку користування частками будинків у натурі;
- різні угоди на суму не більше 1000 карбованців, нотаріальне посвідчення яких не є обов'язковим, якщо вони не суперечать закону і сторони бажають їх нотаріально посвідчити;
- заповіти;
- довіреності, крім довіреностей на вчинення дій за кордоном;
- особу одержувачів поштової і телеграфної кореспонденції;
б) засвідчують:
- вірність копії документа, що стосується особистих прав і інтересів громадянина (крім копій документів про закінчення вищих і середніх спеціальних учбових закладів та середніх шкіл), зокрема: копії документів щодо сімейного стану (свідоцтв про народження, шлюб, смерть та інші), копії довідок про службу в Радянській Армії і Військово-Морському Флоті, виданих для надання пільг родині, копії довідок військових столів про відношення до військової служби, виписок з постанов правлінь і загальних зборів колгоспів, що стосуються даного громадянина;
- справжність підписів на документах, які не мають значення майнових угод;
в) вживають заходів до охорони майна, що його залишив померлий;
г) накладають на будинки арешти (заборони) за постановами судово-прокурорських органів, за повідомленням установ, банків або госпрозрахункових організацій і підприємств про видачу позички та при укладанні договору застави майна.
Крім того, виконкоми місцевих Рад депутатів трудящих надають громадянам і організаціям технічні послуги, зв'язані з учиненням нотаріальних дій.
( Стаття 14 в редакції Постанови Ради Міністрів УРСР N 307 від 12.04.66 )
РОЗДІЛ III
ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ НОТАРІАЛЬНИХ КОНТОР
Ст. 15. Нотаріальні дії можна вчиняти в будь-якій нотаріальній конторі, за винятком:
а) посвідчення договорів про відчуження, заставу і розділ майна, яке провадиться за місцем знаходження майна, та посвідчення договорів про дарування автомобілів, яке провадиться за місцем реєстрації автомобілів;
б) посвідчення договорів про надання земельних ділянок у безстрокове користування для індивідуального, колективного і кооперативного житлового будівництва, яке провадиться за місцем знаходження земельної ділянки;
в) накладання заборон (арештів) на будинки і зняття їх, які провадяться за місцем знаходження будинку;
г) охорони спадкового майна і видачі свідоцтв про право на спадщину, які провадяться за місцем відкриття спадщини. Якщо місце відкриття спадщини невідоме, свідоцтво про право на спадщину може бути видано за місцем знаходження спадкового майна;
д) протесту векселів у неплатежі або в неакцепті, посвідчення неоплати чека і прийняття грошей в депозит, які провадяться за місцем платежу.
Ст. 16. Нотаріальні дії вчиняються в приміщенні нотаріальної контори. В окремих випадках нотаріус може вчиняти нотаріальні дії поза нотаріальною конторою, якщо громадяни, для яких ці дії вчиняються, не можуть з'явитися до нотаріальної контори через поважну причину (хвороба, інвалідність, старість).
Ст. 17. Нотаріус не може вчиняти нотаріальні дії від свого імені, від імені і на ім'я своєї дружини, своїх і її близьких родичів, а також на ім'я і від імені працівників даної нотаріальної контори.
_______________
Примітка. Під терміном "нотаріус" розуміються, крім нотаріуса, також службові особи виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих, які вчиняють нотаріальні дії.
Ст. 18. Нотаріус повинен стежити за законністю всіх угод, що нотаріально посвідчуються, і документів, які засвідчуються, і зобов'язаний сприяти установам, підприємствам, організаціям та громадянам в охороні їх прав і законних інтересів.
Нотаріус при вчиненні нотаріальних дій від імені юридичної особи перевіряє її правоздатність, а також повноваження і справжність підпису її представника. При вчиненні нотаріальних дій від імені громадянина перевіряється його дієздатність, самоособовість і справжність підпису.
Ст. 19. Нотаріуси і працівники нотаріальних контор зобов'язані додержувати таємниці щодо виконуваних ними нотаріальних дій, а також доручених їм справ і документів. Довідки видаються лише особам, за дорученням або у відношенні яких учинені нотаріальні дії, а також на вимогу прокуратури, судових і слідчих органів та в інших, спеціально передбачених законом, випадках.
Щодо заповітів довідки громадянам, на ім'я яких зроблено заповіти, видаються лише після смерті заповідачів.
Ст. 20. Нотаріальні дії повинні бути вчинені нотаріусом в день пред'явлення потрібних документів і уплати державної пошлини. У виняткових випадках учинення нотаріальних дій може бути відкладено, але не більш як на три дні.
Ст. 21. При відсутності законних підстав для вчинення нотаріальної дії, нотаріус відмовляє у вчиненні такої, роз'яснюючи мотиви відмови з посиланням на закон і порядок оскарження. Відмова у вчиненні нотаріальної дії повинна бути мотивована і за вимогою заявника викладена в письмовій формі.
Ст. 22. Неправильну нотаріальну дію, а також відмову у вчиненні нотаріальної дії можна оскаржити за правилами, передбаченими Цивільним процесуальним кодексом УРСР.
За тими ж правилами прокурор може опротестувати неправильну нотаріальну дію або відмову від учинення її.
Скарга на службовий вчинок нотаріуса, що не має характеру нотаріальної дії, подається відповідно: до обласного суду - якщо вчинок допустив нотаріус, або до виконавчого комітету вищестоящої Ради депутатів трудящих - якщо вчинок допустила службова особа виконкому місцевої Ради депутатів трудящих.
Ст. 23. Нотаріус має право вимагати від установ, підприємств і організацій, а також від громадян довідки і відомості, зв'язані з учиненням нотаріальних дій. Ця вимога нотаріуса піддягає обов'язковому виконанню.
Ст. 24. За вчинення нотаріальних дій і надання технічних послуг державні нотаріальні контори та виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих стягують державну пошлину у відповідності з діючим законодавством.
Контроль за правильним стягненням державної пошлини і своєчасним внесенням її в установи Державного банку покладається на місцеві фінансові органи.
РОЗДІЛ IV
ОКРЕМІ ВИДИ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ
а) НОТАРІАЛЬНЕ ПОСВІДЧЕННЯ УГОД
Ст. 25. Обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають угоди, для яких законом встановлена нотаріальна форма.
За бажанням сторін державна нотаріальна контора посвідчує також інші угоди, що не суперечать закону, для яких законом не встановлено обов'язкового нотаріального посвідчення.
Ст. 26. Нотаріально посвідчувана угода (договір) складається в двох і більше примірниках, які підписуються сторонами, а посвідчувальний напис на них - нотаріусом.
Ст. 27. Угоди про відчуження майна, яке підлягає оподаткуванню, нотаріально посвідчуються в разі відсутності за власником заборгованості по податках, нарахованих на майно, що відчужується.
Ст. 28. Договори про відчуження будинків можуть посвідчуватися при додержанні вимог закону про житлову норму та щоб при цьому не утворювалась спільна власність на майно держави і громадянина або кооперативної чи громадської організації і громадянина. Договір про відчуження будинку повинен бути зареєстрований набувачем в комунальному органі протягом шести місяців з дня нотаріального оформлення договору.
Ст. 29. При нотаріальному посвідченні договору про відчуження чи заставу жилого будинку нотаріус перевіряє факт належності будинку особі, яка його відчужує чи заставляє, відсутність на будинку заборони (арешту), вимагаючи про це відповідні документи.
При наявності заборони (арешту) договір може бути посвідчений при згоді кредитора і набувача на переказ наявної на будинку заборгованості на набувача будинку.
Ст. 30. При посвідченні договору застави будинку нотаріус негайно накладає арешт на цей будинок.
Ст. 31. Договір про відчуження будинку, що належить колгоспному або одноосібному селянському двору, нотаріально посвідчується при наявності письмової згоди всіх членів двору, які досягли 16-ти років, на відчуження будинку, а якщо в складі двору є особи, які не досягли 16-ти років, чи недієздатні члени двору, то при наявності згоди органу опіки на відчуження.
Ст. 32. Договір про відчуження будинку, що знаходиться на землі, закріпленій за колгоспом чи радгоспом, нотаріально посвідчується при наявності постанови правління колгоспу чи розпорядження дирекції радгоспу про надання набувачу будинку в користування земельної ділянки, на якій знаходиться будинок.
Ст. 33. Договір про відчуження будинку, будівництво якого не закінчено, нотаріально посвідчується за згодою виконкому місцевої Ради депутатів трудящих на відчуження.
Ст. 34. Договір про продаж виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих будинку з існуючого житлового фонду посвідчується при умові, що будинок продається одному або групі наймачів, які проживають в цьому будинку.
При ліквідації спільної власності на будинок держави і громадян, кооперативних або громадських організацій і громадян, в разі невикористання особами, які проживають у відчужуваній державою, кооперативною чи громадською організацією частці будинку, свого права на привілеєву купівлю, а також в разі відмови від купівлі цієї частки іншими співвласниками, ця частка може бути продана будь-якій особі.
Ст. 35. Договір про продаж підприємством чи установою новозбудованого жилого будинку або будинку з існуючого житлового фонду нотаріально посвідчується, якщо будинок продається робітникові або службовцеві цієї ж установи чи підприємства.
Ст. 36. Договір про набуття державними установами і підприємствами, кооперативними (крім колгоспів) і громадськими організаціями будинків, що належать громадянам на праві особистої власності, нотаріально посвідчується, якщо продажна ціна їх не перевищує інвентаризаційної, а при її відсутності - страхової оцінки будинків.
Ст. 37. Договір про продаж будинку (або частини його), що належить неповнолітньому або недієздатному, нотаріально посвідчується за згодою на цей продаж відповідного органу опіки.
Ст. 38. Договір про відчуження одним із власників спільного майна, зокрема будинку, належної йому частки майна сторонній особі може бути посвідчений при умові, що іншим співвласникам відомо про наступний продаж і що вони відмовляються від наданого їм права привілеєвої купівлі.
Ст. 39. В договорі про відчуження частки будинку, поряд з визначенням ідеальної частки, сторони можуть визначити порядок користування набувачем реальною часткою будинку.
В договорі про відчуження одним із співвласників належної йому частки спільного будинку, визначення порядку користування набувачем реальною часткою допускається лише при наявності згоди на це всіх співвласників будинку.
Ст. 40. Договір про відчуження одним з подружжя будинку або іншого майна, набутого під час перебування в зареєстрованому шлюбі, може бути посвідчений, якщо на таке відчуження є згода другого члена подружжя.
Ст. 41. Нотаріально посвідчені договори можуть бути розірвані за згодою сторін. Угода сторін про розірвання договору може бути викладена на цьому ж договорі і повинна бути нотаріально посвідчена. Договори про відчуження будинків можуть бути розірвані за згодою сторін тільки до реєстрації їх в органі комунального господарства.
Ст. 42. Заповіт посвідчується в присутності заповідача. Вчинення заповіту через повіреного не допускається. Якщо заповідач не може підписати заповіт (хвороба, інвалідність тощо), то заповіт на просьбу заповідача може бути підписаний іншою особою, з зазначенням причин, з яких заповідач не міг підписати заповіт власноручно.
Не можуть розписуватись на заповітах близькі родичі заповідача, особи, на користь яких зроблені заповіти, та їх близькі родичі.
Ст. 43. Довіреність може бути видана від імені і на ім'я однієї або кількох осіб. Довіреності для дії за кордоном і довіреності, видані в порядку передовір'я, підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Нотаріально посвідчена довіреність може бути передана по телеграфу.
Ст. 44. В разі втрати оригіналу угоди нотаріус за письмовою заявою особи, яка є стороною угоди, видає дублікат угоди.
Про видачу дубліката нотаріус сповіщає другу сторону угоди.
б) ВИДАЧА СВІДОЦТВ ПРО ПРИДБАННЯ БУДИНКІВ З ПРИЛЮДНИХ ТОРГІВ
Ст. 45. Придбання будинку з прилюдних торгів оформляється видачею набувачу нотаріального свідоцтва на підставі акта про продаж будинку з прилюдних торгів, проведених судовим виконавцем народного суду, або акта про те, що майно залишено за стягувачем у зв'язку з тим, що призначені торги не відбулися.
Кожний з зазначених актів підписується судовим виконавцем і затверджується народним суддею.
в) ВИДАЧА НОТАРІАЛЬНИХ СВІДОЦТВ ПРО ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЧАСТКУ СПІЛЬНОГО МАЙНА ПОДРУЖЖЯ, НАБУТОГО ПІД ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ В ЗАРЕЄСТРОВАНОМУ ШЛЮБІ
Ст. 46 Нотаріальне свідоцтво про право власності на частку спільного майна подружжя, набутого в період перебування в зареєстрованому шлюбі, видається на підставі поданої до нотаріальної контори спільної заяви обох членів подружжя, а в разі смерті одного з них - на підставі спільної заяви пережилого дружини і спадкоємців померлого.
Якщо пережилий дружина є єдиним спадкоємцем, свідоцтво може бути видано не більше ніж на половину спільного майна подружжя.
При заяві з боку пережилого дружини претензій на більшу частку майна питання про розмір належної йому частки в загальному майні подружжя визначається судом.
г) НАКЛАДЕННЯ ЗАБОРОН (АРЕШТІВ) НА БУДИНКИ
Ст. 47. На підставі повідомлення банку або госпрозрахункового підприємства (організації) про видачу громадянину позички на будівництво, купівлю чи ремонт жилого будинку, а також за договором застави будинку або за постановою судово-прокурорських органів нотаріус накладає на будинок заборону (арешт).
Ст. 48. Заборони (арешти) знімаються на підставі повідомлень банків або госпрозрахункових підприємств і організацій, які видали позички, або судово-прокурорських органів, за постановою яких було накладено арешт (заборону).
д) ВЖИТТЯ ЗАХОДІВ ПО ОХОРОНІ МАЙНА, ЩО ЗАЛИШИЛОСЯ ПІСЛЯ ПОМЕРЛОГО, ВИДАЧА СВІДОЦТВ ПРО ПРАВО НА СПАДЩИНУ
Ст. 49. Заходи по охороні майна померлого вживаються за повідомленням установ, організацій і громадян у тих випадках, коли це потрібно в інтересах держави, спадкоємців чи кредиторів.
При відсутності спадкоємців у місцях відкриття спадщини органи міліції, домоуправління і власники будинків зобов'язані негайно повідомляти нотаріальні органи про майно, що залишилося після померлих.
Нотаріус зобов'язаний повідомляти відсутніх спадкоємців про спадщину, яка відкрилась, якщо у нього є відомості про місце їх фактичного проживання, а при відсутності таких відомостей - повідомляти по останньому відомому місцю їх проживання.
Ст. 50. Охорона спадкового майна триває до прийняття спадщини спадкоємцями, а якщо воно не прийняте, то до закінчення шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, проте заходи по охороні майна померлого, при потребі, можуть вживатися незалежно від того, коли спадкодавець помер.
Ст. 51. При наявності спадкового майна, що потребує управління (жилий будинок, автомашина тощо), а також в разі пред'явлення позову кредиторами спадкодавця до прийняття спадщини спадкоємцями нотаріус за місцем знаходження майна призначає хранителя цього майна.
Ст. 52. Нотаріус до прийняття спадщини всіма спадкоємцями, а якщо вона не прийнята - до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини, в разі потреби може зробити розпорядження про видачу з спадкового майна грошових сум на покриття таких видатків:
1) затрат по догляду за спадкодавцем під час його хвороби, а також на його похорон;
2) на утримання осіб, які перебували на утриманні спадкодавця;
3) на задоволення претензій, що випливають із законодавства про працю, та інших претензій, прирівняних до них;
4) по охороні спадкового майна і по управлінню ним.
За заявою громадської організації з місця останньої роботи спадкодавця, у якого спадкоємців не залишилось, чи за заявою його друзів або родичів про встановлення йому пам'ятника за рахунок грошового вкладу в ощадній касі на ім'я померлого, нотаріус вправі дати розпорядження ощадній касі про переказ підприємству, яке встановлює пам'ятник, вартості останнього в сумі не більше 300 крб.
При відсутності в складі спадкового майна грошових сум нотаріус може зробити розпорядження про видачу речей, що лишилися після померлого, в межах сум вищезазначених видатків.
Ст. 53. За заявою спадкоємців нотаріус, в районі діяльності якого відкрилася спадщина, видає свідоцтво про право на спадщину за законом або за заповітом.
На бажання спадкоємців видається одне свідоцтво на всіх спадкоємців або кожному спадкоємцю видається окреме свідоцтво. В обох випадках у свідоцтві зазначається все спадкове майно і перелічуються всі спадкоємці.
У виняткових випадках свідоцтво про право на спадщину може бути видано без перелічення складу майна, якщо на день видачі свідоцтва склад цього майна ще не виявлений.
Ст. 54. Свідоцтво про право на спадщину за законом видається після закінчення шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, а при наявності у нотаріуса достовірних відомостей про відсутність інших спадкоємців, крім тих, що подали заяву про видачу свідоцтва, і до закінчення шестимісячного строку.
Свідоцтво про право на спадщину за заповітом може бути видане до закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини при наявності достовірних відомостей про відсутність осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині.
Ст. 55. Після закінчення шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, спадкоємцям, які своєчасно прийняли спадщину, свідоцтво про право на спадщину може бути видано в будь-який час.
Ст. 56. Якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або ніхто з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці відмовились від спадщини чи позбавлені спадщини спадкодавцем, нотаріус після закінчення шестимісячного строку з дня відкриття спадщини видає свідоцтво про право на спадщину державі в особі відповідного фінансового органу.
Ст. 57. На майно, яке залишилося поза заповітним розпорядженням, додаткове свідоцтво спадкоємцям за законом видається на загальних підставах.
Ст. 58. Майно, що належить колгоспному або одноосібному селянському двору, може бути предметом спадкування за законом або за заповітом тільки після смерті останнього члена двору. Особисте майно, що належить окремому члену двору, може бути предметом спадкування за законом і за заповітом на загальних підставах.
є) ВЧИНЕННЯ ВИКОНАВЧИХ НАПИСІВ І ПРОТЕСТІВ ВЕКСЕЛІВ
Ст. 59. Для стягнення грошей чи витребування від боржника майна державні нотаріальні контори вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Ст. 60. Нотаріальні виконавчі написи вчиняються виключно на стягнення тієї заборгованості і на підставі тільки тих документів, які передбачені спеціальним Переліком документів, затвердженим Радою Міністрів УРСР.
Ст. 61. На документах про заборгованість колгоспів і сільських Рад депутатів трудящих виконавчі написи не вчиняються, а заборгованість з них стягується в судовому порядку, за винятком випадків, спеціально передбачених законом.
Ст. 62. Виконавчий напис може бути вчинений:
а) якщо подані документи підтверджують безперечність заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
б) якщо з дня настання строку вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між державними, кооперативними і громадськими організаціями - не більше одного року.
( Абзац перший пункту "б" статті 62 в редакції Постанови Ради Міністрів УРСР N 55 від 29.01.70 )
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено скорочений строк, то виконавчий напис у цьому випадку видається лише в межах цього скороченого строку.
Ст. 63. В разі втрати документа з вчиненим на ньому виконавчим написом дублікат виконавчого напису видається за заявою заінтересованої особи в межах строку загальної позовної давності.
Ст. 64. Протест векселя в неплатежі або неакцепті провадиться за правилами, встановленими Положенням про переказний і простий вексель . Про несплату чека вчиняється нотаріальний напис за правилами, встановленими Положенням про чеки.
ж) ЗАСВІДЧЕННЯ ВІРНОСТІ КОПІЙ ДОКУМЕНТІВ
Ст. 65. Нотаріально може бути засвідчена вірність копій, виписок і копій з копій документів, виданих державними установами і підприємствами, кооперативними і громадськими організаціями.
Вірність копій з копій документів може бути нотаріально засвідчена лише в тому разі, якщо ці копії нотаріально засвідчені.
Копії з копій рішень, вироків, ухвал і постанов суду, а також копії з копій рішень виконавчих комітетів Рад депутатів трудящих нотаріально засвідчуються, якщо вони засвідчені органами, які їх видали.
Вірність копій і виписок з документів, виданих окремими громадянами, може бути засвідчена, якщо на оригіналах цих документів підписи громадян нотаріально засвідчені.
Ст. 66. Забороняється нотаріально засвідчувати вірність копій і виписок з документів, що суперечать закону, або засвідчення вірності копій з яких заборонено законом, а також з документів, які не підлягають оголошенню. Не можна також нотаріально засвідчувати вірність копій і виписок з документів, що мають підчистки і незастережені виправлення.
з) ЗАСВІДЧЕННІ ВІРНОСТІ ПЕРЕКЛАДІВ І КОПІЙ ДОКУМЕНТІВ, ВИКЛАДЕНИХ МОВАМИ НАРОДІВ СРСР ТА ІНОЗЕМНИМИ МОВАМИ
Ст. 67. Вірність перекладів, а також вірність копій документів, викладених мовами народів СРСР, можуть бути засвідчені будь-якою нотаріальною конторою.
Ст. 68. Переклад документів з мови або на мову народів СРСР чи з іноземної мови на іншу іноземну мову провадиться нотаріусом або іншим працівником нотаріальної контори, якщо вони знають мову, якою викладено документ.
Якщо нотаріусу чи іншому працівникові нотаріальної контори мова, якою викладено документ, невідома, переклад може бути зроблений відомим нотаріусу перекладачем, підпис якого на перекладі нотаріально засвідчується.
Засвідчення вірності підпису перекладача документа провадиться будь-якою нотаріальною конторою.
Ст. 69. Засвідчення вірності копії документа, викладеного іноземною мовою, провадиться виключно Першою нотаріальною конторою обласного центру. Якщо нотаріусу або іншому працівнику Першої нотаріальної контори іноземна мова невідома, переклад може бути зроблений перекладачем, підпис якого нотаріально засвідчується.
і) ЗАСВІДЧЕННЯ СПРАВЖНОСТІ ПІДПИСІВ НА ДОКУМЕНТАХ І БЕЗСПІРНИХ ОБСТАВИН
Ст. 70. Справжність підписів громадян нотаріально засвідчується на документах, зміст яких не суперечить закону, не має характеру угоди та не містить в собі відомостей, що порочать честь і гідність людей.
На угоді може бути засвідчений лише підпис громадянина, який розписався за неписьменного або за громадянина, який не може розписатися через фізичні вади або хворобу, з зазначенням причин, з яких ця особа не змогла підписати угоду власноручно.
Ст. 71. За заявою заінтересованих осіб нотаріус може засвідчити факт знаходження громадянина в живих або в певному місці, а також час пред'явлення певного документа. Ці факти засвідчуються лише тоді, коли нотаріус особисто упевниться в цьому.
Ст. 72. Засвідчення часу пред'явлення документа нотаріусу робиться на самому документі, з зазначенням особи, яка його пред'явила.
к) ПЕРЕДАЧА ЗАЯВ ВІД ГРОМАДЯН І УСТАНОВ ІНШИМ ГРОМАДЯНАМ І УСТАНОВАМ
Ст. 73. Громадяни і установи можуть робити через державні нотаріальні контори заяви на ім'я інших громадян і установ, підприємств і організацій.
Заява приймається нотаріусом при умові, що вона не містять нічого протизаконного.
Ст. 74. Державні нотаріальні контори передають такі заяви громадянам і установам поштою із зворотнім повідомленням за правилами, визначеними Цивільним процесуальним кодексом УРСР. Після передачі заяви нотаріальна контора видає за вимогою подателя заяви відповідну довідку.
л) ПРИЙНЯТТЯ В ДЕПОЗИТ ГРОШОВИХ СУМ ДЛЯ ПЕРЕДАЧІ ЗА НАЛЕЖНІСТЮ
Ст. 75. При неможливості передачі кредитору грошей або цінних паперів боржник може внести їх у депозит державної нотаріальної контори для передачі кредитору. Нотаріус приймає гроші на депозит, не перевіряючи підстав внесення їх.
Про надходження грошей і цінних паперів нотаріальна контора сповіщає кредитора і видає йому за його вимогою належні йому грошові суми або цінні папери.
Ст. 76. До закінчення встановленого строку зберігання гроші і цінні папери можуть бути повернені громадянину, який вніс їх у депозит.
Повернення грошей і цінних паперів громадянину, який вніс їх у депозит (дебітору), допускається лише з письмової згоди на це особи, на користь якої був зроблений внесок (кредитора), або за рішенням суду.
м) ВЧИНЕННЯ МОРСЬКИХ ПРОТЕСТІВ
Ст. 77. Державні нотаріальні контори приймають заяви капітанів суден про наявність загальної або часткової аварії, про гадану аварію, про зіткнення суден, яке сталося, і вчиняють морські протести в порядку і в строки, встановлені Кодексом торгового мореплавства СРСР.
Ст. 78. На підставі заяви капітана і даних з пред'явленого капітаном в оригіналі суднового журналу або виписки з нього, а також опиту самого капітана і, по можливості, не менше двох осіб командного складу та двох осіб суднової команди державна нотаріальна контора складає акт про морський протест.
Акт про морський протест підписується нотаріусом, капітаном і свідками. Копія акта видається капітану чи уповноваженій особі.
Про зроблену капітаном судна заяву щодо аварії державна нотаріальна контора сповіщає управління порту.
РОЗДІЛ V
ВИДАННЯ ІНСТРУКЦІЙ ПРО ПОРЯДОК ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ
Ст. 79. Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, передбачених цим Положенням, видає Верховний суд Української РСР.
ЗАТВЕРДЖЕНИЙ
постановою Ради Міністрів УРСР
від 31 серпня 1964 р. N 941
ПЕРЕЛІК
документів, на підставі яких вчиняються нотаріальні виконавчі написи на стягнення грошей і майна
I.
СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА НОТАРІАЛЬНО ПОСВІДЧЕНИМИ ДОГОВОРАМИ
1. СТЯГНЕННЯ ГРОШОВИХ СУМ ТА ІНШОГО МАЙНА, ВИПЛАТА, ПЕРЕДАЧА АБО ПОВЕРНЕННЯ ЯКИХ ПЕРЕДБАЧЕНІ НОТАРІАЛЬНО ПОСВІДЧЕНИМИ УГОДАМИ, ПРОВАДИТЬСЯ
на підставі:
а) оригіналу угоди;
б) документа, що встановлює прострочку виконання.
II.
СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ НА ПІДСТАВАХ, ЩО ВИПЛИВАЮТЬ З ГОСПРОЗРАХУНКОВИХ І КРЕДИТНИХ ВЗАЄМОВІДНОСИН
2. СТЯГНЕННЯ ПРОСТРОЧЕНИХ ПЛАТЕЖІВ ПО ПОЗИЧКАХ, ВИДАНИХ БАНКАМИ ТА ГОСПРОЗРАХУНКОВИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ І ОРГАНІЗАЦІЯМИ В ПОРЯДКУ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ, ПРОВАДИТЬСЯ
на підставі:
а) виписки з засвідченого рахунку боржника з зазначенням в ній дати і номера зобов'язання, а також строку і суми несплаченого за цим зобов'язанням чергового платежу;
б) довідки банку (якщо боржник має в банку рахунок) про те, що сума чергового платежу з рахунку не списана через відсутність на ньому коштів.
3. СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПО ПОЗИЧКАХ, ВИДАНИХ КАСАМИ ДОПОМОГИ, ПРОВАДИТЬСЯ
на підставі:
а) оригіналу зобов'язання боржника,
б) довідки, підписаної керівництвом каси, про суму заборгованості, яку слід стягнути.
4. СТЯГНЕННЯ З ПОКУПЦЯ ВАРТОСТІ ТОВАРУ, ЗДАНОГО НА ВІДПОВІДАЛЬНЕ ЗБЕРІГАННЯ, В РАЗІ ВІДМОВИ ПОКУПЦЯ ПОВЕРНУТИ ТОВАР НА ВИМОГУ ПОСТАВЩИКА, ПРОВАДИТЬСЯ
на підставі:
а) рахунку-фактури поставщика;
б) довідки транспортного підприємства про здачу товару покупцеві;
в) довідки банку про несплату покупцем рахунку-фактури з зазначенням в довідці, що банком було, за дорученням поставщика, пред'явлено покупцеві вимогу повернути або перевідправити товар, але цю вимогу в установлений банком строк покупець не виконав.
5. СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПО НЕОПЛАЧЕНИХ ЧЕКАХ ПРОВАДИТЬСЯ
на підставі:
чека, несплата якого посвідчена платником або розрахунковою установою шляхом відповідного напису.
6. СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ДЕРЖБАНКУ СРСР ЗА СПЕЦІАЛЬНИМИ ПОЗИЧКАМИ ПРОВАДИТЬСЯ
на підставі:
а) засвідченої установою Держбанку СРСР копії заяви-зобов'язання боржника;
б) засвідченої установою Держбанку СРСР виписки особового рахунку боржника в Держбанку СРСР про суму заборгованості.
6-а. Стягнення правлінням житлово-будівельного кооперативу заборгованості членів кооперативу по прострочених платежах по позичках провадиться на підставі:
а) копії зобов'язання боржника, засвідченої правлінням житлово-будівельного кооперативу;
б) засвідченої правлінням житлово-будівельного кооперативу виписки особового рахунку боржника.
( Перелік доповнено пунктом 6-а згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР N 144 від 07.02.66 )
III.
СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА ТОВАРИ, ВІДПУЩЕНІ З РОЗСТРОЧКОЮ ПЛАТЕЖУ
7. СТЯГНЕННЯ З ПОКУПЦІВ СУМИ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПО ЧЕРГОВИХ ПЛАТЕЖАХ ЗА ТОВАРИ, ВІДПУЩЕНІ З РОЗСТРОЧКОЮ ПЛАТЕЖУ, ТА ПЕНІ ЗА НЕСВОЄЧАСНУ СПЛАТУ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПРОВАДИТЬСЯ
на підставі:
а) засвідченої копії зобов'язання боржника з його розпискою про одержання товару;
б) засвідченої стягувачем виписки з особового рахунку боржника з зазначенням суми заборгованості та пені.
8. СТЯГНЕННЯ З ПОКУПЦІВ ВСІЄЇ СУМИ ЗАБОРГОВАНОСТІ (КРЕДИТУ) ЗА ТОВАРИ, ВІДПУЩЕНІ З РОЗСТРОЧКОЮ ПЛАТЕЖУ, ТА ПЕНІ В РАЗІ НЕСПЛАТИ ПОКУПЦЯМИ БЕЗ ПОВАЖНИХ ПРИЧИН ТРЬОХ ЧЕРГОВИХ ПЛАТЕЖІВ ПРОВАДИТЬСЯ
на підставі:
а) засвідченої копії зобов'язання боржника з його розпискою про одержання товару;
б) засвідченої стягувачем виписки з особового рахунку боржника з зазначенням суми заборгованості та пені, і відміткою про вжиті стягувачем до боржника заходи щодо добровільної сплати суми заборгованості;
( Підпункт "б" пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР N 578 від 10.11.70 )
( Підпункт "в" пункту 8 виключено на підставі Постанови Ради Міністрів УРСР N 578 від 10.11.70 )
9. СТЯГНЕННЯ ВАРТОСТІ НЕПОВЕРНЕНИХ АБО ЗІПСОВАНИХ ПРЕДМЕТІВ, ОДЕРЖАНИХ ДЛЯ ТИМЧАСОВОГО КОРИСТУВАННЯ - НАПРОКАТ, А ТАКОЖ СТЯГНЕННЯ ПЛАТИ ЗА ПРОКАТ І ПЕНІ ЗА НЕСВОЄЧАСНЕ ПОВЕРНЕННЯ ПРЕДМЕТІВ, ОДЕРЖАНИХ НАПРОКАТ, ПРОВАДИТЬСЯ
на підставі:
( Абзац перший пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР N 578 від 10.11.70 )
а) розписки-зобов'язання одержувача предмета;
б) акта про неповернення, зіпсування або несвоєчасне повернення предмета, одержаного напрокат, за підписами керівника та бухгалтера магазину-складу і одержувача предмета або з відміткою про відмову одержувача розписатися на акті;
в) рахунку про вартість незданого або зіпсованого предмета чи про суму пені за несвоєчасне повернення предмета, за підписами керівника і бухгалтера магазину-складу.
9-а. Стягнення заборгованості за надання населенню послуг по ремонту побутової радіотелевізійної апаратури провадиться на підставі:
а) копії повідомлення радіотелевізійного ательє на ім'я власника побутового радіотелевізійного апарата про оплату останнім вартості ремонту апарата за підписами механіка, який провадив ремонт, і власника апарата з зобов'язанням останнього протягом одного місяця оплатити вартість ремонту;
б) копії нагадування радіотелевізійного ательє власнику апарата, надісланого після закінчення одного місяця з дня ремонту, про необхідність оплатити заборгованість за ремонт апарата або акта про відмову власника апарата від одержання нагадування.
( Перелік доповнено пунктом 9-а згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР N 42 від 12.01.66 )
IV.
СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ, ЩО ВИПЛИВАЄ З ПЕРЕВОЗОК ВАНТАЖІВ, І СУМ, ЩО НАЛЕЖАТЬ ПО НЕОСПОРЕНІЙ ДИСПАШІ
10. СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ, ЩО ВИПЛИВАЄ З ПЕРЕВОЗОК ВАНТАЖІВ, З УПРАВЛІНЬ ЗАЛІЗНИЦЬ, МОРСЬКИХ І РІЧКОВИХ ПАРОПЛАВСТВ ПО ЗАДОВОЛЕНИХ ПРЕТЕНЗІЯХ КЛІЄНТІВ ПРОВАДИТЬСЯ
на підставі:
оригіналу повідомлення залізниці, морського чи річкового пароплавства, надісланого клієнтові, з зазначенням суми, на яку залізниця або пароплавство претензію задовольнили.
11. СТЯГНЕННЯ СУМИ ПО ДИСПАШІ, НЕ ОСПОРЕНІЙ ПРОТЯГОМ ВСТАНОВЛЕНОГО СТРОКУ, ПРОВАДИТЬСЯ
на підставі:
а) диспаші;
б) довідки диспашера про те, що диспаша не оспорена.
V.
СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА НЕПОВЕРНЕНУ МІШКОВУ ТАРУ ТА ШТРАФУ ЗА ПРОСТРОЧКУ ЇЇ ПОВЕРНЕННЯ
12. СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА НЕПОВЕРНЕНУ МІШКОВУ ТАРУ З-ПІД ХЛІБОПРОДУКТІВ, ЦУКРУ ТА НАСІННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР І ШТРАФУ ЗА ПРОСТРОЧКУ ЇЇ ПОВЕРНЕННЯ ПРОВАДИТЬСЯ
на підставі:
а) особового рахунку споживача (покупця) або здавальника про стан заборгованості по мішках;
б) колії акта, складеного споживачем (покупцем) або здавальником разом з поставщиком по наслідках звірки взаєморозрахунків по наявній заборгованості по мішках, або довідки поставщика про неявку представника споживача (покупця) чи здавальника для складання зазначеного акта;
в) копії повідомлення, надісланого поставщиком споживачеві (покупцю) або здавальникові про накладення на них штрафу за несвоєчасне повернення мішків.
VI.
СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПО КВАРТИРНІЙ ПЛАТІ І ЗА КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ
13. СТЯГНЕННЯ ЗА ВИМОГАМИ ДОМОУПРАВЛІНЬ НЕ СПЛАЧЕНОЇ В УСТАНОВЛЕНІ ЗАКОНОМ СТРОКИ КВАРТИРНОЇ ПЛАТИ, ПЛАТИ ЗА ЦЕНТРАЛЬНЕ ОПАЛЕННЯ, КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ (ВОДУ, КАНАЛІЗАЦІЮ, ГАЗ) ПРОВАДИТЬСЯ
на підставі:
а) копії надісланого боржникові рахунку, підписаного керівництвом і бухгалтером, з відміткою стягувача про те, що після вручення рахунку заборгованість не погашена;
б) розписки боржника про одержання рахунку, або акта про відмову боржника одержати рахунок.