Про особливості здійснення деяких валютних операцій

Відповідно до вимог статті 99 Конституції України, статей 7, 25, 44, 56 Закону України "Про Національний банк України" , Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" Правління Національного банку України

1. Запровадити такі додаткові заходи щодо діяльності банків у сфері проведення валютних операцій:

1) заборонити уповноваженим банкам здійснювати купівлю іноземної валюти за дорученням клієнтів за рахунок коштів у гривні, залучених цими клієнтами у формі кредиту. Відповідальність за порушення вимог цього підпункту покладається на уповноважені банки.

Вимоги цього підпункту не поширюються на операції, що здійснюються:

фізичною особою за рахунок кредитних коштів у гривні з метою виконання власних зобов'язань перед уповноваженим банком-кредитором за договором споживчого кредитування в іноземній валюті;

суб'єктом господарювання - резидентом України за рахунок кредитних коштів у гривні, що залучені цим суб'єктом під державну гарантію з метою фінансування затверджених Кабінетом Міністрів України програм, пов'язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави (у межах суми, на яку видана відповідна державна гарантія);

2) зобов'язати уповноважені банки здійснювати авансові платежі (попередню оплату) в іноземній валюті за імпорт товару за зовнішньоекономічним договором (контрактом), загальна вартість якого перевищує 1 000 000 доларів США (еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на день укладення договору), виключно з використанням акредитивної форми розрахунків, яка відповідає таким умовам:

акредитив має бути підтверджений банком, рейтинг якого за класифікацією однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch Ratings, Standard & Poor's, Moody's) відповідає вимогам до першокласних банків (не нижче інвестиційного класу). Вимога цього абзацу не поширюється на випадок, коли фінансування імпорту товарів здійснюється за участю іноземного експортно-кредитного агентства, країна реєстрації якого належить до країн, що мають офіційну рейтингову оцінку не нижче категорії А, підтверджену в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch Ratings, Standard&Poor's, Moody's);

купівля іноземної валюти може здійснюватись виключно з метою забезпечення підтвердження акредитива (формування грошового забезпечення) та для оплати послуг банків-нерезидентів, які беруть участь в операціях за акредитивом;

оплата коштів за акредитивом здійснюється після отримання документів та встановлення їх належного представлення.

2. Вимоги підпункту 2 пункту 1 цієї постанови поширюються на купівлю, перерахування іноземної валюти за власними операціями уповноважених банків та операціями, що здійснюються за дорученням клієнтів.

3. У разі невизначення зовнішньоекономічним договором (контрактом), який передбачає імпорт товару, загальної вартості договору вимоги підпункту 2 пункту 1 цієї постанови застосовуються, якщо загальна сума переказів (на виконання зобов'язань перед нерезидентом щодо імпорту товару), здійснених починаючи з дати набрання чинності цією постановою, разом із сумою переказу, доручення на виконання якого надане, перевищує 1000000 доларів США, або еквівалент цієї суми в іншій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют на день укладення договору.

Якщо зовнішньоекономічний договір (контракт), який передбачає імпорт товару, було укладено до набрання чинності цією постановою, то вимоги підпункту 2 пункту 1 цієї постанови застосовуються, якщо загальна вартість товару, що придбавається в нерезидента згідно з цим договором, яка на дату набрання чинності цією постановою ще не сплачена та підлягає оплаті відповідно до умов договору, перевищує 1000000 доларів США, або еквівалент цієї суми в іншій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют на день укладення договору.

Вимоги підпункту 2 пункту 1 цієї постанови поширюються також на випадки здійснення резидентом авансових платежів (попередньої оплати) в іноземній валюті за імпорт товарів за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними з одним і тим самим нерезидентом, якщо загальна сума авансових платежів (попередньої оплати) за цими договорами протягом одного календарного місяця перевищує 1000000 доларів США, або еквівалент цієї суми в іншій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют.

4. Вимоги підпункту 2 пункту 1 цієї постанови не поширюються на імпортні операції резидентів з купівлі:

товарів за рахунок коштів, залучених безпосередньо цими резидентами за кредитами, позиками відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або від міжнародних фінансових організацій, членом яких є Україна, або від міжнародних фінансових організацій, за договорами з якими Україна зобов'язалася забезпечувати правовий режим, який надається іншим міжнародним фінансовим організаціям;

товарів військового призначення, товарів подвійного використання та послуг (технічної допомоги) подвійного використання, визначених Законом України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" ;

нафти, що класифікується в товарній підкатегорії 2709 00 90 00 згідно з УКТЗЕД ;

газу природного, що класифікується в товарних підкатегоріях 2711 11 00 00, 2711 21 00 00 згідно з УКТЗЕД ;

неопромінених паливних елементів (твелів), що класифікуються в товарній підкатегорії 8401 30 00 00 згідно з УКТЗЕД ;

електроенергії, що класифікується в товарній підкатегорії 2716 00 00 00 згідно з УКТЗЕД ;

бензинів, мазуту та дизпалива, що класифікуються в товарній позиції 2710 згідно з УКТЗЕД , крім товарних підкатегорій 2710 91 00 00 та 2710 99 00 00.

5. Вимоги підпункту 3 пункту 1 цієї постанови не поширюються на імпортні операції резидентів з купівлі життєво необхідних товарів, визначених статтею 5 Закону України "Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року" . Уповноважені банки здійснюють авансові платежі (попередню оплату) за такими імпортними операціями з дотриманням вимог підпункту 2 пункту 1 цієї постанови.

6. На час дії цієї постанови інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечить вимогам цієї постанови.

7. Департаменту відкритих ринків (Чурій О.Є.) довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України та банків України для використання в роботі, а банкам України - до відома їх клієнтів.

8. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

9. Контроль за виконанням цієї постанови залишаю за собою.