Про затвердження "Правил організації бухгалтерської та статистичної звітності в банках України"

Звіт про контрольно-ревізійну роботу складає управління внутрішніх ревізій (ревізійний відділ) за наслідками роботи за 1 півріччя і рік. При складанні звіту необхідно врахувати:

1. Всі сумарні показники відображаються в звіті відповідно до діючого порядку їх обліку: за фактичною собівартістю, роздрібними цінами тощо.

2. У рядку 010 показується кількість проведених ревізій і перевірок в регіональних управліннях, установах та організаціях, підвідомчих Національному банку України, а в рядку 020 - у тому числі в регіональних управліннях.

3. У рядку 030 показуються встановлені ревізіями і перевірками суми незаконних витрат коштів і матеріальних цінностей, включаючи суми, витрачені на виплату заробітної плати за невідпрацьований час, за завищеними посадовими окладами та з іншими порушеннями законодавства; премій, винагород та інших заохочень, виплачених з порушенням діючих положень; незаконних виплат на службові відрядження, пенсій і допомог, стипендій; збитки від зайвого списання матеріальних цінностей, а також від псування і пошкодження матеріальних цінностей, встановлені перевірками під час проведення ревізій, тощо; в рядку 040 - у тому числі в регіональних управліннях Національного банку; в рядку 050 - суми незаконних виплат заробітної плати і премій.

4. У рядку 060 показуються суми недостач, розтрат і крадіжок коштів і матеріальних цінностей, встановлених інвентаризаціями під час ревізій в касах і сховищах, резервних фондах, складах у матеріально відповідальних осіб, а також суми готівки і матеріальних цінностей, списаних за обліком за фіктивними документами; в рядку 070 - у тому числі в регіональних управліннях Національного банку.

5. У рядку 080 показуються фактично відшкодовані в звітному періоді збитки, заподіяні недостачами, крадіжками цінностей, а також незаконними витратами. Вказані суми записуються в звіт на підставі інформації про виконання рішень, прийнятих за наслідками ревізій і перевірок звітних даних, прибуткових та інших документів, що підтверджують відшкодування збитків; в рядку 090 - у тому числі відшкодовано збитків за рахунок винних осіб.

6. У рядку 100 і 110 показується кількість справ, що були передані в звітному періоді слідчим органам, і загальна сума збитків, встановлених ревізіями.

7. У рядку 120 показується кількість осіб, притягнутих до дисциплінарної відповідальності згідно з наказами, постановами і рішеннями керівництва Національного банку України, а також керівників управлінь, установ та організацій, прийнятими за наслідками ревізій.

8. У рядку 140 і 150 показується кількість ревізорів в цілому по системі Національного банку України відповідно до штату і фактично за станом на 1 січня наступного за звітним роком.

Одночасно зі звітом про контрольно-ревізійну роботу управління внутрішніх ревізій (ревізійні відділи) складає пояснювальну записку, в якій відображаються: найбільш характерні приклади встановлених ревізіями порушень, в яких установах і на яку суму встановлені незаконні витрати і недостачі; службові особи, з вини яких сталися ці порушення, а також заходи, що вживалися щодо усунення порушень і відшкодування матеріальних збитків. У пояснювальній записці повідомляється про проведену роботу з кадрами ревізійної служби, а також інші дані.

Терміни подання звітності:

- ревізійні відділи при регіональних управліннях подають звіт управлінню внутрішніх ревізій до 20 січня та до 20 липня;

- управління внутрішніх ревізій складає зведений звіт і подає на розгляд керівництву Національного банку України до 30 січня та до 30 липня.

Форма N 1-ПБ є основою для складання платіжного балансу України, який у свою чергу виступає як важливе інформаційне джерело для проведення економічної та валютної стратегії держави.

Національний банк України гарантує, що показники зазначеної форми будуть використані тільки у зведеному вигляді.

Звіт за формою N 1-ПБ складається усіма банками, що мають ліцензію на роботу з іноземною валютою (включаючи валюти країн колишнього СРСР), рахунки в іноземних банках або рахунки іноземних банків-кореспондентів, працюють з іноземною готівковою валютою.

В разі припинення операцій з валютою банк повідомляє про це у встановлений термін письмово. У випадках, коли в звітному періоді відсутній рух коштів на кореспондентських рахунках, слід подати звіт, де відобразити сальдо на початок та на кінець періоду.

Платіжний баланс України - це статистичний звіт, який відображає результати зовнішньоекономічної діяльності держави за окремий проміжок часу та джерела її фінансування. У платіжному балансі фіксуються всі операції між резидентами та нерезидентами держави, при яких потоки товарів та капіталів перетинають кордони економічної території України. Всі операції між резидентами або між нерезидентами вважаються з точки зору платіжного балансу нейтральними.

Економічна територія України складається з географічної території, яка керується урядом і у якій вільно переміщаються люди, товари та капітал. Економічна територія включає: повітряний простір, територіальні води, континентальний шельф, над яким країна має виключне право володіння, територіальні анклави в інших країнах (чітко означені земельні ділянки, що знаходяться в інших країнах і використовуються урядом, якому вони належать, або якщо уряд орендує їх у дипломатичних, військових, наукових або інших цілях). Таким чином, економічна територія країни не включає територіальні анклави, що використовуються зарубіжними урядами або міжнародними організаціями, які фізично розташовані в географічних кордонах цієї країни.

Економічна територія країни не обов'язково збігається з кордонами, які визначені політично, вона складається з географічної території, що адмініструється урядом.

Визначення резидента (нерезидента) в теорії складання платіжного балансу не відрізняється від прийнятого у монетарній статистиці.

До секторів та підсекторів економіки належать такі основні типи складових, що є резидентськими в економіці:

1. Підприємства мають центр економічної зацікавленості в Україні, якщо вони залучені до виробництва значної кількості товарів (послуг) або операцій з землею. Вони повинні мати хоча б одну установу, яку вони збираються експлуатувати протягом певного періоду (рік або більше), повний та окремий комплект звітів про місцеву діяльність (декларацію про доходи, балансовий звіт, звіт про операції з холдінговою компанією), сплачувати податки країні-господарю, одержувати фонди для роботи на свій рахунок, мати розрахунковий рахунок.

"Закордонні" підприємства, які залучені до виробничого процесу (включаючи збір компонентів, виготовлених десь в іншому місці), є резидентами економіки тієї країни, де вони розташовані. Принцип, за яким визначається підприємство-резидент, стосується також підприємств, що використовують пересувне обладнання (кораблі, повітряні судна, бурові вишки та платформи, залізничний рухомий склад) за межами економічної території тієї країни, резидентами якої вони є.

Компанії, що повністю чи частково засновані за рахунок іноземного капіталу, але знаходяться в Україні і ведуть в ній економічну діяльність, вважаються резидентами України. Це стосується, наприклад, спільних підприємств, дочірніх фірм, банків, заснованих з участю іноземного капіталу.

Представництва іноземних компаній, які мають певний штат співробітників, використовують власне чи орендоване приміщення і знаходяться в Україні не менше року, з точки зору платіжного балансу є резидентами. Те ж положення діє щодо представництв українських компаній за кордоном: вони є резидентами тієї країни, де розташовані і проводять свою діяльність.

2. Некомерційні установи і корпорації є резидентами тієї країни, за законами і постановами якої вони були утворені і в якій їх існування як юридичного чи соціального об'єкта офіційно визнане та задокументоване.

3. Установи органів державного управління, розташовані на території країни, є резидентами економіки і включають усі установи і урядові органи на центральному, обласному та місцевому рівнях, а також посольства, консульства, військові установи та інші одиниці державного управління, розташовані за межами країни.

4. Домашнє господарство як сектор економіки має центр економічної зацікавленості в даній країні і таким чином вважається її резидентом у тому випадку, коли воно володіє помешканням на території цієї країни і ця країна є основним місцем проживання членів даного домашнього господарства. Член домашнього господарства, який залишає економічну територію, але протягом певного обмеженого проміжку часу повертається назад, продовжує бути резидентом, навіть якщо ці поїздки систематичні. До категорії "резиденти" належать:

* мандрівники, тобто особи, які залишають економічну територію на обмежений строк у справах, для відпочинку, поліпшення здоров'я, підвищення освіти, з релігійних та інших мотивів;

* особи, які працюють деякий час на економічній території, що відрізняється від тієї, де знаходиться домашнє господарство, до якого вони належать;

* працівники, які тимчасово працюють в іншій країні, а потім повертаються до свого домашнього господарства (прикордонні працівники, персонал міжнародних організацій, який працює в анклаві; персонал іноземних посольств, консульств і т.ін., який наймається на місці, екіпажі кораблів, повітряних суден та іншого пересувного обладнання, які частково або повністю використовуються поза економічною територією).

Реєстрація операцій проводиться в той день, коли здійснюється зарахування суми на кореспондентський рахунок або її списання.

Форма N 1-ПБ заповнюється за кожною валютою, за якою відкритий "ностро"-рахунок у закордонному банку або "лоро"-рахунок банку нерезидента в українському банку, а також за кожним зарубіжним партнером. Якщо "лоро"-рахунок банку-нерезидента відкритий у внутрішній валюті, операції на цьому рахунку також підлягають звітуванню. Для кожного кореспондентського рахунка банку заповнюється окрема форма. В залежності від його характеру сальдо на початок періоду занотовується у вимоги або зобов'язання банку. Так само заповнюється і сальдо на кінець періоду. Сальдо для "ностро"-рахунків на початок періоду треба кодувати шифром 9111, на кінець періоду - 9112, для "лоро"-рахунків відповідно 9221 та 9222. При цьому необхідно, щоб сальдо на кінець періоду у формі N 1-ПБ знаходилось і відповідало даним бухгалтерської звітності та обов'язково збігалося з залишками на початок наступного звітного періоду.

Про рух коштів на кореспондентських рахунках інформація подається за всіма операціями за кредитом та дебету. Для кодування операцій згідно з класифікацією статей платіжного балансу банк використовує перелік кодів (додаток N 3). Дані необхідно відображати таким чином: для "ностро"-рахунків - надходження коштів за кредитом, за дебетом - їх вибуття, для "лоро"-рахунків навпаки: за кредитом - кошти сплачені (вибуття з рахунку), за дебетом - надходження коштів на рахунок.

Таким чином, запис у формі для "ностро" та "лоро" рахунків буде такий:

Найменування валюти - тис.рос. рублів.

За кожною операцією проставляється її тип та країна зарубіжного партнера. Характеристики операцій, назва країни та найменування валюти подаються у закодованій формі. Щоб визначити відповідний код, треба звернутися до переліку кодів (додатки NN 1, 2 і 3).

В колонці 2 (країна) слід показувати код країни платника або одержувача платежу, а ні в якому разі не країну банку-кореспондента.

Повернення помилково зарахованих коштів потрібно відображувати з тим самим кодом, що і їх отримання, показуючи в тій самій графі, тільки зі знаком мінус.

Графа 5 (операція) звіту не повинна повторювати назви операцій за стандартною класифікацією платіжного балансу, наведені в додатку N 5, а відображати зміст конкретної операції. Це потрібно для здійснення контролю за правильністю кодування операцій. Таким чином, такі пояснення, як "фінансові послуги", "нейтральна операція" або "інші ділові послуги", не задовольняють вимогам повноти звітності.

Однакові операції з тією ж самою країною-партнером, які проходять за кореспондентським рахунком протягом місяця, можуть об'єднуватись в одну (крім операцій на суму більш ніж USD 250.000). У графі 5 у цьому разі необхідно, крім пояснення характеру таких операцій, вказати їх кількість.

Операції, зміст яких полягає в переміщенні коштів між нерезидентськими рахунками, відкритими в одному українському банку, або між нерезидентськими рахунками в різних українських банках, мають розглядатися як нейтральні операції для платіжного балансу.

Операції за розрахунками в іноземній валюті між клієнтами - резидентами українських банків, а також неконверсійні, неторговельні операції, операції з купівлі-продажу валюти як на УМВБ, так і поза її межами тощо теж вважаються нейтральними. Такі операції мають бути внесені до звіту за формою N 1-ПБ з кодами, передбаченими для нейтральних операцій.

Про проведені операції банк звітує таким чином:

а) операції на суму понад USD 250.000, а також еквівалентні суми в інших валютах мають бути задекларовані за кожною операцією окремо. Для вихідних платежів (дебетові проводки) ця інформація може бути висвітлена у платіжному дорученні (з обов'язково заповненим рядком "призначення платежу"). Для вхідних платежів (кредитові проводки) може використовуватися вільна облікова форма. Банкам необхідно збирати ці форми і подавати їх додатком до форми N 1-ПБ;

б) для операцій на суму від USD 20.000 до USD 250.000, а також на еквівалентні суми в інших валютах декларації не вимагаються, але працівники НБУ мають право на отримання усної інформації (по телефону) щодо змісту таких операцій. Банк кодує такі операції на підставі документів та одержаної від клієнтів інформації, користуючись переліком кодів;

в) операції на суму нижче USD 20.000, а також еквівалентні суми в інших валютах також підлягають кодуванню, за винятком таких випадків, коли призначення платежу з'ясувати не вдається. В цьому разі операції можуть відображатися у формі N 1-ПБ одним записом (окремо за дебетом і кредитом) за спеціальним кодом (код 8273), якщо банк не зміг з'ясувати призначення платежу. У примітках записується кількість таких операцій для перевірки якості звітної інформації.

Операції з валютною готівкою. Звіт про операції з валютною готівкою має таку ж форму, як і звіт за безготівковими розрахунками. Заповнюється сальдо на початок звітного періоду, рух коштів та сальдо на кінець періоду. В реквізитах звіту в рядку назви банку-партнера записується слово "Готівка". Для якісної автоматизованої обробки звітів обов'язково чітко дотримуватись цієї вимоги.

За кредитом відображається будь-яка операція надходження готівкової валюти, за дебетом - витрати готівкової валюти. Видачу або повернення коштів на відрядження слід кваліфікувати як подорожі і кодувати шифрами 2313 та 2314. Для операцій купівлі або продажу готівки у населення запроваджуються спеціальні коди 2343 (купівля) та 2344 (продаж).

Додаткові відомості. Банк подає звіт не пізніше 15 числа наступного після звітного періоду місяця в управління статистики та аналізу платіжного балансу Національного банку України. Звіт вміщує:

1. Форму N 1-ПБ.

2. Копії декларацій про операції на суми, що перевищують USD 250.000, або еквівалентні суми в інших валютах.

3. Перелік кореспондентських рахунків типу "лоро", "ностро" та звітів за готівковою валютою з залишками коштів на кінець періоду, завізований керівництвом банку.

Товари загального користування - всі види товарів, за винятком зазначених у наступних п'яти пунктах.

Енергоносії - виділяються окремим кодом.

Товари для переробки - товари, які перетинають кордон з метою їх переробки та повернення до країни власника товару.

Ремонт товарів - вартість ремонту пересувного обладнання, який виконується нерезидентом або для нерезидента.

Товари, придбані у портах транспортними організаціями, - пальне, продовольство, матеріальні запаси, допоміжні матеріали. Надання супутніх послуг (технічне обслуговування транспортних засобів, лоцманські послуги тощо) не відноситься до цієї статті.

Немонетарне золото - золото як засіб накопичення та золото промислового призначення, яке не є резервним активом органів грошово-кредитного регулювання.

Транспорт - вантажні та пасажирські перевезення всіма видами транспорту. В пункті "інше" відображаються допоміжні послуги, у тому числі оренда транспортних засобів разом з екіпажами, а також складування, навантажування, розвантажування, технічне обслуговування транспортних засобів, лоцманські послуги, комісійні виплати, агентські послуги, пов'язані з пасажирськими та вантажними перевезеннями. Використання кодів "інший транспорт" вимагає конкретного уточнення виду транспорту в гр.5 звіту.

Подорожі - всі види товарів та послуг, придбаних приїжджими.

Купівля або продаж валюти населенню - використовується для кодування купівлі або продажу готівки населенню.

Комунікаційні послуги - послуги зв'язку, в тому числі телекомунікаційні, забезпечення телефонного, телексного, телеграфного зв'язку, радіомовлення, електронної пошти, супутникового, факсимільного та телевізійного зв'язку, поштові послуги.

Будівельні послуги - будівництво об'єктів та монтаж обладнання за межами економічної території.

Страхові послуги - страхові внески за різними видами страхування, які здійснюються для іноземних партнерів (наприклад, страхування зовнішньоторговельного вантажу).

Фінансові послуги - оплата послуг фінансових посередників (акредитування, банківські акцепти, обслуговування кредитних ліній, фінансовий лізинг), комісійні за проведення операцій з цінними паперами, управління активами, обслуговування кореспондентських рахунків та ін.

Комп'ютерні та інформаційні послуги - обробка баз даних, впровадження програмного забезпечення, включаючи розробку і програмування конкретних систем замовника, управління обчислювальними комплексами, консультації у сфері обчислювальної техніки, експлуатація та ремонт обчислювальної техніки, послуги інформаційних агентств, пряма (індивідуальна) передплата на періодичні видання.

Роялті та ліцензійні - використання нематеріальних активів (патенти, авторські права, торговельні знаки, технологічні процеси).

Послуги приватним особам та послуги у сфері культури і відпочинку - створення художніх фільмів, радіо- і телевізійних програм, проведення спортивних, культурних та оздоровчих програм, послуги, пов'язані з навчанням чи лікуванням за кордоном.

Урядові послуги - зовнішньоторговельні операції посольств, консульств, військових представництв, що вони проводять з резидентами тієї країни, де вони знаходяться. До переліку операцій, що відносяться до цієї статті, також входять всі види товарів та послуг, які надають вищезазначеним організаціям резиденти тієї країни, де вони знаходяться.

Інші ділові послуги - різноманітні види ділових, професійних, технічних та пов'язаних з науково-дослідною діяльністю послуг, які не увійшли до наведених вище категорій послуг. Це зокрема:

а) операційний лізинг (оренда), обладнання без персоналу, здавання внайми (чартер) морських і повітряних суден та іншого транспортного обладнання без команди та екіпажу;

б) послуги з підготовки документів, консалтинг у сфері бухгалтерського обліку, аудиту і податкового законодавства, надання оперативної допомоги фірмам;

в) послуги в галузі реклами та маркетингу, проведення виставок та торговельних ярмарок;

г) наукові дослідження та дослідно-конструкторські розробки, виконані резидентами для нерезидентів та навпаки;

д) архітектурні, інженерні та інші технічні послуги, геологічна розвідка, перевірка та сертифікація якості продукції, технічний контроль;

е) послуги в галузі сільського господарства, видобутку корисних копалин, переробка на місцях тієї продукції, яка надійшла за імпортом і не підлягає реекспорту і навпаки (наприклад, переробка ядерних відходів);

є) послуги з добору кадрів (наприклад, екіпажів суден), письмового та усного перекладу, оплата будівельних матеріалів компаніями-нерезидентами, що ведуть будівельні роботи на території даної країни.

Оплата праці працівникам - заробітна плата та інші виплати, отримані робітниками та службовцями за межами країни, резидентами якої вони є.

Доходи від прямих інвестицій:

а) доход від пайової участі в капіталі компаній - дивіденди, розподілений та нерозподілений прибуток закордонних відділень, реінвестований доход;

б) відсотки за борговими зобов'язаннями - відсотки, які сплачує прямому інвестору дочірня компанія і навпаки.

Доход від портфельних інвестицій містить рух коштів між резидентами і нерезидентами, що виникає в результаті володіння акціями, облігаціями, довгостроковими цінними паперами, інструментами грошового ринку. До нього належать:

а) доход від пайової участі в капіталі компаній (дивіденди);

б) доход за борговими зобов'язаннями (відсотки).

Доход від інших інвестицій:

а) відсотки за довгостроковими кредитами (гарантованими або негарантованими) - проводяться окремими кодами (2661-2662);

б) інший доход від інших інвестицій - відсотки за іншими фінансовими вимогами/зобов'язаннями (міжбанківськими кредитами, позиками, депозитами, "овернайтами", за користування залишками на коррахунку та ін.).

Ця група операцій складається з операцій, проведених на безвідплатних засадах.

Сектор державного управління - гуманітарна допомога, внески до фондів міжнародних організацій, податки і штрафи, сплачені нерезидентами до державних органів України.

Інші сектори:

а) грошові перекази осіб, які працюють за кордоном - безвідплатні грошові перекази сім'ям;

б) інші трансферти - дарування, спадок; аліменти та інші виплати на утримання дітей; пенсії та інші виплати в рамках програм соціального забезпечення, що виплачуються недержавними організаціями; приватні перекази, що надходять резидентам від нерезидентів або надсилаються особами, що від'їжджають на постійне проживання за кордон; періодичні відрахування (включаючи членські внески) в благодійні, релігійні, наукові і культурні організації; страхові премії (з вирахуванням плати за послуги) і виплати страхових відшкодувань; сплата мита і штрафів, якщо вони проводяться резидентами України на користь державних органів інших країн.

Сектор державного управління - передача державного права власності на основний капітал, прощення державного боргового зобов'язання.

Інші сектори - інвестиційні субсидії, передача права власності на основний капітал, грошові перекази мігрантів.

Придбання/реалізація нефінансових активів - придбання/реалізація землі та її надр, активів нематеріального характеру (інтелектуальна власність).

Акціонерний капітал - капітал, який вкладається іноземним інвестором у підприємство прямого інвестування. Більшість підприємств, що є об'єктами прямого інвестування, являють собою відділення, асоційовані підприємства або дочірні фірми, весь акціонерний капітал яких або більша частина акцій (більш ніж 50%) належить нерезиденту.

Реінвестований прибуток - збільшує розмір іноземних активів держави, резидентом якої є прямий інвестор, і являє собою ту частину прибутку підприємств прямого інвестування, що належить прямому інвестору і не підлягає розподілу. Інший капітал у формі прямих інвестицій охоплює всі операції з залучення коштів і кредитних ресурсів, що мають місце між прямим інвестором і підприємствами прямого інвестування.

Цінні папери, які дають право на участь у капіталі - акції різних типів, сертифікати участі, які замінюють акції, інвестиційні фонди.

Боргові цінні папери - облігації, інші довгострокові папери, інструменти грошового ринку (ринку короткострокового капіталу), опціони, валютні сертифікати, казначейські облігації, різні види векселів.

Фінансові інструменти, канали придбання активів та прийняття зобов'язань, які не увійшли до статей "Прямі інвестиції", "Портфельні інвестиції" та "Резервні активи".

Для кодування операцій з капіталом та фінансових операцій необхідне чітке розуміння того, що з точки зору платіжного балансу України є активами, а що - пасивами.

При класифікації фінансової позиції (активи чи пасиви) вирішальним фактором є те, резидентом якої економіки є кредитор, а якої - боржник. Якщо кредитором виступає резидент України, то має місце операція з активами (наприклад, купівля зарубіжних цінних паперів, надання МБК українським банком банку-нерезиденту і його повернення). Якщо резидент України, навпаки, є боржником, має місце операція з пасивами (наприклад, продаж вітчизняних цінних паперів, розміщення на депозит в українському банку коштів банку-резидента та зняття їх з депозиту).

При внесенні до звіту за формою N 1-ПБ операцій між резидентом та нерезидентом, пов'язаних з залученням коштів, в гр. 5 треба обов'язково вказувати, що саме відбувається: надання чи повернення коштів (наприклад, "надання МБК" - "повернення МБК"). Окремою операцією обов'язково необхідно показати отримання або сплату відсотків за користування залученими коштами.

У разі, якщо перехід права власності від нерезидента до резидента чи навпаки не відбувається, має місце нейтральна операція (наприклад, клієнт-резидент розміщує депозит в українському банку чи один банк-нерезидент надає МБК іншому банку-нерезиденту).

Зовнішньоторговельні кредити - кредити надані (резидентам) або отримані (нерезидентами) кодуються як 6023, 6025 або 6024, 6026.

Довгострокові позики - кредити гарантовані або негарантовані, міждержавні кредити відображуються за кодами 6043 або 6044.

Міжбанківські кредити - кредити, що надаються банками-нерезидентами банкам-резидентам і навпаки (6045, 6046).

Депозити кодуються як 6065 при розміщенні нерезидентських коштів в банках-резидентах або як 6066 при розміщенні резидентських коштів у закордонних банках.

Попередня оплата та акредитиви. Для кодування операцій, пов'язаних з попередньою оплатою, використовуються коди 6085-6086 (див. додаток N 3) тільки в тому разі, якщо має місце попередня оплата за товар. Попередня оплата послуг кодується за видом послуг.

Суми поданих та повернених (чи отриманих та повернених) протягом місяця овернайтів не подаються. На коррахунку показуються лише відсотки, отримані (чи сплачені) за надання коштів. Однак овернайти, які були отримані чи надані в останній день місяця, а повернення їх очікується в перший день наступного місяця, необхідно відображати у звіті (за кодом 6045 або 6046).

Активи, які фактично належать органам грошово-кредитного регулювання, знаходяться у розпорядженні цих органів та можуть бути реально використані, якщо в цьому з'явиться необхідність.

Для правильного розуміння змісту нейтральних операцій розглянемо можливі варіанти.

1. Український банк А одержав на свій закордонний кореспондентський рахунок кошти на користь українського банку Б. У такому разі банк А (посередник) звітує за формою N 1-ПБ як за нейтральну операцію за кредитом (одержання коштів із-за кордону) та дебетом (перерахування коштів банку Б) з поясненням в графі 5 звіту, від якого банку отримано та в який банк переслано кошти. Комісійна винагорода має бути виділена окремою операцією.

Банк Б, отримавши цей платіж, кодує його згідно з Класифікатором операцій платіжного балансу, вказує країну, звідки він отриманий, а в поясненні зазначає характер операції і обов'язково найменування банку-посередника. У цій операції можуть брати участь три і більше банків, та завжди посередники звітують як за нейтральні операції.

2. Український банк Б має рахунок в іншому українському банку А, і банк А одержує на свій рахунок в іноземному банку (або відповідно списує з нього) кошти для банку Б. Тоді банк А звітує про такі операції як за власні, а саме - за кодами операцій платіжного балансу, вказуючи країну, звідки отримано або куди надіслано переказ.

3. При перерахуванні коштів з одного коррахунка українського банку на інший рахунок цього ж банку (поповнення коррахунка) операція, безумовно, вважається нейтральною (код 8447, країна Україна).

У разі перерахування коштів банком-нерезидентом з одного свого рахунка на інший застосовується код іншої нейтральної операції 8423 і вказується країна банку-нерезидента.

І в цьому, і в попередньому випадках у графі 5 вказується назва коррахунка, звідки отримано кошти або куди їх перераховано.

4. При розрахунках між двома українськими банками, але за умови, що клієнтом одного з банків є фірма-нерезидент, операція за стандартною класифікацією платіжного балансу кодується банком клієнта-резидента. Банк клієнта-нерезидента звітує про таку операцію за кодом нейтральної операції (8447) і обов'язково вказує назву банку, з якого надходять чи в який надсилаються кошти.