• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Положення про ліцензування банків

Національний банк України  | Постанова, Зразок, Вимоги, Форма типового документа, Інформація, Перелік, Положення від 22.12.2018 № 149
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Національний банк України
  • Тип: Постанова, Зразок, Вимоги, Форма типового документа, Інформація, Перелік, Положення
  • Дата: 22.12.2018
  • Номер: 149
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
5) перебування протягом більше шести місяців у складі органу управління або на посаді керівника підрозділу внутрішнього аудиту/контролю іноземного банку протягом року до прийняття уповноваженим органом іноземної країни рішення про визнання цього банку неплатоспроможним або про відкликання ліцензії на здійснення банківської/кредитної діяльності (крім відкликання ліцензії під час ліквідації іноземного банку за ініціативою власників);
6) можливість незалежно від обіймання посад і володіння участю надавати обов’язкові вказівки або іншим чином визначати чи істотно впливати на дії іноземного банку станом на будь-яку дату протягом року до прийняття уповноваженим органом іноземної країни рішення про визнання цього банку неплатоспроможним або про відкликання ліцензії на здійснення банківської/кредитної діяльності (крім відкликання ліцензії під час ліквідації іноземного банку за ініціативою власників);
7) невиконання особою протягом останніх трьох років узятих на себе особистих зобов’язань і/або гарантійних листів, наданих Національному банку;
8) припинення повноважень (звільнення) особи чи її переведення на іншу посаду протягом останніх трьох років, якщо йому передувала вимога Національного банку щодо заміни цієї особи на посаді в зв’язку з неналежним виконанням особою посадових обов’язків, яке призвело до порушення банком законодавства України.
7. Ознаки небездоганної ділової репутації юридичної особи
66. Ознаками небездоганної ділової репутації юридичної особи, пов’язаними з дотриманням закону та публічного порядку, є:
1) застосування Україною, іноземними державами (крім держав, які здійснюють збройну агресію проти України), міждержавними об’єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до особи (застосовується протягом строку дії санкцій і протягом трьох років після їх скасування або закінчення строку, на який їх було введено);
2) включення особи до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (застосовується протягом строку перебування особи в переліку та протягом 10 років після її виключення з нього);
3) суттєве порушення податкових зобов’язань (застосовується протягом строку цього порушення та протягом трьох років після його усунення).
67. Ознаками небездоганної ділової репутації юридичної особи, пов’язаними з виконанням фінансових зобов’язань, є:
1) неналежне виконання особою обов’язків зі сплати податків, зборів або інших обов’язкових платежів, яке не є суттєвим порушенням податкових зобов’язань (застосовується протягом строку цього порушення);
2) порушення (невиконання або неналежне виконання) особою зобов’язання фінансового характеру, сума якого перевищує три мільйони гривень (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті), а строк порушення перевищує 90 днів поспіль, перед будь-яким банком або іншою юридичною чи фізичною особою протягом останніх трьох років.
68. Ознакою небездоганної ділової репутації юридичної особи, пов’язаною з господарською діяльністю, є надання особою недостовірної інформації Національному банку яка, за професійним судженням Національного банку, вплинула або могла вплинути на прийняття Національним банком рішення (застосовується протягом трьох років із дня надання такої інформації).
69. Ознаками небездоганної ділової репутації юридичної особи, пов’язаними з володінням істотною участю в банках або інших кредитних установах, є:
1) володіння істотною участю в банку станом на будь-яку дату протягом року, що передує даті рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних або про відкликання в банку банківської ліцензії за ініціативою Національного банку (крім відкликання банківської ліцензії у зв’язку з нездійсненням банком жодної банківської операції протягом року з дня її отримання);
2) можливість незалежно від володіння участю в банку надавати обов’язкові вказівки або іншим чином визначати чи істотно впливати на дії банку станом на будь-яку дату протягом року, що передує даті рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних або про відкликання в банку банківської ліцензії за ініціативою Національного банку (крім відкликання банківської ліцензії у зв’язку з нездійсненням банком жодної банківської операції протягом року з дня її отримання);
3) володіння істотною участю в іноземному банку станом на будь-яку дату протягом року до прийняття уповноваженим органом іноземної країни рішення про визнання цього банку неплатоспроможним або про відкликання ліцензії на здійснення банківської/кредитної діяльності (крім відкликання ліцензії під час ліквідації іноземного банку за ініціативою власників);
4) можливість незалежно від володіння участю надавати обов’язкові вказівки або іншим чином визначати чи істотно впливати на дії іноземного банку станом на будь-яку дату протягом року до прийняття уповноваженим органом іноземної країни рішення про визнання цього банку неплатоспроможним або про відкликання ліцензії на здійснення банківської/кредитної діяльності (крім відкликання ліцензії під час ліквідації іноземного банку за ініціативою власників);
5) невиконання особою протягом останніх трьох років узятих на себе особистих зобов’язань і/або гарантійних листів, наданих Національному банку.
70. Ознакою небездоганної ділової репутації юридичної особи також є наявність у її керівника та/або власника істотної участі в цій особі ознак небездоганної ділової репутації, визначених у главі 6 розділу II цього Положення.
8. Інші підстави для визнання ділової репутації юридичних і фізичних осіб небездоганною
71. Ділова репутація юридичної або фізичної особи може бути визнана небездоганною, якщо немає визначених у главах 6 та 7 розділу II цього Положення ознак, за наявності в Національного банку відомостей, які свідчать про небездоганність ділової репутації особи.
72. Відомостями, які свідчать про небездоганність ділової репутації особи, є зокрема інформація про:
1) істотні та/або систематичні порушення особою вимог банківського, фінансового, валютного, податкового законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, законодавства про цінні папери, акціонерні товариства та фондовий ринок;
2) невиконання особою фінансових зобов’язань, невідповідність діяльності особи стандартам ділової практики та/або професійної етики.
9. Документи, що подаються до Національного банку для оцінки ділової репутації юридичних і фізичних осіб
73. Оцінка ділової репутації фізичної особи здійснюється на підставі зокрема таких документів, що подаються до Національного банку:
1) анкети фізичної особи, визначеної цим Положенням;
2) довідки компетентного органу країни, податковим резидентом якої є фізична особа, про стан виконання нею обов’язків зі сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів;
3) довідки компетентного органу країни постійного місця проживання фізичної особи про те, є чи немає в неї судимості;
4) інформації кваліфікованого (кваліфікованих) бюро кредитних історій про кредитну історію фізичної особи.
74. Оцінка ділової репутації юридичної особи здійснюється на підставі зокрема таких документів, що подаються до Національного банку:
1) анкети юридичної особи, визначеної цим Положенням;
2) довідки компетентного органу країни, податковим резидентом якої є юридична особа, про стан виконання нею обов’язків зі сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів;
3) інформації кваліфікованого (кваліфікованих) бюро кредитних історій про кредитну історію юридичної особи;
4) визначених цим Положенням документів для оцінки ділової репутації фізичних осіб - керівників юридичної особи та власників істотної участі в ній.
75. Фізична або юридична особа має право подати до Національного банку, крім документів, визначених у пункті 73 або пункті 74 глави 9 розділу II цього Положення, документи про отримані відзнаки, які підтверджують бездоганну ділову репутацію.
10. Оцінка Національним банком ділової репутації юридичних і фізичних осіб
76. Національний банк у разі виявлення під час оцінки ділової репутації фізичної або юридичної особи ознаки небездоганної ділової репутації, визначеної в пункті 62 глави 6 або пункті 66 глави 7 розділу II цього Положення, визнає ділову репутацію такої особи небездоганною.
77. Фізична або юридична особа, щодо якої є ознака небездоганної ділової репутації, визначена в пунктах 63-65 глави 6 або в пунктах 67-70 глави 7 розділу II цього Положення, має право подати до Національного банку клопотання про незастосування до неї виявленої ознаки.
Клопотання має містити пояснення щодо причин виникнення відповідної ознаки та обґрунтування щодо її незастосування. До клопотання додаються копії документів, які підтверджують викладені особою аргументи.
78. Клопотання про незастосування до фізичної особи ознаки небездоганної ділової репутації, визначеної пунктом 65 глави 6 розділу II цього Положення, має відповідати таким додатковим вимогам:
1) до клопотання можуть додаватися запевнення фізичних і/або юридичних осіб щодо належної ділової репутації особи;
2) якщо оцінка ділової репутації особи здійснюється під час її погодження на посаду керівника банку або керівника підрозділу внутрішнього аудиту банку (кандидата на цю посаду), клопотання додатково підписується головою правління банку, головою ради банку, а якщо особа обирається до ради банку, - також власниками істотної участі в банку, які самостійно або спільно володіють участю в банку, розмір якої перевищує 50 відсотків (їх уповноваженими представниками).
79. Національний банк під час розгляду клопотання особи про незастосування до неї виявленої ознаки небездоганної ділової репутації комплексно аналізує подані відповідно до цього Положення документи, інформацію, включаючи отриману в процесі здійснення банківського регулювання та нагляду, отриману від інших державних органів, а також із відкритих джерел.
80. Національний банк під час оцінки ділової репутації фізичної або юридичної особи, щодо якої виявлено ознаку небездоганної ділової репутації, визначену в пунктах 63-65 глави 6 або в пунктах 67-70 глави 7 розділу II цього Положення, має право прийняти одне з таких рішень:
1) про визнання ділової репутації особи небездоганною (якщо особою не надано пояснення та/або документи, визначені в пунктах 77 та/або 78 глави 10 розділу II цього Положення, або якщо клопотання, за професійним судженням Національного банку, є необгрунтованим);
2) про незастосування до особи ознаки небездоганної ділової репутації (якщо надане особою клопотання, за професійним судженням Національного банку, є обгрунтованим).
81. Обов’язковою умовою незастосування до особи ознаки небездоганної ділової репутації, визначеної в підпункті 2 пункту 63 глави 6 або підпункті 2 пункту 67 глави 7 розділу II цього Положення, є подання до Національного банку запевнення кредитора за фінансовим зобов’язанням, що він не має претензій до особи за поточним станом виконання нею фінансового зобов’язання (якщо станом на дату подання до Національного банку клопотання таке зобов’язання є невиконаним), або документ, що підтверджує виконання особою фінансового зобов’язання перед кредитором (якщо станом на дату подання до Національного банку клопотання таке зобов’язання є виконаним).
82. Національний банк приймає рішення про незастосування до особи ознаки небездоганної ділової репутації, визначеної в пункті 65 глави 6 або пункті 69 глави 7 розділу II цього Положення, з урахуванням:
1) можливості особи вплинути на обставини, що призвели до віднесення банку/іноземного банку до категорії неплатоспроможних або відкликання ліцензії на здійснення банківської/кредитної діяльності, зокрема документального підтвердження невиконання особою своїх посадових обов’язків у період, що передував рішенню про неплатоспроможність/відкликання ліцензії (у зв’язку з усуненням від виконання обов’язків, відпусткою, хворобою), утримання особою від голосування на засіданнях колегіальних органів управління та/або від прийняття рішень із відповідних питань;
2) інформації Фонду гарантування вкладів/уповноваженого органу країни реєстрації іноземного банку з виведення неплатоспроможних кредитних установ з ринку та/або іншого уповноваженого органу щодо наявності/відсутності в діях/бездіяльності особи порушень законодавства, що призвели до віднесення банку/іноземного банку до категорії неплатоспроможних або відкликання ліцензії на здійснення банківської/кредитної діяльності;
3) інформації, що може свідчити про відсутність причинно-наслідкового зв’язку між діями/бездіяльністю особи та неплатоспроможністю/ліквідацією банку/іноземного банку.
83. Національний банк розглядає повторне звернення, яке передбачає оцінку ділової репутації особи, щодо якої Національний банк відмовив у незастосуванні ознаки небездоганної ділової репутації, не раніше, ніж через один рік після прийняття рішення, визначеного в підпункті 1 пункту 80 глави 10 розділу II цього Положення.
84. Національний банк у разі виявлення визначених у главі 8 розділу II цього Положення обставин письмово повідомляє про це особу, щодо якої такі обставини виявлено. Особа має право надати до Національного банку пояснення щодо цих обставин (спростувати їх або пояснити їх настання) та клопотання про невизнання її ділової репутації небездоганною. До пояснень і клопотання особи додаються документи, які підтверджують викладені нею аргументи.
85. Національний банк під час розгляду визначених пунктом 84 глави 10 розділу II цього Положення пояснень і клопотання особи комплексно аналізує подані документи, інформацію, включаючи отриману в процесі здійснення банківського регулювання та нагляду, отриману від інших державних органів, а також із відкритих джерел.
86. Національний банк під час оцінки ділової репутації фізичної або юридичної особи, щодо якої виявлена визначена в главі 8 розділу II цього Положення інформація, має право прийняти одне з таких рішень:
1) про визнання ділової репутації особи небездоганною (якщо особою не надано пояснення та/або документи, визначені в пункті 84 глави 10 розділу II цього Положення, або якщо клопотання, за професійним судженням Національного банку, є необгрунтованим);
2) щодо відсутності підстав для визнання ділової репутації особи небездоганною згідно з главою 8 розділу II цього Положення (якщо надане особою клопотання, за професійним судженням Національного банку, є обґрунтованим).
87. Національний банк не здійснює оцінку ділової репутації:
1) міжнародної фінансової установи;
2) держави;
3) територіальної громади.
III. Оцінка фінансового стану юридичних осіб і майнового стану фізичних осіб
11. Загальні положення щодо оцінки фінансового стану юридичних осіб і майнового стану фізичних осіб
88. Національний банк здійснює оцінку фінансового стану юридичних осіб і майнового стану фізичних осіб у порядку, установленому цим Положенням, у разі:
1) погодження статуту новоствореного банку та погодження набуття істотної участі в ньому;
2) погодження змін до статуту банку у зв’язку зі збільшенням його статутного капіталу;
3) погодження набуття або збільшення істотної участі в банку;
4) погодження фактично набутої або збільшеної істотної участі в банку;
5) здійснення Національним банком періодичного контролю за фінансовим/майновим станом власників істотної участі в банку.
89. Особи, фінансовий/майновий стан яких оцінюється Національним банком, а також критерії такої оцінки визначаються окремо для кожного випадку оцінки згідно з главами 12-16 розділу III цього Положення.
90. Вимоги до документів, що подаються до Національного банку для здійснення оцінки фінансового стану юридичних осіб і майнового стану фізичних осіб, а також до методики такої оцінки визначаються в главах 18 та 19 розділу III цього Положення.
91. Процесом оцінки фінансового/майнового стану особи передбачено здійснення Національним банком комплексного аналізу документів та інформації, поданих до Національного банку у визначених пунктом 88 глави 11 розділу III цього Положення випадках, документів та інформації, отриманих Національним банком під час здійснення ним банківського нагляду, отриманих Національним банком на його запит і/або під час перевірки/уточнення інформації, що подається до Національного банку, а також інформації з відкритих джерел.
92. Національний банк за результатом оцінки фінансового стану юридичної особи або майнового стану фізичної особи визнає його задовільним або незадовільним.
93. Національний банк має право визнати фінансовий стан юридичної особи або майновий стан фізичної особи незадовільним, якщо:
1) не подано документів, що підтверджують відповідність фінансового/майнового стану особи вимогам цього Положення;
2) подані документи щодо фінансового/майнового стану особи є недостатніми для його оцінки та/або не відповідають вимогам цього Положення та/або містять недостовірну інформацію та/або дані, які свідчать про невідповідність фінансового/майнового стану особи встановленим критеріям;
3) фінансовий/майновий стан особи не відповідає вимогам, визначеним у главах 12-16 розділу III цього Положення щодо відповідних випадків оцінки фінансового/майнового стану особи.
94. Національний банк має право визнати фінансовий/майновий стан особи незадовільним за наявності інформації, яка, за професійним судженням Національного банку, свідчить про фінансові труднощі особи, що можуть негативно вплинути на фінансовий стан банку, його вкладників та інших кредиторів.
95. Національний банк запитує в особи, фінансовий/майновий стан якої оцінюється, пояснення щодо визначеної в пункті 94 глави 11 розділу III цього Положення інформації, установлює строк їх подання та здійснює оцінку з урахування таких пояснень, якщо вони були надані в установлений Національним банком строк.
96. Національний банк має право, керуючись принципом співмірності (пропорційності) та своїм професійним судженням, визнати фінансовий/майновий стан особи задовільним у разі його часткової невідповідності критеріям, визначеним у цьому Положенні, за таких умов:
1) виявлена невідповідність не несе загрози для банку, його вкладників та інших кредиторів і не має суттєвого впливу на загальний висновок щодо задовільного фінансового/майнового стану особи;
2) особою, фінансовий/майновий стан якої оцінюється, подано до Національного банку письмове зобов’язання усунути виявлену невідповідність у погоджений із Національним банком строк (якщо таку невідповідність можна усунути).
12. Критерії оцінки фінансового/майнового стану особи під час погодження статуту новоствореного банку та погодження набуття істотної участі в ньому
97. Національний банк під час погодження статуту новоствореного банку та погодження набуття істотної участі в ньому оцінює фінансовий/майновий стан:
1) юридичних і фізичних осіб-засновників, які здійснюють внески до статутного капіталу новоствореного банку (незалежно від їх розміру);
2) фізичних осіб, які набувають опосередкованої істотної участі в новоствореному банку;
3) юридичних осіб, які набувають опосередкованої істотної участі в новоствореному банку та стають кінцевими власниками банку;
4) юридичних осіб, які набувають опосередкованої істотної участі в новоствореному банку та стають консолідуючими компаніями;
5) юридичних осіб, які набувають опосередкованої істотної участі в новоствореному банку та стають проміжними компаніями.
98. Відповідною датою для оцінки фінансового стану юридичної особи/майнового стану фізичної особи згідно з главою 12 розділу III цього Положення є робочий день, що передує даті внесення засновником коштів до статутного капіталу новоствореного банку. Для особи, яка набуває опосередкованої істотної участі в новоствореному банку, відповідною датою є робочий день, що передує даті внесення коштів засновником, через якого особа набуває цієї істотної участі.
99. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи - засновника новоствореного банку задовільним, якщо:
1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між такою останньою звітною датою та відповідною датою включно є рівним або більшим, ніж сума здійсненого нею внеску до статутного капіталу новоствореного банку, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 147-149 глави 18 розділу III цього Положення;
2) юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених у пункті 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та на дату визначення розміру власних коштів юридичної особи (якщо ці дати є різними);
3) юридична особа має станом на відповідну дату грошові кошти в сумі, не меншій, ніж сума її внеску до статутного капіталу новоствореного банку, ці кошти не є залученими від інших осіб з умовою повернення та відповідають вимогам, визначеним у пункті 158 глави 18 розділу III цього Положення;
4) траса платежу грошових коштів, унесених до статутного капіталу новоствореного банку, є розкритою згідно з пунктами 158, 159 глави 18 розділу III цього Положення.
100. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка набуває опосередкованої істотної участі в новоствореному банку та стає кінцевим власником банку, задовільним, якщо:
1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між такою останньою звітною датою та відповідною датою включно є рівним або більшим, ніж величина розміру участі в статутному капіталі новоствореного банку, що набувається юридичною особою, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 147-149 глави 18 розділу III цього Положення;
2) юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених у пункті 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та на дату визначення розміру власних коштів юридичної особи (якщо ці дати є різними).
101. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка набуває опосередкованої істотної участі в новоствореному банку та стає консолідуючою компанією або проміжною компанією, задовільним, якщо така юридична, особа є фінансово стійкою згідно з пунктами 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених у пункті 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті.
102. Національний банк визнає майновий стан фізичної особи - засновника новоствореного банку задовільним, якщо станом на відповідну дату:
1) фізична особа має власні грошові кошти в сумі рівній або більшій, ніж сума здійсненого нею внеску до статутного капіталу новоствореного банку, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 165-172 глави 19 розділу III цього Положення;
2) фізична особа є платоспроможною відповідно до пункту 178 глави 19 розділу III цього Положення.
103. Національний банк визнає майновий стан фізичної особи, яка набуває опосередкованої істотної участі в новоствореному банку, задовільним, якщо станом на відповідну дату:
1) фізична особа має власні кошти, що складаються з грошових коштів та іншого майна (активів), у сумі рівній або більшій, ніж величина розміру участі у статутному капіталі новоствореного банку, що набувається фізичною особою, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до вимог пунктів 165-172 глави 19 розділу III цього Положення;
2) фізична особа є платоспроможною відповідно до пункту 178 глави 19 розділу III цього Положення.
13. Критерії оцінки фінансового/майнового стану особи під час погодження змін до статуту банку у зв’язку зі збільшенням його статутного капіталу
104. Національний банк під час погодження змін до статуту банку у зв’язку зі збільшенням його статутного капіталу оцінює фінансовий/майновий стан юридичних і фізичних осіб, які здійснили додаткові внески до статутного капіталу банку в розмірі одного й більше відсотка статутного капіталу (з урахуванням його збільшення).
105. Відповідною датою для оцінки фінансового стану юридичної особи/майнового стану фізичної особи згідно з главою 13 розділу III цього Положення є робочий день, що передує даті внесення особою коштів до статутного капіталу банку.
106. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка здійснює додатковий внесок до статутного капіталу банку, задовільним, якщо:
1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між такою останньою звітною датою та відповідною датою включно є рівним або більшим, ніж сума здійсненого нею внеску до статутного капіталу банку, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 147-149 глави 18 розділу III цього Положення;
2) юридична особа має станом на відповідну дату грошові кошти в сумі не меншій, ніж сума її внеску до статутного капіталу банку, ці кошти не є залученими від інших осіб із умовою повернення та відповідають вимогам, визначеним пунктом 158 глави 18 розділу III цього Положення;
3) траса платежу грошових коштів, які вносяться до статутного капіталу банку, є розкритою згідно з пунктами 158, 159 глави 18 розділу III цього Положення.
107. Національний банк визнає майновий стан фізичної особи, яка здійснює внески до статутного капіталу банку, задовільним, якщо станом на відповідну дату фізична особи має власні грошові кошти в сумі рівній або більшій, ніж сума здійсненого нею внеску до статутного капіталу банку, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 165-172 глави 19 розділу III цього Положення.
14. Критерії оцінки фінансового/майнового стану особи під час погодження набуття або збільшення істотної участі в банку
108. Національний банк під час погодження набуття або збільшення істотної участі в банку оцінює фінансовий/майновий стан:
1) юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та яка здійснює оплату акцій банку та/або акцій/частки у статутному капіталі юридичної особи, через яку набувається або збільшується істотна участь у банку;
2) юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стає кінцевим власником банку;
3) юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стає консолідуючою компанією;
4) юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стає проміжною компанією;
5) фізичної особи, яка прямо або опосередковано набуває або збільшує істотну участь у банку.
109. Відповідною датою для оцінки фінансового/майнового стану юридичних/фізичних осіб згідно з главою 14 розділу III цього Положення є:
1) у разі погодження набуття або збільшення істотної участі в банку юридичною особою - робочий день, що передує даті подання до Національного банку документів для такого погодження;
2) у разі погодження набуття або збільшення істотної участі в банку фізичною особою - будь-який робочий день у періоді 15 днів до дати подання до Національного банку документів для такого погодження.
110. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та яка після погодження Національного банку здійснює оплату акцій банку та/або акцій/частки у статутному капіталі юридичної особи, через яку набувається або збільшується істотна участь у банку, задовільним, якщо:
1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між останньою звітною датою та відповідною датою включно є рівним або більшим, ніж ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 147-149 глави 18 розділу III цього Положення;
2) юридична особа є фінансово стійкою згідно з пунктами 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та на дату визначення розміру власних коштів юридичної особи (якщо ці дати є різними);
3) юридична особа надала до Національного банку інформацію про фінансові ресурси, за рахунок яких нею здійснюватиметься пряме/опосередковане придбання істотної участі в банку.
111. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стає кінцевим власником банку, задовільним, якщо:
1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між останньою звітною датою та відповідною датою включно, є рівним або більшим, ніж більша з таких величин:
величина частини регулятивного капіталу банку, пропорційна частці, яку розмір істотної участі особи після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує даті підтвердження розміру власних коштів);
( Абзац другий підпункту 1 пункту 111 глави 14 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 72 від 27.05.2019 )
величина частини мінімального розміру регулятивного капіталу банку, установленого Національним банком, пропорційна частці, яку розмір істотної участі особи після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (мінімальний розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує даті підтвердження розміру власних коштів);
( Абзац третій підпункту 1 пункту 111 глави 14 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 72 від 27.05.2019 )
ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку;
2) джерела власних коштів юридичної особи є підтвердженими відповідно до пунктів 147-149 глави 18 розділу III цього Положення;
3) юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та на дату визначення розміру власних коштів юридичної особи (якщо ці дати є різними).
112. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стає консолідуючою компанією або проміжною компанією, задовільним, якщо така юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті.
113. Національний банк визнає майновий стан фізичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку, задовільним, якщо станом на відповідну дату:
1) фізична особа має власні грошові кошти та інше майно (активи) у сумі рівній або більшій, ніж більша з таких величин:
величина частини регулятивного капіталу банку, пропорційна частці, яку розмір істотної участі особи після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує відповідній даті);
( Абзац другий підпункту 1 пункту 113 глави 14 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 72 від 27.05.2019 )
величина частини мінімального розміру регулятивного капіталу банку, установленого Національним банком, пропорційна частці, яку розмір істотної участі особи після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (мінімальний розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує відповідній даті);
( Абзац третій підпункту 1 пункту 113 глави 14 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 72 від 27.05.2019 )
ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку;
2) джерела власних коштів фізичної особи є підтвердженими відповідно до пунктів 165-172 глави 19 розділу III цього Положення;
3) фізична особа є платоспроможною відповідно до пункту 178 глави 19 розділу III цього Положення;
4) фізична особа надала до Національного банку інформацію про фінансові ресурси, за рахунок яких прямо/опосередковано придбаватиме істотну участь у банку в разі здійснення фізичною особою оплати акцій/частки в статутному капіталі банку/юридичної особи, через яку набувається/збільшується істотна участь у банку.
114. Національний банк оцінює фінансовий/майновий стан юридичної/фізичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та здійснила часткову оплату прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку до подання до Національного банку документів для погодження, з урахуванням критеріїв, визначених пунктами 119 та 123 глави 15 розділу III цього Положення (у частині, що стосується здійсненої оплати).
115. Додатковим критерієм оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку, що потребує додаткової капіталізації, є надання цією особою інформації щодо фінансових ресурсів, які спрямовуватимуться нею на таку капіталізацію (у сумі, пропорційній частці, яку розмір участі, що набувається або збільшується, становить у статутному капіталі банку).
116. Додатковим критерієм оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стає контролером банку, є надання цією особою інформації щодо фінансових ресурсів, які спрямовуватимуться нею на надання фінансової підтримки банку відповідно до бізнес-плану, що подається такою особою до Національного банку.
15. Критерії оцінки фінансового/майнового стану особи під час погодження фактично набутої або збільшеної істотної участі в банку
117. Національний банк під час погодження фактично набутої або збільшеної істотної участі в банку оцінює фінансовий/майновий стан:
1) юридичної особи, яка набула або збільшила істотну участь у банку шляхом оплати її придбання;
2) юридичної особи, яка набула або збільшила істотну участь у банку безоплатно;
3) юридичної особи, яка набула або збільшила істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стала кінцевим власником банку;
4) юридичної особи, яка набула або збільшила істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стала консолідуючою компанією;
5) юридичної особи, яка набула або збільшила істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стала проміжною компанією;
6) фізичної особи, яка прямо або опосередковано набула або збільшила істотну участь у банку.
118. Відповідною датою для оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи згідно з главою 15 розділу III цього Положення є:
1) у разі фактичного набуття або збільшення істотної участі в банку за безоплатним правочином - робочий день, що передує даті набуття або збільшення істотної участі;
2) у разі фактичного набуття або збільшення істотної участі в банку за оплатним правочином - робочий день, що передує даті оплати придбання істотної участі в банку.
119. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку за оплатним правочином, задовільним, якщо:
1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між останньою звітною датою та відповідною датою включно є рівним або більшим, ніж ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 147-149 глави 18 розділу III цього Положення;
2) юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та на дату визначення розміру власних коштів юридичної особи (якщо ці дати є різними);
3) юридична особа станом на відповідну дату має грошові кошти в сумі не меншій, ніж ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку, ці кошти не є залученими від інших осіб із умовою повернення та відповідають вимогам, визначеним у пункті 158 глави 18 розділу III цього Положення;
4) траса платежу грошових коштів, використаних для прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку, є розкритою згідно з пунктами 158, 159 глави 18 розділу III цього Положення.
120. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку за безоплатним правочином, задовільним, якщо юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті.
121. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стала кінцевим власником банку, задовільним, якщо:
1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між останньою звітною датою та відповідною датою включно є рівним або більшим, ніж більша з таких величин:
величина частини регулятивного капіталу банку пропорційна частці, яку розмір істотної участі після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує даті підтвердження розміру власних коштів);
( Абзац другий підпункту 1 пункту 121 глави 15 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 72 від 27.05.2019 )
величина частини мінімального розміру регулятивного капіталу банку, установленого Національним банком, пропорційна частці, яку розмір істотної участі після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (мінімальний розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує даті підтвердження розміру власних коштів);
( Абзац третій підпункту 1 пункту 121 глави 15 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 72 від 27.05.2019 )
ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку в разі оплатного придбання;
2) джерела власних коштів юридичної особи є підтвердженими відповідно до пунктів 147-149 глави 18 розділу III цього Положення;
3) юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та на дату визначення розміру власних коштів юридичної особи (якщо ці дати є різними).
122. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стала консолідуючою компанією або проміжною компанією, задовільним, якщо така юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті.
123. Національний банк визнає майновий стан фізичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку, задовільним, якщо станом на відповідну дату:
1) фізична особа має власні грошові кошти та інше майно (активи) у сумі рівній або більшій, ніж більша з таких величин:
величина частини регулятивного капіталу банку пропорційна частці, яку розмір істотної участі після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує відповідній даті);
( Абзац другий підпункту 1 пункту 123 глави 15 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 72 від 27.05.2019 )
величина частини мінімального розміру регулятивного капіталу банку, установленого Національним банком, пропорційна частці, яку розмір істотної участі після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (мінімальний розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує відповідній даті);
( Абзац третій підпункту 1 пункту 123 глави 15 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 72 від 27.05.2019 )
ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку в разі її оплатного придбання;
2) джерела власних коштів фізичної особи є підтвердженими відповідно до пунктів 165-172 глави 19 розділу III цього Положення;
3) частка грошових коштів у загальній сумі власних коштів фізичної особи є рівною або більшою, ніж ціна придбання істотної участі в банку в разі здійснення фізичною особою оплати акцій/частки в статутному капіталі банку/юридичної особи, через яку набуто/збільшено істотну участь у банку;
4) фізична особа є платоспроможною відповідно до пункту 178 глави 19 розділу III цього Положення.
124. Додатковим критерієм оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку, що потребує додаткової капіталізації, є надання цією особою інформації про фінансові ресурси, які спрямовуватимуться нею на таку капіталізацію (у сумі, пропорційній частці розміру набутої або збільшеної участі в статутному капіталі банку).
125. Додатковим критерієм оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку і в результаті такого набуття або збільшення стала контролером банку, є надання цією особою інформації про фінансові ресурси, які будуть спрямовані нею на надання фінансової підтримки банку відповідно до бізнес-плану, що подається такою особою до Національного банку.
16. Критерії оцінки фінансового/майнового стану особи під час здійснення Національним банком періодичного контролю за фінансовим/майновим станом власників істотної участі в банку
126. Національний банк під час здійснення періодичного контролю за фінансовим/майновим станом власників істотної участі в банку оцінює:
1) фінансовий стан юридичної особи, яка прямо та/або опосередковано володіє істотною участю в банку;
2) майновий стан фізичної особи, яка прямо та/або опосередковано володіє істотною участю в банку.
127. Відповідною датою для оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи згідно з главою 16 розділу III цього Положення є:
1) для щорічного контролю за фінансовим станом юридичної особи - 01 січня року, у якому здійснюється оцінка;
( Підпункт 1 пункту 127 глави 16 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 72 від 27.05.2019 )
2) для щорічного контролю за майновим станом фізичної особи - будь-яка дата в період між 01 січня та 01 травня року, у якому здійснюється оцінка;
3) для позапланового контролю - дата, визначена Національним банком та повідомлена юридичній/фізичній особі.
128. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи - власника істотної участі в банку задовільним, якщо:
1) станом на відповідну дату юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення;
2) юридична особа надала до Національного банку інформацію про фінансові ресурси, які спрямовуватимуться нею на додаткову капіталізацію банку (у сумі, пропорційній частці участі цієї особи в статутному капіталі банку), якщо банк потребує додаткової капіталізації.
129. Національний банк визнає майновий стан фізичної особи - власника істотної участі в банку задовільним, якщо:
1) станом на відповідну дату фізична особа є платоспроможною відповідно до пункту 178 глави 19 розділу III цього Положення;
2) фізична особа надала до Національного банку інформацію про фінансові ресурси, які спрямовуватимуться нею на додаткову капіталізацію банку (у сумі, пропорційній частці участі особи у статутному капіталі банку), якщо банк потребує додаткової капіталізації.
17. Особливості оцінки фінансового/майнового стану окремих категорій осіб
130. Якщо консолідуючою компанією, фінансовий стан якої оцінюється відповідно до глав 12, 14 та 15 розділу III цього Положення, є публічна компанія, прямими власниками істотної участі в якій є фізичні особи, які одночасно є власниками істотної участі в банку, але немає особи, яка здійснює контроль за такою публічною компанією, застосовуються такі критерії:
1) для оцінки фінансового стану такої публічної компанії застосовуються критерії, визначені для оцінки фінансового стану юридичних осіб - кінцевих власників, а не юридичних осіб - консолідуючих компаній;
2) для оцінки майнового стану фізичної особи - прямого власника істотної участі в публічній компанії застосовується тільки критерій платоспроможності.
131. Національний банк, якщо юридична особа є одночасно засновником новоствореного банку та/або особою, яка здійснює оплату набуття або збільшення істотної участі в банку, та/або консолідуючою компанією, та/або кінцевим власником банку, визнає фінансовий стан цієї юридичної особи задовільним у разі його відповідності критеріям оцінки щодо всіх категорій юридичних осіб, до яких вона відноситься.
132. Національний банк не здійснює оцінку фінансового стану:
1) міжнародної фінансової установи;
2) держави;
3) територіальної громади;
4) особи, якій акції банку та/або акції/частка в статутному капіталі юридичної особи в ланцюгу володіння корпоративними правами в банку передані в управління;
5) особи, якій передано право голосу акцій на загальних зборах учасників банку за довіреністю/довіреностями від учасника/учасників банку.
18. Документи для оцінки фінансового стану юридичної особи та методика цієї оцінки
133. Юридична особа подає до Національного банку для оцінки фінансового стану свою фінансову звітність та документи, визначені у главі 18 розділу III цього Положення.
134. Фінансова звітність юридичної особи, яка подається до Національного банку, має бути складена станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, а також станом на дату підтвердження розміру власних коштів юридичної особи (якщо таке підтвердження вимагається та здійснюється станом на іншу дату, ніж остання звітна дата). Така фінансова звітність має включати всі форми фінансової звітності з примітками, передбачені законодавством, що застосовується до юридичної особи.
135. Фінансова звітність української компанії засвідчується її керівником і головним бухгалтером (за наявності такої посади) та подається з відміткою органів статистики про її прийняття (або разом із документом, який підтверджує її прийняття органами статистики).
136. Фінансова звітність іноземної компанії засвідчується її уповноваженим представником.
137. Фінансова звітність подається:
1) на консолідованій основі - юридичною особою, яка є кінцевим власником банку або консолідуючою компанією (або може набути такого статусу в результаті набуття або збільшення істотної участі в банку);
2) на консолідованій або індивідуальній основі (на розсуд юридичної особи) - банком, небанківською фінансовою установою, юридичною особою, яка має інвестиційний рівень кредитного рейтингу, а також публічною компанією;
3) на індивідуальній основі - іншою юридичною особою.
138. Фінансова звітність юридичної особи подається разом зі звітом (висновком) аудитора, складеним за підсумками проведеної перевірки достовірності та повноти фінансової звітності, її відповідності вимогам положень (стандартів) бухгалтерського обліку країни, у якій зареєстровано головний офіс юридичної особи, та/або міжнародним стандартам фінансової звітності.
139. Звіт (висновок) аудитора підлягає оформленню згідно з вимогами законодавства, що застосовується до такого аудитора.
140. Фінансова звітність банків, зареєстрованих в Україні, до Національного банку згідно з цим Положенням не подається.
141. До Національного банку, якщо цим Положенням вимагається підтвердження розміру власних коштів юридичної особи, надається інформація аудитора або консультанта, що містить розрахунок розміру власних коштів юридичної особи станом на визначену цим Положенням дату та висновок щодо наявності або відсутності в неї власних коштів у необхідному розмірі, зроблені аудитором або консультантом на підставі даних фінансової звітності юридичної особи.
142. Розрахунок розміру власних коштів юридичної особи здійснюється шляхом зменшення суми власного капіталу (чистих активів) юридичної особи, зазначеної у фінансовій звітності, на:
1) суму резервного капіталу юридичної особи;
2) суму простроченої більше ніж на 90 днів дебіторської заборгованості, яка становить понад п’ять відсотків активів юридичної особи (за вирахуванням сформованих за нею резервів);
3) суму дебіторської заборгованості суб’єктів господарювання та суму фінансових вкладень (інвестицій) у суб’єктів господарювання, які були припинені/ліквідовані, які перебувають у стадії припинення/ліквідації, щодо яких встановлено режим зовнішнього управління та/або розпочато справу про визнання їх неплатоспроможними/банкрутами (за вирахуванням сформованих за нею резервів);
4) суму раніше здійснених фінансових вкладень (інвестицій) в акції банків та/або в акції/частки в статутних капіталах юридичних осіб, які мають пряму або опосередковану участь у банках;
5) суму власних коштів юридичної особи, що підлягає підтвердженню в межах процедури погодження Національним банком набуття або збільшення істотної участі в іншому банку протягом строку розгляду Національним банком відповідного пакета документів;