Положення про порядок обліку, умови зберігання та погашення компенсаційних сертифікатів в установах банківської системи

1.1. Положення про порядок обліку, умови зберігання та погашення компенсаційних сертифікатів в установах банківської системи (далі - Положення ) розроблено згідно з Указом Президента України "Про компенсацію громадянам України втрат ві знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку України та Укрдержстраху" від 24 листопада 1994 року N 698/94 та постановою Кабінету Міністрів України " Про порядок обігу сертифікатів, отриманих громадянами України як компенсацію втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку та колишнього Укрдержстраху" від 7 лютого 1996 р. N 161.

1.2. Компенсаційні сертифікати (далі - КС) випускаються на пред'явника, вільно обертаються на ринку шляхом купівлі та продажу і використовуються для приватизації державного майна, за винятком об'єктів, що приватизуються відповідно до Указу Президента України від 14 жовтня 1993 року N 456/93 "Про приватизацію об'єктів незавершеного будівництва" та Указу Президента України від 29 грудня 1993 року N 612/93 "Про приватизацію автозаправних станцій, що реалізують пально-мастильні матеріали виключно населенню.

1.3. Установи банківської системи здійснюють такі операції з КС:

- облік, зберігання і знищення бланків КС в установах Ощадного банку України;

- видачу КС громадянам України у порядку, затвердженому наказом Національного банку України N 83 від 11 серпня 1995 р. Ці операції виконують установи Ощадного банку України та НАСК "Оранта" (Укрдержстрах);

- погашення КС, їх зберігання та знищення;

- ведення рахунків юридичних та фізичних осіб з акумуляції КС, їх обігу на біржовому та позабіржовому ринках, та використання для придбання акцій державних підприємств, що приватизуються;

- ведення рахунків центрів сертифікатних аукціонів (ЦСА) та позабюджетних фондів приватизації при вкладанні КС в об'єкти приватизації;

- придбання КС за рахунок власних коштів, їх продаж іншим особам та вкладання в об'єкти приватизації;

- посередницькі (комісійні) операції, що проводяться від імені комерційного банку за рахунок коштів та за дорученням клієнтів ( юридичних та фізичних осіб): придбання КС, продаж іншим особам, вкладання у об'єкти приватизації.

1.4. Облік КС в установах банківської системи здійснюється:

- у разі ведення акумуляційних рахунків окремо за кожним власником: юридичною та фізичною особою;

- у разі здійснення біржових торгів окремо за кожним торговельним майданчиком.

Для ідентифікації учасників ринку використовуються:

- коди ЗКПО для юридичних осіб;

- номери та серії паспортів для фізичних осіб;

- коди МФО для комерційних банків. Нерезиденти не мають права на здійснення операцій з КС.

1.5. Для забезпечення діяльності установ банківської системи з компенсаційними сертифікатами Міністерством фінансів України надається опис системи їх захисту від підроблення.

2.1. Бланки КС обліковуються в установах Ощадного банку України на позабалансовому рахунку N 9153 "Компенсація грошових заощаджень сертифікатами". Порядок ведення цього позабалансового рахунку визначений у "Положенні про порядок видачі сертифікатів в установах Ощадного банку України та Укрдержстраху", що затверджене наказом Національного банку України від 11.08.95 р. N 83.

2.2. Після закінчення строку видачі КС, який встановлюється рішеннями державних органів влади, операції з їх видачі в установах Ощадного банку України припиняються.

За розпорядженням Національного банку України установи Ощадного банку України здійснюють операції з погашення залишків бланків КС. Ці бланки гасяться у відділенні Ощадного банку спеціально створеною комісією таким чином:

- проставляється штамп "Погашено";

- вказується дата погашення;

- вирізається кілька літер із слова "Україна".

Бланки погашених КС обандеролюються і разом з реєстрами за формою, що встановлена у додатку N 1, передаються на зберігання до сховища у відділенні Ощадного банку.

2.3. Відділення Ощадного банку України на підставі даних позабалансового рахунку N 9153 складає звіт про використання бланків КС за формою, що наведена у додатку N 2. Звіт надсилається до регіонального управління Ощадного банку України.

Умови зберігання бланків КС визначені чинною нормативною базою з питань емісійно-касової діяльності.

2.4. Регіональне управління Ощадного банку України здійснює перевірку звітів і складає зведений звіт про використання бланків КС за формою, наведеною у додатку N 3. Звіт надсилається до Ощадного банку України.

2.5. Ощадний банк України здійснює перевірку даних регіональних управлінь і складає зведений звіт у розрізі регіонів за формою, яка встановлена пунктом 2.4. Звіт підписується керівництвом Ощадного банку і надсилається до Національного банку України.

2.6. Знищення залишків бланків КС здійснюється установами Ощадного банку України згідно з розпорядженням Національного банку України у порядку, встановленому для знищення грошових знаків. Акти про знищення бланків КС надсилаються до Національного банку України.

2.7. Умови обліку, зберігання та погашення бланків КС в установах колишнього Укрдержстраху здійснюється у порядку, визначеному нормативними документами НАСК "Оранта".

3.1. Комерційні банки на договірній основі здійснюють ведення рахунків юридичних та фізичних осіб, позабюджетних фондів приватизації, ЦСА з акумуляції КС.

Облік КС за номінальною вартістю здійснюється у розрізі конкретних власників на підставі прибутково-видаткових ордерів за позабалансовим рахунком N 9949 "Компенсаційні сертифікати, що обертаються на ринку".

КС у паперовій формі, отримані комерційним банком від клієнтів, зберігаються у сховищі і обліковуються за загальним позабалансовим рахунком N 9455 "Компенсаційні сертифікати, що зберігаються в установах банків".

Сума винагороди за ведення акумуляційних рахунків та комісійні за здійснення операцій КС за дорученням клієнтів обліковуються комерційним банком на балансовому рахунку N 960 "Операційні та різні доходи отримані".

3.2. КС у непогашеному вигляді приймаються банками від фізичних та юридичних осіб разом з реєстрами у трьох примірниках, за формою згідно з додатком N 4. У разі пред'явлення 100 і більше КС вони обандеролюються у пачки по 100 штук. На кожну бандероль наклеюється ярлик, у якому вказується кількість КС у бандеролі, їх номінальна вартість та загальна сума.

Вміст бандеролей підлягає перевірці представниками банківської установи у присутності власника КС на предмет відповідності:

- даних реєстрів вмісту бандеролей з КС;

- технічним умовам їх виготовлення, згідно з пунктом 1.5. Положення.

Перший і другий примірники реєстрів, засвідчені підписами службових осіб та печаткою власника КС, залишаються у банку, а третій примірник, засвідчений підписом та печаткою банку, - передається власнику КС або його уповноваженим особам.

3.3. За умови значної кількості КС, які протягом дня не будуть перевірені, касир банку приймає бандеролі без перевірки вкладеного. У цьому разі контролю підлягають дані реєстрів та ярликів до бандеролей. Бандеролі з ознаками зовнішніх пошкоджень, а також ті, у яких не співпадають дані реєстру та ярликів, не приймаються. Бандеролі опечатуються у мішки, оформлюється акт приймання - передачі, який складається у двох примірниках, і підписується службовими особами банку та власника КС. Перший примірник акта передається службовій особі установи банківської системи, а другий - власнику або його представнику. Номінальна вартість КС у бандеролях до їх перевірки враховується на позабалансовому рахунку N 9957 "Нерозібрані посилки з цінностями".

3.4. Вміст бандеролей підлягає перевірці за місцем їх зберігання представниками банківської установи у присутності власника КС протягом трьох робочих днів після їх прийняття. Перевірка вкладеного здійснюється згідно пункту 3.2. Положення.

Після перевірки бандеролей номінальна вартість КС списується з позабалансового рахунку N 9957 "Нерозібрані посилки з цінностями".

3.5. Уповноваженою особою установи банківської системи здійснюється погашення КС, що визнані дійсними:

- проставляється штамп "Погашено";

- вказується дата погашення;

- вирізаються кілька літер із слова "Україна".

Погашені КС обандеролюються і передаються разом з другим примірником реєстру до сховища. Умови зберігання КС визначені чинними нормативними документами з питань емісійно - касової роботи.

3.6. На підставі прибуткових позабалансових ордерів та реєстрів здійснюється оприбуткування погашених КС за позабалансовим рахунком N 9949 і заповнення позиції 8 журналу обліку (додаток N 5). З метою здійснення подальшого контролю при їх знищенні, КС одночасно оприбутковуються за позабалансовим рахунком N 9455 із відповідним заповненням позиції 4 журналу обліку КС (додаток N 5).

Прибуткові позабалансові ордери та перший примірник реєстру КС залишається в документах операційного дня банку.

3.7. Виключений постановою Правління Національного банку України від 01.09.97 р. N 290.

Новими пунктами 3.7-3.11 доповнено постановою Правління

Національного банку України від 01.09.97 р. N 290.

У зв'язку з цим пункти 3.8-3.11 Положення вважаються

відповідно пунктами 3.12-3.15.

3.7. У разі виявлення сертифікатів, за якими виникають сумніви щодо їх достовірності, вони вилучаються з обігу для проведення подальшої експертизи фахівцями Держзнака України.

Уповноваженими особами банку у присутності власника (або його представника) складається реєстр цих КС у трьох примірниках із зазначенням їх номіналу, серій та номерів, який засвідчується підписами представників банку та власника сертифікатів.

Перший примірник реєстру залишається в документах операційного дня банку. Другий - надсилається безпосередньо до Держзнака України для проведення експертизи за умов кількості вилучених КС у межах 100 шт. Третій примірник разом із копією прибуткового позабалансового ордера передається власнику сертифікатів або його представнику.

Вилучені КС за номінальною вартістю враховуються на окремому субрахунку позабалансового рахунка N 9960 "Різні цінності і документи".

3.8. Обандеролені сертифікати разом з другим примірником реєстру засобами спецзв'язку надсилаються на експертизу безпосередньо до Держзнака України за адресою: м.Київ, вул.Дегтярівська, 38/44. При цьому здійснюється списання їх вартості з позабалансового рахунка N 9960 і оприбуткування за позабалансовим рахунком N 9961.

У разі якщо кількість вилучених КС перевищує 100 шт., експертиза проводиться в установі банку. Представники Держзнака України сповіщаються про необхідність проведення експертизи засобами телекомунікаційного зв'язку (факс: 213-37-14, телефон: 213-97-80) не пізніше наступного робочого дня після вилучення сертифікатів.

3.9. За результатами перевірки відповідальними особами Держзнака України складається акт експертизи та реєстр у двох примірниках (із зазначенням номіналу, серій та номерів сертифікатів), які завіряються підписами службових осіб та печаткою Держзнака України.

Компенсаційні сертифікати, які визнані достовірними або недостовірними, разом з першими примірниками акта експертизи та реєстру надсилаються спецзв'язком до банку-відправника. Другі примірники цих документів зберігаються у Держзнаку України.

Витрати, пов'язані з пересилкою сертифікатів та проведенням експертизи, покладаються на поліграфічний комбінат "Україна", який здійснив друкування цих паперів.

3.10. Вартість компенсаційних сертифікатів, що визнані достовірними, списується з позабалансових рахунків NN 9960 та 9961 і зараховується на позабалансові рахунки NN 9949 і 9455. Ці сертифікати у погашеному вигляді разом з актом експертизи та реєстром зберігаються в установі банку згідно з пунктом 3.5 Положення.

3.11. У разі встановлення факту підробки КС уповноваженими особами банку у присутності власника (або його представника) складається акт про вилучення з обігу сертифікатів у чотирьох примірниках, який підписується представниками установи банку та власника КС. На кожному сертифікаті робиться напис "недійсний".

Перший примірник акта залишається в документах операційного дня банку, а четвертий примірник передається власнику сертифікатів (або його представнику).

Вилучені КС враховуютья на окремому субрахунку позабалансового рахунка N 9960.

3.12. Другий та третій примірники акта з ярликами від відповідних бандеролей та компенсаційні сертифікати, що визнані недійсними, передаються представникам Міністерства внутрішніх справ (МВС). Третій примірник акта з відміткою службових осіб МВС повертається до установи банку і є підтвердженням для списання з рахунку N 9960.

Інформація про наявність недійсних КС надається установами банків Фонду державного майна України.

3.13. Компенсаційні сертифікати приймаються від ЦСА у погашеному вигляді. Погашення КС здійснюється уповноваженою особою ЦСА згідно з пунктом 3.5.

Порядок зарахування КС, поданих до банківської установи Центром сертифікатних аукціонів, визначено пунктами 3.1.-3.8.

3.14. Комерційні банки на договірній основі з фізичними та юридичними особами купують КС за рахунок власних коштів. Облік цих сертифікатів за номінальною вартістю здійснюється у порядку, визначеному пунктом 3.1. Положення. За ринковою вартістю КС обліковуються на балансовому рахунку N 093 "Вкладання банку у компенсаційні сертифікати".

3.15. Після закінчення строку обігу КС за письмовим повідомленням Фонду державного майна та Міністерства фінансів України Національний банк України надає установам банківської системи розпорядження про знищення КС, що погашені. Ця операція здійснюється у порядку, встановленому для знищення грошових знаків. Копії актів про знищення КС надсилаються до Національного банку України.

Біржовий обіг

4.1. Компенсаційні сертифікати підлягають вільному обігу шляхом укладання угод з купівлі та продажу на біржовому та позабіржовому ринках.

КС, що закумульовані на рахунках в установах банківської системи, обертаються на ринку у формі записів на рахунках та вкладаються у об'єкти приватизації з використанням позабалансових платіжних доручень, форма яких наведена у додатку N 6.

Позабалансові платіжні доручення про перерахування КС та підтвердження про їх отримання (четвертий примірник доручення з відміткою банку-отримувача) надсилаються спеціальним зв'язком.

У цьому разі складається реєстр платіжних доручень у трьох примірниках. Перший - залишається у банку-відправника, другий і третій передаються банку-отримувачу. Третій примірник з відміткою банку-отримувача повертається до банку-відправника.

4.2. Функції централізованої торговельної системи (біржі) за КС можуть здійснювати юридичні особи, що зареєстровані згідно з вимогами чинного законодавства на території України, на підставі угод з учасниками торгів. Торги КС здійснюються у порядку, визначеному нормативними документами біржі. Вони визначають правила подання заявок на торги, укладання угод з КС та розрахунків за ними, у тому числі застосування штрафних санкцій у разі порушення цих правил.

4.3. Розрахункове обслуговування торгів здійснюється комерційним банком на підставі угоди з біржею. Облік КС, що виставляються на продаж, здійснюється на позабалансовому рахунку N 9950 "Компенсаційні сертифікати, що запропоновані для продажу на біржі". На цей рахунок зараховуються КС, що надійшли до продажу як у формі записів на рахунках, так і у паперовій формі.

Аналітичний облік здійснюється у цілому за КС, що запропоновані до продажу на біржі. КС у паперовій формі, що пропонуються на продаж, приймаються комерційним банком у порядку, визначеному пп.3.1.-3.5. Положення.

4.4. Зарахування номінальної вартості КС на позабалансовий рахунок N 9950 здійснюється на підставі прибуткових позабалансових ордерів при надходженні КС у паперовій формі та позабалансових платіжних доручень у разі надходження КС у формі записів на рахунках. При цьому заповнюється позиція 4 журналу обліку КС (додаток N 7), а у разі надходження паперових КС - позиція 4 журналу обліку КС (додаток N 5).

Прибуткові позабалансові ордери та перший примірник реєстру КС залишається в документах операційного дня банку.

4.5. На номінальну вартість КС, що надійшли для продажу на біржі у формі записів на рахунках, на підставі позабалансових платіжних доручень здійснюються проводки.

У банку-продавця КС:

- видаток позабалансового рахунку N 9949 "Компенсаційні сертифікати, що обертаються на ринку";

- прихід позабалансового рахунку N 9966 "Документи з приватизації, що знаходяться в дорозі";

У банку, що обслуговує біржу:

- прихід позабалансового рахунку N 9950 "Компенсаційні сертифікати, що запропоновані для продажу на біржі".

4.6. При перерахуванні номінальної вартості КС позабалансові платіжні доручення заповнюються у чотирьох примірниках. Перший залишається в документах операційного дня банку. Він є підставою для проведення операцій за позабалансовим рахунком N 9949 у банку-продавцю КС з відповідним відображенням цих операцій у журналі обліку КС за графою 9 (додаток N 5 до Положення).

Другий та третій примірники позабалансових платіжних доручень передаються банку-одержувачу КС. На підставі другого примірника позабалансового платіжного доручення здійснюються проводки за прибутком позабалансового рахунку N 9950 "Компенсаційні сертифікати, що запропоновані для продажу на біржі" у комерційному банку, який обслуговує біржові торги. Ця операція фіксується у графі 4 журналу обліку, що представлений у додатку N 7. Третій примірник позабалансового платіжного доручення з відміткою банку-одержувача КС надається банку-відправнику.

Банком-продавцем на підставі цього примірника здійснюється списання коштів з позабалансового рахунку N 9966.

Четвертий примірник позабалансового платіжного доручення з відміткою банку-продавця видається на руки власнику рахунку.

4.7. Компенсаційні сертифікати, які взяли участь у торгах, на підставі письмового розпорядження біржі, відображаються комерційним банком у графі 5 журналу їх обліку за формою, що надана у додатку 7. Невикористані КС за письмовим розпорядженням власника можуть бути йому повернені або використані при проведенні подальших торгів.

4.8. Перерахування номінальної вартості КС, що не взяли участі у торгах, здійснюється позабалансовими платіжними дорученнями біржі, які заповнюються у чотирьох примірниках з відповідним відображенням цих операцій у журналі обліку КС за графою 6 (додаток N 7 до Положення).

Ці операції відображаються таким чином.

У банку, що обслуговує біржу:

- видаток позабалансового рахунку N 9950 "Компенсаційні сертифікати, що запропоновані для продажу на біржі";

- прихід позабалансового рахунку N 9966 "Документи з приватизації, що знаходяться в дорозі";

У банку-продавцю КС:

- прихід позабалансового рахунку N 9949 "Компенсаційні сертифікати, що обертаються на ринку".

4.9. Грошові розрахунки за угодами з КС, що укладені на торгах, здійснюються у порядку, визначеному цими угодами. Платежі за ними проводяться у безготівковій формі відповідно до чинних нормативних актів Національного банку України.

Перерахування номінальної вартості КС їх власникам за угодами, що сплачені, здійснюється установами банківської системи на підставі позабалансових платіжних доручень біржі.

У банку, що обслуговує біржу ці операції обліковуються на позабалансових рахунках у порядку, визначеному пунктом 4.8. Положення і відображаються у графах 5 і 6 журналу обліку (додаток 7).

4.10. Операції з купівлі-продажу КС, що знаходяться у власності комерційних банків, відображаються на рахунку N 093 "Вкладання банку у компенсаційні сертифікати". Різниця між ринковими цінами придбання та продажу КС відноситься на результати фінансово-господарської діяльності банку.

Номінальна вартість КС, які придбані на біржі, обліковуються за позабалансовим рахунком N 9949 "Компенсаційні сертифікати, що обертаються на ринку".

4.11. Операції з купівлі та продажу КС, що здійснюються комерційним банком за дорученням і за рахунок коштів клієнтів, обліковуються на таких рахунках:

- номінальна вартість КС, за угодами, що укладені на біржі, обліковується на позабалансовому рахунку N 9949 "Компенсаційні сертифікати, що обертаються на ринку" у розрізі власників КС на підставі позабалансових платіжних доручень;

- ринкова вартість КС при надходженні коштів зараховується на розрахункові рахунки клієнтів;

- сума комісійної винагороди обліковується на балансовому рахунку N 960 "Операційні та різні доходи отрімані".

Позабіржовий обіг

4.12. На позабіржовому ринку купівля та продаж КС здійснюється шляхом укладання угод між його учасниками: фізичними та юридичними особами, в тому числі комерційними банками. Розрахунки за угодами з КС, що укладені на позабіржовому ринку, здійснюються з дотриманням вимог "поставка проти платежу". Спірні питання, що виникають при виконанні угод з КС на позабіржовому ринку, вирішуються у порядку, визначеному умовами договору та чинним законодавством.

Облік операцій за угодами, що проводяться комерційними банками від власного імені і за рахунок власних коштів, здійснюються у порядку, визначеному п.4.10 Положення.

Облік операцій за угодами, що проводяться комерційними банками від свого імені за рахунок коштів та за дорученням клієнтів (юридичних та фізичних осіб), здійснюються у порядку, визначеному пунктом 4.11. Положення.

4.13. При надходженні коштів від комерційного банку-отримувача КС, клієнт банку-відправника складає позабалансові платіжні доручення для перерахування КС новим власникам у чотирьох примірниках.

Перший - залишається в документах операційного дня банку - відправника. Він є підставою для проведення операцій на позабалансовому рахунку N 9949 у банку-відправнику КС з відповідним відображенням цих операцій у журналі обліку за графою 9 (додаток N 5 до Положення).

Другий та третій примірники позабалансових платіжних доручень передаються банку-отримувачу КС. На підставі другого примірника позабалансового платіжного доручення здійснюються проводки за позабалансовим рахунком N 9949 у комерційному банку-отримувачу КС. Ця операція фіксується у графі 8 журналу обліку, що представлений у додатку N 5. Третій примірник позабалансового платіжного доручення про надходження КС з відміткою банку-одержувача надається банку-відправнику. На підставі цього примірника у цьому банку здійснюється проводка за позабалансовим рахунком N 9966 "Документи з приватизації, що знаходяться в дорозі".

Четвертий примірник позабалансового платіжного доручення з відміткою банку видається на руки клієнту.

4.14. Комерційні банки на договірній основі за рахунок власних коштів можуть:

- купувати КС, що належать клієнтам;

- продавати власні КС своїм клієнтам. Облік цих операцій здійснюється у порядку, визначеному у пункті 4.10. Положення.

Спеціалізований аукціон

4.15. Вкладання КС в об'єкти приватизації здійснюється шляхом проведення Центром сертифікатних аукціонів спеціалізованих сертифікатних аукціонів з продажу акцій підприємств, що приватизуються. Порядок проведення аукціонів визначений у "Положенні про порядок проведення спеціалізованих сертифікатних аукціонів за компенсаційні сертифікати", що затверджене Фондом державного майна України 05.04.96 р.

Для участі в аукціонах комерційними банками здійснюється перерахування на відповідні рахунки установ банківської системи, які обслуговують ЦСА, номінальної вартості КС з використанням позабалансових платіжних доручень. Ці доручення можуть надаватись:

- від імені комерційного банку за рахунок КС, що перебувають у його власності;

- від імені комерційного банку за дорученням клієнтів і за рахунок КС, що перебувають у їх власності.

4.16. Комерційний банк на підставі балансових та позабалансових ордерів, здійснює перерахування КС для придбання об'єктів приватизації в такому порядку.

На номінальну вартість КС, що перебувають у власності банку або його клієнтів:

- списання з позабалансового рахунку N 9949 "Компенсаційні сертифікати, що обертаються на ринку";

- оприбуткування за позабалансовим рахунком N 9966.

На ринкову вартість КС, що перебувають у власності банку:

- дебет рахунку N 904 "Дебітори і кредитори за господарськими операціями банку";

- кредит рахунку N 093 "Вкладання банку у компенсаційні сертифікати".

4.17. Компенсаційні сертифікати, що надійшли до ЦСА для участі в спеціалізованих аукціонах з придбання акцій приватизованих підприємств, обліковуються установою банку, що обслуговує ЦСА, за позабалансовим рахунком N 9949 "Компенсаційні сертифікати, що обертаються на ринку".

4.18. За наслідками проведення аукціону з продажу акцій підприємств, що приватизуються, ЦСА:

- надає учасникам аукціону виписки з протоколу про затвердження його підсумків;

- перераховує номінальну вартість КС до позабюджетних фондів приватизації на підставі позабалансового платіжного доручення, до якого додається доручення фонду приватизації у двох приміниках згідно з додатком N 8. Другий примірник доручення органу приватизації є підставою для зарахування КС на відповідний рахунок позабюджетного фонду приватизації.

4.19. Компенсаційні сертифікати, що обмінено на акції приватизованих підприємств, зараховуються на такі позабалансові рахунки:

- 9363 "Розрахунки компенсаційними сертифікатами з позабюджетним Державним фондом приватизації";

- 9364 "Розрахунки компенсаційними сертифікатами з позабюджетним фондом приватизації Автономної Республіки Крим";

- 9365 "Розрахунки компенсаційними сертифікатами з позабюджетними фондами приватизації адміністративно-територіальних одиниць".

4.20. На підставі виписок з протоколу ЦСА про затвердження наслідків аукціону, які засвідчують придбання комерційним банком акцій приватизованих підприємств, здійснюються такі проводки 4.

На ринкову вартість КС:

- дебет рахунку N 191 "Вкладання в акції акціонерних товариств";

- кредит рахунку N 904 "Дебітори і кредитори за господарськими операціями банку".

Номінальна вартість акцій, що придбані комерційним банком на аукціоні за КС, оприбутковується за позабалансовим рахунком N 9985 "Акції, продані підприємствами, кооперативами, організаціями, комерційними банками".

4.21. Облік КС, що закумульовані комісіями з продажу акцій, ведеться на позабалансовому рахунку N 9949 "Компенсаційні сертифікати, що обертаються на ринку".

Для відкриття цього позабалансового рахунку комісія має надати довідку відповідного органу приватизації.

Перерахування номінальної вартості КС, що закумульовані на рахунках комісій з продажу акцій, здійснюється на підставі позабалансового платіжного доручення власника рахунку, до якого додається письмове доручення органу приватизації за формою, що наведена у додатку N 8, відповідно до пп.4.18.-4.19. Положення.

4.22. КС, що обліковуються на рахунку N 9455 комерційних банків списуються за розпорядженням Національного банку України і знищуються у порядку, встановленому для знищення грошових знаків.

У разі заповнення коду власника компенсаційних сертифікатів використовуються:

- коди ЗКПО для юридичних осіб;

- номер та серія паспорта для фізичних осіб;

- код МФО, якщо власником компенсаційних сертифікатів є комерційний банк.

У разі заповнення коду власника компенсаційних сертифікатів використовуються:

- коди ЗКПО для юридичних осіб;

- номер та серія паспорта для фізичних осіб;

- код МФО, якщо власником компенсаційних сертифікатів є комерційний банк.

Підстава для перерахування компенсаційних сертифікатів:

- заява N _____ від "____"__________ 199_ р. на участь у біржових торгах, що відбудуться "____"___________ 199 _ р.;

- угода N _______ дата укладання "___"___________ 199_ р.;

- заява на участь у сертифікатному аукціоні N _______ дата подання "___"___________ 199_ р.;

- протокол про наслідки проведення сертифікатного аукціону N _______ дата складання "____"___________ 199_ р.

У разі заповнення коду власника компенсаційних сертифікатів використовуються:

- коди ЗКПО для юридичних осіб;

- номер та серія паспорта для фізичних осіб;

- код МФО, якщо власником компенсаційних сертифікатів є комерційний банк.